Постанова

від 09.12.2020 по справі 522/18359/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 522/18359/17

адміністративне провадження № К/9901/36572/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду : судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Будівельно-монтажне управління № 26 Одесбуд до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанов у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси у складі судді Домусчі Л.В. від 21 лютого 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Крусяна А.В., Градовського Ю.М., Яковлєва О.В. від 13 листопада 2019 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року приватне акціонерне товариство Будівельно-монтажне управління № 26 Одесбуд (далі - ПАТ БМУ №26 Одесбуд , позивач) звернулося до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління ДАБК Одеської МР, відповідач), в якому просило скасувати постанови від 19 вересня 2017 року:

- № 091/17/433-вих щодо визнання ПАТ БМУ №26 Одесбуд винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 1 частини четвертої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладення штрафу у сумі 151560 грн;

- № 092/17/434-вих щодо визнання ПАТ БМУ №26 Одесбуд винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 4 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладення штрафу у сумі 623080 грн;

- № 090/17/432-вих щодо визнання ПАТ БМУ №26 Одесбуд винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладення штрафу у сумі 30312 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані постанови винесені без наявності правових підстав, оскільки позивачем велася виконавча документація з дотриманням будівельних норм; об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 не належить до об`єктів будівництва з середніми (СС2) наслідками, а отже виконання будівельних робіт не вимагає отримання відповідної ліцензії; на об`єкті виконуються роботи у відповідності до отриманого в установленому порядку дозволу, а тому будівництво не може вважатися самочинним.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Приморського районного суду від 21 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року апеляційну скаргу Управління ДАБК Одеської МР задоволено частково, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2019 року змінено у частині посилань суду першої інстанції на норми Кодексу України про адміністративні правопорушення; виключено посилання в рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2019 року на норми Кодексу України про адміністративні правопорушення. В іншій частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2019 року залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Управлінням ДАБК Одеської міської ради, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду належних доказів, які б свідчили про здійснення позивачем самочинного будівництва без відповідних документів, які дають право на здійснення будівельних робіт, на підставі незатвердженого проекту, а також доказів вчинення інших правопорушень містобудівного законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням Приморського районного суду від 21 лютого 2019 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Управління ДАБК Одеської МР звернулося з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано до суду 27 грудня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 522/18359/17, витребувано матеріали адміністративної справи та надано учасникам строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Учасники справи до суду касаційної інстанції письмових клопотань не заявляли.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі Управління ДАБК Одеської МР вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій вдалися до формальної оцінки наявних у матеріалах справи доказів, оскільки судами не зроблено будь-якого порівняння проекту та фактичного стану побудованого об`єкта, а тому вважає, що позивач надав проект, за яким фактично будівництва не здійснювалось. Зазначає, що таке будівництво здійснювалось за іншим проектом, не затвердженим у встановленому порядку.

Крім того, скаржник наголошує, що судами попередніх інстанцій прийнято до уваги висновок експертизи, яким помилково віднесено спірний об`єкт будівництва до класу наслідків СС1, оскільки експертом не враховано, що будівництво здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини місцевого значення. Вважає, що судами не взято до уваги, що за всіма критеріями об`єкт будівництва відноситься до класу наслідків СС2, а тому ліцензування підрядника для такого будівництва є обов`язковим.

Також скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що дозвіл № 100 видано на реконструкцію, однак фактично було проведено нове будівництво на місці знесеної старої будівлі, що підтверджується матеріалами фотофіксації, яким суди попередніх інстанцій, за твердженням скаржника, не надали правової оцінки.

Скаржник також вважає, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки невідповідності загального журналу робіт та актів на закриття прихованих робіт встановленій формі.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу Управління ДАБК Одеської МР не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 1 березня 2011 року Інспекцією ДАБК в Одеській області замовнику будівництва ОСОБА_1 та генеральному підряднику ПРАТ БМУ № 26 Одесбуд (код ЄДРПОУ 31769002, м. Одеса, вул. Тираспольска, 5, ліцензія АВ514761 від 11 травня 2010 року) видано дозвіл № 100 на виконання будівельних робіт з реконструкції домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Листом від 19 вересня 2012 року № 01/11-5979 на адресу ОСОБА_2 . Інспекція ДАБК в Одеській області підтвердила чинність вказаного дозволу до завершення будівництва з огляду на приписи пункту 8 Розділу V Прикінцеві положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Наказом Управління ДАБК Одеської МР від 29 червня 2017 року № 01-13/251ДАБК Про організацію проведення позапланових перевірок на ІІ півріччя 2017 року уповноважено заступника начальника Управління - начальника інспекційного відділу № 1 направляти головних спеціалістів на проведення позапланових перевірок, а також підписувати направлення для проведення позапланових перевірок протягом 2 півріччя 2017 року.

Листом Департаменту ДАБІ в Одеській області від 20 липня 2017 року № 1015-05/1-6705 надіслано Управлінню ДАБК Одеської МР звернення гр. ОСОБА_3 для розгляду та проведення відповідних заходів державного-архітектурно-будівельного контролю.

Наказом Управління ДАБК Одеської МР від 29 серпня 2017 року № 01-13/317ДАБК призначено проведення позапланової перевірки виконання будівельних робіт з реконструкції домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , ПрАТ Будівельно-монтажне управління № 26 Одесбуд щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Направленням для проведення планового (позапланового) заходу від 29 серпня 2017 року № 000886 на підставі наказу Управління ДАБК Одеської МР від 29 червня 2017 року № 01-13/317 ДАБК та звернення про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності направлено головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК Одеської МР для проведення позапланової перевірки виконання будівельних робіт з реконструкції домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Строк дії направлення з 30 серпня 2017 року по 5 вересня 2017 року.

5 вересня 2017 року Управлінням ДАБК Одеської МР було складено акт № 000886 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. На підставі вказаного акта Управлінням ДАБК Одеської МР були складені протоколи б/н від 5 вересня 2017 року та відповідні постанови від 19 вересня 2017 року.

Протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 5 вересня 2017 року встановлено, що ПАТ БМУ № 26 Одесбуд самочинно виконуються будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1, без отримання відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проекту, чим порушено частину першу статті 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , відповідальність за яке встановлена абзацом другим пункту 4 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 5 вересня 2017 року встановлено, що ПАТ БМУ № 26 Одесбуд будівельні роботи на об`єкті будівництва з середніми наслідками виконуються без обов`язкового отримання ліцензії, чим порушено пункт 9 частини першої статті 7 Закону України Про ліцензування господарської діяльності , відповідальність за яке встановлена пунктом 1 частини четвертої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 5 вересня 2017 року встановлено, що ПАТ БМУ № 26 Одесбуд , як підрядною організацією, виконавча документація оформлена з порушенням вимог ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва , відповідальність за яке встановлена пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19 вересня 2017 року № 091/17/433-вих визнано ПАТ БМУ № 26 Одесбуд винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 1 частини четвертої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 151560 грн.

Постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19 вересня 2017 року № 092/17/434-вих визнано ПАТ БМУ № 26 Одесбуд винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 4 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 623080 грн.

Постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19 вересня 2017 року № 090/17/432-вих визнано ПАТ БМУ № 26 Одесбуд винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 30312 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2019 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження Управління ДАБК Одеської МР у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законами України Про регулювання містобудівної діяльності , Про архітектурну діяльність (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин першої і другої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно пункту 1 Положення про Управління державного-архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27 квітня 2016 року № 579-VII, Управління є виконавчим органом Одеської міської ради та створено відповідно до законів України Про місцеве самоврядування в Україні , Про регулювання містобудівної діяльності , Про архітектурну діяльність та інших нормативно-правових актів з метою здійснення архітектурно-будівельного контролю на території м. Одеси.

Таким чином, Управління державного-архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради є уповноваженим органом на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553 від 23 травня 2011 року (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно з положеннями пунктів 12, 13 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Пунктами 16-22 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі № 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 826/13788/15.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що позапланову перевірку проведено на підставі наказу від 29 серпня 2017 року видано у зв`язку з надходженням звернення гр. ОСОБА_4 від 9 серпня 2017 року вх. № 01-8/493вх.

Судами також встановлено та не заперечується сторонами, що представник позивача - голова правління ПАТ БМУ № 26 Одесбуд Рассадкін І.М. був присутній при проведенні позапланової перевірки, з підставами проведення позапланової перевірки ознайомлений, про що вчинена відповідна відмітка на направленні для проведення планового (позапланового) заходу від 29 серпня 2017 року № 000886

За результатами проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 посадовою особою відповідача складено акт перевірки № 000886 від 5 вересня 2017 року, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 5 вересня 2017 року.

19 вересня 2017 року за наслідком розгляду акта та протоколів, уповноваженою особою Управління ДАБК Одеської МР винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності: № 091/17/433-вих визнано ПАТ БМУ № 26 Одесбуд винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 1 частини четвертої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 151560 грн; № 092/17/434-вих визнано ПАТ БМУ №26 Одесбуд винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 4 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 623080 грн; № 090/17/432-вих визнано ПАТ БМУ № 26 Одесбуд винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накладено штраф у сумі 30312 грн.

З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку про те, що Управлінням ДАБК Одеської МР дотримано процедуру здійснення заходів позапланової перевірки на об`єкті будівництва - будівельні роботи з реконструкції домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

Разом з тим, приймаючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності правових підстав для застосування штрафних санкцій до позивача з огляду на недоведеність Управлінням ДАБК Одеської МР вчинення ПАТ БМУ № 26 Одесбуд порушення містобудівного законодавства, а саме: 1) вчинення позивачем самочинного будівництва на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1, який належить до об`єктів з середніми (СС2) наслідками, без отримання відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проекту; 2) здійснення будівельних робіт на вказаному об`єкті без обов`язкового отримання ліцензії підрядником, оскільки об`єкт будівництва відноситься до класу наслідків СС2, а не СС1; 3) невідповідність журналу робіт та актів закриття прихованих робіт формі, наведеної у додатках А та В до ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва .

Так, щодо першого порушення судами попередніх інстанцій встановлено, що будівництво об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється на підставі дозволу № 100, виданого замовнику 1 березня 2011 року.

Тобто цей дозвіл було надано замовнику до набрання чинності Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (набрав чинності з 12 березня 2011 року) та відповідно до чинного на той час Закону України Про планування і забудову територій .

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 29 Закону України Про планування і забудову територій дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об`єкта.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що отриманий у встановленому порядку дозвіл до набрання чинності Законом України Про регулювання містобудівної діяльності зберігає свою дію до закінчення будівництва.

Судами попередніх інстанцій також встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що листом від 19 вересня 2012 року № 01/11-5979 Інспекція ДАБК в Одеській області підтвердила ОСОБА_2 чинність вказаного дозволу до завершення будівництва з огляду на приписи пункту 8 Розділу V Прикінцеві положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що будівництво на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється на підставі дозволу № 100.

Стосовно доводів скаржника про те, що дозвіл № 100 видано на реконструкцію, однак фактично було проведено нове будівництво на місті знесеної старої будівлі, а також стосовно того, що будівництво здійснюється на підставі скорегованого проекту, не затвердженого та не погодженого у встановленому порядку, а тому будівництво є самочинним, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про архітектурну діяльність (у редакції, чинній на момент отримання дозволу) проект - документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 27 Закону України Про планування і забудову територій (що був чинним на момент розроблення проекту будівництва) фізична чи юридична особа, яка подала заяву (клопотання) про намір забудови на земельній ділянці, що перебуває у її власності або користуванні, має право на одержання вихідних даних для проектування об`єкта містобудування.

Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта містобудування; завдання на проектування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що замовником будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , отримано архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) № 645 від 27 листопада 2006 року, затверджене Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, та висновок № 413/08 від 18 червня 2008 року, виданий Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, на підставі яких ТОВ ДОМУС - ЦЕНТР ЛТД розроблено проектну документацією, якою передбачено демонтаж конструкцій існуючого домоволодіння, будівництво 2-поверхового житлового будинку з мансардним та підвальним поверхом, загальною площею 428,00 кв. м висотою 8,85 м.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, судами попередніх інстанцій прийнято до уваги обставини, встановлені під час розгляду справи № 522/18358/17 за позовом ОСОБА_5 (замовника будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ) до Управління ДАБК Одеської МР про скасування постанов.

Зокрема, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 січня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року, задоволено позов ОСОБА_5 та скасовані оскаржувані постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Судом першої інстанції у справі № 522/18358/17 ухвалою від 23 лютого 2018 року призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

- до якого класу наслідків (відповідальності) відноситься об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_5 , станом на дату отримання дозволу № 100 на виконання будівельних робіт з реконструкції домоволодіння по АДРЕСА_1 , виданого Інспекцією ДАБК в Одеській області від 1 березня 2011 року;

- чи виконуються будівельні роботи на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_5 , згідно з архітектурно-планувальним завданням (АПЗ) за № 645 від 27 листопада 2006 року, затвердженим Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, а також висновком за № 413/08 від 18 червня 2008 року, виданим Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради та проектною документацією розробленою СУФП у вигляді ТОВ ДОМУС - ЦЕНТР ЛТД , чи згідно відкоригованої проектної документації (шифр 02-2007-АР) .

Проведення експертизи доручено судовому експерту Мазуровій Інзі Станіславівні, свідоцтво експерта № 1790, видане Міністерством юстиції України 27 травня 2016 року, яка працює в приватному підприємстві Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С. та має кваліфікацію судового експерта з правом проведення будівельно-технічних експертиз за спеціальністю 10.6 - дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів.

Аналогічні питання були поставлені в ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 31 січня 2018 року у цій справі. Проведення експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21).

Так, із висновку судової будівельно-технічної експертизи від 17 грудня 2018 року, наданого на виконання ухвали суду від 18 липня 2018 року у справі № 522/18358/17, та висновку експерта № 18-628 від 2 листопада 2018 року судової будівельно-технічної експертизи, наданого на виконання ухвали від 31 січня 2018 року у цій справі, вбачається, що будівельні роботи на об`єкті реконструкції за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_5 , виконуються згідно: дозволу № 100 на виконання будівельних робіт від 1 березня 2011 року; архітектурно-планувальному завданню (АПЗ) № 645 від 27 листопада 2006 року, затвердженого Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради; висновку Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради за № 413/08 від 18 червня 2008 року, яким погоджені проектні рішення та техніко-економічні показники.

Крім того, судами встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що відповідно до АПЗ № 645 від 27 листопада 2006 року та висновку № 413/08 від 18 червня 2008 року реконструкція має здійснюватися у межах існуючого фундаменту та шляхом демонтажу існуючої конструкції та улаштуванням двоповерхового житлового будинку з мансардою та підвальним поверхом.

Отже, наведеними доказами встановлено, що виконання позивачем будівельних робіт на об`єкті проводиться згідно з первісною (невідкоригованою) проектною документацією, що спростовує доводи скаржника про те, що будівництво є самочинним.

Стосовно другого порушення, а саме: здійснення будівельних робіт на вказаному об`єкті без обов`язкового отримання ліцензії підрядником, оскільки об`єкт будівництва відноситься до класу наслідків СС2, а не СС1, колегія суддів зазначає наступне.

На момент отримання позивачем дозволу в березні 2011 року чинною була редакція статті 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , яка передбачала, що усі об`єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Тобто, дана стаття не передбачала класів наслідків - СС1, СС2, СС3.

Клас наслідків було введено Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності від 17 січня 2017 року № 1817-VIII.

Відповідно до частини четвертої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (у редакції, чинній після 17 січня 2017 року) обов`язковій експертизі підлягають проекти будівництва об`єктів, які, зокрема, за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Частинами першою-п`ятою статті 32 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта.

Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

До складу комплексу (будови) можуть належати об`єкти, будівництво яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією.

Усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.

Відповідно до абзацу 11 частини п`ятої статті 32 Закону України Про регулюванням містобудівної діяльності до незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти: характеристики можливих наслідків від відмови (стану об`єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують: рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті, - 50 осіб; рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об`єкті, - 100 осіб; рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат; пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України Про охорону культурної спадщини ; нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки); об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України Про об`єкти підвищеної небезпеки ; житлові будинки понад чотири поверхи.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, станом на дату видачі Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області замовнику будівництва дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції домоволодіння спірний об`єкт реконструкції не відносився до класу наслідків СС2 за ознаками пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, оскільки об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 до вказаних пам`яток не відноситься, що Управлінням ДАБК визнано.

Віднесення зазначеного об`єкта реконструкції до класу наслідків СС1 судами попередніх інстанцій прийнято до уваги висновки експерта № 18-628 від 2 листопада 2018 року за результатом проведеної будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою суду першої інстанції у цій справі від 31 січня 2018 року, згідно якого об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1, станом на дату отримання дозволу № 11 відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1.

Висновок експерта № 18-628 від 2 листопада 2018 року не оскаржувався. Єдиним доводом касаційної скарги, наведеним на заперечення цього експертного висновку, скаржником вказується на те, що будівництво здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини місцевого значення, зокрема, з реєстру пам`яток місцевого значення підтверджує розташування архітектурної пам`ятки, відомої, як будинок стіна, за адресою: АДРЕСА_1. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту частини п`ятої статті 32 Закону України Про регулюванням містобудівної діяльності , до класу наслідків СС1 не може відноситись саме нове будівництво, яке здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного або місцевого значення.

Відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво поняття нове будівництво не є тотожнім поняттю реконструкція . Водночас за змістом пункту 3.2 вказаних ДБН нове будівництво та реконструкція є різновидами загального терміну будівництва , та мають окремі визначення, наведені у відповідних пунктах вказаних ДБН.

Так, у пункті 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво визначено, що реконструкція - це перебудова введених експлуатацію в установленому порядку об`єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації для проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

Саме виходячи із сутності поняття реконструкції об`єкта, неможливості виходу забудовника за межі площі забудови, законодавець встановив певні виключення щодо наявності у такого забудовника права власності чи користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 3.11 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво нове будівництво - це будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об`єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об`єктів незавершеного будівництва.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем виконується реконструкція об`єкта, а не його будівництво, що є різними поняттями, відповідно до ДБН А.2.2-3-2014.

До того ж слід звернути увагу, що стаття 32 Закону України Про регулюванням містобудівної діяльності не забороняє віднесення до незначних наслідків (СС1) реконструкцію об`єктів в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення.

Зазначене спростовує доводи скаржника про неможливість віднесення об`єкта будівництва до класу наслідків СС1 та, відповідно, невиконання позивачем вимоги щодо обов`язкового ліцензування підрядника. Інших доводів на спростування висновків експерта скаржником не наведено.

Стосовно третього порушення, а саме: невідповідність журналу робіт та журналу авторського нагляду формі, наведеної у додатках до ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва за результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація. Перелік необхідної виконавчої документації, визначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконання відповідного виду робіт на конкретному об`єкті будівництва, має бути наведений у ПВР.

До виконавчої документації належать: а) загальний журнал робіт (додаток А); б) спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюється в проекті організації будівництва в залежності від видів робіт (додаток Б); в) журнал авторського нагляду та звітна документація щодо виконання робіт з науково-технічного супроводу (за наявності на об`єкті будівництва науково-технічного супроводу) відповідно до ДБН В. 1.2-5; г) акти на закриття прихованих робіт (додаток В); д) акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій (додаток Г); е) виконавчі схеми відповідно до ДБН В. 1.3-2; ж) документи щодо випробувань та лабораторного контролю матеріалів та конструкцій; і) акти випробування устаткування, інженерних систем, мереж та обладнання; к) інша документація, передбачена нормативними документами на виконання конкретного виду будівель них робіт.

Судами попередніх інстанцій проведено оцінку наявних у матеріалах справи копіям завального журналу робіт та актів на закриття прихованих робіт на відповідність їх форми вимогам, наведеним у додатках А та В ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва , та зроблено висновок, що форма сторінок, зміст загалом відповідають формам сторінок відповідної виконавчої документації; акти на закриття прихованих робіт, виконаних на об`єкті будівництва, також, містять необхідні відомості таких актів.

Отже, наявність та ведення вказаних документів містобудівної діяльності виключає встановлення факту ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил.

З огляду на встановлені обставини справи та виходячи зі змісту наведених правових норм, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що Управлінням ДАБК Одеської МР як суб`єктом владних повноважень не доведено вчинення ПАТ БМУ № 26 Одесбуд порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, за які застосовано відповідальність у постановах № 091/17/433-вих, № 092/17/434-вих, № 090/17/432-вих від 19 вересня 2017 року, а саме: не доведено здійснення позивачем самочинного будівництва без відповідних документів, які дають право на здійснення будівельних робіт, на підставі незатвердженого проекту із заниженням класу наслідків, а також ведення загального журналу робіт та актів на закриття прихованих робіт, які не відповідають за формою вимогам ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва .

Натомість допустимими та достатніми доказами під час розгляду цієї справи встановлено виконання позивачем будівельних робіт на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1, на підставі дозволу № 100 від 1 березня 2011 року, який є чинним до завершення будівництва, згідно первісної (невідкоригованою) проектної документації, розробленої на підставі АПЗ № 645 від 27 листопада 2006 року та висновку № 413/08 від 18 червня 2008 року; будівництво здійснюється на об`єкті, віднесеному до класу наслідків СС1, що підтверджено двома судовими будівельно-технічними експертизами (призначених та проведених у межах розгляду справи № 522/18358/17 та у межах розгляду цієї справи); загальний журнал робіт та акти на закриття прихованих робіт відповідають за формою додаткам А та В до ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва .

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19 вересня 2017 року № 091/17/433-вих; № 092/17/434-вих; № 090/17/432-вих.

Інші доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в відзиві на позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанцій вже надали оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо такі рішення ухвалені без порушень норм матеріального і процесуального права.

Оскільки при ухваленні рішень судом апеляційної та у відповідній частині судом першої інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального або порушень норм процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що постанова суду апеляційної інстанції та у відповідній частині рішення суду першої інстанції у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки суд касаційної інстанції залишає без змін рішення судів апеляційної та у відповідній частині першої інстанцій, то у силу статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року, якою частково змінено рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2019 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко