Рішення

від 09.12.2020 по справі 403/366/20

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №403/366/20 провадження № 2/403/160/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2020 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Остапенко Н.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутень Олександр Якович, про визнання права власності на житловий будинок з погосподарськими будівлями в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача Олександрівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області про визнання за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - гр-нка ОСОБА_2 , яка за життя не здійснила відповідних дій по оформленню свого права власності на вказаний вище житловий будинок у передбаченому законом порядку. За заповітом, посвідченим 14.03.2019 року секретарем Олександрівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 заповідала належний їй будинок АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_1 .. Разом з тим, при зверненні до приватного нотаріуса з метою оформлення спадкових прав, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстави не надання спадкоємцем правовстановлюючого документа на зазначене вище нерухоме майно. За вказаних обставин позивач змушена звернутись до суду з позовом про визнання за нею в порядку спадкування права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , від якого залежить реалізація її прав, як спадкоємця за заповітом.

В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась. Згідно письмової заяви прохала суд розглянути справу без її участі. Підтримала позов в повному обсязі заявлених вимог, прохала суд їх задоволити та ухвалити рішення в підготовчому засіданні. Наміру стягувати з відповідача судовий збір, сплачений нею при поданні до суду позовної заяви, не має (а.с.109-110).

В підготовче засідання представник відповідача Олександрівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області не з'явився. Згідно письмової заяви прохав суд розглянути цивільну справу без його участі. Позовні вимоги ОСОБА_1 визнає повністю. Відзиву в порядку ст.178 ЦПК України подавати не буде. Зазначив про обізнаність з правами та обов`язками, передбаченими ст.ст.43, 49 ЦПК України, які йому зрозумілі (а.с.63, 106).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутень О.Я., в судове засідання по розгляду справи не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, тому вважається, що судовий виклик вручений йому належним чином (а.с.71, 73). Письмових пояснень щодо позову у встановлений судом строк не надав.

Відповідно до ч.1 ст.198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу ІІІ, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України, з огляду на письмові заяви сторін по справі та належне повідомлення третьої особи, як учасників справи, суд приходить до висновку про можливість проведення підготовчого засідання за їх відсутності, та, з урахуванням визнання відповідачем позову, вирішення питання про ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення.

На виконання вимог п.2 ч.3 ст.265 ЦПК України суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи.

Ухвалою суду від 23.11.2020 року задоволено клопотання позивача про витребування від приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутня О.Я. копії спадкової справи на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.66-67).

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про її народження (а.с.11).

За життя ОСОБА_2 заповідала належний їй житловий будинок АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_1 (а.с.83).

Згідно свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_1 ), виданого 24.01.2020 року Олександрівською сільською радою Устинівського району Кіровоградської області, мати позивача по справі ОСОБА_1 - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Устинівка Устинівського району Кіровоградської області у віці 73 років (а.с.10).

Згідно довідки виконавчого комітету Олександрівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області №02-28-120 від 12.02.2020 року, мати позивача по справі ОСОБА_2 була зареєстрована з 12.10.1971 року по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті проживала в дочки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.82).

Як вбачається із записів в обліковій картці об'єкта погосподарського обліку №0083-1 (витягу з погосподарської книги), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , головою домогосподарства на дату побудови в 1938 році об'єкта (житлового будинку) є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.45-46).

Судом також встановлено, що відповідно до технічного паспорту, виготовленого 19.08.2019 року Комунальним підприємством Олександрійське міжміське бюро технічної інвентаризації по АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок (літ. А ) загальною площею 75,9 кв.м та житловою площею 42,7 кв.м з господарськими будівлями та спорудами: прибудовою (літ. а ), сараєм (літ. Б ), прибудовою (літ. б ), сараєм (літ. В ), погрібом (літ. Г ), огорожею №1-2 . Рік спорудження - 1938, рік проведення капітального ремонту - 1978 (а.с.13 - 18).

Згідно відомостей, зазначених у звіті про незалежну оцінку майна від 24.09.2020 року, ринкова вартість житлового будинку з господарськими побутовими надвірними будівлями по АДРЕСА_1 становить 60645,00 грн.. До об'єктів оцінки включені: житловий будинок літ.А загальною площею 75,9 кв.м. та житловою площею 42,7 кв.м, а також без зазначення площі: прибудова літ.а; сарай літ.Б; прибудова літ.б; сарай літ.В; погріб літ.Г; огорожа №1 - 2 (а.с.20 - 30).

За змістом постанови приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Трутня О.Я. від 18.08.2020 року №268-02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 у зв'язку з ненаданням нотаріусу правовстановлюючого документа на нерухоме майно - житловий будинок під АДРЕСА_1 (а.с.12).

Судом по справі також встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 , шляхом звернення до нотаріуса із відповідною заявою 26.02.2020 року, тобто в межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, що безпосередньо підтверджується матеріалами спадкової справи №38-2020 до майна померлої ОСОБА_2 , заведеної за вказаною заявою позивача 26.02.2020 року (а.с.79 - 105).

Спадкоємці першої черги за законом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилась від прийняття спадщини після смерті їх матері ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 і не відкликали подані ними заяви в межах шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини (а.с.92, 93).

Інший спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_2 - ОСОБА_5 протягом встановленого ст.1270 ЦК України строку для прийняття спадщини (шість місяців з дати смерті спадкодавця) відповідної заяви до нотаріуса про її прийняття не подав.

З огляду на викладене, за відсутності в матеріалах спадкової справи відомостей про інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 за заповітом і за законом, які б звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у визначений законом шестимісячний строк з дня її відкриття, суд приходить до висновку про те, що Олександрівська сільська рада Устинівського району Кіровоградської області є належним відповідачем у справі.

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення у підготовчому судовому засіданні рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому, зокрема, ст.206 ЦПК України.

За змістом ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги письмову заяву представника відповідача Олександрівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, суд приходить до висновку про те, що визнання відповідачем позову здійснено у процесуальній формі та порядку, що відповідають вказаним вище вимогам ч.1 ст.206 ЦПК України.

Щодо наявності законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову суд зазначає наступне. Згідно положень ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одним із способів захисту прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

За змістом п.п.4.14, 4.15 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

На підставі викладеного, з урахуванням відмови нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, суд приходить до висновку про те, що звернення позивача по справі ОСОБА_1 , як спадкоємця за заповітом, яка прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 , як спадкодавця, до суду з позовом про визнання за нею в порядку спадкування права власності на нерухоме майно, що було набуте її матір`ю за життя, здійснено у спосіб, передбачений законом, а тому порушене право позивача на реалізацію її спадкових прав підлягає судовому захисту.

Відповідно до роз'яснень п.3.1, викладених в Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4 - 13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування (далі - Лист від 16.05.2013 року №24-753/0/4 - 13), визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва.

На підставі викладеного, враховуючи, що правовідносини, пов`язані з набуттям спадкодавцем ОСОБА_2 права власності на вказаний вище житловий будинок виникли до 01.01.2004 року, тобто до дати набрання чинності ЦК України, судом при вирішенні спору застосовуються положення законодавства, чинного на дату капітального ремонту нерухомого майна (1978 рік), що входить до складу спадщини, оскільки на дату його створення (1938 рік) відповідні законодавчі акти були відсутні.

Так, на дату капітального ремонту житлового будинку (1978 рік), питання набуття громадянами права власності регулювалися Указом Президії Верховної ради СРСР від 26.08.1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків (втрата чинності згідно Указу Президії від 22.02.1988 року №8502-ІІ) і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року Про порядок застосування Указу Президії Верховної ради СРСР від 26.08.1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків , які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Згідно ст.1 Указу від 26.08.1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п'яти як у місті, так і поза містом.

Пунктом 2 Постанови від 26.08.1948 року було визначено, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

З огляду на викладене, підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування його ним з додержанням вимог цих актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію і вказані правові акти не пов'язували виникнення права власності на жилий будинок із проведенням його реєстрації.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 18.12.2013 року у цивільній справі №6-137цс13, предметом якої був спір про встановлення юридичних фактів і визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування, та який відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Крім того, при вирішенні спору, суд враховує положення Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, яка втратила чинність 13.12.1995 року (далі - Інструкція від 31.01.1966 року), та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР , затвердженої наказом Міністерства юстиції Української РСР від 31.10.1975 року №45/5, яка втратила чинність 07.07.1994 року (далі - Інструкція від 31.10.1975 року).

Так, за змістом п.п.1, 6 Розділу І Інструкції від 31.01.1966 року реєстрацію будинків із обслуговуючими будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадили бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих рад депутатів трудящих. Не підлягали реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно були підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

Тобто у період чинності зазначеної Інструкції державна реєстрація нерухомого майна в сільській місцевості не проводилась.

Разом з тим, відповідно до п.62 Інструкції від 31.10.1975 року, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, могли бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися, в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах (п.3.1 Листа від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13).

Таким чином, з урахуванням викладеного, а також того, що обов'язкова реєстрація (інвентаризація) будинків і домоволодінь могла здійснюватись у межах міст, селищ та включених в міську (селищну) смугу сільських населених пунктів на підставі записів у погосподарських книгах (п.20 Інструкції від 31.01.1966 року), а самі записи в погосподарських книгах, як особливій формі статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року, визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності, суд приходить до висновку про належність наданого позивачем письмового доказу у виді копії облікової картки об'єкта погосподарського обліку за №0083-1 з погосподарської книги Олександрівської сільської ради Устинівського району про наявні в погосподарській книзі відомості щодо об'єкта нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 , на підтвердження його належності на праві власності матері позивача по справі ОСОБА_2 ..

Також при вирішенні спору суд вважає за необхідне застосувати положення ч.4 Глави 1 Розділу ІІ Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна , в редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва

та житлово-комунального господарства Українивід 26.07.2018 року №186 в частині визначення найменування об`єктів нерухомого майна, розташованих по АДРЕСА_1 , про визнання права власності на які позивач звернулась до суду з даним позовом, виходячи з того, що за змістом вказаної правової норми до господарських (допоміжних) будівель належать: сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, сміттєзбірники, а до споруд - колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо.

При цьому суд не визначає площу господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , з огляду на зазначення в доданому до позовної заяви звіті про незалежну оцінку майна від 24.09.2020 року виключно площі житлового будинку (загальної та житлової), як об'єкта оцінки.

На підставі викладеного, встановивши обставини, якими обґрунтовується позов, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги, що відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та визнання за нею в порядку спадкування за заповітом права власності на нерухоме майно у виді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявністю фактичних та правових підстав виникнення права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна, а саме: відомостями з погосподарської книги про належність об'єкта нерухомого майна - житлового будинку спадкодавцеві ОСОБА_2 ; звітом про незалежну оцінку майна; технічним паспортом на даний будинок; письмовою відмовою приватного нотаріуса у вчинення нотаріальної дії від 18.08.2020 року.

Ухвалюючи таке рішення, суд виходить із вимог діючого законодавства України та необхідності застосування виняткового способу захисту інтересів позивача, як спадкоємця, з урахуванням існуючих перешкод для оформлення нею спадкових прав у нотаріальному порядку, та відсутності при цьому порушень прав, свобод та інтересів інших осіб.

Щодо стягнення з відповідача по справі Олександрівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області на користь позивача ОСОБА_1 судових витрат у вигляді сплаченого нею судового збору при поданні позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.133, ч.1 ст.141 ЦПК України судові витрати, складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.2, ч.1 ст.13 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства належить диспозитивність, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачем ОСОБА_1 в поданій до суду письмовій заяві зазначено про відсутність у неї наміру стягувати з відповідача Олександрівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області судові витрати у виді сплаченого нею судового збору (а.с.109).

З огляду на викладене, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, судом не здійснюється розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України в частині стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого нею судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп. (а.с.1).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 200, 206, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутень Олександр Якович,про визнання права власності на житловий будинок з погосподарськими будівлями в порядку спадкування задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а саме: житловий будинок (літера А ) загальною площею 75,9 кв.м., житловою площею 42,7 кв.м., прибудову (літ. а ), сарай (літ. Б ), прибудову (літ. б ), сарай (літ. В ), погріб (літ. Г ), огорожу №1 - 2 , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати, понесені позивачем ОСОБА_1 у виді сплаченого нею судового збору в сумі 840 грн. 80 коп. відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Олександрівська сільська рада Устинівського району Кіровоградської області, місцезнаходження: вул.Гаркавого, буд.№22 с.Олександрівка Устинівського району Кіровоградської області, поштовий індекс 28621, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00433454.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Устинівського районного нотаріального округу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Дніпро) Трутень Олександр Якович, місцезнаходження: АДРЕСА_4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Кропивницького апеляційного суду або через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Суддя С.Ю.Атаманова