Рішення

від 02.12.2020 по справі 911/1663/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2020 р. Справа № 911/1663/20

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників справи:

від прокурора: Холоденко А. С. (посвідчення № 042853 від 15.04.2016 р.);

від позивача: Матвійчук А. О. (провідний спеціаліст - положення);

від відповідача: не з`явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області, м. Бориспіль, Київська область

в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Телестудія Служба інформації , м. Київ

про стягнення 215 462, 72 грн та розірвання договору оренди

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ Телестудія Служба інформації про стягнення 189 964, 81 грн основної заборгованості, 6 043, 42 грн пені, 19 454, 49 грн штрафу, розірвання договору оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ТОВ Телестудія Служба інформації .

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивача неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо сплати орендної плати за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2020 р. відкрито провадження у справі № 911/1663/20 за позовом Керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до ТОВ Телестудія Служба інформації про стягнення 215 462, 72 грн та розірвання договору оренди, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 08.07.2020 р.

08.07.2020 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 05.08.2020 р.

03.08.2020 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив вих. № 82 від 28.07.2020 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити прокурору в інтересах позивача у задоволенні позову повністю у зв`язку зі спливом позовної давності.

05.08.2020 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 02.09.2020 р.

02.09.2020 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 16.09.2020 р.

04.09.2020 р. до канцелярії суду від Бориспільської місцевої прокуратури Київської області надійшла відповідь № 40-03-1653вих20 від 01.09.2020 р. на відзив, що долучена судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.09.2020 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 30.09.2020 р.

29.09.2020 р. на електронну адресу суду від Бориспільської місцевої прокуратури Київської області надійшла заява № 40-03-1755вих-20 від 29.09.2020 р. про зменшення позовних вимог, у якій прокуратура просила суд прийняту вказану заяву та стягнути з відповідача 196 544, 38 грн основної заборгованості, 2 847, 14 грн пені, 9 998, 74 грн штрафу.

30.09.2020 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 21.10.2020 р.

Відповідно до п. 2) ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Заява вих. № 40-03-1755вих-20 від 29.09.2020 р. прокуратури про зменшення позовних вимог не прийнята судом до розгляду, оскільки відповідна письмова заява подана до суду з порушенням строків, передбачених приписам ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.

02.10.2020 р. до канцелярії суду від Бориспільської місцевої прокуратури Київської області надійшла заява № 40-03-1755вих-20 від 29.09.2020 р. про зменшення позовних вимог.

21.10.2020 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 04.11.2020 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2020 р. повідомлено учасників справи, що розгляд даної справи у судовому засіданні 04.11.2020 р. не відбувся у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності судді, і призначено проведення судового засідання із викликом та за участю представників учасників справи на 02.12.2020 р.

02.12.2020 р. у судовому засіданні прокурор надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених в інтересах позивача, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, відповіді на відзив.

Представник позивача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених в його інтересах прокурором, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, відповіді на відзив.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2011 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, правонаступником якого є позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - Орендодавець) та відповідачем (далі - Орендар) було укладено договір оренди № 1188 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, згідно умов п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне індивідуально визначене майно - частина нежитлового приміщення (далі - Майно) площею 1,5 кв. м. та два місця на антенно-щогловій споруді, що розташовані за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. О. Богданова, 2 та перебувають на балансі Філії спеціалізованого електрозв`язку ВАТ Укртелеком , вартість якого визначена за звітом про експертну оцінку станом на 30 вересня 2010 р. і становить за незалежною оцінкою 203065 (двісті три тисячі шістдесят п`ять) грн. без ПДВ.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що майно передається в оренду з метою розміщення обладнання.

Згідно з п. 2.1. Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації Договору) та акта приймання-передавання Майна.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного Майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - вересень 2010 р. 2571,43 грн. без ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2011 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції з жовтня 2010 р. по березень 2011 р.

Відповідно до п. 3.3. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п. 3.4. Договору у разі користування Майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова оренда плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Пунктом 3.6. Договору встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70 % та 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 3.9. Договору зайва сума орендної плати, що надійшла до державного бюджету та Балансоутримувачу, підлягає заліку в рахунок подальших платежів.

Пунктом 3.11. Договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Згідно з п. 5.3. Договору Орендар зобов`язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 10.1. Договору визначено, що цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01 березня 2011 р. до 30 січня 2014 р. включно.

Пунктом 10.4. Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід`ємною частиною Договору.

Одночасно з укладенням договору оренди № 1188 від 01.03.2011 р., між позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 1 до нього - Розрахунок плати за перший (базовий) місяць оренди державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ЦТЕ № 2 Філії спеціалізованого електрозв`язку ВАТ Укртелеком , відповідно до якого орендна плата за перший (базовий) місяць складає 2 571, 43 грн з ПДВ.

01.03.2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано Акт приймання-передачі державного майна (Додаток № 1 до договору оренди № 1188 від 01.03.2011 р.), згідно якого позивач здав, а відповідач прийняв державне майно, а саме: 2 (два) місця на антенно-щогловій споруді та приміщення 1,5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богданова, 2 загальною вартістю, визначеною на підставі експертної оцінки від 30 вересня 2010 р. становить 203065 (двісті три тисячі шістдесят п`ять) грн. без ПДВ., стан майна задовільний.

Наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України № 38 від 21.01.2016 р. прийнято до сфери управління Адміністрації державне майно, що перебуває на балансі Філії спеціалізованого електрозв`язку ПАТ Укртелеком згідно з додатком № 1, в тому числі майно, що є предметом договору оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності.

У лютому 2017 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 14-09-551 від 01.02.2017 р. про погашення заборгованості з орендної плати, пені та штрафу, у якій він вимагав негайно після отримання даної вимоги сплатити заборгованість за договором оренди № 1188 від 01.02.2011 р. у загальному розмірі 38 605, 59 грн.

У липні 2019 р. Бориспільська місцева прокуратура звернулась до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області з листом № 34-03-8508вих19 від 16.07.2019 р., у якому просила в строк до 25.07.2019 р. надати інформацію щодо стану заборгованості ТОВ Телестудія Служба інформації за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави у сфері розпорядження та використання державного майна, а також проінформувати про вжиті РВ ФДМ України по Київській області господарсько-правові заходи про відновлення інтересів держави у примусовому (судовому) порядку.

У відповідь на лист Бориспільської місцевої прокуратури № 34-03-8508вих19 від 16.07.2019 р. РВ ФДМ України по Київській області у своєму листі № 51-03-3320 від 01.08.2019 р. повідомила про недостатність фінансування та складний майновий стан, у зв`язку з чим регіональне відділення позбавлено можливості повною мірою здійснювати заходи судового реагування, а також зазначило, що станом на 23.07.2019 р. заборгованість ТОВ Телестудія Служба інформації за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. складає 155 338, 92 грн.

У березні 2020 р. Бориспільська місцева прокуратура звернулась до Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях з листом № 34-03-488вих20 від 12.03.2020 р., у якому просила в строк до 23.03.2020 р. надати оновлену інформацію щодо стану заборгованості ТОВ Телестудія Служба інформації за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави у сфері розпорядження та використання державного майна, а також проінформувати про вжиті упродовж 2019-2020 років РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях господарсько-правові заходи про відновлення інтересів держави у примусовому (судовому) порядку.

У відповідь на лист Бориспільської місцевої прокуратури № 34-03-488вих20 від 12.03.2020 р. РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях у своєму листі № 51-04/01-1421 від 20.03.2020 р. повідомила, що станом на 18.03.2020 р. загальна заборгованість ТОВ Телестудія Служба інформації за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. становить 189 964, 81 грн; заборгованість з орендної плати (за період з 20.04.2019 р. по 19.10.2019 р.) - 25 887, 44 грн; заборгованість з орендної плати (за період з 19.10.2019 р. по 18.03.2020 р.) - 21 725, 62 грн; пеня (за період з 20.04.2019 р. по 19.10.2019 р.) - 1 926, 73 грн; пеня (за період з 19.10.2019 р. по 18.03.2020 р.) - 920, 41 грн; штраф по заборгованості більше 3-х місяців (за період з 20.04.2019 р. по 19.10.2019 р.) - 5 436, 36 грн; штраф по заборгованості більше 3-х місяців (за період з 19.10.2019 р. по 18.03.2020 р.) - 4 562, 38 грн. Крім того, РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях позбавлено повною мірою охопити заходами судового реагування всіх орендарів, що мають заборгованість з орендних платежів, у зв`язку з недостатнім фінансуванням.

У травні 2020 р. Бориспільська місцева прокуратура звернулась до РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях з повідомленням № 40/03-1029вих20 від 28.05.2020 р. про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді, у якому прокуратура повідомила про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави, у зв`язку з невжиттям Регіональним відділенням заходів щодо звернення до суду з метою стягнення заборгованості за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач користувався орендованим нерухомим майном за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності з моменту підписання договору та фактичного передання в оренду майна, у період дії договору, а також у заявлений позивачем період з 01.03.2011 р. по 18.03.2020 р. і розмір орендної плати за користування орендованим майном до Державного бюджету України у вказаний період склав 319 957, 03 грн, що підтверджується договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, розрахуноком плати за перший (базовий) місяць оренди державного нерухомого майна від 01.03.2011 р., актом приймання-передачі державного майна від 01.03.2011 р., довідкою про стан надходження орендної плати по договору оренди № 1188 від 01.03.2011 р. станом на 18.03.2020 р., розрахунком заборгованості з орендної плати до державного бюджети та пені за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. за період з 20.04.2019 р. по 18.03.2020 р., іншими документами, наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов`язок по оплаті орендної плати за користування орендованим майном до Державного бюджету України та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 129 992, 22 грн, що підтверджується довідкою про стан надходження орендної плати по договору оренди № 1188 від 01.03.2011 р. станом на 18.03.2020 р., розрахунком заборгованості з орендної плати до державного бюджети та пені за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. за період з 20.04.2019 р. по 18.03.2020 р., іншими документами, наявними у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах позивача, крім інших вимог, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 189 964, 81 грн основної заборгованості по орендній платі.

З приводу вказаної позовної вимоги прокурора в інтересах позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов`язок щодо сплати у повному обсязі орендної плати за користування орендованим майном у заявлений позивачем період з 01.03.2011 р. по 18.03.2020 р. не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 189 964, 81 грн, що підтверджується договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, розрахуноком плати за перший (базовий) місяць оренди державного нерухомого майна від 01.03.2011 р., актом приймання-передачі державного майна від 01.03.2011 р., довідкою про стан надходження орендної плати по договору оренди № 1188 від 01.03.2011 р. станом на 18.03.2020 р., розрахунком заборгованості з орендної плати до державного бюджети та пені за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. за період з 20.04.2019 р. по 18.03.2020 р., вимогою позивача № 14-09-551 від 01.02.2017 р., листами прокуратури № 34-03-8508вих19 від 16.07.2019 р., № 34-03-488вих20 від 12.03.2020 р., № 40/03-1029вих20 від 28.05.2020 р., листом РВ ФДМ України по Київській області № 51-03-3320 від 01.08.2019 р., листами РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях № 51-04/01-1421 від 20.03.2020 р., іншими документами, наявними у матеріалах справи.

Заперечення відповідача щодо того, що у спірних відносинах у нього не виник та відсутній обов`язок щодо сплати орендної плати за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, у зв`язку з закінченням строку дії договору 30.01.2014 р. є безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також визначені у статті 764 Цивільного кодексу України.

Суть продовження договору оренди згідно зі статтею 764 Цивільного кодексу України полягає у тому, що орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує протягом одного місяця після закінчення строку договору у його поновленні.

Відсутність такого заперечення може мати прояв у мовчазній згоді і у такому випадку орендар у силу закону може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Норма частини 2 статті 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна не вказує на те, що відповідна вимога про припинення чи зміну договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною.

Тому, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.01.2020 р. у справі № 904/1207/19.

Відповідно до п. 10.1. договору оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01 березня 2011 р. до 30 січня 2014 р. включно.

У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували повернення відповідачем орендованого майна позивачу після закінчення строку дії договору оренди № 1188 від 01.03.2011 р. чи відмову відповідача від подальшої пролонгації договору оренди. Крім того, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем протягом лютого 2014 р. - січня 2016 р. здійснювалася періодична сплата орендних платежів за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р.

Отже, суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду справи договір оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності діє та неодноразово поновлювався на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені зазначеним договором.

Як було зазначено вище, відповідач у своєму відзиві вих. № 82 від 28.07.2020 р. просить суд відмовити прокурору в інтересах позивача у задоволенні позову повністю у зв`язку зі спливом позовної давності.

З приводу вказаної заяви відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 цього ж кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 258 цього ж кодексу позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 259 цього ж кодексу передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Частиною 1 ст. 261 цього ж кодексу встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 5 ст. 261 цього ж кодексу передбачено, що за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 267 цього ж кодексу заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як було зазначено вище, прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах позивача, крім інших вимог, просить суд стягнути з відповідача 189 964, 81 грн основної заборгованості з орендної плати до Державного бюджету України.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що за період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов`язок по оплаті орендної плати за користування орендованим майном до Державного бюджету України та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 129 992, 22 грн, здійснивши у січні 2016 року останній платіж, яким було сплачено нараховану орендну плату за грудень 2015 р.

При цьому, позовна давність для позивача для звернення в суд до відповідача із вимогою про захист свого права на сплату орендних платежів за період з січня 2016 р. по квітень 2017 р. почала свій перебіг з моменту спливу строку виконання основного зобов`язання по оплаті такого платежу, а саме:

за січень 2016 р. - з 16.02.2016 р.;

за лютий 2016 р. - з 16.03.2016 р.;

за березень 2016 р. - з 16.04.2016 р.;

за квітень 2016 р. - з 16.05.2016 р.;

за травень 2016 р. - з 16.06.2016 р.;

за червень 2016 р. - з 16.07.2016р.;

з липень 2016 р. - з 16.08.2016 р.;

за серпень 2016 р. - з 16.09.2016 р.;

за вересень 2016 р. - з 16.10.2016 р.;

за жовтень 2016 р. - з 16.11.2016 р.;

за листопад 2016 р. - з 16.12.2016 р.;

за грудень 2016 р. - з 16.01.2017 р.;

за січень 2017 р. - з 16.02.2017 р.;

за лютий 2017 р. - з 16.03.2017 р.;

за березень 2017 р. - з 16.04.2017 р.;

за квітень 2017 р. - з 16.05.2017 р.

Як вбачається із матеріалів справи, прокурор в інтересах позивача звернувся в господарський суд Київської області із позовною заявою № 40-03-1059вих-20 від 02.06.2020 р., в тому числі, про стягнення 189 964, 81 грн основної заборгованості, лише 02.06.2020 p., тобто із спливом строків позовної давності в частині стягнення частини основної заборгованості з орендної плати, нарахованої за січень 2016 р. - квітень 2017 р., і в межах строків позовної давності в частині стягнення частини основної заборгованості з орендної плати, нарахованої за період з травня 2017 р. по лютий 2020 р. у розмірі 137 580, 99 грн.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи прокурором в інтересах позивача у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних та допустимих доказів, що б підтверджували переривання або зупинення перебігу позовної давності в частині вимог позовича щодо вимоги до відповідача про стягнення 189 964, 81 грн основної заборгованості.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог прокурора в інтересах позивача в частині стягнення із відповідача основної заборгованості за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності у розмірі 137 580, 99 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна за періоди прострочення відповідачем виконання обов`язку по сплаті орендних платежів за період з 16.02.2016 р. по 18.03.2020 р. всього на загальну суму 6 043, 42 грн, а також штраф, передбачений договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, за не менше ніж три місяці прострочення відповідачем виконання обов`язку по сплаті орендних платежів всього на загальну суму 19 454, 49 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 цього ж кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.7. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Пунктом 3.8. Договору визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 21 % від суми заборгованості.

Як було зазначено вище, відповідач у своєму відзиві вих. № 82 від 28.07.2020 р. просить суд відмовити прокурору в інтересах позивача у задоволенні позову повністю у зв`язку зі спливом позовної давності.

З приводу вказаної заяви відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 цього ж кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 258 цього ж кодексу позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 259 цього ж кодексу передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Частиною 1 ст. 261 цього ж кодексу встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 5 ст. 261 цього ж кодексу передбачено, що за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 267 цього ж кодексу заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як вбачається із матеріалів справи, прокурор в інтересах позивача звернувся в господарський суд Київської області із позовною заявою № 40-03-1059вих-20 від 02.06.2020 р., в тому числі, про стягнення 6 043, 42 грн пені, 19 454, 49 грн штрафу, лише 02.06.2020 p.

За таких обставин, перебіг строку позовної давності за вимогою про стягнення пені та штрафу від суми основної заборгованості починається з 02.06.2019 р. та обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням прокурора в інтересах позивача до суду і починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою, а отже, з урахуванням заявленої відповідачем позовної давності період нарахування пені та штрафу складає з 02.06.2019 р. по 18.03.2020 р.

Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості (в межах позовної давності) за договором наступний:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 4316.16 02.06.2019 - 06.06.2019 5 17.5000 % 0.096 %* 20.69 4316.16 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 173.83 4316.16 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 %* 197.01 4316.16 06.09.2019 - 19.10.2019 44 16.5000 % 0.090 %* 171.70 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 4346.37 16.06.2019 - 18.07.2019 33 17.5000 % 0.096 %* 137.54 4346.37 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 %* 198.38 4346.37 06.09.2019 - 19.10.2019 44 16.5000 % 0.090 %* 172.90 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 4324.64 16.07.2019 - 18.07.2019 3 17.5000 % 0.096 %* 12.44 4324.64 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 %* 197.39 4324.64 06.09.2019 - 19.10.2019 44 16.5000 % 0.090 %* 172.04 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 4298.69 16.08.2019 - 05.09.2019 21 17.0000 % 0.093 %* 84.09 4298.69 06.09.2019 - 19.10.2019 44 16.5000 % 0.090 %* 171.01 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 4285.79 16.09.2019 - 19.10.2019 34 16.5000 % 0.090 %* 131.74 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 4315.79 16.10.2019 - 19.10.2019 4 16.5000 % 0.090 %* 15.61 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 4346.01 16.11.2019 - 12.12.2019 27 15.5000 % 0.085 %* 99.66 4346.01 13.12.2019 - 30.01.2020 49 13.5000 % 0.074 %* 157.53 4346.01 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000 % 0.060 %* 109.72 4346.01 13.03.2020 - 18.03.2020 6 10.0000 % 0.055 %* 14.25 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 4350.35 16.12.2019 - 30.01.2020 46 13.5000 % 0.074 %* 148.03 4350.35 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000 % 0.060 %* 109.83 4350.35 13.03.2020 - 18.03.2020 6 10.0000 % 0.055 %* 14.26 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 4341.65 16.01.2020 - 30.01.2020 15 13.5000 % 0.074 %* 48.04 4341.65 31.01.2020 - 12.03.2020 42 11.0000 % 0.060 %* 109.61 4341.65 13.03.2020 - 18.03.2020 6 10.0000 % 0.055 %* 14.23 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 4350.33 16.02.2020 - 12.03.2020 26 11.0000 % 0.060 %* 67.99 4350.33 13.03.2020 - 18.03.2020 6 10.0000 % 0.055 %* 14.26 Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 4337.28 16.03.2020 - 18.03.2020 3 10.0000 % 0.055 %* 7.11

Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди з урахуванням строків позовної давності становить 2 770, 89 грн.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 2 770, 89 грн .

Правильний розрахунок штрафу від суми основної заборгованості (в межах позовної давності) за договором наступний:

За період прострочення зі сплати орендної плати за квітень - вересень 2019 р.:

4 316, 16 + 4 346, 37 + 4 324, 64 + 4 298, 69 + 4 285, 79 + 4 315, 79 = 25 887, 44 х 21/100 = 5 436, 36;

За період прострочення зі сплати орендної плати за жовтень 2019 р. - лютий 2020 р.:

4 346, 01 + 4 350, 35 + 4 341, 65 + 4 350, 33 + 4 337, 28 = 21 725, 62 х 21/100 = 4 562, 38.

Отже, загальний розмір штрафу від суми основної заборгованості за договором з урахуванням строків позовної давності становить 9 998, 74 грн.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог прокурора в інтересах позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 9 998, 74 грн .

Крім того, прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах позивача, крім інших вимог, просить суд розірвати договір оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Телестудія Служба інформації .

З приводу вказаної позовної вимоги прокурора в інтересах позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 3 ст. 291 цього ж кодексу передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно з ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 ст. 782 цього ж кодексу передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України Про оренду державного та комунального майна (у редакції чинній на момент звернення прокурора в інтересах позивача з позовом в інтересах позивача) договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Згідно з п. 10.6. Договору чинність цього Договору припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- загибелі орендованого Майна;

- достроково за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду;

- банкрутства Орендаря;

- ліквідації Орендаря - юридичної особи;

- у разі смерті Орендаря (якщо Орендарем є фізична особа).

Порушення орендарем умов договору оренди нерухомого майна щодо несплати протягом законодавчо визначеного строку (три місяці) платежів за користування орендованим нерухомим майном, є істотним, оскільки значною мірою позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема, надходження відповідних коштів з орендної плати.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за змістом статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Отже, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як невнесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання зазначеного договору оренди в судовому порядку.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.01.2020 р. у справі № 914/252/19.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у процесі розгляду справи, з моменту укладення сторонами спірного договору оренди та станом на час розгляду справи відповідачем неналежним чином виконувався обов`язок по сплаті у повному обсязі орендної плати за користування орендованим майном за договором, а також у період з березня 2011 р. по березнь 2020 р., і його основна заборгованість перед позивачем станом на 18.03.2020 р. склала 189 964, 81 грн, що підтверджується договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, розрахуноком плати за перший (базовий) місяць оренди державного нерухомого майна від 01.03.2011 р., актом приймання-передачі державного майна від 01.03.2011 р., довідкою про стан надходження орендної плати по договору оренди № 1188 від 01.03.2011 р. станом на 18.03.2020 р., розрахунком заборгованості з орендної плати до державного бюджети та пені за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. за період з 20.04.2019 р. по 18.03.2020 р., вимогою позивача № 14-09-551 від 01.02.2017 р., наявними у матеріалах справи, чим відповідач істотно порушив умови договору оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, у зв`язку із чим у позивача виникло право на дострокове розірвання спірного договору оренди з підстав, зазначених у ст. 782 Цивільного кодексу України.

Отже, вимога прокурора в інтересах позивача до відповідача про розірвання договору оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Телестудія Служба інформації є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Телестудія Служба інформації (01601, вул. Воровського, буд. 22, літ. А, м. Київ; ідентифікаційний код 21638497) на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, просп. Голосіївський, буд. 50, м. Київ; ідентифікаційний код 43173325) 137 580 (сто тридцять сім тисяч п`ятсот вісімдесят) грн 99 (дев`яносто дев`ять) коп. основної заборгованості, 2 770 (дві тисячі сімсот сімдесят) грн 89 (вісімдесят дев`ять) коп. пені, 9 998 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) грн 74 (сімдесят чотири) коп. штрафу та судові витрати 4 357 (чотири тисячі триста п`ятдесят сім) грн 26 (двадцять шість) коп. судового збору.

3. Розірвати договір оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (03039, просп. Голосіївський, буд. 50, м. Київ; ідентифікаційний код 19028107) та Товариством з обмеженою відповідальністю Телестудія Служба інформації (01601, вул. Воровського, буд. 22, літ. А, м. Київ; ідентифікаційний код 21638497).

4. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

09 грудня 20 20 р.