Постанова

від 02.12.2020 по справі 927/129/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2020 р. Справа№ 927/129/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Пнюшкову В.Г.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 02.12.2020.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Родина"

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 14.04.2020 (повний текст складено 15.04.2020)

у справі №927/129/20 (суддя Федоренко Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Кейс"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Родина"

про стягнення 268330,22 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Кейс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Родина" (далі - відповідач, скаржник) про стягнення з відповідача 268330,22 грн заборгованості, яка складається з боргу по орендній платі в розмірі 257100,00 грн. та пені за прострочення платежів в розмірі 11230,22 грн за неналежне виконання договору № 1 оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем (водієм) від 16.07.2019.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2020 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Родина" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Кейс" 257100,00 грн. боргу, 11 230,22 пені, 15 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 4 030,52 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Родина" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2020 у справі №927/129/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в стягненні 15000,00 грн. на професійну правничу допомогу.

Скаржник з зазначеним рішенням в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу не погоджується, зазначаючи при цьому, що витрати на правничу допомогу неспівмірні зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, ціною позову.

Зокрема скаржник зазначає, що обсяг вказаних адвокатом позивача робіт і час, витрачений на вчинення процесуальних дій і підготовку документів, є явно неспівмірним зі складністю виконаних ним робіт, і свідчить про завищення вартості й часу, витраченого представником позивача на виконання робіт у справі №927/129/20, а деякі види професійної правничої допомоги взагалі не надавались.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2020 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Родина" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2020 у справі №927/129/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів Шаптали Є.Ю., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Родина" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2020 у справі № 927/129/20 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

03.06.2020 від скаржника через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги з додатками позивачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 призначено розгляд апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Родина" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2020 у справі № 927/129/20 в судовому засіданні, яке відбудеться 22.07.2020.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 у зв`язку із перебуванням суддів Яковлєва М.Л. та Шаптали Є.Ю. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 927/129/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2020 для розгляду справи №927/129/20 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2020 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Родина" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2020 у справі №927/129/20 прийняти до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., судді: Тищенко А.І., Іоннікової І.А. Призначено справу до розгляду на 23.09.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 у зв`язку із перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 927/129/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2020 для розгляду справи №927/129/20 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Яковлєв М.Л., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Родина" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2020 у справі №927/129/20 прийнято до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., судді: Яковлєв М.Л., Іоннікової І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 призначено розгляд справи №927/129/20 на 04.11.2020.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді Куксова В.В. з 27.10.2020 по 12.11.2020 на лікарняному, розгляд апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Родина" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2020 у справі №927/129/20 не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2020 призначено розгляд апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Родина" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2020 у справі №927/129/20 на 02.12.2020.

Позивич та відповідач в судове засідання 02.12.2020 не з`явилися.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення позивача та відповідача про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності позивача, відповідача та їх повноважених представників за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 02.12.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення першої інстанції в частині стягнення з відповідача 15000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, то суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах правомірності стягнення з відповідача 15000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

Позивачем на підтвердження факту понесення вказаних витрат надано суду:

- копія договору від 14.02.2020 про правову допомогу № 2/2020, укладеного між адвокатом Ковалюх В.М. та ТОВ "Агро-Кейс, за яким Виконавець (адвокат) зобов`язався надати позивачу консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів позивача в Господарському суді Чернігівської області за позовом ТОВ "Агро Кейс" до СТЗВ "Родина" про стягнення заборгованості за договором №1 оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем (водієм) від 16.07.2019;

- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 171 гр. Ковалюх В.М., яке видане на підставі рішення Чернігівської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 12.12.1997 № 7;

- ордер серії ЧН № 098227 на надання правової допомоги ТОВ "Агро Кейс" на підставі договору про надання правової допомоги від 14.02.2020 адвокатом Ковалюх В.М.

- копія рахунку № 2 від 14.02.2020 на оплату ТОВ "Агро Кейс" за консультаційні та юридичні послуги згідно договору про правову допомогу № 2/2020 від 14.02.2020 на суму 15000,00 грн.

- платіжне доручення № 469 від 17.02.2020 про оплату ТОВ "Агро Кейс" адвокату Ковалюх В.М. 15000,00 грн згідно за рахунком №2 від 14.02.2020;

- копія Акту приймання-передачі наданих юридичних послуг від 19.02.2020 відповідно до договору від 14.02.2020 про правову допомогу № 2/2020, підписаний ТОВ "Агро Кейс" та адвокатом Ковалюх В.М.

- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 20.02.2020 на суму 15000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції керувався тим, що вказані докази підтверджують понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн.

Розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Родина", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Судова колегія зазначає, що матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 15000,00 грн.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що з наданих позивачем документів вбачається, що витрати у розмірі 15000,00 грн (враховуючи предмет та підстави позовних вимог у справі № 927/129/20, обставини даної справи та її складність) мають характер необхідних, а їх розмір є розумним та виправданим (як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною).

Доводи скаржника щодо того, що витрати на правничу допомогу неспівмірні зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, ціною позову судовою колегією відхиляються з огляду на необґрунтованість.

Враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку, що визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката відповідає критеріям розумності та спів розмірності.

У зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов вірного та обгрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2020 у справі №927/129/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Родина" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2020 у справі №927/129/20 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 2, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Родина" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.04.2020 у справі №927/129/20 - залишити без змін.

Матеріали справи №927/129/20 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Cуду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.12.2020.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді І.А. Іоннікова

М.Л. Яковлєв