Рішення

від 08.02.2021 по справі 120/7528/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 р. Справа № 120/7528/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави до Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача комунальний заклад "Мізяківсько-Хутірський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Вінницького району Вінницької області", про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04.12.2020 до суду надійшла позовна заява заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави про визнання протиправною бездіяльність Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області щодо невжиття заходів організації процесу оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 3,5343 га, яка знаходиться по вул. Центральній, 22 в с. Мізяківські Хутори Вінницького району Вінницької області та перебуває у користуванні комунального закладу "Мізяківсько-Хутірський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Вінницького району Вінницької області", та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо організації процесу оформлення правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку.

На підтримку заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що під час проведення вивчення стану законності з питань дотримання вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про освіту" на території Вінницького району Вінницької області, Вінницькою місцевою прокуратурою встановлено, що комунальний заклад "Мізяківсько-Хутірський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Вінницького району Вінницької області" (далі - Мізяківсько-Хутірський НВК) перебуває у спільній власності територіальних громад сіл і селищ Вінницького району Вінницької області. Проте всупереч вимогам чинного законодавства відповідач допускає бездіяльність, що полягає у невжитті заходів щодо організації процесу оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка використовується Мізяківсько-Хутірським НВК, зокрема, не звертається до Мізяківсько-Хутірської сільської ради з відповідним клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування закладу освіти, а також з пропозиціями до Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області про виділення коштів на здійснення видатків, необхідних для оформлення права користування земельною ділянкою Мізяківсько-Хутірським НВК.

Водночас, на думку прокурора, така бездіяльність відповідача, який є балансоутримувачем майна вказаного освітнього закладу, створює передумови для зловживань щодо розпорядження земельною ділянкою, формує ризики для нормального функціонування навчального закладу та навчального процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

Інтерес держави у цьому випадку полягає в недопущенні передумов для зловживань щодо розпорядження вищевказаною земельною ділянкою (незаконного вилучення, відчуження тощо), мінімізації ризиків для нормального функціонування закладу освіти та безпечного навчального процесу і перебування дітей.

Крім того, прокурор зазначає, що у спірних правовідносинах відсутній відповідний орган, який уповноважений державою представляти вказані інтереси в суді. Тому прокурор вважає, що з цих підстав він набуває статус позивача та звертається до суду як самостійний позивач в інтересах держави.

Ухвалою суду від 09.12.2020 позовну заяву прокурора прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. При цьому суд, навівши відповідні мотиви, дійшов висновку, що заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури належним чином обґрунтував у чому полягає порушення інтересів держави у даному випадку та, відповідно, необхідність їх захисту, а також навів достатні підстави для звернення до суду з цим позовом. Крім того, суд погодився з доводами прокурора на підтримку набуття ним статусу позивача і з тим, що у спірних правовідносинах прокурор наділений процесуальною дієздатністю на звернення до суду саме як позивач.

Вказаною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Як видно з матеріалів справи, копію ухвали відповідач отримав через кур`єра 14.12.2020, що підтверджується відповідною розпискою.

Втім, як у зазначений строк, так і станом на дату постановлення рішення, до суду не надходив відзив на позовну заяву.

З огляду на викладене суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

При цьому частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені прокурором доводи на підтримку заявлених позовних вимог та додані до позовної заяви докази, суд приходить до переконання, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

Встановлено, що Мізяківсько-Хутірський НВК знаходиться по вул. Центральній, 22 в с. Мізяківські Хутори Вінницького району Вінницької області та перебуває у спільній власності територіальних громад сіл і селищ Вінницького району.

26.07.2016 рішення 12 сесії Вінницької районної ради 7 скликання затверджено Статут комунального закладу "Мізяківсько-Хутірський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Вінницького району Вінницької області".

Управління Мізяківсько-Хутірським НВК здійснюється Відділом освіти Вінницької районної державної адміністрації відповідно до пункту 4.1 Статуту.

Згідно з пунктом 5.1 Статуту матеріально-технічна база Мізяківсько-Хутірського НВК включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інші матеріальні цінності, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл і селищ Вінницького району та знаходяться в безоплатному постійному користуванні відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації.

У відповідності до пункту 6.2 Статуту джерелами формування кошторису Мізяківсько-Хутірського НВК є, зокрема, кошти загального і спеціального фонду районного бюджету, а також кошти освітньої субвенції із державного бюджету.

Відповідно до листа Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 06.05.2019 за № 0117/605 площа земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні Мізяківсько-Хутірського НВК, складає 3,5343 га, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право постійного користування зазначеною земельною ділянкою не оформлено.

Крім того, листом від 25.09.2020 за № 01-17/1167 начальник Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області повідомив, що Відділ освіти не звертався до Мізяківсько-Хутірської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання у постійне користування вищевказаної земельної ділянки. Також Відділ освіти не звертався до Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області з пропозиціями про виділення коштів на здійснення видатків на оформлення права постійного користування даною земельною ділянкою.

Прокурор вважає неправомірною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів організації процесу оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 3,5343 га, яка знаходиться по вул. Центральній, 22 в с. Мізяківські Хутори Вінницького району Вінницької області та перебуває в користуванні Мізяківсько-Хутірського НВК, а відтак з метою захисту інтересів держави звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 44 Закону України "Про загальну середню освіту" передбачено, що матеріально-технічна база закладів загальної середньої освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно закладів загальної середньої освіти належить їм на правах, визначених законодавством України.

Згідно зі статтею 80 Закону України "Про освіту" до майна закладів освіти, серед іншого, належать земельні ділянки. Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

У відповідності до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

За змістом пункту "а" частини другої статті 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Крім того, як зазначено у частині першій статті 123 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Водночас статтями 125, 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В силу вимог частин першої, третьої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов`язковою, інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Тобто, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, оформлених у відповідності до вимог закону. При цьому відсутність таких правовстановлюючих документів порушує передбачені принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористуванням.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження щодо управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Також статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин, а саме: власні - 1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; та делеговані - 1) здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель; 8) підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; 9) організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; 10) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Водночас за приписами пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин відповідно до закону вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Крім того, сул враховує, що згідно зі статтею 20 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, власники і адміністрація навчально-виховних закладів та громадяни, які організують або здійснюють навчальні та виховні процеси, зобов`язані забезпечити для цього умови, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на збереження і зміцнення здоров`я, гігієнічне виховання відповідних груп населення та вивчення ними основ гігієни.

Положеннями Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанІІіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001, встановлені основні вимоги щодо утримання приміщень загальноосвітніх навчальних закладів.

Так, пунктом 2.3 Державних санітарних правил передбачені вимоги щодо дотриманням санітарних норм щодо відстані земельних ділянок під навчальними закладами від джерел викидів шкідливих речовин, шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань. Не допускається їх розміщення в санітарно-захисних зонах промислових підприємств та інших об`єктів, що є джерелами забруднення довкілля небезпечними факторами тощо. Отже, правилами передбачені вимоги щодо розміщення земельної ділянки, її характеристик тощо.

Вказані Державні санітарні правила і норми поширюються на загальноосвітні навчальні заклади, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

При цьому, у відповідності до положень частини третьої статті 66 Закону України "Про освіту", сільські, селищні ради відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти на відповідній території, мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх, забезпечувати їх діяльність і розвиток.

Отже, наведені вище норми вказують на те, що земельні ділянки під навчальними закладами мають бути належним чином оформлені та використовуватися у порядку, встановленому чинним законодавством. Інакше, це може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей, як учасників відповідного навчального процесу.

При вирішенні справи суд погоджується з доводами прокурора про те, що відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких знаходяться навчальні заклади, створює передумови для зловживань щодо розпорядження земельною ділянкою, формує ризики для нормального функціонування навчального закладу та навчального процесу, що може призвести до негативних наслідків та зачіпає інтереси держави.

Крім того, суд вважає правильними твердження прокурора про те, що відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені законом принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористування.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів об`єднаних територіальних громад, серед іншого, належать видатки на загальноосвітні навчальні заклади.

Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Мізяківсько-Хутірський НВК тривалий час користується земельною ділянкою площею 3,5343 га. Однак правовстановлюючі документи на відповідну земельну ділянку не оформлено, державну реєстрацію права постійного користування не здійснено, жодних дій щодо початку цієї процедури не вчинено. Зокрема, відповідач не звертався до Мізяківсько-Хутірської сільської ради з відповідним клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування закладу освіти, так само як і з пропозиціями до Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області про виділення коштів на здійснення видатків, необхідних для оформлення права користування земельною ділянкою Мізяківсько-Хутірським НВК.

Наведене свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, як уповноваженого та відповідального органу влади у спірних правовідносинах.

Відтак, ураховуючи з`ясовані обставини справи та беручи до уваги факт неподання відзиву на позовну заяву, суд вважає доведеним, що на дату прийняття рішення у цій справі відповідач не усунув тих порушень вимог чинного законодавства, які зумовили необхідність звернення прокурора до суду задля захисту інтересів держави.

Тому заявлений адміністративний позов суд визнає обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, сплачений прокуратурою судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 46, 53, 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу освіти Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області щодо невжиття заходів організації процесу оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 3,5343 га, яка знаходиться по вул. Центральній, 22 в с. Мізяківські Хутори Вінницького району Вінницької області та перебуває в користуванні комунального закладу "Мізяківсько-Хутірський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Вінницького району Вінницької області".

Зобов`язати Відділ освіти Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області вчинити дії щодо організації процесу оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 3,5343 га, яка знаходиться по вул. Центральній, 22 в с. Мізяківські Хутори Вінницького району Вінницької області та перебуває в користуванні комунального закладу "Мізяківсько-Хутірський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Вінницького району Вінницької області", а саме звернутися до Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області з відповідним клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування зазначеного закладу освіти, а також з пропозиціями до Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області про виділення коштів на здійснення видатків, необхідних для оформлення права користування комунального закладу "Мізяківсько-Хутірський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Вінницького району Вінницької області" вищевказаною земельною ділянкою.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури (службова адреса: пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21020);

2) відповідач: Відділ освіти Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області (ЄДРПОУ 02141302, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036);

3) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунальний заклад "Мізяківсько-Хутірський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Вінницького району Вінницької області" (код ЄДРПОУ 26242150, місцезнаходження вул. Центральна, 22, с. Мізяківські Хутори, Вінницький район, Вінницька область, 23213).

Повне судове рішення складено 08.02.2021.

Суддя Сало Павло Ігорович