Постанова

від 09.12.2020 по справі 640/25885/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/25885/19 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СП ОІЛ Трейд до Головного управління ДПС у м. Києві, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2020, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю СП ОІЛ ТРЕЙД звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень від 04.11.2019р. №3121665/41708627, №1321664/41708627, від 05.11.2019р. №1322854/41708627, №1322852/41708627, №1322853/41708627, №1322855/41708627, №1322858/41708627, №1322861/41708627 про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкові накладні від 11.07.2019р. № 80, № 81, № 82, № 83, від 12.07.2019р. № 93, № 94, від 14.07.2019 р. № 105, від 15.07.2019 р. №112.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2020 позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції належно не встановлено обставини справи та не спростовано доводи контролюючого органу, що призвело до прийняття неправомірного та безпідставного рішення у справі.

Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, та з огляду на заходи щодо запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю СП ОІЛ ТРЕЙД зареєстроване як юридична особа 06.11.2017 року, знаходиться за адресою: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 5, офіс 1, основний вид діяльності є КВЕД 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Товариство (Постачальник) уклало договір поставки №07/12-1 від 07.12.2018 з ТОВ МАГНУМ ЕНЕРДЖИ (Покупець), згідно умов якого Постачальник зобов`язується впродовж дії договору за замовленням покупця передавати у власність Покупця газ вуглеводневий скраплений (пропан-бутан технічний та/або пропан технічний та/або бутан технічний та/або фракція пропанова марки Б), інші нафтопродукти (дизельне паливо, бензин та інше), а Покупець зобов`язується приймати Товар і здійснювати його оплату Постачальнику згідно умов договору.

15.01.2019 року між тими самими сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №07/12-1 від 07.12.2018 року. Відповідно до даної додаткової угоди, строк дії договору було продовжено до 31.12.2019 року.

11.07.2019 року сторонами було затверджено додаток до Договору поставки №11/07, відповідно до якого було визначено кількість та вартість товару, який підлягає поставці.

14.07.2019 року сторонами був затверджений додаток №14/07 до договору поставки, в якому було визначено кількість та загальну вартість товару, який підлягає поставці.

11.07.2019 року ТОВ СП ОІЛ ТРЕЙД поставило, а ТОВ МАГНУМ ЕНЕРДЖИ отримало 4,077 т товару на загальну суму 79093,80 грн., у тому числі ПДВ - 13182,30 грн., що підтверджується видатковою накладною №1020 від 11.07.2019 року.

11.07.2019 року між ТОВ СП ОІЛ ТРЕЙД та ТОВ МАГНУМ ЕНЕРДЖИ був підписаний акт прийому-передачі за остаточною ціною №1020, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв товар (газ) у кількості 4,077 т загальною вартістю 79093,80 грн.

11.07.2019 року Товариство оформило податкову накладну №80 на загальну суму 79093,80 грн. (в т.ч. 13182,30 грн. ПДВ), на отримувача - покупця ТОВ МАГНУМ ЕНЕРДЖІ .

11.07.2019 року ТОВ СП ОІЛ ТРЕЙД поставило, а ТОВ МАГНУМ ЕНЕРДЖИ отримало 7,317 т товару на загальну суму 141949,80 грн., у тому числі ПДВ - 23658,30 грн., що підтверджується видатковою накладною №1021 від 11.07.2019 року.

Сторонами був підписаний акт прийому-передачі за остаточною ціною №1021, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв Товар (газ) у кількості 7,317 т загальною вартістю 141949,80 грн.

11.07.2019 року Товариство оформило податкову накладну №81 на загальну суму 141949,80 грн. (в т.ч. 23658,30 грн. ПДВ), на отримувача - покупця ТОВ МАГНУМ ЕНЕРДЖІ .

11.07.2019 року ТОВ СП ОІЛ ТРЕЙД поставило, а ТОВ МАГНУМ ЕНЕРДЖИ отримало 4,653 т товару на загальну суму 90268,20 грн., у тому числі ПДВ - 15044,70 грн., що підтверджується видатковою накладною №1022 від 11.07.2019 року.

Того ж дня сторонами був підписаний акт прийому-передачі за остаточною ціною №1022, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв Товар (газ) у кількості 4,653 т загальною вартістю 90268,20 грн.

11.07.2019 року Товариство оформило податкову накладну №82 на загальну суму 90268,20 грн. (в т.ч. 15044,70 грн. ПДВ), на отримувача - покупця ТОВ МАГНУМ ЕНЕРДЖІ .

11.07.2019 року ТОВ СП ОІЛ ТРЕЙД поставило, а ТОВ МАГНУМ ЕНЕРДЖИ отримало 2,360 т товару на загальну суму 45784,00 грн., у тому числі ПДВ 7630,67 грн., що підтверджується видатковою накладною №1023 від 11.07.2019 року.

Сторонами був підписаний акт прийому-передачі за остаточною ціною №1023, відповідно до якого постачальник передав, а Покупець прийняв Товар (газ) у кількості 2,360 т загальною вартістю 45784,00 грн.

11.07.2019 Товариство оформило податкову накладну №83 на загальну суму 45784,00 грн. (в т.ч. 7630,67 грн. ПДВ), на отримувача - покупця ТОВ МАГНУМ ЕНЕРДЖІ .

12.07.2019 року ТОВ СП ОІЛ ТРЕЙД поставило, а ТОВ МАГНУМ ЕНЕРДЖИ отримало 5,420 т товару на загальну суму 107045,00 грн., у тому числі ПДВ 17840,83 грн., що підтверджується видатковою накладною №1040 від 12.07.2019 року.

Сторонами був підписаний акт прийому-передачі за остаточною ціною №1040, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв товар (газ) у кількості 5,420 т загальною вартістю 107045,00 грн.

12.07.2019 року Товариство оформило податкову накладну №93 на загальну суму 107045,00 грн. (в т.ч. 17840,83 грн. ПДВ), на отримувача - покупця ТОВ МАГНУМ ЕНЕРДЖІ .

12.07.2019 року ТОВ СП ОІЛ ТРЕЙД поставило, а ТОВ МАГНУМ ЕНЕРДЖИ отримало 6,411 т товару на загальну суму 126617,25 грн., у тому числі ПДВ 16458,33 грн., що підтверджується видатковою накладною №1041 від 12.07.2019 року.

Сторонами був підписаний акт прийому-передачі за остаточною ціною №1041, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв товар (газ) у кількості 6,411 т загальною вартістю 126617,25 грн.

12.07.2019 року Товариство оформило податкову накладну №94 на загальну суму 126617,25 грн. (в т.ч. 21102,88 грн. ПДВ), на отримувача - покупця ТОВ МАГНУМ ЕНЕРДЖІ .

14.07.2019 року ТОВ СП ОІЛ ТРЕЙД поставило, а ТОВ МАГНУМ ЕНЕРДЖИ отримало 4,502 т товару на загальну суму 87789,00 грн., у тому числі ПДВ 14637,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №1047 від 14.07.2019 року.

Того ж дня сторони підписали акт прийому-передачі за остаточною ціною №1047, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв товар (газ) у кількості 4,502т загальною вартістю 87789,00 грн.

14.07.2019 року Товариство оформило податкову накладну №105 на загальну суму 87789,00 грн. (в т.ч. 14631,50 грн. ПДВ), на отримувача - покупця ТОВ МАГНУМ ЕНЕРДЖІ .

15.07.2019 року ТОВ СП ОІЛ ТРЕЙД поставило, а ТОВ МАГНУМ ЕНЕРДЖИ отримало 4,342 т товару на загальну суму 84669,00 грн., у тому числі ПДВ 14111,50 грн., що підтверджується видатковою накладною №1052 від 15.07.2019.

Сторонами був підписаний акт прийому-передачі за остаточною ціною №1052, відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв товар (газ) у кількості 4,342 т загальною вартістю 84669,00 грн.

14.07.2019 року Товариство оформило податкову накладну №112 на загальну суму 84669,00 грн. (в т.ч. 14111,50 грн. ПДВ), на отримувача - покупця ТОВ МАГНУМ ЕНЕРДЖІ .

За поставлений товар ТОВ МАГНУМ ЕНЕРДЖИ розрахувалось у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

Товариство засобами телекомунікаційного зв`язку через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України надіслало податкові накладні від 11.07.2019р. № 80, № 81, № 82, № 83, від 12.07.2019р. № 93, № 94, від 14.07.2019 р. № 105, від 15.07.2019 р. №112., які не були прийняті, згідно квитанцій №1 від 30.07.2019р.: Виявлені помилки: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН .

На вимогу п. "в" пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України для подальшої реєстрації податкових накладних та прийняття рішення щодо прийняття рішення та реєстрації податкових накладних Державною фіскальною службою України товариством було надіслано до контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв`язку документи згідно переліку для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також пояснення товариства щодо суті господарської операції.

04.11.2019р. Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняла рішення № 3121665/41708627 про відмову у реєстрації податкової накладної № 93 від 12.07.2019 на суму 107045,00 (в т.ч. ПДВ 17840,83 грн.), № 1321664/41708627 про відмову у реєстрації податкової накладної №94 від 12.07.2019 на суму 126617,25 грн. (в т.ч. 21102,88 грн. ПДВ) з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

05.11.2019р. Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняла рішення № 1322854/41708627 про відмову в реєстрації податкової накладної № 80 від 11.07.2019 року на суму 79 093,80 грн. (в т.ч. ПДВ 13182,30 грн.), № 1322852/41708627 про відмову в реєстрації податкової накладної № 81 від 11.07.2019 року на суму 141949,80 грн. (в т.ч. ПДВ 23658,30 грн.), №1322853/41708627 про відмову в реєстрації податкової накладної № 82 від 11.07.2019 року на суму 90 268,20 грн. (в т.ч. ПДВ 15044,70 грн.), № 1322855/41708627 про відмову в реєстрації податкової накладної № 83 від 11.07.2019 року на суму 45784,00 грн. (в т.ч. ПДВ 7630,67 грн.), №1322858/41708627 про відмову в реєстрації податкової накладної 105 від 14.07.2019 року на суму 87 789,00 грн. (в т.ч. ПДВ 14631,50 грн.), № 1322861/41708627 про відмову в реєстрації податкової накладної № 112 від 15.07.2019 року на суму 84669,00 грн. (в т.ч. ПДВ 14111,50 грн.) з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити) та документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відповідачами вказано, що позивачем не надано всіх необхідних документів відповідно до чинного законодавства, на підтвердження реальності господарської операції.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України, який при вирішенні справи застосовується в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року (Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.7. ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. (п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України).

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до п. 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 201.16.1 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Згідно з положеннями пп. 201.16.2 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в пп. 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п.5-7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показника позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.12, п.13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктами 18-21 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 21 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 117 від 21.02.2018 року підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку) та передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Товариством з обмеженою відповідальністю СП ОІЛ ТРЕЙД складено податкові накладні від 11.07.2019р. № 80, № 81, № 82, № 83, від 12.07.2019р. № 93, № 94, від 14.07.2019 р. № 105, від 15.07.2019 р. №112 та направлено їх на реєстрацію до Державної податкової служби України.

Зі змісту квитанцій від 30.07.2019 р. контролюючим органом сформульовано висновок про виявлення помилок, що призвели до зупинки реєстрації податкових накладних, оскільки ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , у зв`язку з чим платнику запропоновано надати пояснення та/або додаткові документи.

31.10.2019 року та 01.11.2019 року було надано письмові пояснення з копіями первинних документів та інших документів, а саме: договір, акти, накладні, виписки з банківських рахунків.

Позивачем зазначено, щодо поставок, які здійснювались ТОВ УКРЕНЕРДЖИ до ТОВ СП ОІЛ ТРЕЙД , то поставки товару здійснювались на умовах СРТ - Київська область (тобто, до місцезнаходження ТОВ СП ОІЛ ТРЕЙД ). Зазначене, зокрема відображено у актах прийому-передачі за фактичною ціною, що містяться у матеріалах справи, а також були надані контролюючому органу при поданні пояснень по податковим накладним.

На продавця (ТОВ УКРЕНЕРДЖИ ) покладались обов`язки щодо доставки товару до кінцевого пункту призначення, у зв`язку з чим, обов`язки щодо доставки газу до кінцевого пункту призначення несе саме ТОВ УКРЕНЕРДЖИ . Тому у позивача не може бути документів, на відсутність яких посилається відповідач щодо доставки вантажу, натомість отримання товару підтверджується підписаними обома сторонами актами.

Щодо ненадання позивачем сертифікатів відповідності, то відповідачем не зазначено будь-яких правових підстав, які передбачають обов`язок надання позивачем таких документів.

Водночас, контролюючим органом у квитанції використано загальне формулювання щодо пропозиції надання документів, що є необхідними для реєстрації поданих податкових накладних. Дане формулювання, у порушення принципу чіткої визначеності рішення суб`єкта владних повноважень, не містить достатньої інформації для виправлення недоліків, що призвели до віднесення платника податків, а також податкової накладної до категорії ризикових.

Податковий орган був зобов`язаний у Квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і п. 13 Порядку №117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку , платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18статті49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України(далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Разом з тим, контролюючим органом не надано протоколу засідання Комісії, переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв, не надано матеріалів, на підставі яких позивача віднесено до такого переліку, іншої інформації, доказів, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків , обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

Колегія суддів вказує на правову позицію Верховного Суду у справі № 822/1878/18, викладену у постанові від 02.04.2019, за якою листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Відтак, контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку № 117, оскільки ним не зазначено у Квитанціях конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Податкові органи під час прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, в обхід процедури проведення належних перевірок з наданням платнику податку права подати пояснення щодо змісту господарських операцій, та в обхід складання відповідних актів щодо фіктивності (безтоварності) господарських операцій, - не мають права відмовляти у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на підставі власних висновків про фіктивність (безтоварність) господарських операцій.

Відповідач не може підміняти формальні вимоги щодо реквізитів податкових накладних/розрахунків коригування, своїми контролюючими дискреційними повноваженнями при здійсненні перевірки правомірності адміністрування оподаткування ПДВ платником податку, які можуть бути реалізовані виключно у спосіб визначений ПК України - через проведення податкових перевірки.

В контексті викладеного, колегія суддів погоджується з неправомірністю дій контролюючого органу при зупиненні реєстрації податкових накладних позивача з підстав їх відповідності вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Враховуючи викладене та неправомірність відмови в реєстрації податкових накладних, колегія суддів погоджується з мотивами суду першої інстанції, який дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані позивачем податкові накладні, що є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

В даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, на підставі яких складено податкові накладні.

Посилання апеляційної скарги зазначені вище висновки не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновку суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи, та не свідчать про порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального або процесуального права.

Згідно положення п.п. 6,7 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог щодо співмірності судових витрат, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положення ч. 1 ст. 139 КАС України визначають, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17.

Як убачається з матеріалів справи, представником позивача до суду надано копію договору про надання правової допомоги від 18.11.2019 року № 18/11, укладеного позивачем з Адвокатом Подорожнім Андрієм Сергійовичем, згідно якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Також надано акт наданих послуг № 06/20 з якого вбачається надання адвокатом таких послуг: надання юридичних консультацій щодо звернення до суду - 4054,00 грн.; вивчення, дослідження та аналіз документів по податковим накладним №80, №81, № 82, № 83, № 93, № 94, № 105, № 112 та інших господарських документів по даним накладним - 8108,00 грн.; аналіз нормативно-правових актів, судової практики для підготовки правової позиції - 4054,00 грн.; написання позовної заяви- 4054,00 грн.; підготовка позовної заяви та додатків для подачі до суду по податковим накладним №80, №81, № 82, № 83, № 93, № 94, № 105, № 112 - 3040,50 грн.; супроводження справи у суді, підготовка процесуальних документів (відповідь на відзив, розрахунки судових витрат тощо) та надано рахунок-фактуру на загальну суму 24324,00 грн. і квитанцію до прибуткового касового ордера № 06/20 від 15.01.2020 року про сплату ТОВ СП ОІЛ ТРЕЙД за надання правової допомоги 24 324,00 грн.

Крім того, представником позивача також заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 4054,00 грн.

Надано акт наданих послуг від 12.11.2020 з якого вбачається надання адвокатом таких послуг: надання юридичних консультацій щодо провадження в суді апеляційної інстанції - 1013,50 грн.; вивчення, дослідження та аналіз апеляційної скарги відповідача; підготовка та написання відзиву -2027,00 грн. Надано рахунок-фактуру на загальну суму 4054,00 грн. і квитанцію до прибуткового касового ордера № 01/11 від 12.11.2020 року про сплату ТОВ СП ОІЛ ТРЕЙД за надання правової допомоги 4054,00 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий правовий висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 09.04.2019р. у справі №826/2689/15.

Розмір понесених позивачем витрат, пов`язаних з розглядом справи підтверджується належними та допустимими в розумінні КАС України доказами. Крім того, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

За таких обставин, судова колегія вважає, що зі змісту поданих до заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та доданих до неї документів вбачається, що позивачу надавалася правнича допомога у передбаченому договором обсязі, понесені витрати є пропорційними предмету спору та обсягу проведеної роботи, а також підтверджують їх безпосередній зв`язок саме з даною справою.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СП ОІЛ Трейд до Головного управління ДПС у м. Києві, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2020 - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СП ОІЛ ТРЕЙД (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 5, офіс 1, код 41708627) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4054,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови виготовлено 09.12.2020