Рішення

від 08.12.2020 по справі 156/765/20

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 156/765/20

Провадження № 2/156/369/20

рядок статзвіту 82

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 грудня 2020 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Федечко М. О.,

за участю: секретаря судового засідання Салатюк Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іваничі за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 156/765/20 за позовом ОСОБА_1 до Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції, АТ КБ ПриватБанк про зняття арешту з нерухомого майна, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції, АТ КБ ПриватБанк про зняття арешту з нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є співвласником земельних ділянок кадастровий номер 0721180400:04:001:0002 площею 0,8401 га. та кадастровий номер 0721180400:04:001:0001 площею 0,25 га., які знаходяться на території Поромівської сільської ради Іваничівського району Волинської області. З метою оформлення кредиту він звернувся у КБ ПриватБанк в якому дізнався, що постановою державного виконавця у виконавчому провадженні ВП 51872693 від 19 серпня 2016 року накладено арешт та заборону відчуження його майна (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31194403 від 01 вересня 2016 року). Підставою для накладення арешту стало перебування на примусовому виконанін виконавчого листа № 165/267/16-ц виданого Нововолинським міським судом про стягнення з нього на користь КБ ПриватБанк в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором в розмірі 248849,23 грн.

На даний час у нього та ОСОБА_2 відсутня заборгованість перед АТ КБ ПриватБанк .

В.о. начальника Нововолинського міського відділу ДВС Політей Ю у листі від 16 липня 2020 року № 24004 повідомлено, що у неї відсутні підстави передбачені ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження для зняття арешту з майна, а тому він може бути знятий виключно за рішенням суду.

Зазначає, що статтею 59 ЗУ Про виконавче провадження передбачено виключні підстави для зняття арешту з майна боржника. У інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

На підставі викладеного просить скасувати арешт накладений постановою Нововолинського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Волинській області 01 вересня 2016 року, номер запису про обтяження 16180151 на земельну ділянку: кадастровий номер 0721180400:04:001:0002 площею 0,8401 га. та на земельну ділянку кадастровий номер 0721180400:04:001:0001 площею 0,25 га., що належать йому на праві приватної власності.

Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 09 вересня 2020 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача АТ КБ ПриватБанк .

В судове засідання позивач не з`явився, однак від його представника ОСОБА_3 надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримує та просить позов задоволити повністю.

Представник Нововолинського міського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в судове засідання не з`явився, однак від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Представник співвідповідача АТ КБ ПриватБанк в судове засідання не з`явився, однак 21 вересня 2020 року надійшов відзив на позовну заяву у якому просить розгляд справи проводити у його відсутність, при розгляді даного позову покладається на розсуд суду (а.с.31).

Оскільки розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що узгоджується з вимогами ч.2 ст. 247 ЦПК України .

Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що згідно договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 13 травня 2020 року та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта позивач є співвласником земельної ділянки кадастровий номер 0721180400:04:001:0002 площею 0,8401 га. та земельної ділянки кадастровий номер 0721180400:04:001:0001 площею 0,25 га., які знаходяться на території Поромівської сільської ради Іваничівського району Волинської області.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав - на земельні ділянки накладено арешт: номер запису про обтяження 16180151, підстава для державної реєстрації постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер ВП 51872693, виданий 19 серпня 2016 року, видавник Нововолинський міський відділ ДВС ГТУЮ у Волинській області. (а.с. 7-13).

Згідно листа Нововолинського міського відділу ДВС, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 51872693 по примусовому виконанні виконавчого листа № 165/267/16-ц виданого Нововолинським міським судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь КБ ПриватБанк в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором в розмірі 248849,23 грн. При примусовому виконанні якого 19 серпня 2016 року винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника. За результатом проведених виконавчих дій, 29 грудня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження з правом його повторного пред`явлення для виконання. Одночасно повідомлено, що згідно ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження підстав для зняття арешту державним виконавцем немає. Арешт може бути знятий за рішенням суду. (а.с.16).

Довідками АТ КБ ПриватБанк стверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 немає заборгованості перед АТ КБ ПриватБанк (а.с.14- 15).

Між сторонами в справі склалися правовідносини, які врегульовані Цивільним кодексом України , Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до ст. 59 Закону України Про виконавче провадження , особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону . У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону , письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Судом встановлено, що на даний час відпали підстави для арешту нерухомого майна ОСОБА_1 . Позивач повністю виконав грошові зобов`язання перед АТ КБ ПриватБанк . Представник кредитної установи ніяких майнових претензій до позивача не має. Накладений арешт на нерухоме майно позивача позбавляє останнього належно, на власний розсуд, розпоряджатися належним йому на праві власності майном, що порушує його права як власника майна.

Закон України Про виконавче провадження надає можливість зняття арешту судом у випадку, коли такий арешт підлягає зняттю, проте державний виконавець не може його зняти самостійно у відповідності до норм Закону України Про виконавче провадження .

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1ст. 321 ЦК України ).

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Отже, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Нормою ст. 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 р ., закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Аналіз правових норм дає підстави для висновку, що право власності проявляється у правомочностях власника, обмеження яких можливо виключно на підставі закону.

Нормами ч.1, 2 ст.321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.

Такі правові регулювання містяться і в ст.1 Першого протоколу Європейської Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод .

Оскільки відпали підстави для арешту нерухомого майна, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4 , 12 , 247 , 141 , 258-259 , 265 ЦПК України , на підставі Закону України Про виконавче провадження , суд -

У Х В А Л И В :

Позов задоволити повністю.

Скасувати арешт з нерухомого майна, земельних ділянок, які належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 кадастровий номер 0721180400:04:001:0002 площею 0,8401 га. та кадастровий номер 0721180400:04:001:0001 площею 0,25 га., які знаходяться на території Поромівської сільської ради Іваничівського району Волинської області, який був накладений постановою Нововолинського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Волинській області 01 вересня 2016 року, номер запису про обтяження 16180151.

Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М. О. Федечко