Постанова

від 08.12.2020 по справі 640/8616/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8616/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бауер Машінен Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Бауер Машінен Україна звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення форми Н від 22 квітня 2019 року № 0336661207 про застосування штрафу згідно п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України в частині 140 194, 30 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкової накладної № 23 від 31 жовтня 2017 року на суму ПДВ 700 971, 48 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно застосував до позивача штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, оскільки вказані в акті перевірки порушення не відповідають дійсним обставинам справи.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2020 року даний позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірна податкова накладна була доставлена до центрального рівня податкового органу в межах встановленого терміну на її подання, проте, направлення відповідачем квитанцій № 1 за межами граничного терміну реєстрації податкових накладних не дає підстав для висновків про порушення позивачем як платником податків відповідних норм ПК України, а саме п.201.10. статті 201 ПК України.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, просить суд скасувати рішення через порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вважає, що встановлені порушення, зафіксовані актом перевірки, підтверджують порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних, тому винесене податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він наполягає на безпідставності скарги та законності оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку позивача, за результатом якої складено акт від 06 лютого 2019 року № 751/26-15-12-07/36791850 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Бауер Машінен Україна за 2017 - 2018 роки, у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ Бауер Машінен Україна граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017 - 2018 роки в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п. 201.10 статті 201 ПК України, зокрема, зазначено, що податкова накладна від 31 жовтня 2017 року № 23 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 11 грудня 2017 року, а відтак кількість днів затримки складає 26.

На підставі висновків вищезазначеного акта відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 22 квітня 2019 року, яким згідно п.п. 54.3.3 п. 54.3 статті 54 ПК України за порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 статті 201 та згідно п. 120-1.1 статті 120 ПК України, а саме за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів, до позивача застосовано штраф, в тому числі у розмірі 20 %, на суму 140 194, 30 грн.

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафу у розмірі 140 194, 30 грн. протиправним, а свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.

Згідно пп. 14.1.60 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно п.120-1.1 статті 120 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 1 0 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

З аналізу наведених норм вбачається, що ПК України визначено обов`язок платника податку зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування, та у разі порушення визначених законодавством граничних строків для такої реєстрації застосовуються штрафні санкції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН.

Відповідно до п.п. 11-15 Порядку після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.

За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

При цьому, за п.3 Порядку (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, як ПК України, так і Порядком передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення їх перевірки платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування протягом операційного дня.

При цьому, в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.

Перша з цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 03 квітня 2020 року по справі №160/5380/19.

Відповідно до п.109.1. статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 30 січня 2018 року по справі № 815/2745/17; від 26 червня 2018 року по справі № 808/2127/17; від 03 травня 2018 року по справі № 818/1070/17, платник податків може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише якщо така несвоєчасна реєстрація зумовлена його винними діями.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податкову накладну від 31 жовтня 2017 року №23 позивачем направлено на реєстрацію в межах строку, встановленого п. 201.10 статті 201 ПК України, а саме 15 листопада 2017 року та в межах операційного дня. визначеного Порядком № 1246.

Так, з квитанції № 1 від 15 листопада 2017 року вбачається, що податкову накладну від 30 жовтня 2017 року № 23 доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 15 листопада 2017 року о 23:03:26, проте не прийнято відповідно до п. 3 Порядку №1246, оскільки операційний день для реєстрації документів триває щодня з 0 до 23 години.

Разом із тим, відповідно до наданих позивачем копії принтскринів інтерфейсу протоколу програми електронного документообігу M.E.Doc , податкова накладна від 31 жовтня 2017 року №23 була подана на реєстрацію до 23-ї години 15 листопада 2017 року, а саме о 20:06 год., у зв`язку із чим позивач не порушував встановленого часу операційного дня. Отже, вини позивача не встановлено, оскільки ним виконано свій обов`язок вчасно. При цьому слід зазначити, що жодних пояснень з приводу несвоєчасного надіслання відповідних квитанцій відповідачем ані в суді першої інстанції, ані в апеляційній скарзі не зазначено.

Слід зазначити, що обов`язком платника є надіслати/надати податкову накладну на реєстрацію в межах операційного дня, однак, такий обов`язок не ставиться в залежність до часу отримання контролюючим органом такої накладної на реєстрацію. Та обставина, що податковий орган встигає чи не встигає перевірити накладну у межах того ж операційного дня, коли вона була надіслана на реєстрацію, як і та обставина, чи може поштова скринька контролюючого органу прийняти усі надіслані до закінчення операційного дня платниками податкові накладні, не повинна змінювати дату та час надходження накладної у той операційний день, коли це фактично відбулося.

При цьому, відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 22 листопада 2018 року по справі № 813/815/18, пунктами 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюється прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває з 0 до 23-ї години. Як встановлено судом, відповідач не надав доказів надіслання позивачу квитанції про прийняття або неприйняття розглядуваної податкової накладної протягом операційного дня з 00-00 год. до 23-00 год. Квитанцію про прийняття або неприйняття даних податкових накладних надіслано після закінчення операційного дня. Отже, вищевказана податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій.

Крім того, та обставина, що позивач своєчасно надіслав на реєстрацію складену ним податкову накладну, а податковий орган у цей же день не надіслав квитанцію про прийняття або відхилення такої накладної, вказує на своєчасне виконання позивачем своїх обов`язків та своєчасну реєстрацію спірної накладної (постанова Верховного Суду від 23 січня 2018 року по справі № 806/832/17).

Таким чином, позивачем надано відповідні пояснення та докази своєчасного направлення на реєстрацію спірної податкової накладної.

Зазначені факти свідчать про відсутність вини позивача в порушенні законодавчо встановлених термінів реєстрації ПН/РК. Навпаки, на думку колегії суддів, зі свого боку позивачем були виконані всі можливі дії для своєчасної реєстрації ПН.

Отже з аналізу наведених обставин справи вбачається, що позивачем було вчинено всі залежні від нього дії по недопущенню порушення строків реєстрації накладних, при цьому, таке порушення сталося не з вини платника податків.

Відповідно, оскільки наявність вини Товариства з обмеженою відповідальністю Бауер Машінен Україна у несвоєчасній реєстрації накладних не встановлено, то й немає підстав для застосування до позивача юридичної відповідальності. Таким чином, податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини. При цьому, не направлення відповідачем квитанції, що свідчить про прийняття ПН/РК з невідомої причини та, відповідно, незалежної від позивача, свідчить про відсутність вини суб`єкта господарювання.

Вказане узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 15 травня 2018 року по справі № 810/3417/16 та від 30 січня 2018 року по справі № 815/2745/17.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

З огляду на презумпцію правомірності рішень платника податку, яка закріплена в статті 4.1 ПК України у випадку, коли є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, пріоритет правомірності рішення залишається за платником податків.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог та визнання протиправним і скасування в частині податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві форми Н від 22 квітня 2019 року № 0336661207 про застосування штрафу згідно п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України в частині 140 194, 30 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкової накладної № 23 від 31 жовтня 2017 року на суму ПДВ 700 971, 48 грн.

Відповідно до ч.2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій та обґрунтованості прийняття оскаржуваного рішення.

Доводи апеляційної скарги відповідача зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 09 грудня 2020 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев