Рішення

від 08.12.2020 по справі 428/6435/20

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/6435/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Корнєвої Ю.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Фомберга О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Сєвєродонецьке тролейбусне управління про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, третя особа - Первинна профспілкова організація Комунального підприємства Сєвєродонецьке тролейбусне управління , -

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства Сєвєродонецьке тролейбусне управління (далі - КП СТрУ ) про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, третя особа - Первинна профспілкова організація Комунального підприємства Сєвєродонецьке тролейбусне управління , посилаючись на наступне.

ОСОБА_1 з 01.08.1985 працювала у КП СТрУ на посаді інженера по охороні праці і техніки безпеки управління. Відповідно до наказу №7-ок від 12.01.2010 була призначена на посаду виконуючого обов`язки головного інженера управління, а 05.05.2010 наказом №94-ок затверджена на посаді головного інженера управління. 10.04.2020 позивачу було повідомлено про скорочення 10.06.2020 займаної посади головного інженера КП СТрУ та одночасно попереджена про звільнення із займаної посади згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України на підставі наказу № 84 від 10.04.2020 Про зміну в організації виробництва і праці та звільнення працівників . 06.07.2020 наказом (розпорядженням) відповідача №228-к позивач була звільнена з посади головного інженера КП СТрУ у зв`язку зі скороченням штату працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. Зазначений наказ про звільнення позивач вважає незаконним і необґрунтованим, оскільки позивач не була ознайомлена під розпис зі змінами до штатного розкладу, які проводилися на підставі наказу № 84 від 10.04.2020 Про зміну в організації виробництва і праці та звільнення працівників . За змістом даного наказу виключення посади головного інженера зі структури підприємства та штатного розкладу обґрунтовано раціональним використанням трудових ресурсів, економією фонду оплати праці підприємства. Однак, внесені зміни до штатного розкладу відповідно до наказу № 84 від 10.04.2020 призвели до скорочення лише однієї посади - головного інженера підприємства. Крім того, відповідачем було порушено, встановлений законом, порядок звільнення позивача з посади за ч. 1 ст. 40 КЗпП України, зокрема, не були запропоновані наявні вакантні посади за відповідною професією чи спеціальністю з урахуванням її освіти, кваліфікації, досвіду тощо, які існували на підприємстві протягом періоду звільнення та на день звільнення. 10.04.2020 працівники кадрової служби відповідача ознайомили з персональним повідомленням №1, в якому зазначено, що 10.06.2020 буде скорочено посаду головного інженера згідно п. 1 ст. 40 КУпАП, відповідно до ст. 49-2 КЗпП України на підприємстві відсутні вакансії на посади, що відповідають кваліфікації позивача та містилась пропозиція зайняти вакантну посаду слюсаря з ремонту рухомого складу 3 розряду, яка є у наявності на підприємстві станом на 10.04.2020. Однак позивачу стало відомо, що 10.04.2020 з посади майстра з ремонту рухомого складу був звільнений ОСОБА_3 та 11.04.2020 на цю вільну посаду був переведений працівник, який займав посаду слюсаря з ремонту рухомого складу. Таким чином, вакантна посада майстра з ремонту рухомого складу не була запропонована позивачу. Відповідачем також не було надано переліку всіх наявних по всьому підприємству вакансій для переведення на іншу роботу, яку б могла виконувати позивач. Разом з тим, на думку позивача, відповідачем був порушений порядок надання згоди виборного органу первинної профспілкової організації на розірвання трудового договору з ініціативи відповідача, визначений ч. 2 ст. 43 КЗпП України. Так, відповідач не надавав за три місяці до намічуваних звільнень первинній профспілковій організації інформацію, що планує звільнення працівників з причин структурного характеру та не надавав обґрунтування причин наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, не проводив консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Враховуючи викладене, позивач звернулася з даним позовом до суду та просить визнати незаконним та скасувати наказ №228-к від 06.07.2020 про її звільнення з посади головного інженера КП СТрУ з 06.07.2020 у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КУпП України; поновити її на посаді головного інженера КП СТрУ з 06.07.2020, а також стягнути з КП СТрУ на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.07.2020 по день ухвалення рішення.

1.2. Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що позовні вимоги відповідач не визнає. Так, наказом Генерального директора КП СТрУ від 10.04.2020 № 84 Про зміну в організації виробництва і праці та звільнення працівників з 10.06.2020 виключено зі структури підприємства та штатного розкладу керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців КП Сєвєродонецьке тролейбусне управління на 2020 рік посаду головний інженер . 10.04.2020 позивач була ознайомлена з наказом від 10 04.2020 № 84 та з повідомленням № 1 про скорочення з 10.06.2020 займаної посади, попереджена про звільнення згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України та у відповідності до ст. 49-2 КЗпП України їй було запропоновано вакансію слюсаря з ремонту рухомого складу 3 розряду з тарифною ставкою 44,83 грн. Таким чином, відповідачем було дотримано процедуру звільнення позивача, передбачену ст. 40, 49-2 КЗпП України, та в зв`язку з відсутністю на підприємстві інших вакантних посад, які відповідають кваліфікації позивача, запропоновано останній єдину наявну вакансію слюсаря з ремонту рухомого складу, від якої вона відмовилась. При цьому, не заслуговують на увагу посилання позивача на відсутність попередньої згоди на її звільнення виборного органу первинної профспілкової організації, оскільки позивач не була членом первинної профспілкової організації, що діє на КП Сєвєродонецьке тролейбусне управління , тому звільнення позивача відбувалось відповідно до ст. 43-1 КЗпП України без згоди виборного органу вищевказаної первинної профспілкової організації. У зв`язку з тим, що позивач тривалий час перебувала на лікарняному, її звільнення відбулось в перший робочий день після виходу з лікарняного. 06.07.2020 наказом (розпорядженням) №228-к про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 було звільнено з посади головного інженера КП СТрУ у зв`язку зі скороченням штату працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. Отже, позивачем не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів порушення відповідачем трудового законодавства при звільненні, тому позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення не підлягають задоволенню, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

1.3. Позивач надала суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що їй не були запропоновані наявні вакантні посади за відповідною професією чи спеціальністю з урахуванням її освіти, кваліфікації, досвіду тощо, яка існувала на підприємстві протягом періоду звільнення і на день звільнення. Так, не було запропоновано посаду майстра з ремонту рухомого складу, яка звільнилася 10.04.2020 та на яку було переведено іншого робітника, а також посаду фахівця з публічних закупівель, яка за інформацією Сєвєродонецького міського центру зайнятості з квітня 2020 року і по день надання відповіді (04.08.2020) була на КП СТрУ була вакантною. Таким чином, з дня попередження про скорочення посади позивача (10.04.2020) та по день звільнення останньої (06.06.2020) відповідач мав вищезазначені вільні робочі місця, але дані посади не були запропоновані позивачу. Вона та її представники не мають можливості подати до суду як докази: наказ № 121-вк від 10.04.2020 про звільнення з посади майстра з ремонту рухомого складу управління ОСОБА_3 та наказ № 126-вк від 10.04.2020 про призначення на посаду майстра з ремонту рухомого складу управління в порядку переводу ОСОБА_5 , у зв`язку з необґрунтованими відмовами та ігноруванням адвокатських запитів про надання інформації та документів, які необхідні для об`єктивного та повного розгляду по справі. З урахуванням того, що позивач не є членом Первинної профспілкової організації Комунального підприємства Сєвєродонецьке тролейбусне управління , то нею не оскаржується звільнення з підстав порушення приписів ч. 1 ст. 43 КЗпП України, а вказівка у позові на ч. 2 ст. 43 КЗпП є помилковою. Разом з тим, позивач вважає за необхідне поновити її порушене право не тільки шляхом скасування наказу № 228-к від 06 липня 2020 року про її звільнення, а також вимогою про поновлення на роботі, але й шляхом стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Оскільки звільнення відбулося 06.07.2020 її середня заробітна плата повинна обчислюватися виходячи з виплат, отриманих нею за квітень 2020 року та травень 2020 року, яка у сукупності за два місяці склала 15 894 грн. 87 коп., із якої вирахувана середньоденна заробітна плата - 1059 грн. 66 коп. Середній заробіток має бути обчислений з дня звільнення - 06 липня 2020 року по день ухвалення рішення. Станом на 07.08.2020 вимушений прогул складає 44 робочих дня. Загальна сума середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу, виходячи із середньоденної заробітної плати - 1059 грн. 66 коп., складає 46625грн. 04 коп. (44 р. д. х 1059 грн. 66 коп.).

1.4. В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на доводи, викладені у письмовому відзиві. Додатково пояснив, що посада фахівця з закупівель не була вільною, такої штатної посади взагалі не існувало у період проведення процедури звільнення позивача, вакансія щодо вказаної посади була подана до центру зайнятості з метою моніторингу осіб, які бажають зайняти таку посаду.

Представник третьої особи в судовому засіданні присутній не був, третя особа про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

1.5. Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_6 пояснив, що він працює на КП СТрУ з березня 2019 року. В період проведення процедури звільнення позивача з посади головного інженера він займав посаду виконавчого директора підприємства. Процедурою звільнення позивача він не займався, але йому відомо, що зранку в один із днів у 2020 році (точної дати він не пам`ятає) майстер Білянський надав заяву про звільнення і в той же день до обіду посада майстра була запропонована слюсарю ОСОБА_5 , який написав заяву на переведення. На його думку, позивач хоча і має вищу освіту, проте не змогла б працювати майстром. Дійсно, посади головного інженера та заступника директора з технічних питань є ідентичними за змістом роботи. Вільної посади фахівця з закупівель не існувало на підприємстві, відомості про цю вакансію були надані до центру зайнятості лише з метою моніторингу майбутніх працівників, які б бажали зайняти цю посаду.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що він працював на КП СТрУ майстром. 10.04.2020 він зранку написав заяву на звільнення і звільнився до 14-00. Після нього на його посаді почав працювати ОСОБА_5 , але з якої дати йому не відомо.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Відповідно до копії трудової книжки, заведеної 20.09.1978 на ім`я ОСОБА_1 , з 04.01.2010 позивач призначена в.о. головного інженера КП СТрУ на підставі наказу № 7-ок від 12.01.2010 та з 05.05.2010 затверджена на посаді головного інженера управління наказом №94-ок від 05.05.2010.

З копії заяви ОСОБА_1 від 28.12.2019 вбачається, що остання просить виключити її з членів профспілкової організації КП СТрУ з 28.12.2019 та не утримувати внески з заробітної плати.

Згідно з копією протоколу № 1 засідання профспілки КП СТрУ від 06.01.2020, розглянувши питання про заяви працівників підприємства, зокрема, ОСОБА_1 , щодо виходу з профспілкової організації, було ухвалено виключити з членів профспілки ОСОБА_1 . Внески не утримувати з дати подання заяви.

Відповідно до копії штатного розкладу керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців КП СТрУ на 2020 рік, затвердженого генеральним директором КП СТрУ ОСОБА_10 та погодженого наглядовою радою Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_11 , чинного від 01.01.2020 під кодом 1226.1 значиться посада головний інженер, 1 штатна одиниця, з посадовим окладом 21794 грн.

Згідно з копією наказу № 84 від 10.04.2020 Про зміну в організації виробництва і праці та звільнення працівників з 10.06.2020 виключено з структури підприємства та штатного розкладу керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців КП СТрУ на 2020 рік посаду головний інженер . Економісту ОСОБА_12 доручено внести зміни до структури підприємства та штатного розкладу керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців КП СТрУ на 2020 рік у відповідність до Класифікатора професій ДК 003:2010 з 10.06.2020. З 10.06.2020 також затверджено структуру КП СТрУ Додаток № 1, в якій немає посади головний інженер .

Вищевказаний наказ містить напис Погоджено та підпис ОСОБА_11 від імені Наглядової ради Сєвєродонецької міської ради.

З копії повідомлення № 1 вбачається, що ОСОБА_1 , головного інженера підприємства КП СТрУ , у зв`язку зі змінами в організації виробництва та праці, та на підставі наказу №84 від 10.04.2020 попереджено про те, що 10.06.2020 займана нею посада буде скорочена згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. На даний час на підприємстві відсутні вакансії на посади, що відповідають її кваліфікації, але разом з тим, на підприємстві станом на 10.04.2020 є в наявності вакансія: слюсар з ремонту рухомого складу 3 розряду з тарифною ставкою 44,83 грн. З вказаним повідомленням позивач ознайомлена 10.04.2020 під власноручний підпис.

Згідно з копією наказу (розпорядження) №228-к від 06.07.2020 ОСОБА_1 звільнена з 06.07.2020 з посади головного інженера КП СТрУ у зв`язку зі скороченням штату працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. Підставою звільнення є наказ № 84 від 10.04.2020 Про зміну в організації виробництва і праці та звільнення працівників , Повідомлення № 1 від 10.04.2020. Компенсація - 45 к.д. відпустки. З вихідною допомогою у розмірі 1 (одного) середнього місячного заробітку згідно ст. 44 КЗпП України.

2.2. З копії відповіді Сєвєродонецького міського центру зайнятості №13/04-1764 від 04.08.2020 вбачається, що з квітня 2020 і по даний час від КП СТрУ надходила інформація про наявність вільних робочих місць за формами №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , а саме: 27.04.2020 - 1 вакансія Електрогазозварник ручного зварювання 5 розряду ; 06.05.2020 - 1 вакансія Фахівець з публічних закупівель ; 09.07.2020 - 1 вакансія Слюсар-електрик з ремонту електроустаткування .

2.3. Відповідно до копії наказу (розпорядження) №121-вк від 10.04.2020 ОСОБА_3 на підставі особистої заяви звільнено 10.04.2020 з посади майстра служби (з щоденного та технічного обслуговування рухомого складу) відповідно до ст. 38 КЗпП України у зв`язку з необхідністю догляду за дитиною віком до 14-ти років.

Наказом № 126-вк від 10.04.2020 ОСОБА_5 , слюсаря з ремонту рухомого складу 4 розряду, таб. №4065, переведено на посаду майстра служби (з щоденного та технічного обслуговування рухомого складу (ТО-1)) зі змінним графіком роботи за його згодою з 11.04.2020.

Відповідно до копії наказу (розпорядження) №203-к від 18.06.2020 ОСОБА_15 на підставі особистої заяви за згодою сторін звільнено 18.06.2020 з посади директора технічного.

Згідно з копією наказу № 141 від 18.06.2020 внесено зміни з 19.06.2020 до штатного розкладу керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців, робітників КП СТрУ на 2020 рік до підрозділу дирекція згідно Класифікатора професій ДК 003:2010, якими виведено зі штатного розкладу з 19.06.2020 посаду директор технічний з посадовим окладом 25426 грн.

2.4. Згідно із п. 3.5 Статуту Комунального підприємства Сєвєродонецьке тролейбусне управління Наглядова рада є постійно діючим колегіальним органом управління Підприємством.

Відповідно до п. 3.7.11. вищевказаного Статуту, Комунального підприємства Сєвєродонецьке тролейбусне управління , затвердженого рішенням Сєвєродонецької міської ради № 3279 від 22.01.2019, до виключної компетенції Наглядової ради належить затвердження організаційної структури Підприємства, змін до організаційної структури Підприємства, штатного розпису Підприємства, змін до штатного розпису Підприємства, змін до Статуту Підприємства.

3. Релевантні джерела права та акти їх застосування

3.1. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно статті 42 КзПП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років, з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби;

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації.

Згідно з частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

3.2. Згідно із ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

3.3. Відповідно до статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

3.4. У постанові від 18 жовтня 2017 року по справі № 6-1723цс17 Верховний Суд України вказав, що оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Крім того, суд, розглядаючи справу про поновлення на роботі, має належним чином з`ясувати чи не користувався позивач переважним правом на залишення на роботі.

3.5. Здійснення розрахунків середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Аналогічна позиція щодо розрахунку розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку викладена у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 року по справі № 6-195цс134.

При цьому з вищевикладеного вбачається, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, можуть проводитися з розрахунку відпрацьованих годин працівника, якщо це є доцільним.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Перш за все суд зазначає, що скорочення посади головного інженера, яку займала позивач, мало бути прийнято за наявності рішення Наглядової ради підприємства про затвердження відповідних змін до штатного розпису підприємства. Пунктом 3.7.11. Статуту підприємства прийняття подібних рішень віднесено до виключної компетенції Наглядової ради підприємства.

Разом з тим, на наказі щодо виключення посади головного інженера зі структури підприємства та штатного розкладу наявний підпис лише однієї особи від імені Наглядової ради від 09.04.2020 із написом Погоджено . Доказів того, що Наглядова рада колективно прийняла рішення про затвердження змін до штатного розпису підприємства до суду надано не було, хоча суд 19.11.2020 оголосив перерву в судовому засіданні до 08.12.2020, в тому числі для того, щоб представник відповідача з`ясував, чи існують відповідні докази.

На думку суду, одноособове погодження членом Наглядової ради наказу щодо виключення певної посади зі структури підприємства не тотожне затвердженню змін до штатного розпису підприємства колективно Наглядовою радою.

4.2. Крім того, в порушення статей 42, 49-2 КЗпП України позивачу не були запропоновані всі вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві з часу попередження позивача про наступне звільнення та до часу звільнення позивача.

Зокрема, письмовими доказами та показаннями свідків підтверджується, що в день попередження позивача про наступне звільнення, тобто 10.04.2020, ОСОБА_3 написав заяву на звільнення і був звільнений з посади майстра служби. В цей же день генеральним директором підприємства було видано наказ про призначення на посаду майстра служби ОСОБА_5 , який займав посаду слюсаря з ремонту рухомого складу. При цьому позивачу, яка займала більш високу посаду, відповідала вимогам до посади майстра служби, мала досвід роботи на підприємстві з 01.08.1985, не була запропонована посада майстра служби, проте була лише запропонована посада нижча посада слюсаря з ремонту рухомого складу.

Суд зазначає, що жодних доказів більш високої кваліфікації і продуктивності праці у ОСОБА_5 , ніж у позивача, до суду надано не було.

Аргумент відповідача про те, що вакантна посада майстра служби була зайнята до обіду 10.04.2020, в той час як позивача було попереджено про звільнення після обіду, є необґрунтованим.

По-перше, жодними доказами не підтверджується факт видання 10.04.2020 наказу про призначення на посаду майстра служби ОСОБА_5 до того часу, як позивача було попереджено про звільнення.

По-друге, станом на час вирішення 10.04.2020 питання про призначення на посаду майстра служби ОСОБА_5 керівник підприємства повинен був знати про скорочення посади позивача, яке відбулося в той же день, та про те, що їй необхідно запропонувати вакансію майстра служби, яка звільняється з 11.04.2020. Цей висновок суду пояснюється тим, що процедура скорочення посади головного інженера в КП СТрУ є тривалою та складається з багатьох етапів: 1) підготовка проекту наказу про зміну в організації виробництва і праці; 2) підготовка проекту структури підприємства в якості додатку до наказу; 3) затвердження колективним органом - Наглядовою радою підприємства, змін до структури підприємства та/або штатного розпису підприємства; 4) підписання наказу та додатку до нього генеральним директором підприємства. Зі змісту наказу генерального директора підприємства від 10.04.2020 № 84 про скорочення посади головного інженера вбачається, що цей наказ був погоджений ОСОБА_11 від імені Наглядової ради ще 09.04.2020.

Отже, генеральний директор підприємства повинен був знати про скорочення посади головного інженера в КП СТрУ станом на час видання 10.04.2020 наказу про призначення на посаду майстра служби ОСОБА_5 . За таких обставин, з метою належного дотримання гарантій позивача під час звільнення, передбачених статтями 42 та 49-2 КЗпП України, уповноважені посаді особи КП СТрУ повинні були 10.04.2020 або 11.04.2020 перш за все запропонувати посаду майстра служби позивачу. Лише в разі відмови позивача займати посаду майстра служби, уповноважені посаді особи КП СТрУ могли вирішувати питання про переведення на цю посаду іншої особи.

Таким чином, позивачем було доведено факт суттєвого порушення її прав під час процедури звільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП, внаслідок чого позивача слід поновити на роботі, а оскаржуваний наказ щодо звільнення позивача слід визнати незаконним та скасувати.

4.3. Визначаючи розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд враховує, що позивач була звільнена 06.07.2020, тобто в день, коли вона знаходилася на роботі і оплата за який була нарахована їй при звільненні, у зв`язку із чим розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу має обчислюватися з дня, наступного за днем звільнення позивача. Такий висновок суду обґрунтовується тим, що затримка розрахунку при звільненні починається не в день звільнення, а в день, наступний за днем звільнення, адже день звільнення є робочим днем і оплачується в загальному порядку.

Отже, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу має обчислюватися з 07.07.2020 по день ухвалення цього рішення - 08.12.2020.

Середньоденна заробітна плата позивача складає 1059 грн. 66 коп. згідно довідки № 4-303 від 20.07.2020, наданої відповідачем.

Середньомісячна кількість робочих днів на підприємстві відповідача складає 20 днів (19 днів у травні 2020 року + 21 день у червні 2020 року / 2 = 20)

Загальна кількість повних робочих місяців в період з 07.07.2020 по 08.12.2020 складає 4 місяці (серпень - листопад 2020 року), тобто 4 місяці слід помножити на 20 середньомісячих днів, що дорівнює 80 дням. Крім того, протягом неповних робочих місяців в період з 07.07.2020 по 31.07.2020 минуло 19 робочих днів, а в період з 01.12.2020 по 08.12.2020 минуло 6 робочих днів. Отже, 80 + 19 + 6 = 105 робочих днів. Саме такою є загальна кількість робочих днів в період з 07.07.2020 по 08.12.2020 для розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача.

Таким чином, загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 111264 грн. 30 коп. (визначається шляхом множення середньоденної заробітної плати на кількість робочих днів вимушеного прогулу, тобто 1059,66 грн. х 105 днів = 111264,30 грн.) Вказана сума визначена без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Питання щодо повернення позивачем відповідачу вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку або щодо зарахування вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку в суму середнього заробітку не вирішується судом, адже такі вимоги жодною із сторін заявлені не були. Сторони мають право вирішити ці питання окремо в добровільному або судовому порядку.

Суд також звертає увагу на те, що Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу за певних обставин, зокрема в разі працевлаштування позивача або отримання ним доходу з інших джерел.

Посилання на пункт 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів будуть помилковими, оскільки викладені в ньому роз`яснення були зроблені з урахуванням вимог закону, зокрема частини третьої статті 117 КЗпП України, яку виключено на підставі Закону України №3248-15 від 20 грудня 2005 року.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року по справі № 6-511цс16.

4.4. Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу саме по день набрання цим рішенням законної сили задоволенню не підлягає, оскільки це рішення підлягає негайному виконанню з дня проголошення його вступної та резолютивної частин. Стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу саме по день набрання цим рішенням законної сили фактично означатиме вирішення судом вимог на майбутнє із припущенням про те, що відповідач не забезпечить негайного виконання цього рішення.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, положення Закону України Про судовий збір , а також задоволення основних вимог про поновлення позивача на роботі, скасування наказу про звільнення, виплату середнього заробітку, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп. При цьому суд виходить із необхідності обов`язкового покладення на сторону, не на користь якої ухвалено судове рішення та яка не звільнена від сплати судового збору, зобов`язання щодо сплати судового збору, а також суд виходить з того, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади (ч. 3 ст. 9 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

На підставі п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині поновлення позивача на роботі та в частині виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Сєвєродонецьке тролейбусне управління про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, третя особа - Первинна профспілкова організація Комунального підприємства Сєвєродонецьке тролейбусне управління - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ №228-к від 06.07.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного інженера Комунального підприємства Сєвєродонецьке тролейбусне управління з 06.07.2020 у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КУпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного інженера Комунального підприємства Сєвєродонецьке тролейбусне управління з 06.07.2020.

Стягнути з Комунального підприємства Сєвєродонецьке тролейбусне управління (код ЄДРПОУ 05457253, місце знаходження: Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Ш. Будівельників, буд. 27) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07.07.2020 по 08.12.2020 в сумі 111264 (сто одинадцять тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 30 коп., яка визначена без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з Комунального підприємства Сєвєродонецьке тролейбусне управління (код ЄДРПОУ 05457253, місце знаходження: Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Ш. Будівельників, буд. 27) судовий збір в дохід держави у сумі 840 грн. 80 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106 (судовий збір).

Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інженера Комунального підприємства Сєвєродонецьке тролейбусне управління .

Допустити негайне виконання рішення в частині виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 08 грудня 2020 року.

Суддя Д.Б. Баронін