Постанова

від 01.12.2020 по справі 910/769/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2020 р. Справа№ 910/769/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Пономаренка Є.Ю.

секретар судового засідання : Пастернак О.С.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 01.12.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварта Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 05.08.2020 (повний текст складено - 06.08.2020)

у справі №910/769/20 (суддя - Андреїшина І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Альянс Будівельників України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварта Груп"

про стягнення 558 404, 44 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" (надалі - позивач, ТОВ "АБУ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварта Груп" (надалі - відповідач, ТОВ "Кварта Груп") про стягнення заборгованості у загальному розмірі 558 404, 44 грн, з яких: 408 112, 50 грн - основний борг, 20 539, 66 грн - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань, 127 308, 60 грн - штраф та 2 443, 68 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №АБУ/020819/1640/КТВ від 02.08.2019 про надання послуг спецтехнікою, механізмами, в частині своєчасної оплати наданих послуг.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з наступних підстав:

- позивачем не долучено до матеріалів справи всіх первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій;

- ТОВ "Кварта Груп" належним чином виконувались обов`язки з попередньої оплати коштів, після надання відповідних актів.

Відповідач також посилався на законодавство України про бухгалтерський облік та фінансову звітність, звертаючи увагу суду на необхідність їх належного ведення на підприємствах та зазначав, що зробивши аналіз актів приймання передачі наданих послуг, не підтверджує їх підписання, у зв`язку з підробкою підпису відповідальної особи на будівництві згідно наказу, у зв`язку з підписами та прізвищами не відомих осіб, відсутністю товарно - транспортних накладних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі №910/769/20 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача основний борг - 408 112, 50 грн, 3% річних - 2 379,40 грн, пені - 20 016, 76 грн, штраф - 127 308, 60 грн та 8 438, 39 грн витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов такого висновку, оскільки встановив, що факт надання позивачем послуг спецтехнікою підтверджується матеріалами справи, внаслідок чого у відповідача виникло зобов`язання вказані послуги оплатити. При цьому заперечення відповідача не спростовують обов`язку оплатити надані послуги та сплатити штрафні санкції, в зв`язку з неналежним виконанням умов договору.

Щодо нарахованих позивачем пені та 3% річних, судом першої інстанції перевірено та встановлено, що розрахунок періоду визначений не правильно, а отже в цій частині вимоги задоволено частково, за розрахунком суду. Водночас, нарахований позивачем штраф, визнано обґрунтованим, відповідно в цій частині присуджено до стягнення суми у розмірі, визначеному позивачем.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі №910/769/20 про стягнення 558 404, 44 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судове рішення прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Відтак, оскаржуване судове рішення у цій справі, ухвалене із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом не досліджено та, відповідно не встановлено того факту, що відповідач сплачував 100 відсоткову передплату за договором, проте остаточний розрахунок останній мав намір здійснити з урахуванням отримання підтверджуючих надання господарських операцій документів, а не лише актів надання послуг.

При цьому скаржник звертає увагу суду, що позивачем не надано на підтвердження дійсності господарської операції, а ні довіреностей, а ні наказів, виданих відповідачем на осіб, що саме вони відповідальні та мають право здійснювати господарські операції від імені ТОВ "Кварта Груп".

Окрім того, у тексті апеляційної скарги скаржником викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, з обґрунтуванням причин такого пропуску.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Кварта Груп" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Мартюк А.І., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення задоволено, поновлено зазначений строк.

Відкрито апеляційне провадження у справі №910/769/20 за апеляційною скаргою ТОВ "Кварта Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.11.2020.

Зазначеною вище ухвалою суду, зупинено дію оскаржуваного рішення до винесення судом апеляційної інстанції судового акта за результатами розгляду цієї справи.

Також роз`яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.

Позивач у порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд залишити скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Зокрема, позивач у своєму відзиві зазначає про те, що скаржником не спростовано жодними доказами, у розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України, викладені висновки суду першої інстанції.

Позивач також звертає увагу суду апеляційної інстанції не те, що згідно умов договору, несвоєчасне надання позивачем первинних документів, не є підставою для не оплати товару, оскільки договором передбачено сто відсоткова попередня оплата за товар.

Окрім того, у тексті відзиву на апеляційну скаргу позивачем викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання зазначеного відзиву, з обгрунтуванням причин.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку задоволено, поновлено пропущений процесуальний строк на подання відзиву на апеляційну скаргу. Розгляд справи №910/769/20 за апеляційною скаргою ТОВ "Кварта Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 вирішено відкласти на 01.12.2020.

У судове засідання 01.12.2020 з`явився представник позивача, відповідач у представників не направив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

В силу приписів статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 01.12.2020 представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, зазначаючи про те, що проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просив суд оскаржуване рішення залишити без змін.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У судовому засіданні 01.12.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, 02.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Будівельників України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кварта Груп" (покупець) укладено договір про надання послуг спецтехнікою, механізмами №АБУ/020819/1640/КТВ (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується надавати покупцю послуги щодо експлуатації будівельних машин і механізмів для виконання земляних та будівельно-монтажних робіт на будівельних об`єктах відповідача, а відповідач - приймати виконані послуги та оплачувати їх вартість на умовах цього договору.

Послуги щодо експлуатації техніки надаються виконавцем виключно на умовах передоплати згідно п.п. 3.4. Договору та заявкою замовника, яка направляється у письмовому вигляді. В заявці зазначається місце проведення робіт, тип необхідної техніки, дату початку робіт, термін роботи, погоджена сторонами вартість послуг виконавця за цим договором та вартість доставки техніки на будівельний об`єкт замовника і її повернення, а також інші умови, які ускладнюють процес експлуатації (п. 2.1. Договору).

Додатковою угодою №1, підписаною сторонами 15.08.2019, Договір доповнено п. 1.4., згідно якого позивач зобов`язався надавати відповідачу транспортні послуги визначені у специфікаціях до договору або у рахунках, що мають силу специфікацій, а відповідач - оплатити надані транспортні послуги згідно діючих тарифів.

Сторони домовились, що вартість послуг позивача за цим договором встановлюється в додатках до даного договору з урахуванням з ПДВ за 1 годину роботи техніки (п.3.1 Договору), сума договору складається з суми вартості всіх специфікацій до даного договору та/або рахунків-фактур, талонів змовника або товарно-транспортних накладних, інших підтверджуючих надання послуг документів (шляхових листів, нарядів тощо), відповідно до п. 2.1 Договору, послуги надаються за заявкою відповідача, оплата здійснюється відповідачем у вигляді 100 (сто) відсоткової передоплати, як це передбачено п. 3.4. Договору, а остаточний розрахунок, відповідно п. 3.5. - протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг та/або талонів замовника або товарно-транспортних накладних, інших підтверджуючих надання послуг документів (шляхових листів, нарядів тощо).

Пунктами 2.7.-2.9., 3.12. Договору сторони передбачили наступний порядок документального підтвердження надання послуг - позивач, як виконавець, протягом трьох робочих днів звітного місяця, в якому надавалися послуги, надає відповідачу, як замовнику, для підписання акт наданих послуг у двох примірниках та/або талони замовника або товарно-транспортні накладні, або інших документів, підтверджуючих надання послуг (шляхових листів, нарядів тощо).

Відповідно до п.2.9. Договору замовник зобов`язаний не пізніше двох робочих днів з моменту отримання акту та/або талону замовника або товарно-транспортних накладних, або інших документів, підтверджуючих послуги (шляхових листів, нарядів тощо) підписати їх та надати позивачу його примірник або надати обґрунтовану відмову у їх підписанні, в протилежному випадку або у випадку необґрунтованості відмови у підписанні акта, талону замовника або товарно-транспортних накладних, або інших документів підтверджуючих надання послуг документів (шляхових листів, нарядів тощо) Акт, талон замовника або товарно-транспортні накладні, або інші документи, які підтверджують надання послуг шляхових листів, нарядів тощо) вважаються підписаними сторонами, а послуги наданими належної якості та в повному об`ємі.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги загальною вартістю 1 185 552, 00 грн, що підтверджується актами приймання передачі послуг: №10382 від 21.10.2019, №10374 від 21.10.2019, №10447 від 22.10.2019, №10376 від 20.10.2019, №10381 від 20.10.2019, №10373 від 19.10.2019, №10380 від 19.10.2019, №10372 від 18.10.2019, №10259 від 15.10.2019, №10370 від 16.10.2019, №10371 від 17.10.2019, №10375 від 18.10.2019, №10218 від 12.10.2019, №10261 від 15.10.2019, №10257 від 15.10.2019, №9686 від 10.10.2019, №9681 від 09.10.2019, №9678 від 09.10.2019, №9685 від 09.10.2019, №9683 від 08.10.2019, №10284 від 08.10.2019, №9512 від 03.10.2019, №9677 від 03.10.2019, №9540 від 04.10.2019, №9563 від 04.10.2019, №9679 від 04.10.2019, №9539 від 04.10.2019, №9684 від 05.10.2019, №9680 від 06.10.2019, №9682 від 07.10.2019, №9507 від 02.10.2019, №9391 від 25.09.2019, №9484 від 01.10.2019, №9274 від 21.09.2019, №9276 від 22.09.2019, №9298 від 23.09.2019, №9335 від 24.09.2019, №9117 від 19.09.2019, №9165 від 20.09.2019, №9161 від 20.09.2019, №9025 від 17.09.2019, №8810 від 13.09.2019, №8824 від 14.09.2019, №8829 від 15.09.2019, №8988 від 16.09.2019, №9063 від 18.09.2019, №8217 від 10.09.2019, №8216 від 10.09.2019, №8771 від 12.09.2019, № 8731 від 11.11.2019, №8074 від 29.08.2019, №7519 від 16.08.2019, №7516 від 16.08.2019.

Також, позивач листом №262 від 06.12.2019 направив відповідачу підписані та скріплені печаткою примірники оригіналів актів надання послуг №12505 від 30.11.2019, №12383 від 30.11.2019, №12382 від 29.11.2019, №12381 від 28.11.2019, №12380 від 27.11.2019, №12379 від 26.11.2019, №12051 від 25.11.2019, №12049 від 23.11.2019, №12048 від 22.11.2019, №12047 від 21.11.2019, №12046 від 20.11.2019, №12050 від 19.11.2019, №12043 від 19.11.2019, №12044 від 18.11.2019, №12052 від 17.11.2019, №12504 від 16.11.2019, №12045 від 16.11.2019, №11961 від 15.11.2019, №11920від 14.11.2019, №11874 від 13.11.2019, №11844 від 12.11.2019, №11817 від 11.11.2019, №11985 від 10.11.2019, №11799 від 09.11.2019, №11786 від 08.11.2019, №11759 від 07.11.2019, №11729 від 06.11.2019, №11645 від 05.11.2019, №11642 від 05.11.2019, №11605 від 04.11.2019, №11594 від 02.11.2019, №11591 від 02.11.2019, №11560 від 01.11.2019, №11216 від 01.11.2019, №11208 від 01.11.2019, №11177 від 01.11.2019, №11147 від 01.11.2019, №11122 від 01.11.2019, №11108 від 01.11.2019, №11102 від 01.11.2019, №11101 від 01.11.2019, №11092 від 01.11.2019, №11090 від 01.11.2019, №11072 від 01.11.2019, №11071 від 01.11.2019, №10852 від 01.11.2019, №10826 від 01.11.2019, №10378 від 01.11.2019, №10377 від 01.11.2019, №10369 від 01.11.2019, №10368 від 01.11.2019, №12546 від 03.12.2019, №12547 від 03.12.2019, №12548 від 04.12.2019 загальною вартістю 1 282 637, 50 грн.

Даний лист отриманий повноважним представником відповідача 10.12.2019, докази чого долучені до матеріалів справи, проте акти надання послуг не були підписані з боку відповідача.

Загальна вартість послуг, наданих згідно вище зазначених актів надання послуг становить 2 468 189, 50 грн.

Відповідачем було частково оплачено вартість наданих послуг, в розмірі 2 043 827, 00 грн.

23.12.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою протягом 7 днів з моменту її вручення оплатити суму заборгованості і штрафні санкції за договором №АБУ/020819/1640/КТВ від 02.08.2019 у розмірі 616 671, 25 грн, у зв`язку з простроченням оплати наданих послуг. Вимога (претензія) була отримана відповідачем 26.12.2019.

Разом з тим, при розгляді спору в суді першої інстанції позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку зі сплатою відповідачем частини боргу в розмірі 50 000, 00 грн. Також, у заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач зазначає, що 04.01.2020 останнім надано відповідачу послуги екскаватора на загальну суму 33 750, 00 грн, що підтверджується актом надання послуг №89 від 04.01.2020. Вказаний акт було направлено відповідачу 21.01.2020 та отримано останнім 27.01.2020. Повторно акт було направлено відповідачу 05.02.2020 та отримано останнім 06.02.2020, що підтверджується описами вкладення у цінний лист та роздруківками з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта", що долучені до матеріалів справи.

Отже, основна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 408 112, 50 грн.

Відповідач надав відповідь на вимогу (претензію) №03 від 14.02.2020, в якій зазначив, що позивачем не своєчасно надавались оригінали товарно-транспортних накладних. На деяких накладних підписи відсутні, або проставлені підписи осіб, які не є відповідальними за будівництво (зокрема, не Гречко С.М.). Відповідь була направлена позивачу 18.02.2020 та отримана його повноважним представником 20.02.2020.

Звертаючись з позовними вимогами, позивач послався на порушення відповідачем умов договору №АБУ/020819/1640/КТВ від 02.08.2019, а саме щодо неналежного виконання відповідачем свого обов`язку своєчасно та в повному обсязі сплатити на користь позивача грошові кошти, які підлягають виплаті у зв`язку з наданими позивачем послугами за названим Договором.

Суд першої інстанції враховуючи положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, керуючись принципами розумності та справедливості, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову, а твердження скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зі змісту Договору №АБУ/020819/1640/КТВ від 02.08.2019 випливає, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 ЦК України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст.ст. 11, 202, 662, 692, 712 ЦК, і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч.1, 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 3.1.-3.12. Договору вартість послуг виконавця за цим договором встановлюється у додатках до даного договору з урахуванням з ПДВ за 1 годину роботи техніки. Оплата праці персоналу, що обслуговує техніку входить до ціни послуги. Ціна, на послуги що є предметом даного договору може бути змінена у разі коливання ціни на такі послуги на ринку за умови, що замовника письмово попереджено за 3 (три) календарні дні до початку дії нової ціни на послуги та останній погодився з новою ціною. В разі незгоди замовника з новою ціною виконавець має право в односторонньому порядку відмовитись від подальшого виконання цього договору. В разі відмови від виконання даного договору на підставі даного пункту штрафні санкції за невиконання до виконавця не застосовуються, а фактично надані послуги повинні бути оплачені замовником повністю. Відповідно до даного пункту ціна надання послуг не може бути змінена в період надання конкретної оплаченої та виконуваної послуги. Сума договору складається з суми вартості всіх специфікацій до даного договору та/або рахунків-фактур, талонів замовника, або товарно-транспортних накладних, інших документів підтверджуючих надання послуг документів (шляхових листів, нарядів тощо). Замовник протягом 1 (одного) банківського дня з моменту підписання договору сплачує виконавцю передоплату в розмірі 100% вартості- специфікаціями до даного договору та/або рахунками-фактурами, талонами замовника тощо. Остаточний розрахунок оплата за надані послуги проводиться замовником на підставі виставлених рахунків виконавця шляхом перерахування 100 % грошових коштів на зазначений в договорі розрахунковий рахунок виконавця протягом" 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг та/або талону замовника або товарно - транспортних накладних, інших документів підтверджуючих надання послуг документів (шляхових листів, нарядів тощо). Підтвердженням виконання робіт є рапорт виконавця, належним чином складений та підписаний уповноваженою особою замовника, що здійснює контроль за проведенням робіт або прийому-передачі наданих послуг, товарно-транспортні накладні, інші документи, які підтверджують надання послуг. Затримка замовником фінансування, передоплати може бути підставою для розірвання виконавцем цього договору та/або призупинення надання послуг за договором та компенсації йому вартості всіх фактично виконаних робіт. Виконавець зобов`язаний видати замовнику по першій події (отримання грошей чи надання послуг) податкову накладну оформлену у відповідності з правилами, встановленими п. 201.1 Податкового кодексу України. Оформлена виконавцем податкова накладна повинна бути зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 днів з дня виникнення податкових зобов`язань. Усі розрахунки здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Замовник та виконавець після кожного календарного місяця проводять звірку взаємозаборгованості, а при необхідності складають акт звірки. У разі, якщо сума, отриманих виконавцем від замовника коштів, виявиться недостатньою для погашення зобов`язань замовника в повному обсязі, виконавець матиме право погасити свої вимоги в наступній черговості:

(*) в першу чергу відшкодовуються витрати Виконавця, пов`язані з наданням послуг;

(**) в другу чергу сплачується пеня та збитки, завдані невиконанням зобов`язання;

(***) в третю чергу сплачується основна сума боргу.

Сторони можуть здійснити звіряння розрахунків за надані послуги. Складений належним чином. Акт звіряння передається замовнику для підпису. У випадку не обґрунтованої відмови замовника від підпису (ігнорування, не надсилання заперечень та ін) акту звіряння, чи інших документів щодо, поставки товару, взаємозарахування зустрічних вимог - вказані акти визнаються сторонами підписаними, дійсними та підлягають виконанню сторонами. Сторони погодили, повідомляти один одного про залік зустрічних однорідних вимог за цим договором.

Частина актів приймання-передачі наданих послуг підписана та скріплена печатками обох контрагентів, а частина накладних була направлена 06.12.2019 та 21.01.2020 та отримана відповідачем 10.12.2019 та, 27.01.2020.

Враховуючи наведене вище, згідно з п.2.9. Договору, відповідач повинен був у строк не пізніше двох робочих днів з моменту отримання актів приймання-передачі наданих послуг направити позивачу обґрунтовані та документально підтверджені заперечення щодо даних, зафіксованих в актах приймання передачі наданих послуг.

Проте відповідач у визначений Договором строк не направив позивачу мотивованої відмови від підписання видаткових накладних, у зв`язку з чим суд першої інстанції правомірного дійшов висновку про те, що акти приймання передачі наданих послуг, які підписані лише з боку позивача, є повністю погодженими і відповідно підтверджують обсяг та вартість поставленого товару на суму 408 112, 50 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем послуг спецтехнікою на суму 408 112, 50 грн, внаслідок чого у відповідача виникло зобов`язання вказані послуги оплатити.

Водночас, судом першої інстанції правомірно відхилені заперечення відповідача, що йому несвоєчасно надавались первинні документи, зокрема, товарно-транспортні накладні, оскільки згідно умов Договору, несвоєчасне надання первинних документів позивачем не є підставою для не оплати товару. Як зазначалось вище, Договором передбачено 100% попередня оплата за товар.

Положеннями чч.1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вимога позивача про стягнення з 408 112, 50 грн основного боргу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення 3% річних в сумі 2 443, 68 грн, пені у розмірі 20 539, 66 грн за період з 15.12.2019 по 25.02.2020, та штрафу в розмірі 127 308, 60 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п.6.2. Договору у разі прострочення сплати послуг виконавця більш ніж на 10 календарних днів, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

У разі прострочення сплати послуг виконавця більш ніж 30 календарних днів, замовник, крім суми боргу та неустойки, сплачує виконавцеві додатковий штраф в розмірі 30% від вартості наданих послуг.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши розрахунок штрафу, пені та 3% річних, наданий позивачем, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення в повному обсязі вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі, визначеному позивачем - 127 308, 60 грн, та часткового задоволення вимог щодо стягнення пені та 3% річних, а саме 20 016, 76 грн та, відповідно 2 379,40 грн.

Інші доводи скаржника колегією суддів не беруться до уваги, оскільки наведені в апеляційній скарзі аргументи вичерпно спростовуються матеріалами справи.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам.

Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/947/17.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі №910/769/20 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга ТОВ "Кварта Груп"- без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварта Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі №910/769/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі №910/769/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кварта Груп".

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 у справі №910/769/20, зупинену ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020.

5. Матеріали справи №910/769/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 09.12.2020.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

Є.Ю. Пономаренко