Ухвала

від 13.11.2020 по справі 5024/1002/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

13 листопада 2020 року м.Херсон Справа № 5024/1002/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі судового засідання Кудак М.І., розглянувши справу за заявою Кредитора: Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області(м. Херсон вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057)

до Боржника: Міського комунального підприємства "Херсонтеплокомуненерго" (м.Херсон, пр. 200 річчя Херсона, буд. 30-А, ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 03355382

про визнання банкрутом

за участю представників:

від кредиторів - ГУ УПФУ в Херсонській області - Лісовець-Назаренко Л.Ю.

- МКП "Херсонтеплоенерго" - не прибули

- Херсонський міський центр зайнятості - Горлова А.В., провідний юрисконсульт, довіреність № 2120/06/3519/20 від 20.10.20, видана строком до 31.12.2020 включно

- Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області - не прибули

- ПАТ "Херсонгаз"- не прибули

- ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі - Кромп О.П., начальник відділу, довіреність № 8/9/21-22-08-03-04 від 07.09.2020, дійсна протягом одного року

- АТ "Херсонобленерго" - не прибули

- Херсонське обласне відділення Фонду соцзахисту інвалідів - не прибули

- Штурін В.В. - не прибули

- ПАТ "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Херсонського ЛВ УМГ філії УМГ "Харківтрансгаз" - Косинська Л.В., адвокат, довіреність № 1-2250 від 23.01.20, є чинною до 31.12.2020

- ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" - не прибули

- від боржника: ліквідатор арбітражний керуючий Вудуд Г.І.

- від засновника боржника - Херсонської міської ради - Динюк І.Р., адвокат, ордер серії ВТ № 1006584 від 13.11.2020

в с т а н о в и в:

У провадженні Господарського суду Херсонської області перебуває справа про банкрутство Міського комунального підприємства "Херсонтеплокомуненерго" (м.Херсон, пр. 200 річчя Херсона, буд. 30-А, ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 03355382. Обставини справи викладені в попередніх судових рішеннях.

Постановою від 26.07.2012 суд визнав МКП "Херсонтеплокомуненерго" банкрутом, відкрив щодо нього ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором банкрута державний орган з питань банкрутства.

Ухвалою від 08.11.2012 суд припинив процедуру ліквідації боржника, передбачену ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та прийняв рішення перейти до загальних судових процедур у справі.

Станом на день розгляду справи провадження у справі триває на стадії ліквідаційної процедури.

Ухвалами суду задовольнялись клопотання ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури та продовжувались повноваження ліквідатора. Так, ухвалою від 30.08.2019 продовжено строк ліквідаційної процедури МКП "Херсонтеплокомуненерго" та повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Сашина О.А. на 6 місяців - до 22.02.2020.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 19.11.2019 у справі №5024/1002/2012 задоволено клопотання ліквідатора МКП "Херсонтеплокомуненерго" Сашина О.А. про дострокове припинення повноважень, достроково припинені повноваження ліквідатора Сашина О.А.; задоволено клопотання комітету кредиторів МКП "Херсонтеплокомуненерго" про припинення повноважень ліквідатора боржника арбітражного керуючого Сашина О.А. та призначено ліквідатором МКП "Херсонтеплокомуненерго" у справі про банкрутство № 5024/1002/2012 арбітражного керуючого Вудуд Гаррі Ігоровича (свідоцтво № 1462 від 15.07.2013).

Ухвалою від 19.03.2020 за відповідним клопотанням здійснено заміну найменування кредитора Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України в особі Херсонського ЛВ УМГ філії УМГ "Харківтрансгаз" (ідентифікаційний код 25698645) на АТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (ідентифікаційний код 25698645, 01021, м.Київ, Кловський узвіз, 9/1). Клопотання арбітражного керуючого Сашина О.А. про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди задоволено частково. Затверджено звіт арбітражного керуючого Сашина О.А. про нарахування основної грошової винагороди в сумі 34215,42 гривні за період з 17.07.2018 по 31.10.2019 та відмовлено у затвердженні суми грошової винагороди в сумі 91 558,18 грн., та у відшкодуванні витрат в ліквідаційній процедурі в сумі 9795 грн.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.03.2020 скасовано в частині затвердження звіту та в частині відмови у затвердженні грошової винагороди,ухвалено затвердити звіт арбітражного керуючого Сашина О.А. про нарахування основної грошової винагороди в сумі 118 287,57 грн. за період з 17.07.2018 по 31.10.2019 та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі в сумі 2886,50 грн. Відмовлено в затвердженні звіту арбітражного керуючого Сашина О.А. про нарахування основної грошової винагороди в сумі 7486,03 грн. та у відшкодуванні витрат в ліквідаційній процедурі в сумі 6908,50 грн. Стягнуто з МКП "Херсонтеплокомуненерго" на користь арбітражного керуючого Сашина О.А. витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 2102,00 грн.

28.08.2020 арбітражним керуючим Сашиним О.А. до суду подано заяву про покладення обов`язку оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів, якою просить стягнути з кредиторів згідно розрахунку, що є не відмінною частиною даної заяви, на користь арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича, свідоцтво № 522 від 21.03.2013р., м. Миколаїв, а/с 194 інд. 54001, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 відкритий у Миколаївське РУ АТ КБ Приватбанк , МФО 326610 у місті Миколаїв), - у якості оплати послуг за здійснення повноважень ліквідатора у справі № 5024/1002/2012 про банкрутство Міського комунального підприємства Херсонтеплокомуненерго (код ЄДРЮОФОПГФ 03355382), - 121 174,07 грн. (сто двадцять одна тисяча сто сімдесят чотири) гривень 07 коп.

До поданої заяви арбітражним керуючим Сашиним О.А. додані докази направлення її кредиторам та ліквідатору, а також додано відповідний розрахунок розподілу послуг між кредиторами.

З огляду на викладене, суд призначив розгляд заяви арбітражного керуючого Сашина О.А. до розгляду в засіданні суду.

В судове засідання з`явились представники кредиторів та ліквідатор арбітражний керуючий Вудуд Г.І.

Представники кредиторів та ліквідатор арбітражний керуючий Вудуд Г.І. заперечують проти задоволення заяви арбітражного керуючого Сашина О.А. про покладення обов`язку оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора.

Ліквідатор вважає заяву арбітражного Сашина О.А. передчасною, оскільки погашення оплати послуг арбітражного керуючого можливе після продажу майнових активів банкрута, а тому просить залишити її без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.

28.08.2020р. до суду звернувся арбітражний керуючий Сашин О.А. із заявою про покладення обов`язку оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство МКП "Херсонтеплокомуненерго".

В провадженні Господарського суду Херсонської області перебуває справа 5024/1002/2012, яка розглядається за положеннями Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом № 2343-ХІІ в редакції до 19.01.2013р. (далі - Закон про банкрутство) та Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 12.02.2013 р. у справі № 5024/1002/2012 про банкрутство МКП Херсонтеплокомуненерго код ЄДРПОУ 03355382 (м. Херсон 73039, пр. 200 річчя Херсона, 30а) визнані вимоги кредиторів у справі, що становлять -10 434 240,76 грн.

У період з 17.07.2018 року по 31.10.2019 року, арбітражний керуючий Сашин О.А. виконував обов`язки ліквідатора Міського комунального підприємства Херсонтеплокомуненерго .

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 13.07.2020р. затверджено арбітражному керуючому Сашину О.А. оплату послуг за здійснення повноважень ліквідатора у даній справі за період з 17.07.2018 року по 31.10.2019 року в сумі: основної грошової винагороди 118 287,57 грн., відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі 2 886,50 грн. Загальна сума що відшкодування 121 174,07 грн.

Відповідно до змісту статті 3-1 Закону про банкрутство надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Відповідно до п. 13 ст. 3-1 Закону про банкрутство кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Протягом строку виконання повноважень ліквідатора МКП Херсонтеплокомуненерго фонд для оплати послуг та компенсації витрат арбітражного керуючого Сашина О.А. не створено, послуги не оплачені.

Згідно ч. 12 статті 3-1 Закону про банкрутство оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв`язку з виконанням ним своїх обов`язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Таким чином, законодавчо визначено три альтернативні джерела, за рахунок яких здійснюється оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Відповідно до ч.14 статті 3-1 Закону про банкрутство, оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, у зв`язку з відсутністю таких джерел фінансування послуг арбітражного керуючого як кошти, одержані від продажу майна боржника, та кошти, одержані у результаті виробничої діяльності боржника, судом може бути розглянуто як джерело фінансування оплати послуг арбітражного керуючого - кошти кредиторів.

Застосування такого джерела фінансування оплати послуг арбітражних керуючих підтверджується судовою практикою Вищого господарського суду України в аналогічних справах про банкрутство при розгляді справ за редакцією Закону про банкрутство до 19.01.2013р.

Так, Вищий господарський суд України при розгляді справи про банкрутство № 2/47 від 03.08.2011р. зазначає наступне: ...у випадку не вирішення питання про оплату послуг арбітражного керуючого за період його роботи у справі про банкрутство, якщо його наступно було замінено на іншого арбітражного керуючого, в добровільному порядку, суд, за відповідною заявою повинен вирішити це питання та видати наказ про примусове стягнення грошових коштів .

В іншій справі про банкрутство при розгляді питання оплати послуг арбітражного керуючого за відсутності майнових активів, ВГСУ ухвалив:

Керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до статті 16 Закону, суд вправі застосувати такий принцип до розподілу витрат між кредиторами, пов 'язаних з проведенням ліквідаційної процедури за відсутності коштів від реалізації майна боржника на проведення ліквідаційної процедури (постанова від 02.08.2011р. у справі № 15/475-Б).

Але, на даний час, справа про банкрутство МКП Херсонтеплокомуненерго не закінчена, що не виключає можливості наповнення ліквідаційної маси за рахунок джерел визначених статтею 3-1 Закону про банкрутство, як-то за рахунок продажу майна банкрута.

У разі наявності хоча б одного з джерел фінансування оплати послуг арбітражного керуючого, які визначені в частині 12 ст. 3-1 Закону про банкрутство, така оплата повинна бути здійснена в межах розумних строків, тобто, безпосередньо після звернення арбітражного керуючого з відповідною заявою. Адже можливе посилання учасників провадження, або суду на передчасність розгляду такої заяви нівелює судове рішення (у даному випадку постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 р.), якою арбітражному керуючому вже затверджено розмір оплати послуг та відшкодування витрат понесених в ліквідаційній процедурі МКП Херсонтеплокомуненерго .

Зазначені вище доводи щодо оплати послуг за рахунок кредитора ґрунтуються на останній судовій практиці Верховного Суду з розгляду аналогічного питання у справі № 12/23-Б. Витяг з постанови Верховного суду від 26.02.2019р.:

34. Тобто, є неправомірними висновки судів попередніх інстанцій про необхідність здійснення оплати послуг ліквідатора виключно за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, за наявності потенційної можливості виявлення майнових активів банкрута, оскільки норми частини дванадцятої статті 31 Закону про банкрутство визначають декілька джерел для здійснення оплати цих послуг, в тому числі за рахунок коштів кредиторів.

35. Отже, виходячи з приписів наведених норм Закону про банкрутство та обставин справи, господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ліквідатора банкрута про стягнення оплати послуг та понесених ним витрат у ліквідаційній процедурі за рахунок кредиторів пропорційно розміру їх грошових вимог.

36. Також; судова колегія відзначає, що суд першої інстанції тричі затверджував ліквідатору ЗАТ Укрсклопром - арбітражному керуючому Бєлоусову І.В. звіти про оплату послуг та відшкодування витрат (ухвали від 13.12.2016, від 27.06.2017, від 07.12.2017).

37. Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.

38. При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

39. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах Півень проти України від 29.06.2004 заява № 56849/00, Горнсбі проти Греції від 19.03.1997).

40. У рішенні ЄСПЛ у справі Войтенко проти України від 29.06.2004 (заява № 18966/02) Високий суд нагадує практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, Бурдов проти Росії , заява № 59498/00, § 40, ЄСПЛ 2002-111; Ясіуньєне проти Латвії , заява № 41510/98, § 45, 6 березня 2003 року) - п. 53.

41. Відповідно відмова судом у задоволенні клопотання арбітражного керуючого про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів за умови потенційної можливості виявлення майнових активів банкрута у майбутньому, а також: за умови попереднього затвердження звітів про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого нівелює стадію виконання судових рішень, а саме ухвал Господарського суду Херсонської області від 13.12.2016, від 27.06.2017, від 07.12.2017.

В статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (ратифіковано Законом N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97)) проголошено:

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права .

Відповідно до п. 64 Рішення Європейського суду з прав людини Меньшакова проти України від 04.10.2010р. - Майном може бути або існуюче майно , або активи, включаючи право вимоги, щодо яких заявники можуть стверджувати, що вони мають щонайменше законне сподівання отримати можливість ефективної реалізації права на майно (див., серед багатьох інших джерел, ухвали щодо прийнятності у справах Мелгоус проти Чеської Республіки , заява № 33071/96, ЕСНК 2000-ХП, Грацінгер та Грацінгерова проти Чеської Республіки , заява № 39794/98, п. 69, ЕСНК 2002-VII, рішення у справі Копецький проти Словаччини (Кореску V. Зіоуакіа) [ВП], заява № 44912/98, п. 35, ЕСНК 2004-ІХ, ухвалу щодо прийнятності у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини , заяви №№ 71916/01, 71917/01 та 10260/02, п. 74, ЕСНК 2005-У, та ухвалу від 24 червня 2008 року щодо прийнятності у справі Бата проти Чеської Республіки , заява № 43775/05).

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції до 19.01.2013р. -арбітражний керуючий, це фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду.

Конституційний Суд України в Рішенні від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 проголошує наступне: У міжнародному праві вироблено систему прав людини як визначальних засад правового статусу фізичної особи. Наразі цю систему складають: Загальна декларація прав людини (995 015) 1948 року, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (995 004) 1950 року, Енцикліка прав людини (Расет іп іеггіез) 1963 року, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (995 042) 1966 року, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (995 043) 1966 року тощо. Сукупність прав, зазначених у названих документах, дістала відображення у Конституції України. За змістом вказаних документів природні права є винятковими, невід 'ємними від людини, невідчужуваними і непорушними будь-ким, зокрема державою.

Право заробляти собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене .

Відповідно до приписів ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.3-1 Закону про банкрутство, ст. 236 ГПК України, ст. 43 Конституції України, арбітражний керуючий Сашин О.А. просить стягнути з кредиторів згідно розрахунку, що є не відмінною частиною даної заяви, на користь арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича, свідоцтво № 522 від 21.03.2013р., м. Миколаїв, а/с 194 інд. 54001, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_2 , IВАN ІІА463052990000026207677760535 відкритий у Миколаївське РУ АТ КБ Приватбанк , МФО 326610 у місті Миколаїв), - у якості оплати послуг за здійснення повноважень ліквідатора у справі № 5024/1002/2012 про банкрутство Міського комунального підприємства Херсонтеплокомуненерго (код ЄДРЮОФОПГФ 03355382), -121 174,07 грн.

Як зазначено вище, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 ухвалено затвердити звіт арбітражного керуючого Сашина О.А. про нарахування основної грошової винагороди в сумі 118 287,57 грн. за період з 17.07.2018 по 31.10.2019 та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі в сумі 2886,50 грн. Дана постанова набрала законної сили і є чинною.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.

При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Войтенко проти України" від 29.06.2004 (заява № 18966/02) Високий суд нагадує практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, § 40, ЄСПЛ 2002-III; "Ясіуньєне проти Латвії", заява № 41510/98, § 45, 6 березня 2003 року) - п. 53.

Відповідно, відмова судом у задоволенні клопотання арбітражного керуючого про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок кредиторів за умови потенційної можливості виявлення майнових активів банкрута у майбутньому, а також за умови попереднього затвердження звітів про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого нівелює стадію виконання судових рішень, а саме Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2020р.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.02.2019р. у справі № 12/23-Б.

Той факт, що ліквідатором не виявлено майна, а також, що кредиторами не створено відповідного грошового фонду, право на утворення якого було передбачено попередніми законодавчими актами, що регулювали процедуру ліквідації банкрута, так і чинним Кодексом України з процедур банкрутства, не звільняє кредитора від обов`язку платити ліквідатору за виконання роботи.

Суд відхиляє заперечення представників кредиторів та ліквідатора Вудуда Г.І., оскільки їх заперечення не ґрунтуються на нормах права.

Крім того, твердження про необхідність здійснення оплати послуг ліквідатора виключно за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, за наявності потенційної можливості виявлення майнових активів банкрута є необґрунтованими, оскільки приписи законодавства про банкрутство визначають декілька джерел для здійснення оплати цих послуг, в тому числі за рахунок коштів кредиторів.

Відтак, виходячи з наведених законодавчих положень та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про задоволення клопотання арбітражного керуючого Сашина О.А. про покладення обов`язку оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі № 5004/1002/12 на кредиторів.

Також судом враховано наступне. Частинами першою, третьою, четвертою та сьомою статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; використання примусової праці забороняється; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини в рішенні від 28.03.2006 у справі "Броньовський проти Польщі" зазначив, що принцип верховенства права зобов"язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Статтею 12 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, зокрема, право арбітражного керуючого отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом. Кодексом передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого, при цьому Кодекс не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

Відмову від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року, ратифікованої Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року, ратифікованої Україною 05.10.2000, резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року, тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв"язку з відсутністю таких коштів, така оплата має здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

При цьому слід зазначити, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам законодавства про банкрутство), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора, від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Тобто, не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов"язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату послуг ліквідатора.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.10.2018 у справі № 916/1503/17 та від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16.

Частиною першою статті 30 КУзПБ встановлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Абзацом першим частини другої статті 30 КУзПБ встановлено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Згідно ч.ч. 2, 5 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Із змісту ч. 5 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства слідує, що оплата послуг ліквідатора за період виконання ним своїх повноважень може здійснюватися й з Фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, якщо такий створено комітетом кредиторів боржника. При цьому, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд вправі застосувати такий принцип до розподілу між кредиторами витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури (в тому числі на виплату грошової винагороди ліквідатора), за відсутності у боржника коштів від господарської діяльності, від реалізації його майна та рішення комітету кредиторів про утворення Фонду для оплати грошової винагороди ліквідатору чи відшкодування його витрат, оскільки законодавцем виключається можливість безоплатного надання послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 910/32824/15 зазначено, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів чи грошових коштів жодним чином не має впливати на оплату його послуг.

Суд касаційної інстанції зазначає в постанові, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Разом з тим, Верховний Суд в постанові від 10.07.2019 року у справі №15/60-б зазначив, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від обсягу діяльності ліквідатора боржника, від розміру вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Суд також виходить з правової позиції Верховного Суду щодо визначення джерел грошової винагороди арбітражного керуючого, викладеної у постанові від 04.10.2018 року у справі № 916/1503/17. Верховний Суд зазначив, що "Законом про банкрутство передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого /розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора, разом з тим, Закон не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, вона повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам (висновки щодо застосування цих норм права викладені у постанові Верховного Суду від 01.08.2018р. у справі № 912/1783/16).

У постанові Верховного Суду від 15.10.2019р. у справі № 5021/1493/12 вказано, що не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, чи інших його активів та грошових коштів, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Верховний Суд робить правовий висновок для новітньої історії конкурсного права, що у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі пропорційно на кредиторів, є правомірним.

Отже, у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, станом на час подання арбітражним керуючим заяви про припинення повноважень та заяви про стягнення сум грошової винагороди та здійснення витрат ліквідатора, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на єдиного кредитора у справі, є правомірним.

Також, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, від 04.10.2018 по справі № 916/1503/17 та від 30.01.2019 по справі № 910/32824/15).

Суд вважає необхідним врахувати наступну обставину.

В межах даної справи про банкрутство суд розглянув справу за позовом: Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код юридичної особи 00015622) в інтересах держави Україна до Відповідача : Міського комунального підприємства "Херсонтеплокомуненерго" (м.Херсон, ідентифікаційний код юридичної особи 03355382)

про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України в сумі 41 518,47 грн.

20.07.2020р. Міністерство юстиції України звернулось до Господарського суду Херсонської області в інтересах держави Україна через особу, яка діє від імені та в інтересах Міністерства юстиції України - ОСОБА_1 до відповідача Міського комунального підприємства Херсонтеплокомуненерго (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03355382, м.Херсон) про стягнення 41 518,47 грн. (сорок одна тисяча п`ятсот вісімнадцять гривень 47 копійок) відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.11.2015 (зі змінами від 25.02.2016) у справі Юрій Олексійович Щічка проти України та 572 інші заяви , за заявою № 64511/12 (далі - Рішення) взято до уваги односторонню декларацію Уряду, за якою Уряд України зобов`язався протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Європейським судом рішення, відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), виконати рішення національних судів, зазначених у додатку, які ще підлягають виконанню, а також сплатити кожному заявнику 1000 євро відшкодування будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також судових та інших витрат. Європейським судом констатовано порушення державою Україна пункт 1 статті 6 та статті 13 Конвенції, а також статтю 1 Першого протоколу до Конвенції щодо невиконання або тривалого виконання рішень національних судів, ухвалених на користь заявників.

До списку заяв у Рішенні було приєднано і заяву № 29783/13 ОСОБА_2 щодо тривалого невиконання прийнятого на його користь рішення Апеляційного суду Херсонської області від 29.11.2006 у справі № 22-ц-2412 за позовом ОСОБА_2 , зокрема до Державного комунального підприємства Херсонтеплокомуненерго (далі - ДКП Херсонтеплокомуненерго ) про відшкодування матеріальної шкоди.

На виконання рішення Європейського суду з Державного бюджету України на банківський рахунок ОСОБА_2 сплачено 28 575,47 грн. (еквівалентно 1 000 євро) суму відшкодування та суму у розмірі 12 943,00 грн. - заборгованості за рішенням національного суду, що підтверджується платіжними дорученнями від 23.05.2016 № 3691 та № 2199 від 28.07.2017. Загальна сума збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплат ОСОБА_2 , становить 41 518,47 грн .

Рішенням у справі від 07.09.2020р. позов задоволено повністю, суд стягнути з Міського комунального підприємства Херсонтеплокомуненерго (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03355382, пр. 200 річчя Херсона, буд. 30-А, м. Херсон) на користь Державного бюджету України (рахунок UA938999980313030115000028001, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37567646, отримувач коштів - Казначейство України/м.Київ/24060300) збитки, завдані Державному бюджету України у сумі 41 518,47 грн.

Відтак, з тексту позовної заяви Міністерства юстиції України суд довідався, що з 28.07.2017р. ОСОБА_2 не є кредитором у справі про банкрутство, оскільки його вимоги було оплачено. Раніше ця обставина не була відома ні суду, ні арбітражному керуючому Сашину О.А., ні іншим учасникам судового процесу.

10.09.2020р. від ОСОБА_2 надійшла заява про виключення його з числа кредиторів Міського комунального підприємства Херсонтеплокомуненерго (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03355382, оскільки його вимоги погашено. Заяву підписано Штуріною Т.В., яка діє на підставі довіреності від 28.04.2015р. зі строком дії до 2022р., посвідченої нотаріусом Нікодон О.О.

За таких обставин, зважаючи на статус ОСОБА_2 , його заяву про виключення з числа кредиторів, суд не стягує заявлену суму пропорційних вимог арбітражного керуючого Сашина О.А. (150грн. 31коп.)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 30, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.234, 235 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. Заяву арбітражного керуючого Сашина О.А. про покладення обов`язку оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство №5024/1002/2012 в сумі 121 174,07 грн. (сто двадцять одна тисяча сто сімдесят чотири) гривень 07 коп. задовольнити.

2. Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201, 73026, м.Херсон, просп. Ушакова, 75) на користь арбітражного Сашина Олександра Андрійовича ( свідоцтво № 522 від 21.03.2013р., м. Миколаїв, а/с 194 інд. 54001, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 відкритий у Миколаївське РУ АТ КБ Приватбанк , МФО 326610 у місті Миколаїв), - 22 846,70 грн. (Двадцять дві тисячі вісімсот сорок шість, 70 грн) у якості оплати послуг за здійснення повноважень ліквідатора у справі № 5024/1002/2012 про банкрутство Міського комунального підприємства Херсонтеплокомуненерго (код ЄДРЮОФОПГФ 03355382)

3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області ( Код ЄДРПОУ 21295057, вул. 28 Армії, 6, м. Херсон , Херсонської обл., інд. 73005) на користь арбітражного Сашина Олександра Андрійовича ( свідоцтво № 522 від 21.03.2013р., м. Миколаїв, а/с 194 інд. 54001, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 відкритий у Миколаївське РУ АТ КБ Приватбанк , МФО 326610 у місті Миколаїв) 2 999,33 (Дві тисячі дев"ятсот дев"яносто дев"ять, 33 грн) у якості оплати послуг за здійснення повноважень ліквідатора у справі № 5024/1002/2012 про банкрутство Міського комунального підприємства Херсонтеплокомуненерго (код ЄДРЮОФОПГФ 03355382).

4. Стягнути з ДП "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (Код ЄДРПОУ 31301827 , вул. Шолуденка, 1, м. Київ, інд. 04116) на користь арбітражного Сашина Олександра Андрійовича ( свідоцтво № 522 від 21.03.2013р., м. Миколаїв, а/с 194 інд. 54001, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 відкритий у Миколаївське РУ АТ КБ Приватбанк , МФО 326610 у місті Миколаїв) 51 901,04 (П"ятдесят одна тисяча дев"ятсот одна,04 грн).

у якості оплати послуг за здійснення повноважень ліквідатора у справі № 5024/1002/2012 про банкрутство Міського комунального підприємства Херсонтеплокомуненерго (код ЄДРЮОФОПГФ 03355382).

5. Стягнути з ПАТ ЕК Херсонобленерго ( Код ЄДРПОУ 05396638, вул.Пестеля, 5, м. Херсон, інд.73003) на користь арбітражного Сашина Олександра Андрійовича ( свідоцтво № 522 від 21.03.2013р., м. Миколаїв, а/с 194 інд. 54001, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 відкритий у Миколаївське РУ АТ КБ Приватбанк , МФО 326610 у місті Миколаїв) 16 373,72 (Шістнадцять тисяч триста сімдесят три,72 грн) у якості оплати послуг за здійснення повноважень ліквідатора у справі № 5024/1002/2012 про банкрутство Міського комунального підприємства Херсонтеплокомуненерго (код ЄДРЮОФОПГФ 03355382).

6. Стягнути з ПАТ Херсонгаз ( Код 03355353, вул. Поповича, 3, м. Херсон, індекс. 73036) на користь арбітражного Сашина Олександра Андрійовича ( свідоцтво № 522 від 21.03.2013р., м. Миколаїв, а/с 194 інд. 54001, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 відкритий у Миколаївське РУ АТ КБ Приватбанк , МФО 326610 у місті Миколаїв) 20 270,27 (Двадцять тисяч двісті сімдесят, 27 грн) у якості оплати послуг за здійснення повноважень ліквідатора у справі № 5024/1002/2012 про банкрутство Міського комунального підприємства Херсонтеплокомуненерго (код ЄДРЮОФОПГФ 03355382).

7. Стягнути з ПАТ Укртрансгаз НАК Нафтогаз України в особі ХЛВ УМГ філії УМГ Харківтрансгаз (Код ЄДРПОУ 25698645, вул. Бериславське шосе, 15, м. Херсон інд. 73008) на користь арбітражного Сашина Олександра Андрійовича ( свідоцтво № 522 від 21.03.2013р., м. Миколаїв, а/с 194 інд. 54001, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 відкритий у Миколаївське РУ АТ КБ Приватбанк , МФО 326610 у місті Миколаїв) 6 084,11 (Шість тисяч вісімдесят чотири,11 грн.) у якості оплати послуг за здійснення повноважень ліквідатора у справі № 5024/1002/2012 про банкрутство Міського комунального підприємства Херсонтеплокомуненерго (код ЄДРЮОФОПГФ 03355382).

8. Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області ( Код ЄДРПОУ 41313410, вул. Рєпіна, 1, м. Херсон інд. 73034) 74,00 (Сімдесят чотири грн.) у якості оплати послуг за здійснення повноважень ліквідатора у справі № 5024/1002/2012 про банкрутство Міського комунального підприємства Херсонтеплокомуненерго (код ЄДРЮОФОПГФ 03355382).

9. Стягнути з МКП Херсонтеплоенерго ( Код ЄДРПОУ 31653320, Острівське шосе 1, м.Херсон, інд.73003) на користь арбітражного Сашина Олександра Андрійовича ( свідоцтво № 522 від 21.03.2013р., м. Миколаїв, а/с 194 інд. 54001, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 відкритий у Миколаївське РУ АТ КБ Приватбанк , МФО 326610 у місті Миколаїв) 349,78 (Триста сорок дев"ять, 78 грн) у якості оплати послуг за здійснення повноважень ліквідатора у справі № 5024/1002/2012 про банкрутство Міського комунального підприємства Херсонтеплокомуненерго (код ЄДРЮОФОПГФ 03355382).

10. Стягнути з Херсонського міського центру зайнятості ( Код ЄДРПОУ 35219574, вул. Стрітенська, 7а, м. Херсон, інд.73027 ) на користь арбітражного Сашина Олександра Андрійовича ( свідоцтво № 522 від 21.03.2013р., м. Миколаїв, а/с 194 інд. 54001, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 відкритий у Миколаївське РУ АТ КБ Приватбанк , МФО 326610 у місті Миколаїв) 46,69 (Сорок шість, 69 грн) у якості оплати послуг за здійснення повноважень ліквідатора у справі № 5024/1002/2012 про банкрутство Міського комунального підприємства Херсонтеплокомуненерго (код ЄДРЮОФОПГФ 03355382).

11. Стягнути з Херсонського обласного відділення Фонду соцзахисту інвалідів ( Код ЄДРПОУ 14125171, провул. Інженера Корсакова, 5а, м. Херсон, інд. 73003) на користь арбітражного Сашина Олександра Андрійовича ( свідоцтво № 522 від 21.03.2013р., м. Миколаїв, а/с 194 інд. 54001, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (рахунок № НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 відкритий у Миколаївське РУ АТ КБ Приватбанк , МФО 326610 у місті Миколаїв) 78,12 (Сімдесят вісім, 12 грн.) у якості оплати послуг за здійснення повноважень ліквідатора у справі № 5024/1002/2012 про банкрутство Міського комунального підприємства Херсонтеплокомуненерго (код ЄДРЮОФОПГФ 03355382).

12. Накази видати після закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 08.12.2020р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, встановлені ст.256 Господарського процесуального кодексу України., з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Суддя Т.Г. Пінтеліна