Рішення

від 21.11.2020 по справі 908/2358/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/130/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2020 Справа № 908/2358/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТНАФТОХІМ» , (77306, м.Калуш, Івано-Франківська область, вул. Промислова, 4)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича Інжинірінгова компанія «ЗІРКА» , (69067, м.Запоріжжя, вул. Республіканська, 185)

про стягнення суми 430157,22 грн

СУТНІСТЬ СПОРУ:

14.09.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича Інжинірінгова компанія «ЗІРКА» суми 430157,22 грн штрафних санкцій за договором підряду №А2019100420 від 02.04.2019, з яких 56107,29грн сума пені, 374049,75грн сума штрафу.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2020 справу № 908/2358/20 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Колодій Н.А.

Ухвалою Господарського суду запорізької області від 21.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2358/20, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.

Заявлені позивачем вимоги, викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст.ст. 509, 530, 551, 615, 628, 629, 653, 883, 837, 875 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193, 216, 230, 231 ГК України, договором №А 20191000420 від 02.04.2019.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог, відзив долучено до матеріалів справи.

30.10.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Враховуючи те, що сторонам надані до матеріалів справи відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, суд вирішив розглянути справу по суті.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 20.11.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2019 року між ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ (далі - Замовник/Позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича Інжинірінгова компанія «ЗІРКА» (далі - Підрядник/Відповідач) укладено договір підряду №А2019100420 (далі - договір) предметом якого є встановлення урівнюючого трубопроводу на резервуарах прямогонного бензину з використанням м`яких резервуарів для компенсації дихань парогазової фази цеху розливу вуглеводнів виробництва етилену і поліетилену ТОВ КАРПАТНАФТОХІМ , що знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, містоКалуш, вул. Промислова 4.

Відповідно до пункту 2.1 договору, сторони узгодили, що вартість робіт становить 7042 365,43 грн, яка зазначена в додатку №2 договірна ціна до договору.

Згідно пунктів 3.3 та 3.4 договору, виконання робіт розпочинається у строк не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дати укладення договору, а закінчення виконання робіт - не пізніше ніж 122 календарних дні від дати початку виконання робіт.

В додатку №1 до даного договору, сторони узгодили графік виконання робіт, деталізувавши види робіт та термін їх виконання.

У розділ 6 договору, сторони узгодили порядок розрахунків, зокрема, відповідно до п.6.1 договору, замовник протягом 5 днів з дати підписання договору, перераховує на рахунок замовника авансовий платіж у розмірі 10% від суми договору, що становить 704 236,54грн з врахуванням ПДВ.

Решта суми - оплачується протягом 10 календарних днів після підписання Актів приймання виконаних робіт форми №КБ-2в та довідки форми №КБ-3, за умови реєстрації в ЄРПН податкової накладної (п.6.2 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору, замовник - позивач 02.04.2019 здійснив плату авансового платежу на суму 704236,54 грн (платіжне доручення №1424), що становить 10% від суми договору.

Відповідач, в свою чергу на виконання умов договору виконав підрядні роботі на суму 1 315 566,52грн, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт від 27.08.2019 форми №КБ-2в та відповідною довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3.

Оплату за даним Актом №1, замовник/позивач у відповідності до умов договору здійснив двома платежами:

- 02.04.2019 на суму 704 236,54грн - платіжне доручення №1424 (авансовий платіж згідно п.6.1 договору).

- 29.08.2019 на суму 611 330,05грн - платіжне доручення № 3249 (згідно п.6.2 договору).

30.08.2019 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №А2019100420 від 02.04.2019. У зв`язку з проведенням робіт на встановлення урівнюючого трубопроводу на резервуарах прямогонного бензину з використанням м`яких резервуарів для компенсації дихань парогазової фази, сторони,_провівши спільні переговори, дійшли до взаємної згоди продовжити термін виконання робіт, термін дії договору та збільшення суми авансу на 9,99%, та у зв`язку з цим внести наступні зміни до тексту договору :

1.1. Замовник протягом 5 (п`яти) календарних днів, після підписання цієї додаткової угоди №1, перераховує підряднику авансовий платіж в розмірі 9,99 % від суми договору встановленої в пункті 2.1 договору, що складає 703 532,31 грн. (сімсот три тисячі п`ятсот тридцять дві гривні, 31 коп.) з врахуванням ПДВ.

1.2. Пункт 3.3 та 3.4. розділу з СТРОКИ ВИКОНАННЯ РОБІТ договору викласти в наступній новій редакції:

3.3.Початок виконання робіт - згідно з графіком виконання робіт, що зазначений в додатку №1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною.

3.4. Закінчення виконання Робіт - згідно з графіком виконання Робіт, що зазначений в Додатку №1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною.

1.3. Пункти 6.2 розділу 6 ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ договору викласти в наступній новій редакції:

6.2. Замовник проводить оплату за виконані роботи, з урахуванням здійснених авансових платежів , шляхом перерахування грошових коштів, на поточний рахунок Підрядника на протязі 10-ти календарних днів з дня підписання відповідного акту форми №КБ-2в та довідки форми №КБ-3, за умови реєстрації в ЄРПН податкової накладної. У випадку не реєстрації в ЄРПН податкової накладної зобов`язання з оплати виконаних робіт в замовника не виникає.

1.4. Пункт 10.5. розділу 10 ІНШІ УМОВИ ДОГОВОРУ договору викласти в наступній новій редакції:

10.5. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 січня 2020 року, в частині оплати та гарантійних обов`язків - до повного виконання відповідних зобов`язань .

-п.6.2. Замовник проводить оплату за виконані роботи, з урахуванням внесених авансових платежів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядник на протязі 10-ти календарних днів з дня підписання відповідного акту форми КБ-2в та довідки форми КБ-3, за умови реєстрації в ЄРПН податкової накладної. У випадку не реєстрації в ЄРПН податкової накладної, зобов`язання з оплати виконаних робіт в замовника не виникає.

Враховуючи виконання відповідачем окремих обсягів робіт з порушенням строків, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення штрафних санкцій в розмірі 430 157,22грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України та ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, що звичайно ставляться. Згідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п.8.2. договору, у разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору винна сторона зобов`язана відшкодувати іншій стороні заподіяні таким невиконанням або неналежним виконанням збитки.

Під збитками в цьому договорі розуміються додаткові витрати (штрафні санкції, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо (в т.ч. пені, штрафи і т.п.) понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушених зобов`язань іншою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода) на яку сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належних виконання зобов`язання іншою стороною.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в пункті 8.3 договору, сторони погодили, що у випадку порушення термінів виконання робіт підрядник сплачує замовнику, за його вимогою, неустойку у розмірі 0,1% за кожен день прострочки від суми вартості робіт за цим договором.

У пункті 8.4 договору, сторони узгодили, що у випадку порушення термінів виконання робіт, встановлених цим договором, на строк, що перевищує 15 календарних днів, підрядник на вимогу замовника сплачує на користь замовника штраф у розмірі 10% від вартості невиконаних робіт за кожен випадок порушення.

Внаслідок прострочки відповідачем окремих обсягів робіт, позивачем пред`явлені до стягнення сума пені в розмірі 56107,29грн (п. 8. 3 договору) та сума штрафу в розмірі 374049,75грн (п. 8.4 договору). Розрахунки позивача наведені в позовній заяві.

Судом встановлено, що роботи, які є предметом цього договору, виконуються виконавцем згідно з графіком виконаних робіт, що зазначений в додатку № 1 до договору.

Перевіривши правильність розрахунків наданих позивачем, судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 43965,02грн. В решті пред`явлених вимог про стягнення пені слід відмовити, як пред`явлених необґрунтовано. Розрахунок суми штрафу проведено вірно, пред`явлена до стягнення сума підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 374049,75грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує на те, що підрядник (відповідач) відхилився від графіку виконання робіт з об`єктивних причин, а саме внаслідок не перерахування позивачем другого авансового платежу, узгодженого сторонами в додатковій угоді № 1 від 30.08.2019 в розмірі 703 532,31грн, так як для проведення такого об`єму робіт необхідно проведення закупівлі матеріалів, про що позивач був повідомлений виконавцем, після чого сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору.

Так, відповідно до п. 1.1 додаткової угоди до договору від 30.08.2020 сторони узгодили, що замовник (позивач) протягом 5 (п`яти) календарних днів, після підписання цієї додаткової угоди №1, перераховує підряднику авансовий платіж в розмірі 9,99 % від суми договору встановленої в пункті 2.1 договору, що складає 703 532,31 грн. (сімсот три тисячі п`ятсот тридцять дві гривні, 31 коп.) з врахуванням ПДВ, тобто до 05.09.2019 .

Позивач в відповіді на відзив заперечив проти викладених в відзиві обставин, посилаючись на наявне в матеріалах справи платіжне доручення № 15481 від 21.11.2019, що на його думку підтверджує проведення авансового платежу на суму 703532,31грн . А також, вказує на те, що умовами договору та додаткової угоди не передбачено взаємозв`язку між перерахуванням авансового платежу та датою початку виконання робіт.

Дослідивши надані суду докази, проаналізувавши заперечення обох сторін судом встановлено, що дійсно до матеріалів справи долучено платіжне доручення № 15481 від 21.11.2019 на суму 703532,31грн, що було узгоджена сторонами, як сума авансового платежу.

Разом з тим, судом встановлено що відповідно до призначення платежу даного платіжного доручення сума 703532,31грн була проведена 21.11.2020, як фактична оплата за виконані відповідачем підрядні роботи, а не авансовий платіж (до 05.09.2020), як то було узгоджено сторонами в п. 1.1 додаткової угоди до договору від 30.08.2020.

Судом також взяті до уваги заперечення позивача, що умовами договору не передбачено взаємозв`язку між авансовими платежами та виконанням робіт, але суд враховує і той факт, що для виконання підрядних робіт підряднику (відповідач) необхідно провести закупівлю матеріалів для проведення будівельних робіт та забезпечення належного їх виконання, про що внаслідок спільних переговорів сторони дійшли згоди продовжити терміни виконання робіт та збільшити суму авансового платежу на 9,99%, що складає 703532,31грн. Але, всупереч п. 1.1 додаткової угоди № 1 від 30.08.2020 сума 703532,31 була перерахована позивачем лише 21.11.2020.

З матеріалів справи вбачається, що акти виконаних робіт підписані сторонами без зауважень , тобто роботи відповідачем проведені належним чином.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Статтею 233 ГК України унормовано, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником ; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Крім того, ч.3 ст.551 ЦК України передбачена можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому варто відмітити, що чинне цивільне та господарське законодавства України, правозастосовна практика не визначають вичерпного переліку виняткових випадків для пом`якшення відповідальності за порушення господарського зобов`язання, але встановлення критеріїв зниження розміру штрафних санкцій покладаються на розсуд суду.

Беручи до уваги наведені норми, враховуючи фактичні обставини справи: ступінь вини відповідача (кількість прострочених днів), порушення строків проведення авансового платежу з боку позивача, а також те що позивачем фактично не понесені збитки, оскільки передплата у розмірі 703532,30грн, яка повинна була бути проведена позивачем 05.09.2019 була фактично сплачена ним за вже виконані відповідачем роботи (платіжне доручення від 21.11.2019), а також те, що виконані роботи були прийняті позивачем без зауважень, суд дійшов висновку про доцільність зменшення розміру штрафу до 1000,00грн.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі Гарсія Руїз проти Іспанії , від 28 жовтня 2010 року в справі Трофимчук проти України , від 09 грудня 1994 року в справі Хіро Балані проти Іспанії , від 01 липня 2003 року в справі Суомінен проти Фінляндії , від 07 червня 2008 року в справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії ) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Суд наголошує на недопустимості порушення одного з основоположних принципів правосуддя, що його було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі Де Куббер проти Бельгії (De Cubber v. Belgium) від 26.10.1984 року - має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що воно здійснюється.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог а відповідач як на підставу своїх заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та скористався своїм правом на зменшення штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в частині задоволених вимог покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТНАФТОХІМ» до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича Інжинірінгова компанія «ЗІРКА» про стягнення суми пені в розмірі 56107,29 грн задовольнити частково в сумі 43965,02 грн. В решті пред`явленої до стягнення суми пені відмовити.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТНАФТОХІМ» до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича Інжинірінгова компанія «ЗІРКА» про стягнення суми штрафу задовольнити в повному обсязі в сумі 374049,75грн.

Зменшити суму неустойки (пені та штрафу) до 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича Інжинірінгова компанія «ЗІРКА» , (69067, м.Запоріжжя, вул. Республіканська, 185, Ідентифікаційний код: 32340977) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРПАТНАФТОХІМ» , (77306, м.Калуш, Івано-Франківська область, вул. Промислова, 4, Ідентифікаційний код: 33129683) 1000 (одна тисяча) грн 00 коп. суму неустойки, 6 270(шість тисяч двісті сімдесят) грн 22 коп. суму судового збору.

Видати наказ.

Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09.12.2020.

Суддя Н.А.Колодій