Рішення

від 08.12.2020 по справі 640/17635/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2020 року м. Київ № 640/17635/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПЛЕКС А Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПЛЕКС А (позивач, ТОВ КОМПЛЕКС А ) звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Київській області (відповідач, ГУ Держпраці у Київській області), в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу № КВ 1460/1698/АВ/МТ/ФС-548 від 03.09.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю повноважень службових осіб ГУ Держпраці у Київській області проводити інспекційне відвідування, оскільки постанова КМУ № 295, якою регламентований порядок здійснення нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, визнана нечинною постановою ШААС від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17, відтак, перевірку проведено з перевищенням повноважень.

Додатково повідомляє про дотримання норм законодавства про працю, що підтверджується відповідністю тривалості робочого часу за квітень 2019 року в табелях обліку позивача, нормі тривалості робочого часу в квітні, викладеній у листі Міністерства соціальної політики України від 08.08.2018.

Позивач звертає увагу на те, що під час перевірки ним направлено лист до відповідача про надання додаткового часу на збір необхідних документів у зв`язку з періодом відпусток та великою їх кількістю, не зважаючи на що, останнім не взято до уваги даний лист.

У відзиві відповідач зазначає про дотримання ним норм чинного законодавства при проведенні перевірки та винесенні оскаржуваної постанови.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

ГУ Держпраці у Київській області видано направлення на проведення інспекційного відвідування № 1460 від 12.08.2019.

15.08.2019 позивачу надано Перелік про надання документів № 1460, в якому повідомлено про проведення інспекційного відвідування з 15.08.2019 по 16.08.2019, у зв`язку з чим запитано перелік документів, які необхідно надати до 11:00 16.08.2019.

На виконання згаданого Переліку позивачем о 13:58 16.08.2019 надано відповідачу лист, в якому просить надати додатковий строк на підготовку документів.

За результатами інспекційного відвідування позивача, виявлено порушення законодавства про працю, про що викладено в акті № КВ 1460/1698/АВ від 16.08.2019, які стосуються тривалості роботи напередодні святкових і неробочих днів та оплати понадурочного часу працівників.

У подальшому ГУ Держпраці у Київській області видало позивачу постанову про накладення штрафу № КВ 1460/1698/АВ/МТ/ФС-548 від 03.09.2019, якою застосовано фінансову санкцію в розмірі 375570,00 гривень.

Позивач не погодився зі згаданою постановою та звернувся з позовом. Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 259 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17 згадана постанова КМУ № 295 визнана нечинною.

З огляду на згаданий факт, позивачем зроблено висновок про відсутність у відповідача повноважень на здійснення інспекційного відвідування з 15.08.2019 по 16.08.2019.

У той же час, слід звернути увагу, що ГУ Держпраці у Київській області не керувалось скасованою постановою КМУ № 295, натомість, складені з метою проведення даного заходу контролю документи містять посилання на Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 затверджено положення про Державну службу України з питань праці (Положення № 96).

Відповідно до п. 1 Положення № 96 державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пп. 6 п. 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом (п. 7 Положення № 96).

Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 11.02.2015 утворено Головне управління Держпраці у Київській області.

Наказом Міністерства соціальної політики України № 340 від 27.03.2015 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 438/26883 від 20.04.2015) затверджено положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (Положення № 340).

Згідно з п. 1 Положення № 340 головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Основними завданнями Управління Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (пп. 1 п. 3 Положення № 340).

З аналізу наведених норм убачається, що ГУ Держпраці у Київській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, до повноважень якого належить здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю.

Таким чином, зважаючи на те, що до повноважень відповідача віднесено здійснення заходів контролю з питань дотримання законодавства про працю, звертаючи увагу на нормативно-правові акти, якими керувалось ГУ Держпраці у Київській області, суд критично сприймає доводи позивача стосовно відсутності повноважень на проведення інспекційного заходу.

Стосовно посилань позивача на неврахування листа від 16.08.2019, слід зазначити, що Перелік про надання документів № 1460 від 15.08.2019 необхідно було виконати до 11:00 16.08.2019, однак згаданий лист надано лише о 13:58.

Не зважаючи на дану обставину, ГУ Держпраці у Київській області отримало доступ до деяких документів, за інформацією з яких виникли спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 КЗпП України напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п`ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.

За змістом ст. 51 КЗпП України скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

1) для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку;

2) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, - не більш як 36 годин на тиждень.

Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством.

Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю.

Частиною 1 ст. 73 КЗпП України встановлені такі святкові дні:

1 січня - Новий рік

7 січня і 25 грудня - Різдво Христове

8 березня - Міжнародний жіночий день

1 травня - День праці

9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги)

28 червня - День Конституції України

24 серпня - День незалежності України

14 жовтня - День захисника України.

Робота також не провадиться в дні релігійних свят:

7 січня і 25 грудня - Різдво Христове

один день (неділя) - Пасха (Великдень)

один день (неділя) - Трійця.

Відповідно до ст. 106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

Норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України. Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями (ст. 12 Закону України Про оплату праці ).

Із табеля обліку використаного робочого часу за травень 2019 року убачається, що напередодні святкового дня з нагоди 9 травня - 08.05.2019, працівниками ТОВ КОМПЛЕКС А ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (надалі - Працівники) відпрацьовано по 8 годин.

За змістом розрахункових відомостей ТОВ КОМПЛЕКС А , за травень 2019 року згадані працівники отримали заробітні плати у тому ж розмірі, що і за квітень 2019 року за однакову кількість робочих часів.

Окрім того, розрахункова відомість за травень 2019 року не містить жодної згадки про виплату компенсації за перевищення норми праці, що також не заперечується позивачем.

Відмінність оцінки даної ситуації відповідачем та позивачем полягає в тому, що останнім взято за основу лист Міністерства соціальної політики № 78/0/206-18 від 08.08.2018, у додатку до якого визначено норму тривалості робочого часу у травні 2019 року в розмірі 167 робочих годин, що відповідає підсумку робочого часу в табелі за травень 2019 року.

У той же час, зі змісту згаданого табелю убачається, що Працівниками (окрім ОСОБА_4 , який був відсутній з 27.05.2019 по 31.05.2019 на робочому місці) відпрацьовано 21 день по 8 годин кожний, що в сумі становить 168 робочих годин.

В будь-якому випадку, посилання на лист Міністерства соціальної політики України не впливає на дію імперативної норми КЗпП України щодо визначення норми робочого часу, відтак, пояснення позивача у даній частині спростовуються наданими ним документами.

За висновком суду, в акті № КВ 1460/1698/АВ від 16.08.2019 відповідачем на підставі наданих ТОВ КОМПЛЕКС А документів та в межах регламентованих чинними нормативно-правовими актами повноважень правильно визначені порушення щодо перевищення норми робочого часу напередодні святкового дня та не виплати грошової компенсації за перевищення такої норми.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України (в редакції чинній, на час перебігу спірних правовідносин) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно зі ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 4173 гривні.

Оскільки порушення ст. ст. 53 та 106 КЗпП України виявлені стосовно дев`яти працівників, належним розміром штрафу в розумінні п. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України є 375 570,00 грн (4173,00 грн * 10 мінімальних заробітних плат * 9 працівників), який правильно визначено в оскаржуваній постанові № КВ 1460/1698/АВ/МТ/ФС-548 від 03.09.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Резюмуючи наведене, суд дійшов до висновку про правильне застосування відповідачем норм законодавства про працю, а також порядку проведення інспекційного заходу відповідачем, з огляду на що, виявлені в акті № КВ 1460/1698/АВ від 16.08.2019 порушення підтверджуються встановленими судом обставинами, а накладений постановою № КВ 1460/1698/АВ/МТ/ФС-548 від 03.09.2019 штраф є правомірним. Таким чином, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.

За змістом ст. 139 КАС України вирішення питання про розподіл судових витрат в разі відмови в задоволенні позову не передбачено.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПЛЕКС А Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити .

2. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПЛЕКС А (пр-т Степана Бандери, 11, оф. 306, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ: 38882959).

Відповідач: Головне управління Держпраці у Київській області (вул. Вавілових, 10, м. Київ, 04060, код ЄДРПОУ: 39794214).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко