Ухвала

від 04.11.2020 по справі 177/1020/20

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1020/20

Провадження № 2/177/699/20

У Х В А Л А

04.11.2020

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

прокурора Хоружко С.Л.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача

ТОВ Вільний посад Мотуза О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання представника відповідача ТОВ Вільний посад , Мотуза О.В. про закриття провадження у цивільній справі за позовом керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Вільний посад , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Криворізька районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Шоста Криворізька державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Міністерства юстиції України, виконавчий комітет Криворізької міської ради Дніпропетровської області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування запису про реєстрацію речового права (оренди земельної ділянки) та витребування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області 20.08.2020 звернувся до суду з указаним позовом, в інтересах Широківіської сільської ради Дніпропетровської області та просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 10.04.2018, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Вільний посад ; скасувати запис органу, що здійснив державну реєстрацію права, - виконавчого комітету Криворізької міської ради за № 25728917 від 11.04.2018 про реєстрацію права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 2,8677 га, кадастровий номер 1221888200:04:001:0536, розташованої на території Широківської сільської ради Дніпропетровської області, на підставі договору оренди земельної ділянки від 10.04.2018 та витребувати із незаконного володіння і користування ТОВ Вільний посад вказану земельну ділянку, на користь держави, в особі Широківської сільської ради. Крім того, просив вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою судді від 31.08.2020 відкрито провадження в справі, справу призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні 04.11.2020 представником відповідача ТОВ Вільний посад , Мотуз О.В., заявлено клопотання про залишення позову прокурора без розгляду з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки позовну заяву подано від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. В обґрунтування вимог клопотання представник відповідача вказує, що доводи та обставини, на які посилається прокурор у позовній заяві, як на підставу наявності у нього відповідних повноважень на звернення з позовом до суду в інтересах Широківської сільської ради Дніпропетровської області, є необґрунтовані та безпідставні. Прокурор належними чином не направляв до Широківської сільської ради лист про наміри звернутися до суду та не дочекався упродовж розумного строку реакції або її відсутності на отриманий лист, відповідно, прокурор передчасно встановив бездіяльність сільської ради і звернувся до суду самостійно.

Прокурор та представник Широківської сільської ради у підготовчому засіданні 04.11.2020 просили відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі як необґрунтованого та безпідставного.

Відповідач ОСОБА_2 правом на участь у судовому засіданні не скористалася, повідомлена про день, час та місце підготовчого засідання належним чином, причини неявки не відомі, заяв про відкладення підготовчого засідання з поважних причин до суду не надходило.

Представники третіх осіб: Криворізької міської ради, Шостої криворізької державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), будучи повідомленими про день,час та місце підготовчого засідання до суду не з`явилися, від представників цих третіх осіб надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Криворізька районна державна адміністрація Дніпропетровської обласної ради правом на участь у підготовчому засіданні не скористалася, участі свого представник не забезпечила, про день,час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Заслухавши думку присутніх у підготовчому засіданні учасників справи, дослідивши клопотання про закриття провадження у справі, суд дійшов до наступного висновку.

Частинами 3, 4 статті 56 ЦПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (рішення ЄСПЛ від 01.04.2010 у справі Корольов проти Росії (no. 2), №5447/03, § 33; рішення ЄСПЛ від 15.01.2009 у справі Менчинська проти Росії , № 42454/02, § 35).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституцій України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Аналіз п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, з урахуванням практики ЄСПЛ, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституцій України).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12.09.2018, у справі №697/2768/16-ц.

Крім того, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, сформованого у постанова від 26.05.2020, справа № 912/2385/18, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п. 77).

На підтвердження обґрунтування наявності підстав представництва, керівник Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області в позовній заяві зазначив про те, що порушення інтересів держави, в даному випадку, полягає у вибутті з володіння та користування держави земельної ділянки сільськогосподарського призначення за відсутності волі її власника - територіальної громади Широківської сільської ради.

Широківська сільська рада, не здійснила заходів, спрямованих на захист державних інтересів, зокрема щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.04.2018, наявність якого позбавляє Широківську сільську раду набути за територіальною громадою право власності на спірну земельну ділянку, та в подальшому ефективно та виключно в інтересах територіальної громади розпорядитися вказаним майном, чим завдається шкода державі.

Встановивши факт неправомірного набуття речового права на спірну земельну ділянку, Криворізькою місцевою прокуратурою № 3, у порядку, передбаченому ст. 23 Закону України Про прокуратуру , спрямовувалися листи на адресу Широківської сільської ради щодо необхідності вжиття заходів цивільно-правового характеру, з метою захисту державних інтересів. Разом з тим, з відповідей Широківської сільської ради вбачається, що заходи цивільно-правового характеру ними не вживались та не плануються вживатися.

Про наявність відповідних порушень Широківській сільській раді було відомо ще під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження за №12018040230001779 від 20.09.2018 за фактом підробки свідоцтв про право на спадщину на земельні частки (паї), розташованих на території Широківської сільської ради, однак будь-яких дій, упродовж більш ніж двох років, щодо з`ясування обставин справи та захисту порушених прав і інтересів, сільською радою не вживалося.

Присутня у підготовчому засіданні представник Широківської сільської ради Шлопак О.М. не заперечувала наведених прокурором обставин та підстав представництва прокурором інтересів держави, в особі Широківської сільської ради. Також підтвердила отримання сільською радою відповідних листів про наміри прокурора на звернення до суду та не вжиття сільською радою відповідних заходів щодо самостійного звернення з позовною заявою, обґрунтовуючи це відсутністю у штаті юриста.

Судом встановлено, та не заперечувалося представником Широківської сільської ради, що листом від 30.07.2020 прокурором поінформовано Широківську сільську раду про звернення Криворізької місцевої прокуратури № 3 з позовом в інтересах держави про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.04.2018, скасування запису про реєстрацію речового права (оренди земельної ділянки), та витребування земельної ділянки. Вказане повідомлення сільською радою не оскаржувалося, будь-які заперечення щодо нього не надходили.

Таким чином уповноваженим суб`єктом на виконання функцій держави щодо захисту її інтересів, Широківською сільською радою, не вжито та не планувалося вжиття заходів, спрямованих на визнання недійним договору оренди, витребування земельної ділянки. Тобто, вказаною сільською радою не здійснювався захист держави у спірних правовідносинах. Причини, які б перешкоджали захисту інтересів держави належним суб`єктом, відсутні.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відношенні законності при вирішення питання щодо повернення земельної ділянки особою, яка набула її з порушенням, та його метою є захист інтересів держави.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про достатність визначених положеннями ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру та ч. ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України підстав, які в даному випадку доводять право прокурора на звернення з даним позовом до суду, відтак, суд, не вбачає підстав для залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. ст. 200, 257-261 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ Вільний посад , Мотуз О.В. про закриття провадження у справі, - відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України, ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає та заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 05.11.2020

Суддя: