Рішення

від 24.11.2020 по справі 143/1266/19

ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/1266/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2020 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого - судді Бойка А. В.,

з участю секретаря Мельніченко Т. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Погребище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Молявчик Олексій Валерійович до СФГ Конкурент про визнання недійсним та скасування договорів оренди земельних ділянок (паїв), -

Встановив:

В провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Молявчик О. В. до Селянського (фермерського) господарства Конкурент про визнання недійсним та скасування договорів оренди земельних ділянок (паїв).

Свої вимоги представник позивачки мотивує тим, що ОСОБА_1 на праві власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину 17170059 належить земельна ділянка,площею 2,7643 га, кадастровий номер 0523487200:01:001:0019, яка розташована на території Надроссянської (Чапаєвської) сільської ради Погребищенського району Вінницької області.

Між позивачем та СФГ Конкурент 09.12.2011 укладено договір оренди землі,площею 2, 7643 га, кадастровий номер 0523487200:01:001:0019 строком на 5 років. Вказаний договір зареєстрований 10.02.2012, тому строк дії договору оренди землі припинився в 2017 році. В 2016 році відповідач подав державному реєстратору на реєстрацію Додаткову угоду від 05.01.2016 про продовження строку дії основного договору оренди землі від 09.12.2011. Додатковою угодою передбачено строк оренди земельної ділянки протягом 15 років з орендною платою 3 352 грн. в рік.

Позивач категорично заперечує факти підписання ним додаткової угоди, відповідно до якої відповідач продовжує користуватись земельною ділянкою позивача, при цьому не виконуючи умов додаткової угоди та не сплачуючи орендної плати за користування вказаною ділянкою.

Так, за період використання земельної ділянки протягом 2018 та 2019 років відповідач не виплатив 3 352 грн. *2= 6704.

Неодноразові звернення позивача та його представника до відповідача результатів не дали.

Враховуючи викладене, представник позивача просить розірвати договір оренди землі, що укладені між ОСОБА_1 та СФГ Конкурент від 09.12.2011 та визнати недійсною Додаткову угоду до даного договору.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, однак представником позивача - адвокатом Молявчиком О.В. надіслано заяву, у якій він просив розгляд справи проводити у їх відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні (а.с. 106).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився також, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а. с. 101, 104). Відзив не подав.

Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи положення ч.2 ст.247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводилось.

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких міркувань.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину НОМЕР_1 є власником земельної ділянка,площею 2,7643 га, кадастровий номер 0523487200:01:001:0019, яка розташована на території Надроссянської (Чапаєвської) сільської ради Погребищенського району Вінницької області (а. с. 5). Вказану земельну ділянку ОСОБА_1 успадкував після смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18.03.2012 між батьком позивача - ОСОБА_2 та ТОВ Чапаєвська Агро Плюс укладено договір оренди землі,площею 2, 7643 га, кадастровий номер 0523487200:01:001:0019 строком на 5 років. Вказаний договір зареєстрований у відділі Держкомзему, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 27.04.2012 за №052348724005386 (а. с. 44-45). Таким чином, строк дії договору оренди землі припинився 27.04.2017.

Як вбачається з листа Погребищенської районної державної адміністрації №01-09/216 від 24.01.2020, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстрація додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523487200:01:001:0019, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ Конкурент (ЄДРПОУ 23107090) відсутня (а. с. 41).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 вказаної редакції Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зміст ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Однак, в порушення вимог Закону, позивачем не надано суду безперечних і достатніх доказів, які б доводили обґрунтування його позовних вимог, а саме: не доведено, що між ним та ТОВ Конкурент укладався договір оренди землі та існує додаткова угода до вказаного договору.

Відмовляючи у позові суд також виходить із того, що згідно з положеннями статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

За приписами статті 51 ЦПК України суд першої інстанції може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України (2004 р.), норми якої кореспондуються зі статтею 51 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIІІ, чинній з 15.12.2017). Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Всупереч цих вимог, позивачем пред`явлено позов до СФГ Конкурент , яке є неналежним відповідачем у справі, оскільки договір оренди землі укладений з ТОВ Чапаєвська Агро Плюс .

До закінчення підготовчого провадження позивач не подав до суду клопотання про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідача.

Згідно із заявою представника позивача, він підтримав позовні вимоги, що були заявлені до неналежного відповідача - СФГ Конкурент .

Враховуючи вищезазначене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Молявчик Олексій Валерійович до СФГ Конкурент про визнання недійсним та скасування договорів оренди земельних ділянок (паїв), оскільки позов пред`явлено до неналежного відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Молявчик Олексій Валерійович до СФГ Конкурент про визнання недійсним та скасування договорів оренди земельних ділянок (паїв) - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлений 03.12.2020.

Суддя