Постанова

від 18.05.2021 по справі 911/1663/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2021 р. Справа№ 911/1663/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Андрієнка В.В.

секретар Рибчич А.В.

за участю

представників: прокуратури - Слабковська О.О.

позивача - Матвійчук А.О.

відповідача - не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Служба інформації"

на рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2020 р. (повне рішення складено 09.12.2020 р.)

у справі № 911/1663/20 (суддя - Бацуца В.М.)

за позовом Керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Служба інформації"

про стягнення заборгованості у розмірі 215462,72 грн та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року керівник Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях звернувся до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Служба інформації" про стягнення 189964,81 грн основної заборгованості, 6043,42 грн пені, 19454,49 грн штрафу, розірвання договору оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Служба інформації".

Позовні вимоги обґрунтовані прокуратурою тим, що відповідач, в порушення умов договору оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, систематично не виконує свого обов`язку щодо сплати орендної плати, що є підставою для розірвання такого договору.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.12.2020 р. у справі № 911/1663/20 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Служба інформації" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях 137580,99 грн основного боргу, 2770,89 грн пені та 9998,74 грн штрафу; розірвано договір оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Служба інформації" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що у нього відсутній обов`язок щодо сплати орендної плати за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, у зв`язку із закінченням строку дії договору 30.01.2014 р., при цьому додаткових угод щодо продовження договору між сторонами не укладалось.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.12.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 911/1663/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 911/1663/20 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 911/1663/20 та призначено її до розгляду на 02.03.2021 р.

Засідання суду, призначене на 02.03.2021 р., не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді Буравльова С.І. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 р. справу № 911/1663/20 призначено до розгляду на 06.04.2021 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 р. у призначеному судовому засіданні оголошено перерву до 27.04.2021 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1680/21 від 26.04.2021 р. у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1663/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 911/1663/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 р. справу прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

У призначеному судовому засіданні 27.04.2021 р. представники сторін та прокуратури надали пояснення по суті апеляційної скарги, після чого було оголошено перерву до 18.05.2021 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1911/21 від 17.05.2021 р. у зв`язку з перебуванням судді Шапрана В.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1663/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 911/1663/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 р. справу № 911/1663/20 було прийнято до провадження у визначеному складі суду.

У судове засідання 18.05.2021 р. представник відповідача не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів поважності відсутності вказаного представника суду не надано.

Також у матеріалах справи відсутні докази про те, що представник відповідача був позбавлений можливості через будь-які перешкоди, в тому числі і карантинні, бути присутнім у судовому засіданні.

Крім цього відповідач не наполягав на обов`язковій участі його представника у судовому засіданні, відповідного клопотання від нього не було подано апеляційному суду.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаного представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.03.2011 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Телестудія Служба інформації (далі - орендар) було укладено договір оренди № 1188 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності (далі - договір оренди).

Відповідно до п. 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне індивідуально визначене майно - частина нежитлового приміщення (далі - майно) площею 1,5 кв. м та два місця на антенно-щогловій споруді, що розташовані за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. О. Богданова, 2, та перебувають на балансі Філії спеціалізованого електрозв`язку ВАТ "Укртелеком", вартість якого визначена за звітом про експертну оцінку станом на 30.09.2010 р. і становить за незалежною оцінкою 203065,00 грн.

Згідно з п. 1.2 договору оренди майно передається в оренду з метою розміщення обладнання.

Як передбачено п. 2.1 договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації Договору) та акта приймання-передавання майна.

За п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами) (далі - методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить за базовий місяць розрахунку - вересень 2010 року 2571,43 грн без ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2011 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції з жовтня 2010 року по березень 2011 року.

У відповідності до п. 3.3 укладеного договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова оренда плата за дні користування визначається згідно з чинною методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п. 3.4 договору оренди).

Пунктом 3.6 договору оренди визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % та 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 3.9 договору оренди зайва сума орендної плати, що надійшла до державного бюджету та балансоутримувачу, підлягає заліку в рахунок подальших платежів.

Згідно з п. 3.11 договору оренди, у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

За п. 5.3 договору оренди орендар зобов`язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01 березня 2011 року до 30 січня 2014 року включно (п. 10.1 договору оренди).

Пунктом 10.4 договору оренди передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 12 договору оренди додатки до цього договору є його невід`ємною складовою частиною. До цього договору додаються:

- розрахунок плати за перший (базовий) місяць оренди державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ЦТЕ № 2 Філії спеціалізованого електрозв`язку ВАТ "Укртелеком", відповідно до якого орендна плата за перший (базовий) місяць складає 2571,43 грн з ПДВ;

- акт приймання-передачі державного майна, за яким позивач здав, а відповідач прийняв державне майно, а саме: 2 місця на антенно-щогловій споруді та приміщення 1,5 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богданова, 2, загальною вартістю, визначеною на підставі експертної оцінки від 30.09.2010 р., 203065,00 грн без ПДВ, стан майна задовільний.

Наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України № 38 від 21.01.2016 р. було прийнято до сфери управління Адміністрації державне майно, що перебуває на балансі Філії спеціалізованого електрозв`язку ПАТ "Укртелеком" згідно з додатком № 1, в тому числі майно, що є предметом договору оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності.

01.02.2017 р позивач направив на адресу відповідача вимогу № 14-09-551 про погашення заборгованості з орендної плати, пені та штрафу, у якій він вимагав негайно після отримання даної вимоги сплатити заборгованість за договором оренди № 1188 від 01.02.2011 р. у загальному розмірі 38605,59 грн.

16.07.2019 р. Бориспільська місцева прокуратура звернулась до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області з листом № 34-03-8508вих19, у якому просила в строк до 25.07.2019 р. надати інформацію щодо стану заборгованості ТОВ "Телестудія "Служба інформації" за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави у сфері розпорядження та використання державного майна, а також проінформувати про вжиті Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області господарсько-правові заходи про відновлення інтересів держави у примусовому (судовому) порядку.

У відповідь, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області у своєму листі № 51-03-3320 від 01.08.2019 р. повідомило про недостатність фінансування та складний майновий стан, у зв`язку з чим відділення позбавлене можливості здійснювати заходи судового реагування, а також зазначило, що станом на 23.07.2019 р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Служба інформації" за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. складає 155338, 92 грн.

12.03.2020 р. Бориспільська місцева прокуратура звернулась до Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях з листом № 34-03-488вих20 з вимогою у строк до 23.03.2020 р. надати оновлену інформацію щодо стану заборгованості ТОВ "Телестудія "Служба інформації" за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави у сфері розпорядження та використання державного майна, а також проінформувати про вжиті впродовж 2019-2020 років Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях господарсько-правові заходи про відновлення інтересів держави у примусовому (судовому) порядку.

20.03.2020 р. листом № 51-04/01-1421 Фонд державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях повідомив, що станом на 18.03.2020 р. загальна заборгованість ТОВ "Телестудія "Служба інформації" за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. становить 189964, 81 грн; заборгованість з орендної плати (за період з 20.04.2019 р. по 19.10.2019 р.) - 25887,44 грн; заборгованість з орендної плати (за період з 19.10.2019 р. по 18.03.2020 р.) - 21725, 62 грн; пеня (за період з 20.04.2019 р. по 19.10.2019 р.) - 1926, 73 грн; пеня (за період з 19.10.2019 р. по 18.03.2020 р.) - 920,41 грн; штраф по заборгованості більше 3-х місяців (за період з 20.04.2019 р. по 19.10.2019 р.) - 5436, 36 грн; штраф по заборгованості більше 3-х місяців (за період з 19.10.2019 р. по 18.03.2020 р.) - 4562,38 грн.

У травні 2020 року Бориспільська місцева прокуратура звернулась до Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях з повідомленням № 40/03-1029вих20 від 28.05.2020 р. з повідомленням про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави у зв`язку з невжиттям Регіональним відділенням заходів щодо звернення до суду з метою стягнення заборгованості за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р.

Встановлено, що відповідач користувався орендованим нерухомим майном за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, з моменту підписання договору та фактичного передання в оренду майна, у період дії договору, а також у заявлений позивачем період з 01.03.2011 р. по 18.03.2020 р. і розмір орендної плати за користування орендованим майном до Державного бюджету України у вказаний період склав 319957,03 грн, що підтверджується:

- договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності;

- розрахунком плати за перший (базовий) місяць оренди державного нерухомого майна від 01.03.2011 р.;

- актом приймання-передачі державного майна від 01.03.2011 р.;

- довідкою про стан надходження орендної плати по договору оренди № 1188 від 01.03.2011 р. станом на 18.03.2020 р.;

- розрахунком заборгованості з орендної плати до державного бюджети та пені за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. за період з 20.04.2019 р. по 18.03.2020 р.

На виконання умов укладеного договору оренди відповідачем було лише частково виконано свій обов`язок по оплаті орендної плати за користування орендованим майном до Державного бюджету України та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 129992,22 грн, що підтверджується довідкою про стан надходження орендної плати по договору оренди № 1188 від 01.03.2011 р. станом на 18.03.2020 р. та розрахунком заборгованості з орендної плати до державного бюджети та пені за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. за період з 20.04.2019 р. по 18.03.2020 р.

Спір у справі виник у заявку з тим, що відповідач, в порушення умов укладеного договору оренди, свої зобов`язання щодо вчасної оплати не виконує, у зв`язку з чим укладений договір підлягає розірванню.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як передбачено ч. 6 ст. 238 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, у встановлений договором строк відповідач обов`язок щодо сплати у повному обсязі орендної плати за користування орендованим майном у заявлений позивачем період з 01.03.2011 р. по 18.03.2020 р. не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 189964,81 грн.

Доводи скаржника про те, що у нього відсутній обов`язок щодо сплати орендної плати за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, у зв`язку із закінченням строку дії договору 30.01.2014 р., колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно зі ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Так, зазначена норма не вказує на те, що відповідна вимога про припинення чи зміну договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною.

Тому, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 р. у справі № 904/1207/19.

Пунктом 10.1 договору оренди сторони передбачили, що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01 березня 2011 року до 30 січня 2014 року включно.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повернення відповідачем орендованого майна позивачу після закінчення строку дії договору оренди № 1188 від 01.03.2011 р. чи відмову відповідача від подальшої пролонгації договору оренди.

Крім того, протягом лютого 2014 року - січня 2016 року відповідачем здійснювалася періодична сплата орендних платежів за укладеним договором оренди.

Таким чином, станом на момент розгляду справи в суді договір оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, діє та неодноразово поновлювався на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені зазначеним договором.

Стосовно клопотання відповідача про застосування строку позовної давності колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як передбачено ст. ст. 258, 259 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені). Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Частиною 5 статті 261 ЦК України передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У відповідності до ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як було встановлено вище, за період дії договору оренди та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов`язок по оплаті орендної плати за користування орендованим майном до Державного бюджету України та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 129992,22 грн, здійснивши у січні 2016 року останній платіж, яким було сплачено нараховану орендну плату за грудень 2015 року.

При цьому, позовна давність для позивача для звернення в суд до відповідача із вимогою про захист свого права на сплату орендних платежів за період з січня 2016 року по квітень 2017 року почала свій перебіг з моменту спливу строку виконання основного зобов`язання по оплаті такого платежу, а саме: за січень 2016 року - з 16.02.2016 р.; за лютий 2016 року - з 16.03.2016 р.; за березень 2016 року - з 16.04.2016 р.; за квітень 2016 року - з 16.05.2016 р.; за травень 2016 року - з 16.06.2016 р.; за червень 2016 року - з 16.07.2016 р.; з липень 2016 року - з 16.08.2016 р.; за серпень 2016 року - з 16.09.2016 р.; за вересень 2016 року - з 16.10.2016 р.; за жовтень 2016 року - з 16.11.2016 р.; за листопад 2016 року - з 16.12.2016 р.; за грудень 2016 року - з 16.01.2017 р.; за січень 2017 року - з 16.02.2017 р.; за лютий 2017 року - з 16.03.2017 р.; за березень 2017 року - з 16.04.2017 р.; за квітень 2017 року - з 16.05.2017 р.

Вбачається, що прокурор в інтересах позивача звернувся в господарський суд Київської області із позовною заявою лише 02.06.2020 p., тобто із спливом строків позовної давності в частині стягнення частини основної заборгованості з орендної плати, нарахованої за січень 2016 року - квітень 2017 року, і в межах строків позовної давності в частині стягнення частини основної заборгованості з орендної плати, нарахованої за період з травня 2017 року по лютий 2020 року.

Враховуючи вказане, колегія судів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога прокурора в інтересах позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості за договором оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, підлягає частковому задоволенню у розмірі 137580,99 грн, в іншій частині нарахована заборгованість відповідача за укладеним договором оренди не підлягає задоволенню у зв`язку із спливом позовної давності.

За прострочення виконання грошового зобов`язання прокуратурою було нараховано до стягнення з відповідача 6043,42 грн пені за період з 16.02.2016 р. по 18.03.2020 р. та 19454,49 грн штрафу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

У відповідності до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 3.7 укладеного договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.8 договору оренди сторони погодили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 21% від суми заборгованості.

Як було зазначено вище, відповідачем було заявлено про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як було встановлено вище, прокурор звернувся до Господарського суду Київської області із позовною заявою 02.06.2020 р., а тому перебіг строку позовної давності за вимогою про стягнення пені та штрафу від суми основної заборгованості починається з 02.06.2019 р. та обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням прокурора в інтересах позивача до суду і починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою, а отже, з урахуванням заявленої відповідачем позовної давності період нарахування пені та штрафу складає з 02.06.2019 р. по 18.03.2020 р.

Враховуючи викладене, з урахуванням строків позовної давності, колегія суддів погоджується з перерахунком місцевого суду, відповідно до якого вимога прокуратури про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню у розмірі 2770,89 грн та 9998,74 грн штрафу.

Стосовно вимоги прокурора, викладеної у позовній заяві, поданій в інтересах позивача, про розірвання договору оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Служба інформації", колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як передбачено ч. 1 ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у редакції, чинній на момент звернення прокурора в інтересах позивача з позовом, договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Пунктом 10.6 договору оренди сторони погодили, що чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря - юридичної особи; у разі смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа).

Порушення орендарем умов договору оренди нерухомого майна щодо несплати протягом законодавчо визначеного строку (три місяці) платежів за користування орендованим нерухомим майном, є істотним, оскільки значною мірою позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема, надходження відповідних коштів з орендної плати.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за змістом ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Отже, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як невнесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання зазначеного договору оренди в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 р. у справі № 914/252/19.

Враховуючи те, що відповідачем неналежним чином виконувався обов`язок по сплаті орендної плати у період з березня 2011 року по березень 2020 року, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що розірвання договору оренди № 1188 від 01.03.2011 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Служба інформації", є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2020 р у справі № 911/1663/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Служба інформації" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Служба інформації" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2020 р у справі № 911/1663/20 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Служба інформації".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 08.06.2021 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.А. Пашкіна

В.В.Андрієнко