Рішення

від 15.08.2006 по справі 47/81-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/81-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2006 р.                                                            Справа № 47/81-06

вх. № 2029/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Немикіна О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;  відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Дочірнього підприємства "Рідна Марка", м. Київ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивна компанія "МАрс", м. Харків  

про стягнення 50340,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірне підприємство "Рідна Марка" (позивач) звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивна компанія "Марс" основної заборгованості у розмірі 48375,60грн., штрафу у розмірі 1451,27грн., 3% річних у розмірі 513,36грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачм своїх зобов"язань на підставі договору поставки товару №ХР 1224 від 19.04.2005р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 503,40грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та вжити заходи щодо забезпечення позову.

Позивач у позовній заяві заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно, що належить відповідачу у розмірі позовних вимог. Суд розглянувши дане клопотання відмовляє позивачу у задоволенні його  оскільки: позивач не надав обгрунтованого підтвердження того, що  невжиття таких заходів  може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Сторони надали через канцелярію господарського суду 17.04.2006р. та 22.06.2006р. узгоджене клопотання про продовження строку розгляду справи за межами строку, передбаченого ст. 69 ГПК України, яке було прийняте та задоволено судом.

У судовому засіданні призначеному на 03.04.2006р. о 10:15год. в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 17.04.2006р. о 11:30год., для можливості надання сторонами додаткових документів.

У судовому засіданні призначеному на 14.06.2006р. о 10:00год. в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 22.06.2006р. о 11:00год. з 07.08.2006р. було оголошено перерву до 15.08.2006р. о 14:00год.для можливості надання сторонами додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін  господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № ХР1224 від 19.04.2005р. строком дії до 31.12.2005р. Відповідно до умов даного договору постачальник надає дистриб"ютору право на отримання від нього продукції під торговими марками, які належать постачальнику за спеціальними дистриб"юторськими цінами на умовах передбачених цим договорм.

На виконання п.1.2.1 вищезазначеного договору постачальник передав у власність відповідача товар у кількості та за цінами, вказаними у видаткових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було поставлено товару на загальну суму 174155,86грн., з якої було оплачено 62629,92грн., що підтверджується копіями виписок з банку та повернуто товару на суму 63150,34грн.

Відповідно до положень договору, на оплату поставленого товару відповідачу були надані видаткові накладні, а саме : ХР00005891 від 28.05.2005р. на суму 6526,22грн., №ХР00007207 від 23.06.2005р. на суму 7286,40грн., №ХР00008356 від 14.07.2005р. на суму 8743,68грн., №ХР00009311 від 29.07.2005р. на суму 1821,60грн., ХР00010715 від 16.08.2005р. на суму 6583,20грн., №ХР00011427 від 25.08.2005р. на суму 4663,30грн.

Відповідно до п. 1.2.1 даного договору відповідач повинен був оплатити поставку товару на протязі 30 днів з дати відвантаження товару.

Позивачем були заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 48375,60грн. В підтвердження того, що відповідач повинен сплатити зазначену суму заборгованості, позивачем до матеріалів справи були надані копії накладних ХР00005891 від 28.05.2005р. на суму 6526,22грн., №ХР00007207 від 23.06.2005р. на суму 7286,40грн., №ХР00008356 від 14.07.2005р. на суму 8743,68грн., №ХР00009311 від 29.07.2005р. на суму 1821,60грн., ХР00010715 від 16.08.2005р. на суму 6583,20грн., №ХР00011427 від 25.08.2005р., але позивачем не було додано до матеріалів справи копію накладної №ХР00007658 від 01.07.2005р. на яку є посилання у позовній заяві на суму на суму 12751,20грн.

Представник відповідача у судовому засіданні проти отримання товаро-матеріальних цінностей по цій накладній заперечує та зазначає, що товаро-матеріальні цінності за цією накладною не отримував.

Як свідчать матеріали справи, судом відповідно до клопотання позивача було надіслано запит до ДПІ Червонозаводського району про наявність звітування відповідача щодо отримання товаро-матеріальних цінностей за цією накладною.

Відповідно до листа ДПІ Червонозаводського району суду було повідомлено про те, що відповідна інформація у ДПІ відсутня.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем в частині стягнення основної заборгованості за поставлений товар становить у сумі 35624,40грн.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене та те, що позивачем не було доведено суду те, що у відповідача виник обов"язок сплатити заборгованість у сумі 12751,20грн. за накладною №ХР00007658 від 01.07.2005р. , суд вважає позовні вимоги позивача в цій частині безпідставними, не доведеними документально суду у зв"язку з чим не підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позивачем були нараховані штрафні санкції та 3% річних на загальну суму позову у розмірі 48375,60грн., суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення штрафу та 3% річних частково.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 35624,40грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 7.2 договору № ХФ1224 від 19.04.2005р. за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 3% від суми поставки.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором  позовні вимоги в частині стягнення штраіу в сумі 1068,73грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 368,73 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 370,62грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 86,87 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, ч.2 ст. 625, 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю "Пивна компанія Марс" (61030, м. Харків, вул. Біологічна, 17, р/р26003016817918 ХФ "Укрексімбанк" м. Харків, МФО 351618, код ЄДРПОУ 32402121) на користь Дочірнього підприємства "Рідна марка" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29а, р/р 26008301004322 в АКБ "Мрія" м. Києва, МФО 321767, код ЄДРПОУ 32378225) основної заборгованості у розмірі 35624,40грн., штрафу у розмірі 1068,73грн. 3% річних у розмірі 368,73 грн., держмита у розмірі 370,62 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 86,87 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті частини позову у сумі 13278,37грн. відмовити.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.