Рішення

від 08.12.2020 по справі 142/313/20

ПІЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 142/313/20

Номер провадження 2/142/303/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 грудня 2020 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі :

Головуючого судді Щерби Н. Л.,

за участю секретаря судового засідання Ласки Л. В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Піщанка Вінницької області

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорноминської сільської ради Піщанського району Вінницької області про визнання права власності , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чорноминської сільської ради Піщанського району Вінницької області , в якому просить суд визнати за ним право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , загальною площею 91,7 кв.м., житловою площею 39,7 кв.м, вартістю 77 626,00 гривень.

Свої вимоги позивач мотивує, тим що 23 травня 1995 року між ним та правлінням Піщанської райспоживспілки в особі голови правління ОСОБА_2 укладено договір про проведення ним ремонту бувшого адміністративного будинку коопзаготпрому на ст.. ОСОБА_3 . Після відбудови ним вказаного вище будинку правлінням Піщанської райспоживспілки йому було надано право на вселення в нього із правом викупу. Ним було проведено ремонт будинку. 12 липня 1996 року на зборах уповноважених Піщанського районного споживчого товариства прийнято рішення, яким дозволено правлінню райСТ продати за готівку приміщення на ст.. Попеплюхи на той час балансовою вартістю 109984512 робочому райспоживспілки ОСОБА_1 (йому). 15 травня 1997 року виконавчим комітетом Чорноминської сільської ради на його ім`я було видано ордер на житлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_2 на підставі рішення профкомітету Піщанського РАЙСТ від 12.05.1997 року. Після отримання ордера з 16 травня 1997 року він став там проживати і проживає по даний час, що підтверджується довідкою Чорноминської сільської ради,а тому згідно ст.. 344 ЦК України, являється особою, яка набула право набувальної давності на житловий. будинок, так, як добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти - чужим майном протягом десяти років. За таких підстав він звернувся до Піщанської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право власності на придбаний мною в Піщанському райСТ житловий будинок, але йому відмовлено по тій причині, що вчинити такий правочин в одноособовому порядку неможливо, так, як на даний час такою юридичної особи, як ПіщанськерайСТ не існує, про що нотаріусом видано роз`ясення.

Позивач вважає, що він добросовісно заволодів чужим нерухомим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти та користуватися ним протягом десяти років, а тому може набути право власності на це майно за набувальною давністю.

В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Гордаш Н. М. не з`явилися, проте від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без їхньої участі та про підтримання позовних вимог.

Представник відповідача Чорноминської сільської ради Піщанського району Вінницької області в підготовче засідання не з`явився, проте від нього на адресу суду надійшла заява, в якій він просить розгляд справи провести без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

У зв`язку з неявкою в підготовче засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.1. ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовну заяву слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, шо 23 травня 1995 року між головою правління Піщанської райспоживспілки ОСОБА_2 , який діє на підставі статуту та машиністом рефрежераторних установок райспоживспілки ОСОБА_1 було укладено договір відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язується своїми силами і за свій рахунок відремонтувати бувший адміністративний будинок коопзаготпрому на ст. Попелюхи, після відбудовт вказаного вищебудинку правління Піщанської райспоживспілки надає право ОСОБА_1 про вселення в нього із правом в подальшому його викупу.

Відповідно до протоколу зборів уповноважених Піщанського районного споживчого товариства № 1 від 12 липня 1996 року, виходячи із постанови зборів уповноважених дозволено правлінню райСТ продати за готівку приміщення на ст. Попелюхи балансовою вартістю 109984512, знос 128851884 робочому райспоживспілки ОСОБА_1

15 травня 1997 року виконавчим комітетом Чорноминської сільської ради народних депутатів ОСОБА_1 , на підставі рішення засідання профкомітету Піщанського райСТ від 12 травня 1997 року було видано ордер на жиле приміщення, згідно якого надано право на зайняття разом з сім`єю із трьох чоловік, в т. ч. із дружиною ОСОБА_4 та дочкою ОСОБА_5 , жилого приміщення , яке складається із трьох кімнат за адрсеою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до довідки виконавчого комітету Чорноминської сільської ради Піщанського району Вінницької області № 440 від 13 червня 2019 року, ОСОБА_1 , 1956 року народження, з 16 травня 1997 року зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до абз.3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Згідно ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п 'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 344 Цивільного кодексу України, право власності за набувальною давністю не нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконністю набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07.02.2014 р. Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суд враховував, зокрема, таке: володіння є добросовісним, так як особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати, про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в и володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред 'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07.02.2014 р. Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , враховуючі положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК). Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 р. Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за надувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07.02.2014 р. Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Оскільки позивач відкрито володіє всім будинком більше десяти років, не приховуючи цей факт, у зв`язку з визнанням заявлених вимог відповідачем, за наявності законних на те підстав, оскільки це не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приходить до висновку, що за позивачем може бути визнано право власності на квартиру за набувальною давністю згідно ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141,200,206, 247, 258,259,263-265,273,354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Прийняти визнання позову відповідачем.

Позов ОСОБА_1 до Чорноминської сільської ради Піщанського району Вінницької області про визнання права власності,задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 за набувальною давністю право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , загальною площею 91,7 кв.м., житловою площею 39,7 кв.м, вартістю 77 626,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Піщанський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його підписання до Вінницького апеляційного суду.

Сторони по справі:

позивач - ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач - Чорноминська сільська рада Піщанського району Вінницької області, яка знаходиться в с. Чорномин Піщанського району Вінницької області, вул. Шікльна, 1, код ЄДРПОУ 04327583;

представник позивача - Гордаш Надія Миколаївна, повноваження якої підтверджуються ордером серії ВН №133237.

Суддя :