Ухвала

від 08.12.2020 по справі 947/14229/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/14229/20

Провадження № 1-кп/947/1016/20

УХВАЛА

08.12.2020 м.Одеса

Київський районний суд м.Одеси у складі судді ОСОБА_1 , який здійснює кримінальне провадження одноособово,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщені суду у стадії підготовчого провадження у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019161480002484 від 20.12.2019, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 ,

потерпілих ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м.Одеси 29.05.2020 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019161480002484 від 20.12.2019, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Ухвалою судді від 01.06.2020 обвинувальний акт призначений до підготовчого судового засідання на 14.07.2020, яке неодноразово відкладалося з поважних причин, у т.ч. для вирішення питання щодо відводу судді.

Прокурор просить призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимогст.291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, для повернення обвинувального акту прокурору, для внесення подання про визначення підсудності немає. Угода не укладалася.

Потерпіла ОСОБА_5 , представник потерпілого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 , приймаючи участь в судовому засіданні, а потерпілі ОСОБА_9 і ОСОБА_10 надавши письмові заяви, також просили суд призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Адвокат ОСОБА_8 заперечив проти призначення обвинувального акту до судового розгляду і заявив письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, навівши відповідні доводи.

Так в обґрунтування свого клопотання адвокат зазначив, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, з огляду на таке.

Згідно п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, крім іншого, в обвинувальному акті має бути наведено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Разом з тим, на думку захисника, обвинувальний акт не містить чіткого (конкретного) викладення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, які, згідно положень ст.91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні, крім іншого, підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), а також вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Отже, в обвинувальному акті, яким прокурор висуває обвинувачення ОСОБА_3 не зазначено, в чому саме виявилися організаційні заходи з боку ОСОБА_3 , направлені на створення та забезпечення діяльності ТОВ «АЙКАР» (код ЄДРПОУ 39494360); коли саме організаційні заходи з боку ОСОБА_3 привели до конкретного результату - до реєстрації юридичної особи - ТОВ «АЙКАР» та діяльності цього підприємства; за якою юридичною адресою це товариство було зареєстровано та в якому державному органу воно будо взято на облік; в чому саме виявився контроль з боку ОСОБА_3 за банківським рахунком ТОВ «АЙКАР» (чи ОСОБА_3 безпосередньо запитував інформацію з АТ КБ «ПриватБанк» щодо надходжень грошових коштів на банківський рахунок ТОВ «АЙКАР» № НОМЕР_1 відкритий в цьому банку, чи він отримував таку інформації опосередковано, тоді яким чином та від кого); в чому саме виявився контроль з боку ОСОБА_3 за діями директора ТОВ «АЙКАР» ОСОБА_11 (чи ОСОБА_3 здійснював контроль за дотриманням директором ТОВ «АЙКАР» ОСОБА_11 правил внутрішнього розпорядку цього товариства (своєчасність виходу його на роботу, дотримання ним дрескоду, виконання ним своїх службових обов`язків, чи інший контроль); в чому саме виявилися спільні заходи з особою (матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження), з боку ОСОБА_3 , направлені на розміщення в мережі Інтернет на сайті «ОЛХ» неправдивих оголошень з відповідними марками автомобілів, що, начебто, реалізовувались ТОВ «АЙКАР», їх характеристиками, вигідними умовами придбання та контактними даними менеджерів з продажу ТОВ «АЙКАР»; яким чином особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, уклала від імені директора ТОВ «АЙКАР» ОСОБА_11 з покупцями авто договори поставки ( якщо ці договори були заздалегідь підписані директором ТОВ «АЙКАР» ОСОБА_11 , то це не означає підписання цією особою договорів від імені цього директора, якщо ця особа діяла від імені цього директора на підставі відповідної довіреності то це інша річ); не зазначений спосіб, місце та час заволодіння ОСОБА_3 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, грошовими коштами, які знаходилися на банківському рахунку ТОВ «АЙКАР» № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» та які надходили від покупців автомобілів, адже поки ці грошові кошти були на цьому банківському рахунку, вони належали ТОВ «АЙКАР», тому обставини, при яких грошові кошти були виведені (зняті) з банківського рахунку даного товариства є суттєвими для встановлення всіх обставин по цьому кримінальному провадженні.

Окрім цього, як зазначає захисник, в обвинувальному акті не зазначені форма вини і мотиви скоєння ОСОБА_3 кримінального правопорушення.

До того ж, правова кваліфікація дій ОСОБА_3 в обвинувальному акті зазначена лише в розділі: «Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення», тому не відомо, за якою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення обвинувачується ОСОБА_3 .

У своїйпостанові від24.11.2016(справа№ 5-328К/С-16)про переглядсудових рішеньз підстави,передбаченої п.2ст.445КПК України,Верховний СудУкраїни звернувувагу нате,що важливимє викладв обвинувальномуакті самефактичних обставинкримінального правопорушення,бо правильнеїх відображеннямає суттєвезначення нетільки дляаргументації висновківслідчого,але ідля дослідженняобставин вчиненогокримінального правопорушенняв судіта реалізаціїправа назахист. Зі змісту цього ж судового рішення випливає правовий висновок Верховного Суду України про те, що наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою. Таке наведення фактичних обставин Верховний Суд України у своєму рішенні називає конкретністю обвинувачення.

Тому, через наведені обставини захисник просить повернути обвинувальний акт прокурору для усунення недоліків.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Прокурор, потерпіла ОСОБА_5 , представник потерпілого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 , приймаючи участь в судовому засіданні, і потерпілі ОСОБА_9 і ОСОБА_10 надавши письмові заяви, заперечили проти задоволення клопотання адвоката про повернення обвинувального акту прокурору, вважаючи заявлене клопотання безпідставним.

Інших клопотань не надійшло.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, оскільки він по структурі і за змістовним наповненням складений неправильно, а тому не відповідає вимогам, передбаченим ст.291 КПК України.

Згідно вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Відповідно до ч.4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Вимоги до обвинувального акту визначені ст.291 КПК України, де в п.5 ч.2 цієї статті зазначено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Слідчий, складаючи обвинувальний акт, і прокурор, затверджуючи його, не дотримувалися приписів вказаної і інших норм процесуального закону і приписів закону про кримінальну відповідальність.

Так, ретельно викладені захисником доводи, є слушними і такими, що заслуговують на увагу.

Крім зазначених захисником недоліків, суд також вбачає невідповідність обвинувального акту й в тому, що ні слідчий, ні прокурор, не зазначили в обвинувальному акті форму вчинення шахрайства за встановленими фактичними обставинами справи. Шахрайство вчинюється або шляхом обману, або у шляхом зловживання довірою.

Отже,сукупність вказанихнедоліків обвинувального акту роблять обвинувачення, висунете ОСОБА_3 , неконкретним, що порушує його право на захист, зокрема право бути детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього (Стаття 6 § 3(a) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод), а суд позбавляють можливості зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою (постанова Верховного Суду України від 24.11.2016 у справі № 5-328 К/С-16).

Європейський судз правлюдини (далі-Суд)у справі«Абрамян протиРосії» від09жовтня 2008року зазначив,що утексті пп.«а» п.3ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод,в якомуйдеться проправо особи бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», №9783/82, п.79). Крім того, суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» (ВП), №25444/94, п.52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п.58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», №42780/98, п. 34).

Формулювання обвинувачення визначає конкретний обсяг і межі судового розгляду та дає обвинуваченому можливість реалізувати своє право на захист та знати, в чому саме він обвинувачується. Однак, у зазначеному обвинувальному акті відносно ОСОБА_3 не міститься сформульованого належним чином обвинувачення.

Тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

Слід зауважити, що, як випливає зі змісту ч.2 ст.337, ст.338 КПК України зміна прокурором обвинувачення, шляхом якої можуть бути усунуті недоліки під час судового розгляду, є правом прокурора, а не обов`язком, і будь-які процесуальні важелі спонукання прокурора до реалізації такого права судом під час судового розгляду, чинним КПК України не передбачено, інакше, з огляду на положення ст.26 КПК України, таке спонукання прокурора буде порушенням принципу диспозитивності кримінального провадження. Главою 28 КПК України, якою врегульовано процедуру судового розгляду, не передбачено процедури виправлення недоліків обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування.

Ст.314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних чи інших помилок, а також внесення додаткових відомостей до обвинувального акту після його надходження до суду. Законом також не передбачено поділу недоліків обвинувального акту на суттєві та не суттєві, чи такі, що перешкоджають розгляду або не перешкоджають розгляду справи по суті. Стаття 291 КПК України передбачає категоричний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт. Виключень щодо можливості визнання несуттєвим недотримання прокурором чи слідчим будь-якої із вказаних вимог, Законом не передбачено.

Єдиним процесуальним шляхом виправлення недоліків обвинувального акту передбаченим КПК України, є повернення обвинувального акту прокурору для усунення ним недоліків протягом розумного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314-317, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019161480002484від 20.12.2019за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.190КК України, повернути прокурору на підставі мотивів, викладених у мотивувальнійчастині ухвали.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий ОСОБА_1