Рішення

від 09.12.2020 по справі 300/2870/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2020 р. справа № 300/2870/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кафарського В.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до сільськогосподарського виробничого кооперативу Бабухів , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Державної казначейської Служби України у Рогатинському районі Івано-Франківської області про стягнення простроченої заборгованості в розмірі 18 714,06 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу Бабухів (далі - відповідач, СГВК Бабухів ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Державної казначейської Служби України у Рогатинському районі Івано-Франківської області (далі - третя особа) про стягнення простроченої заборгованості в розмірі 18 714,06 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що СГВК Бабухів не в повному обсязі виконало зобов`язання щодо повернення коштів, отриманих за договорами про надання фінансової допомоги та проведення комплексу весняно-польових робіт в 1997-1999 роках, у зв`язку із чим виник борг у вигляді простроченої заборгованості та пені в загальному розмірі 18 714,06 грн. по позичках згідно постанов КМУ №1003 від 11.09.1997, №220 від 26.02.1998, №1953 від 10.12.1998.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Копія зазначеної ухвали, направленої відповідачу, повернулась до суду із відміткою адресат відмовився .

Адреса відповідача підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 44-45)

Відповідно до частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

За приписами частини 11 статті 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Станом на 11.12.2020 відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позов.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням вимог статей 205, 229 КАС України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановив наступне.

Згідно пункту 2.2. Порядку надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року, затвердженого наказом Міністерства сільського господарства і продовольства, Міністерства фінансів та Державної акціонерної компанії Хліб України від 04.03.1997 за №70/54/18, відділення Державного казначейства України в районах укладають договори із заготівельними підприємствами та сільськогосподарськими товаровиробниками про надання бюджетної позички для авансування закупівлі продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року згідно з додатком №1 на всю суму належного господарству грошового авансу. Договори про надання бюджетної позички для остаточних розрахунків за продовольче зерно і сортове насіння, закуплене за державним замовленням 1997 року, укладаються між відділенням Державного казначейства в районі і заготівельним підприємством згідно з додатком №2.

Пунктом 3.6 вказаного Порядку визначено, що заготівельні підприємства ведуть особові рахунки про надання бюджетної позички для авансування закупівлі продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року для кожного товаровиробника згідно з додатком №3. У десятиденний термін після завершення видачі авансів відділення Державного казначейства України в районах разом із заготівельними підприємствами складають акти передачі-приймання заборгованості по бюджетній позичці, наданій для авансування закупівлі продовольчого зерна і сортового насіння (остаточних розрахунків) за державним замовленням 1997 року згідно з додатком №4.

На виконання вказаних норм, між СГВК Бабухів та Управлінням Державної казначейської служби України у Рогатинському районі було укладено договори про надання фінансової допомоги та проведення комплексу весняно-польових робіт, зокрема:

- договір №39 від 29.09.1997 про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період в 1997/1998 роках на суму 4 900,00 грн. (а.с. 6);

- договір №19 від 20.05.1998 про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт в 1998 році на суму 1 000,00 грн. (а.с. 7);

- договір №40 від 11.11.1998 про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт в 1999 році на суму 1 000,00 грн. (а.с. 8);

- договір №20 про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт в 1999 році на суму 400,00 грн. (а.с. 9).

У вказаних договорах у розділі 5 Відповідальність сторін зазначено, що при невиконанні сільськогосподарським товаровиробником умов договору, зазначених у п. 3.1, відділення Державного казначейства має право безспірного стягнення з нього заборгованості по виданій позичці. Несвоєчасне повернення фінансової допомоги або нецільове її використання тягне за собою застосування санкцій, передбачених чинним законодавством.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Абзацом 1 частини 3 статті 17 Бюджетного кодексу України визначено, що державні (місцеві) гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов`язань у спосіб, передбачений законом.

Обов`язковою умовою надання державної (місцевої) гарантії є укладення договору між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (відповідним місцевим фінансовим органом) та суб`єктом господарювання про погашення заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за виконання гарантійних зобов`язань. Істотними умовами такого договору мають бути зобов`язання суб`єкта господарювання: внести плату за надання державної (місцевої) гарантії; надати майнове або інше забезпечення виконання зобов`язань за гарантією; відшкодувати витрати державного (місцевого) бюджету, пов`язані з виконанням гарантійних зобов`язань; сплатити пеню за прострочення відшкодування зазначених витрат. Пеня нараховується за кожний день прострочення сплати заборгованості у національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день нарахування пені; надати гаранту права на договірне списання банком коштів з рахунків суб`єкта господарювання на користь гаранта (абзац 3 частини 3 статті 17 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до частини 9 статті 17 Бюджетного кодексу України, прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Згідно пункту 10 Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 за №174 (далі - постанова КМУ №174), з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами на суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

В пункті 15 вказаного Порядку передбачено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку.

Так, матеріалами справи встановлено, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №174, станом на дату подання позовної заяви Управлінням Державної казначейської служби України у Рогатинському районі з метою забезпечення виконання боргових зобов`язань СГВК Бабухів , правомірно (в межах повноважень) внесено ГУ ДПС в Івано-Франківській області подання №441 від 18.06.2020 про стягнення простроченої заборгованості та нарахованої пені по позичках із СГВК Бабухів , а саме:

- згідно постанови КМУ №1003 від 11.09.1997 сума простроченої заборгованості - 12 259,60 грн., в тому числі нарахованої пені - 8 323,60 грн.;

- згідно постанови КМУ №220 від 26.02.1998 сума простроченої заборгованості - 3 112,15 грн., в тому числі нарахованої пені - 2 112,15 грн.;

- згідно постанови КМУ №1953 від 10.12.1998 сума простроченої заборгованості - 3 342,31 грн., в тому числі нарахованої пені - 1 942,31 грн. (а.с. 5).

Згідно з приписами підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, серед іншого, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу ІІ цього Кодексу, тобто, як можна дійти висновку, саме органами доходів і зборів.

Отже, аналіз положень податкового та бюджетного законодавства дають підстави для висновку про те, що законодавець поширив процедуру погашення податкового боргу на порядок стягнення заборгованості за бюджетними позичками, тим самим наділивши правовідносини позики, що виникли між державою як позикодавцем та господарюючим суб`єктом як позичальником, ознаками публічно-правових, стягнення якого здійснюється органами державної податкової служби України шляхом звернення до суду з відповідним позовом з врахуванням вимог, встановлених главою 9 розділу II цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що за відповідачем станом на час звернення з відповідним позовом до суду залишається непогашеною заборгованість на підстав наданої Управлінням Державної казначейської служби України у Рогатинському районі фінансової допомоги для проведення комплексу весняно-польових робіт у 1997-1999 роках згідно договорів №39, №19, №40 та №20, укладених у 1997-1999 роках (а.с. 6-9).

Така заборгованість підтверджується також довідкою про прострочену заборгованість від 11.08.2020 (а.с. 11), актом звірки суми заборгованості між відповідачем та ВАТ Хлібодар Рогатинського району Івано-Франківської області (а.с. 10) та розрахунком суми пені за несвоєчасне повернення заборгованості перед держбюджетом за фінансовою допомогою в період 1997-1999 роки по постановах КМУ №1003, №220, №1953 по СГВК Бабухів (а.с. 12).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

Главою 9 Погашення податкового боргу платників податків розділу II Податкового кодексу України встановлено строки давності та їх застосування (стаття 102 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

При цьому, як уже вказувалось судом вище, згідно з абз. 2 частини 9 статті 17 Бюджетного кодексу України, позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Колізію між статтею 102 Податкового кодексу України та статтею 17 Бюджетного кодексу України слід вирішувати з урахуванням такого.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Пункт 102.4 статті 102 Податкового кодексу України щодо правовідносин з приводу реалізації прав і обов`язків, щодо яких виник спір, слід вважати загальною. Перевагу ж мають спеціальні норми. Такими є норми Бюджетного кодексу України, а саме: абзац 2 частини 9 статті 17, які регулюють вузьке коло суспільних відносин (відносини, що виникають у сфері погашення заборгованості суб`єкта господарювання перед державою).

Враховуючи системний аналіз викладених положень, органи державної податкової служби України, отримавши подання органу державного казначейства щодо наявності непогашеної податкової заборгованості суб`єкта господарювання перед державою за надану останньому фінансову допомогу, а також пені, нарахованої на таку заборгованість, вправі звертатися до суду з відповідним позовом про стягнення такої заборгованості без обмеження строками позовної давності.

Вказана позиція висвітлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.01.2019 по справі №807/257/14 (адміністративне провадження №К/9901/4647/18) та підлягає застосуванню в порядку частини 5 статті 242 КАС України.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з сільськогосподарського виробничого кооперативу Бабухів простроченої заборгованості, а також пені в загальному розмірі 18 714,06 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43142559) до сільськогосподарського виробничого кооперативу Бабухів (с. Бабухів, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77037, код ЄДРПОУ 02126716), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Державної казначейської Служби України у Рогатинському районі Івано-Франківської області (вул. Франка, 3, м. Рогатин, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77001, код ЄДРПОУ 38026376) про стягнення простроченої заборгованості в розмірі 18 714,06 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу Бабухів (с. Бабухів, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77037, код ЄДРПОУ 02126716) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 18 714 (вісімнадцять тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 06 коп. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Кафарський В.В.