Рішення

від 30.11.2020 по справі 914/649/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2020 справа № 914/649/20

Господарський суд Львівської області в складі судді Бортник О.Ю. за участі секретаря судових засідань Толочко І.І. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЗФВ» , м. Львів

до відповідача-1: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача-2:Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімпекс-2000» , м. Львів

про визнання незаконною та скасування ухвали ЛМР від 21.11.19р. №5969, визнання незаконною бездіяльності Львівської міської ради та зобов`язання до вчинення дій.

За участі представників:

Від позивача: Колянковський Тарас Миронович - адвокат,

Від відповідача 1: Поліщук Ольга Степанівна - представник,

Від відповідача 2 : Анохін Юрій Ігорович - адвокат.

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЗФВ» , м. Львів, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача-1: Львівської міської ради, м.Львів, до відповідача- 2:Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімпекс-2000» , м. Львів про визнання незаконною та скасування ухвали ЛМР від 21.11.19р. №5969, визнання незаконною бездіяльності Львівської міської ради та зобов`язання до вчинення дій.

24.07.2020р. представником позивача подано суду заяву про уточнення позовних вимог (том справи II, а.с. 212-215). У цій заяві позивач, на підставі п.3 ч.2 ст.182 ГПК України, просить визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 21.11.19р. № 5969 "Про надання ТОВ "Будімпекс-2000" дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Зеленій, 149 (корпус 4)", скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:02:005:0441 площею 0,3832 га у Державному земельному кадастрі; визнати незаконною бездіяльність Львівської міської ради щодо неприйняття рішення за заявою ТОВ "ЛЗФВ" про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Зеленій, 149 та зобов`язати Львівську міську раду розглянути таку заяву та прийняти рішення відповідно до вимог ЗК України. Вказана заява про уточнення позовних вимог за своє правовою природою є заявою про зміну предмета позову (доповнення позовної вимоги про визнання незаконною та скасування ухвали відповідача 1 похідною вимогою про скасування державної реєстрації земельної ділянки).

У поясненнях щодо змісту уточнених позовних вимог від 11.10.2020р. (том справи III, а.с. 28-29) адвокат позивача зазначає, що позовна вимога про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 21.11.19р. № 5969 "Про надання ТОВ "Будімпекс-2000" дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Зеленій, 149 (корпус 4)", скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:02:005:0441 площею 0,3832 га у Державному земельному кадастрі звернена до обох відповідачів солідарно; позовна вимога про визнання незаконною бездіяльності Львівської міської ради щодо неприйняття рішення за заявою ТОВ "ЛЗФВ" про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Зеленій, 149 та зобов`язання Львівської міської ради розглянути таку заяву та прийняти рішення відповідно до вимог ЗК України звернена до відповідача 1.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач вказує, що він є правонаступником ТзДВ Львівський завод фрезерних верстатів , який створено в процесі реорганізації з ВАТ Львівський завод фрезерних верстатів . Позивач набув прав на нерухоме майно, яке первинно належало Львівському заводу фрезерних верстатів. В зв"язку з цим, у позивача наявне право на земельну ділянку, на якій розташоване це нерухоме майно. Позивач 21.08.2018р. звернувся до відповідача 1 із заявою № 25 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7807га під цим нерухомим майном.

Відповідач 1 відповіді, а також дозволу на розробку проекту відведення у формі, передбаченій законом, позивачу не надав.

Однак, 21.11.2019р. відповідачем 1 прийнято ухвалу № 5969, якою надано ТзОВ Будімпекс- 2000 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,3832га на вул.Зеленій 149 у м.Львові.

Вказану ухвалу позивач вважає незаконною, оскільки її прийнято з порушенням процедури прийняття такої ухвали; земельна ділянка, якої стосується спірна ухвала, входить в межі земельної ділянки, яка обліковується за заводом фрезерних верстатів, і на якій знаходиться нерухоме майно позивача.

Позивач посилається на норми статей 122, 123, 152, 155 ЗК України, статей 321, 386 ЦК України та зазначає, що спір у справі обумовлений порушенням відповідачами його приватного права, стосується захисту його приватних інтересів, а тому підлягає розгляду господарським судом.

Стислий виклад заперечень відповідача 1.

Львівською міською радою заявлено клопотання про закриття провадження у справі (Том справи II а.с.10-12). Відповідач 1 посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц, провадження № 14-301 цс18. Згідно з такими висновками рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття цього права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом. Відтак правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб.

При прийнятті такого рішення орган державної влади виконує дозвільну функцію, що притаманна органу державної влади у публічно-правових відносинах, тому спір як щодо рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, так і щодо оскарження дій суб`єкта владних повноважень щодо надання чи відмови у наданні такого дозволу є публічно-правовим. Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у подібних справах, зокрема у постановах: від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц, від 30.05.2018 р. у справі № 826/5737/16 та від 03 жовтня 2018 року у справі № 820/4149/17.

У відзиві на позовну заяву (том справи II а.с. 18-22) відповідач-1 просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач 1 вважає, що в силу ст.125 ЗК України, майнові права на земельну ділянку виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Позивачем не подано жодного правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

Відповідач 1 вважає, що підставою прийняття судом рішення про відмову в позові є відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту. Позивач не є ані власником, ані землекористувачем земельної ділянки, якої стосується спірна ухвала. Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є переданням земельної ділянки у власність чи користування, а є лише одним з етапів відведення земельної ділянки, оскільки надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної не створює безумовного обов`язку в органу місцевого самоврядування щодо затвердження такого проекту та передачі земельної ділянки в користування чи власність.

Ухвала про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за своєю правовою природою є ненормативним індивідуальним актом застосування норм права (правозастосовчим актом індивідуальної дії), який за юридичними наслідками відноситься до правоконстатуючих актів (констатує факт надання згоди), є виконаним в силу самого факту його прийняття. Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування (постанова від 28 листопада 2018 року у справі №826/5735/16). Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом (постанова від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц).

Стислий виклад заперечень відповідача-2 проти позову.

Відповідач-2 у відзиві (том справи II а.с.36-38) просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач-2 зазначає, що ВАТ Львівський завод фрезерних верстатів продало йому частину будівель колишнього Львівського заводу фрезерних верстатів за договором купівлі-продажу. ВАТ Львівський завод фрезерних верстатів 20.01.2000р. звернулось до Управління земельних ресурсів м. Львова з клопотанням про вилучення спірної земельної ділянки площею 0,3148 га на користь відповідача-2 для обслуговування придбаних будівель. Відповідачем-1 ухвалою від 31.01.2002р. вилучено спірну земельну ділянку, зараховано її до земель міста та погоджено відповідачу-2 технічну документацію на землевідведення.

Відповідач-2 вважає незаконною державну реєстрацію права власності ТзДВ Львівський завод фрезерних верстатів на неіснуючий об`єкт нерухомого майна (тепловий контрольний пункт під літ. 1Д-1 ) на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні відповідача-2.

Відповідач-2 заперечує існування на спірній земельній ділянці в натурі будь-яких споруд чи будівель, які б належали позивачу чи його правопопередникам.

Як зазначено вище, позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог (том справи II, а.с.212-215). У цій заяві позивач посилається на те, що згідно з правовою позицією, висловленою у постанові КАС ВС від 05.06.2020 №280/5161/19 (К/9901/7852/20), вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою. З огляду на наведене, з метою забезпечення ефективного захисту прав позивача він вважав за необхідне уточнити формулювання позовної вимоги та просив розглядати позов з уточненою позовною вимогою наступного формулювання: 1. визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 21.11.19р. № 5969 "Про надання ТОВ "Будімпекс-2000" дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Зеленій, 149 (корпус 4)", скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:02:005:0441 площею 0,3832 га у Державному земельному кадастрі; . Друга позовна вимога за своїм змістом залишилась тотожною тій, яка викладена у позовній заяві.

Заперечення відповідача-1 на уточнення позовних вимог (том справи III, а.с.71-72).

Львівська міська рада наполягає на тому, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. При прийнятті такого рішення орган державної влади виконує дозвільну функцію, що притаманна органу державної влади у публічно-правових відносинах, тому спір як щодо рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, так і оскарження дій суб`єкта владних повноважень щодо надання чи відмови у наданні такого дозволу є публічно-правовим. Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у подібних справах, зокрема у постановах: від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц, від 30.05.2018 р. у справі № 826/5737/16 та від 03 жовтня 2018 року у справі № 820/4149/17.

Доводи позивача про порушення його прав безпідставні, оскільки позивачем не доведено місцерозташування теплового контрольного пункту 1Д-1 , та інженерно-побутового комплексу Б-4,5 на земельній ділянці кадастровий номер 4610136800:02:005:0441.

Позовна вимога до Львівської міської ради про скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:02:005:0440 площею 0,3832 га у Державному земельному кадастрі не підлягає до задоволення, оскільки згідно з ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр , державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідачем-2 21.10.2020р. подано клопотання про закриття провадження у справі. Аргументи відповідача-2 є тотожними тим, які викладені у клопотанні про закриття провадження у справі відповідача-1. Вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:02:005:0440 площею 0,3832 га у Державному земельному кадастрі повинна розглядатись у порядку визначеному КАС України, оскільки вона є похідною від вимоги про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 20.03.2020р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЗФВ , м.Львів, залишено без руху.

Ухвалою суду від 06.04.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 27.04.2020р.

Підготовче засідання у справі відкладалось з підстав, зазначених в ухвалах суду від 27.04.2020р., від 18.05.2020р. та 01.07.2020р.

У зв`язку з необхідністю перебування судді на самоізоляції, підготовче судове засідання, призначене на 27.07.2020 р., не відбулось через об`єктивну неможливість його проведення.

Ухвалою суду від 05.08.2020р. призначено підготовче засідання у справі на 07.09.2020.

В судовому засіданні, 07.09.2020р., судом оголошувалась перерва до 12.10.2020р.

Ухвалою суду від 12.10.2020р. прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 23.07.2020р., відмовлено у задоволенні клопотання позивача від 12.10.2020р. (Вх.№ суду 29502/20), долучено до матеріалів справи докази, додані позивачем до клопотання від 12.10.2020р. (Вх.№ суду 25501/20), у задоволенні клопотання позивача від 23.07.2020р. та відповідача-2 від 12.10.2020р. про витребування оригіналів доказів відмовлено.

Ухвалою суду від 12.10.2020р. продовжено строк підготовчого засідання на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання у справі на 21.10.2020 р.

Ухвалою суду від 21.10.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу №914/649/20 до судового розгляду по суті на 16.11.2020 р. Клопотання про закриття провадження у справі ухвалено розглянути на стадії дослідження доказів.

В судовому засіданні 16.11.2020р. судом оголошувалась перерва до 30.11.2020р.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 р., який набрав чинності 02.04.2020 р., розділ X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України було доповнено пунктом 4 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» .

У зв`язку з набранням чинності 17.07.2020 р. Законом України від 18.06.2020 р., суд, починаючи з 17.07.2020 р., при здійсненні судочинства, керується зміненою цим Законом редакцією п.4 розділу X «Прикінцеві положення» ГПК України, яка не передбачає автоматичного продовження на строк дії карантину процесуальних строків без подання особою відповідної заяви.

Мотивувальна частина рішення.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, розглянувши клопотання відповідачів про закриття провадження у справі, суд дійшов таких висновків.

Провадження у справі щодо позовних вимог до Львівської міської ради підлягає закриттю. Клопотання відповідача 2 про закриття провадження у справі щодо позовних вимог, які заявлено до нього, задоволенню не підлягає. Вказаних висновків суд дійшов з огляду на таке.

Ухвалу № 5969 від 21.11.2019р. прийнято відповідачем 1, керуючись, у тому числі, статями 12,93, 122, 123, 124 ЗК України.

Відповідно ч.2, ч.3, ч.4, ч.6 та ч.15 ст.123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 ЗК України.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 Цивільного кодексу України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Проте, якщо особа звертається до відповідного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідне рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбувається речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

З аналізу правових норм, закріплених у статтях 122, 123, 124 ЗК України, на які посилається позивач у позовній заяві, та на підставі яких прийнято спірну ухвалу № 5969, убачається, що Львівська міська рада під час вирішення питання про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки здійснила владні управлінські функції, оскільки в цих правовідносинах відповідач 1 реалізував свої контрольні функції у сфері управління. Оскаржувана бездіяльність та рішення відповідача - 1 пов`язані із делегованими йому законом повноваженнями для перевірки правильності даних, необхідних для прийняття рішення відповідачем 1. Такі відносини є публічно-правовими відносинами, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

З огляду на положення зазначених норм права, спір у справі в частині позовних вимог до відповідача 1, які стосуються розгляду питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою має розглядатися саме в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 21 березня 2018 року у справі № 526/233/16-ц, від 24 квітня 2018 року у справі № 401/2400/16-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16, від 13 червня 2018 року у справі № 307/2765/15-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 539/3192/16-ц, від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц, від 28 листопада 2018 року № 463/1865/17, від 06 лютого 2019 року № 488/3005/17-ц, від 15 травня 2019 року № 729/608/17, від 15 травня 2019 року № 352/1414/15-ц та від 12 червня 2019 року у справі № 749/942/18.

Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Що стосується позовних вимог до відповідача-2 про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 21.11.19р. № 5969 "Про надання ТОВ "Будімпекс-2000" дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Зеленій, 149 (корпус 4)" та похідної до неї позовної вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:02:005:0441 площею 0,3832 га у Державному земельному кадастрі, то вони задоволенню не підлягають, виходячи з такого.

За загальновизнаним принципом права необхідною умовою задоволення позову є порушення, невизнання або оспорення відповідачем прав і законних інтересів фізичних або юридичних осіб, держави.

Матеріали справи не містять доказів прийняття відповідачем-2 спірної ухвали Львівської міської ради № 5969 від 21.11.2019р.

Матеріали справи не місять доказів здійснення відповідачем-2 державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:02:005:0441 площею 0,3832 га у Державному земельному кадастрі на підставі згаданої ухвали Львівської міської ради № 5969 від 21.11.2019р.

Крім цього, спірна ухвала № 5969 та державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:02:005:0441 площею 0,3832 га у Державному земельному кадастрі, враховуючи позицію позивача про наявність незаконної бездіяльності Львівської міської ради щодо неприйняття рішення за його заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не позбавляють позивача прав, наданих йому абз.3 ч.3 ст.123 ЗК України.

За наведених обставин, у суду відсутні підстави для висновку про порушення, невизнання або оспорення відповідачем 2 шляхом прийняття Львівською міською радою ухвали № 5969 від 21.11.2019р. та здійснення державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 4610136800:02:005:0441 площею 0,3832 га у Державному земельному кадастрі прав і законних інтересів позивача. Відповідач-2 цієї ухвали не приймав та державної реєстрації земельної ділянки не здійснював.

Згідно з ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр , державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Клопотання відповідача-2 про закриття провадження у справі в частині заявлених до нього позовних вимог з огляду те, що ці вимоги не підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, задоволенню не підлягає. Відповідач-2 не є органом владних повноважень та не реалізовував у спірних правовідносинах своїх владних, контрольних функцій у сфері управління. Вказане виключає розгляд спору в частині позовних вимог до відповідача-2 в порядку адміністративного судочинства.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір у справі за розгляд позовних вимог до ТзОВ Будімпекс-2000 покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЗФВ .

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Закрити провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЗФВ (79035, м.Львів, вул.Зелена, будинок 149, код ЄДРПОУ 42180724) до Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Ринок,1, код ЄДРПОУ 04055896).

2.У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЗФВ» (79035, м.Львів, вул.Зелена, буд.149, код ЄДРПОУ 42180724) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімпекс-2000» (79035, м.Львів, вул.Зелена, буд.149, корпус 4, код ЄДРПОУ 30582867) відмовити повністю.

Судовий збір у справі за розгляд позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімпекс-2000» (79035, м.Львів, вул.Зелена, буд.149, корпус 4, код ЄДРПОУ 30582867) покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЗФВ» (79035, м.Львів, вул.Зелена, буд.149, код ЄДРПОУ 42180724).

3. Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

5. Апеляційна скарга на рішення Господарського суду може бути подана учасниками справи до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.12.2020 р.

Суддя О.Ю. Бортник