Ухвала

від 09.12.2020 по справі 120/7528/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

09 грудня 2020 р. Справа № 120/7528/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши матеріали:

за позовом заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури (службова адреса: пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21020) в інтересах держави

до Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області (ЄДРПОУ 02141302, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

04.12.2020 до суду надійшла позовна заява заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави про визнання протиправною бездіяльність Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області щодо невжиття заходів організації процесу оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, площею 3,5343 га, яка знаходиться по вул. Центральній, 22 в с. Мізяківські Хутори Вінницького району Вінницької області та перебуває в користуванні комунального закладу "Мізяківсько-Хутірський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкілький навчальний заклад Вінницького району Вінницької області", та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо організації процесу оформлення правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку.

На підтримку заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що під час проведення вивчення стану законності з питань дотримання вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про освіту" на території Вінницького району Вінницької області, Вінницькою місцевою прокуратурою встановлено, що комунальний заклад "Мізяківсько-Хутірський навчально-виховний коплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошільний навчальний заклад Вінницького району Вінницької області" (далі - Мізяківсько-Хутірський НВК) перебуває у спільній власності територіальних громад сіл і селищ Вінницького району Вінницької області. Проте всупереч вимогам чинного законодавства відповідач допускає бездіяльність, яка полягає у невжитті заходів щодо організації процесу оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка використовується Мізяківсько-Хутірським НВК, зокрема, не звертається до Мізяківсько-Хутірської сільської ради з відповідним клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування закладу освіти, а також з пропозиціями до Вінницької районної державної адмміністрації Вінницької області про виділення коштів на здійснення видатків, необхідних для оформлення права користування земельною ділянкою Мізяківсько-Хутірським НВК.

Водночас, на думку прокурора, така бездіяльність відповідача, який є балансоутримувачем майна вказаного освітнього закладу, створює передумови для зловживань щодо розпорядження земельною ділянкою, формує ризики для нормального функціонування навчального закладу та навчального процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

Інтерес держави у цьому випадку полягає в недопущенні передумов для зловживань щодо розпорядження вищевказаною земельною ділянкою (незаконного вилучення, відчуження тощо), мінімізації ризиків для нормального функціонування закладу освіти та безпечного навчального процесу і перебування дітей.

Крім того, прокурор зазначає, що у спірних праовідносинах відсутній відповідний орган, який уповноважений державою представляти вказані інтереси в суді. Тому прокурор вважає, що з цих підстав він набуває статус позивача та звертається до суду як самостійни позивач в інтересах держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Згідно з ч. 3, 4 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача

Отже, прокурор у визначених законом випадках має право на представництво інтересів держави або конкретної особи (громадянина України, іноземця або особи без громадянства), якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Крім того, звертаючись до суду, прокурор повинен залучати до участі у справі ті органи державної влади та місцевого самоврядування, які уповноважені на здійснення відповідних функцій в спірних правовідносинах, або ж зазначити про відсутність цих органів, що є підставою для набуття прокурором статусу позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Вказані конституційні положення відсилають до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Таким чином, аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або у разі відсутності такого органу.

На думку суду, реалізуючи свої представницькі повноваження, заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури належним чином обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави та, відповідно, необхідність їх захисту, а також навів достатні підстави для звернення до суду з цією позовною заявою.

Крім того, суд погоджується з доводами прокурора на підтримку набуття ним статусу позивача та вважає, що у спірних правовідносинах прокурор наділений процесуальною дієздатністю на звернення до суду з цим позовом саме як позивач.

Вирішуючи питання про можливість прийняття до розгляду позовної заяви прокурора, суд додатково враховує правовий висновок, що міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.09.2018 у справі № 804/2244/18 (адміністративне провадження №К/9901/56870/18).

Отже, позовна заява прокурора загалом відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України. Судовий збір сплачений позивачем у встановлених законом порядку і розмірі. Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено.

У позовній заяві прокурор зазначив помилкову адресу відповідача: АДРЕСА_1 . Разом з тим, як видно з матеріалів позовної заяви та загальнодоступних джерел, насправді відповідач знаходиться за іншою адресою: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця.

Втім, на думку суду, цей недолік не є істотним та не дає самостійних підстав для залишення позовної заяви без руху. Тим паче, що відповідач є органом державної влади і інформація про нього є у вільному доступі.

Визначаючись щодо того, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) належить розглядати справу, суд враховує положення ч. 6 ст. 12 КАС України, відповідної до якої справами незначної складності є, зокрема, справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 260 КАС України).

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності та не належить до категорії тих адміністративних справ, які можуть розглядатися виключно за правилами загального провадження, суд доходить висновку про можливість розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Водночас, на переконання суду, прийняття законного і обґрунтованого рішення по суті спору не потребує заслуховування усних пояснень сторін в судовому засіданні.

При визначенні форми адміністративного судочинства для розгляду цієї справи, суд додатково враховує клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Крім того, позивач просить суд залучити до участі в справі як третю особу без самостійних самостійних вимог на предмет спору Мізяківсько-Хутірський НВК (код ЄДРПОУ 26242150, місцезнходження: вул. Центральна, 22, с. Мізяківські Хутори, Вінницький район, Вінницька область, 23213).

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

В силу приписів ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

У позовній заяві прокурор просить суд зобов`язати відповідача вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка перебуває в користуванні Мізяківсько-Хутірський НВК.

Отже, рішення у цій справі може виплинути на права, інтерси та обов`язки цього освітнього закладу, що свідчить про необхідність його залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору (без визначення його статусу на чиїй стороні (позивача чи відповідача) до отримання письмових пояснень щодо предмета спору).

Керуючись ст.ст. 12, 32, 47, 49, 53, 171, 248, 256, 257, 260, 261, 262, 294 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави до Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

3. Клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору задовольнити.

4. Залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору комунальний заклад "Мізяківсько-Хутірський навчально-визовний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкілький навчальний заклад Вінницького району Вінницької області" (код ЄДРПОУ 26242150, місцезнходження вул. Центральна, 22, с. Мізяківські Хутори, Вінницький район, Вінницька область, 23213).

5. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, а в силу положень статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

6. Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву в порядку, визначеному ст. 162 КАС України. Подання відзиву є правом відповідача, однак неподання без поважних причин відзиву суб`єктом владних повноважень може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

7. На підставі положень ч. 12 ст. 171, ч. 2 ст. 260 КАС України визначити відповідачу 5-денний строк з дня вручення ухвали для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі наявності таких заперечень).

8. Встановити позивачу 3-денний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив в порядку, визначеному ст. 163 КАС України.

9. Встановити відповідачу 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку, визначеному ст. 164 КАС України.

10. Встановити третій особі 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання пояснень щодо позову з дотриманням правил, встановлених частинами другою-четвертою статті 162 КАС України.

11. Встановити позивачу та відповідачу 3-денний строк з дня отримання пояснень третьої особи для подання відповіді на такі пояснення

12. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

13. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Сало Павло Ігорович