Постанова

від 09.12.2020 по справі 803/477/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 803/477/17 пров. № А/857/11314/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельське пресове підприємство» на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельське пресове підприємство» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

суддя в 1-й інстанції - Смокович В.І.,

час ухвалення рішення - 30.07.2020 року,

місце ухвалення рішення - м.Луцьк,

дата складання повного тексту рішення - 30.07.2020 року,

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Ковельське пресове підприємство» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідачем допущено протиправні дії проведення камеральної перевірки відповідно до статті 57 Податкового кодексу України. Так, відповідно до пункту 3 Перехідних положень Закону України №71-VIII від 28.12.2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» передбачено заборону на проведення органами ДФС України будь-яких перевірок суб`єктів господарювання у 2015 та 2016 роках за попередній рік, тому невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок є наслідком визнання перевірки незаконною. Відтак, позивач вважає, що перевірку організовано та проведено протиправно та усупереч заборони на податкові перевірки.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про час і місце розгляду справи, і оскільки їхня неявка в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою, апеляційний розгляд справи проведено у їхній відсутності в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області 14 листопада 2016 року провела камеральну перевірку ТзОВ «Ковельське пресове підприємство» на предмет дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результати вказаної перевірки складено акт № 1286/03-06-12-01-40157384, відповідно до висновків якого установлено порушення товариством вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в частині недотримання граничних термінів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (арк. спр. 7).

Актом перевірки встановлено порушення ТзОВ «Ковельське пресове підприємство» термінів реєстрації податкової накладної від 01 серпня 2016 року на суму ПДВ 16 666 грн 67 коп. на 45 календарних днів, від 29 серпня 2016 року на суму ПДВ 16 666 грн 67 коп. на 17 календарних днів.

На підставі акта перевірки від 14 листопада 2016 року контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення від 02 грудня 2016 року №0009291202, яким до позивача застосовані штрафні санкції згідно із статтею 120-1 ПК України в розмірі 10% (1 666 грн 67 коп.) від суми податку на додану вартість, №0009281202, яким до позивача застосовані штрафні санкції згідно із статтею 120-1 ПК України в розмірі 20% (3 333 грн 33 коп) від суми податку на додану вартість. Розрахунок суми штрафу та кількість днів порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені в розрахунках, що є Додатками до податкових повідомлень-рішень від 02 грудня 2016 року №0009281202, №0009291202 (арк. спр. 8).

Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що передбачено пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться у приміщенні податкового органу виключно на підставі податкових декларацій (розрахунків), поданих платником податків. Об`єктом перевірки за положеннями цього підпункту є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру податковий орган встановив порушення реєстрації податкових накладних позивачем за серпень 2016 року, що і стало підставою для застосування штрафу.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функцій податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

28 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон N 71-VIII), відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб`єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Аналізуючи зміст наведених норм, якими встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб`єктів господарювання за певними умовами, суд вважає, що запроваджені наведеним Законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом.

Разом з тим, об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

На користь такого висновку свідчить і мета, з якою був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» , а саме зменшення адміністративного навантаження на суб`єктів господарювання з річним оборотом менше 20 мільйонів грн, а також із метою ефективного використання ресурсів фіскальних органів було тимчасово обмежено здійснення щодо таких платників податків окремих видів податкових перевірок, проведення яких потребувало значних зусиль як із боку контролюючих органів, так і платників податків.

Водночас, проведення камеральних перевірок через їх спрощену процедуру не вимагає від платників податків будь-яких витрат часу та ресурсів, не створює для платників будь-якого додаткового адміністративного навантаження та не заважає нормальному перебігу їх господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція викладені в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 808/918/17, від 23 червня 2018 року у справі № 803/552/17, від 21 червня 2018 року у справі 813/448/17, також зазначені і в постанові від 24 квітня 2020 року за результатами перегляду постанови Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2017 року у даній справі (арк. спр. 167-173).

Таким чином, дослідженню і оцінці підлягає правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, встановлення в діях позивача складу податкового правопорушення, правильність розрахунків штрафних (фінансових) санкцій.

Судом установлено, що 01 серпня 2016 року ТзОВ «Ковельське пресове підприємство» виписало податкову накладну на загальну суму 100 000 грн, у тому числі ПДВ 16 666 грн 67 коп., на товар - поковка диск 035 ст 40Х, поковка муфта 024 ст 40 Х, покупець - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський механічний завод» (арк. спр. 36). В Єдиному реєстрі податкових накладних така ПН зареєстрована 15 вересня 2016 року; 29 серпня 2016 року ТзОВ «Ковельське пресове підприємство» виписало податкову накладну на загальну суму 100 000 грн, у тому числі ПДВ 16 666 грн 67 коп., на товар - поковка диск 035 ст 40Х, поковка муфта 024 ст 40 Х, покупець - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський механічний завод» В Єдиному реєстрі податкових накладних така ПН зареєстрована також 15 вересня 2016 року (арк. спр. 35, 36).

Належним доказом реєстрації Товариством податкової накладної, в розумінні частини першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, є квитанції про прийняття таких податкових накладних (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № К/9901/4107/17).

Так, на підставі квитанцій про реєстрацію податкової накладної і розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних судом установлено, що податкові накладні ТзОВ «Ковельське пресове підприємство» від 01 серпня 2016 року, від 29 серпня 2016 року прийняті і зареєстровані в реєстрі 15 вересня 2016 року (арк. спр. 189, 190).

Обставини щодо порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач не заперечує та обґрунтовує відсутністю на підприємстві у серпні 2016 року особи на посаді бухгалтера та перебуванням директора товариства на лікарняному.

Відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України та пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1177), платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (реєстраційну суму), обчислену формулою, встановленою цим пунктом.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України з 01 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Таким чином, системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складену на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

З матеріалів справи, не вбачається, що подані на реєстрацію податкові накладні є такими, що підпадають під звільнення від застосування штрафу, в разі їх несвоєчасної реєстрації, як це передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених після 1 жовтня 2015 року передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. Так, відповідно вказаної норми порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до ЗО календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із урахуванням того, що податкова накладна від 01 серпня 2016 року зареєстрована позивачем у Єдиному реєстрі податкових накладних із порушенням строку реєстрації на 45 календарних днів, а податкова накладна від 29 серпня 2016 року зареєстрована позивачем у Єдиному реєстрі податкових накладних із порушенням строку реєстрації на 17 календарних днів, тому відповідач правомірно застосував розміри штрафу 20% і 10% відповідно. При цьому сума штрафних санкцій у першому випаду становить 3 333 грн, у другому - 1 666 грн 67 коп.

Колегія суддів зазначає, що позовна вимога про зобов`язання Ковельську ОДПІ збільшити реєстраційний ліміт на електронному рахунку ПДВ № НОМЕР_1 на суму 32 086 грн. до задоволення не підлягає, оскільки до повноважень адміністративного суду не належить вирішення питання про внесення змін у систему електронного адміністрування ПДВ.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014 року.

Оскільки суд не вправі перебирати на себе дискреційні повноваження контролюючого органу, визначені ПК України та постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014 року щодо ведення системи електронного адміністрування ПДВ, доказів дотримання позивачем вищевказаного порядку суду не надано, податковим органом не виконано процедурних обов`язків щодо алгоритму дій, покладених на нього при прийнятті рішення щодо внесення змін у систему електронного адміністрування ПДВ, тому вимога про зобовязання Ковельської ОДПІ збільшити реєстраційний ліміт на електронному рахунку ПДВ № НОМЕР_1 на суму 32 086 грн. є передчасною та до задоволення не підлягає.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ТзОВ «Ковельське пресове підприємство» слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельське пресове підприємство» залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року у справі № 803/477/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 09 грудня 2020 року