Рішення

від 23.11.2020 по справі 478/1135/20

ПЕТРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 рокусмт ПетровеСправа № 478/1135/20 Провадження № 2/941/302/20

Петрівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Шаєнко Ю. В.

при секретарі - Фатьяновій А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петрове Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тлумачення заповіту,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з позовом до суду, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_3 , після смерті якої залишилося спадкове майно, що складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,15 га, розташованої на території Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області , кадастровий номер 3524985900:03:000:0242. За життя мати залишила заповіт, відповідно до якого заповіла земельну ділянку своїм дітям: ОСОБА_1 (позивачу), ОСОБА_2 (відповідачу) та ОСОБА_4 , який відмовився від своєї частки у спадковому майні. Після смерті матері сторони своєчасно звернулися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус відмовив їм у видачі свідоцтва про право на спадщину, мотивуючи тим, що у заповіті, складеним на ім`я спадкоємців, не вказано розмір часток земельної ділянки, тому позивач просить здійснити тлумачення заповіту ОСОБА_3 щодо визначення часток заповіданого майна.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала заяву в якій просила справу слухати без її участі та підтримала позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала заяву в якій просила справу слухати без її участі, проти задоволення позову не заперечувала.

Суд, дослідивши документи справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Саксаганським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 02.03.2017 року.

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, що складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,15 га, розташованої на території Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524985900:03:000:0242.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла все своє майно ОСОБА_4 , відповідачу - ОСОБА_2 та позивачу - ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту від 13.02.2014 року, посвідченого секретарем виконкому Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області та зареєстрованого в реєстрі за №30.

Після смерті матері, сторони своєчасно звернулися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус відмовив їм у видачі свідоцтва про право на спадщину, мотивуючи тим, що у заповіті, складеним на ім`я спадкоємців, не вказано розмір часток земельної ділянки, що підтверджується копією листа завідуючої Петрівської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області від 09.11.2019 року.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або законом.

У відповідності до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті .

Відповідно до ст. 1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи визначені у заповіті. Право на спадкування за законом мають особи у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини.

Як вбачається з копії матеріалів спадкової справи №31/2017, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заяви про прийняття спадщини за заповітом подали позивач - ОСОБА_1 та відповідач - ОСОБА_2 .

Спадкоємець за заповітом - ОСОБА_4 , заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , не подавав, а ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого Ачинським територіальним відділом агентства запису актів громадянського стану Красноярського краю Республіки Росія.

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права і обов`язки, що належали спадкодавцю у момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Встановлено, що ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і після її смерті відкрилася спадщина.

Позивач та відповідач є доньками спадкодавця, що підтверджується матеріалам спадкової справи №31/2017, належать до спадкоємців за заповітом та у встановлені законом строк і порядку звернулися до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини після смерті матері.

За життя ОСОБА_3 на випадок своєї смерті склала заповіт яким заповіла все своє майно ОСОБА_4 , відповідачу - ОСОБА_2 та позивачу - ОСОБА_1 , тлумачення змісту якого на підставі положень статей 213, 1256 ЦК України позивач просила здійснити, звертаючись до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 1256 ЦК України, тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 ЦК України.

Згідно зі статтею 213 ЦК України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Верховний Суд у складі об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18 квітня 2018 у справі № 753/11000/14-ц зазначив, що в частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину та з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

З огляду на викладене, тлумаченню підлягає зміст угоди або її частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для тлумачення заповітів та задоволення позовних вимог.

Вказані правовідносини регулюються ст. ст. 213, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1233, 1236, 1256, 1269,1270 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тлумачення заповіту - задовольнити.

Зміст заповіту, що складений 13 лютого 2014 року ОСОБА_3 , посвідчений секретарем виконкому Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області Ушаковою Н.М., зареєстрований в реєстрі за № 30, відповідно до якого ОСОБА_3 , що проживає в селі Баштине Петрівського району Кіровоградської області, на випадок своєї смерті заповіла все своє майно - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , необхідно розуміти так, що спадкодавець ОСОБА_3 заповіла своїм донькам - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по Ѕ частині земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,15 га, розташованої на території Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524985900:03:000:0242.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Петрівського районного суду

Кіровоградської області Ю. В. Шаєнко