Ухвала

від 07.12.2020 по справі 439/1678/18

БРОДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 439/1678/18

Провадження №4-с/439/11/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 грудня 2020 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області в складі головуючого судді Бородійчук О.І., з участю секретаря судового засідання Скорик І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання, -

в с т а н о в и в:

27 листопада 2020 року до Бродівського районного суду Львівської області надійшла скарга ОСОБА_1 , в якій він просить визнати Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 11 листопада 2020 року № 21671 і № 21672, що видала головний державний виконавець відділу ПВР Чура Софія-Ганна Тарасівна, неправомірними; зобов`язати головного державного виконавця відділу ПВР Чуру Софію-Ганну Тарасівну прийняти до виконання виконавчі листи, видані Бродівським районним судом 10 вересня 2020 року та відкрити виконавче провадження; покласти судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, на Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак, із змісту скарги та його звернення, отриманого судом 07 грудня 2020 року, вбачається, що він просить розгляд скарги проводити у його відсутності.

Представник органу Державної виконавчої служби в судове засідання не з`явився, проте, головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Міністерства юстиції України ОСОБА_2 подала суду відзив на скаргу від 04 грудня 2020 року № В-6/22758, в якому просила відмовити у задоволенні скарги повністю. Окрім того, вона подала суду заяву від 07 грудня 2020 року про розгляд справи у її відсутності.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю Аріо Фортіс Фінанс , Товариства з обмеженою відповідальністю Готель Єврорпа-Броди та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились та від них до суду не надходило жодних клопотань.

За таких обставин судове засідання проведено у відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та вивчивши суть скарги, суд дійшов висновку про задоволення скарги з таких підстав.

Скаржник стверджує, що у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) перебуває зведене виконавче провадження № 51502370, до складу якого входять:

*виконавче провадження № 49874510 з виконання виконавчого листа № 465/2229/23-ц, виданого 23 квітня 2013 року Франківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 244 350 доларів США, 71 400 євро та 29 185 гривень;

*виконавче провадження № 49874366 з виконання виконавчого листа № 464/2795/14-ц, виданого 18 липня 2014 року Франківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 24 600 доларів США, 7 200 євро;

*виконавче провадження № 49874297 з виконання виконавчого листа № 462/3914/15-ц, виданого 19 серпня 2015 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 24 600 доларів США та 7 200 євро;

- виконавче провадження № 60286047 з виконання виконавчого листа № 465/3185/17, виданого Радехівським районним судом Львівської області 30 вересня 2019 року про стягнення з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 процентів за договором позики в розмірі 98 400 доларів США та 28 800 євро.

З пояснень скаржника, зазначених у скарзі, також вбачається, що за його заявою від 08 жовтня 2019 року до матеріалів зведеного виконавчого провадження № 51502370 долучена копія рішення Бродівського районного суду Львівської області від 22 березня 2019 року по справі № 439/1678/18 (2/439/64/19) за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ Готель Європа-Броди , ТзОВ Аріо Фортіс Фінанс , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідачів: ОСОБА_4 , ПАТ Олеський завод мінеральних вод , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Писанець О.О. про визнання недійсними договорів. За його заявою від 15 жовтня 2020 року до матеріалів зведеного виконавчого провадження № 51502370 долучена копія постанови Львівського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року по справі № 439/1678/18 (22-ц/811/1490/19), яка набрала законної сили з дня її прийняття. 15 жовтня 2020 року він подав до відділу заяви про відкриття виконавчого провадження і прийняття до виконання виконавчих листів, виданих Бродівським районним судом Львівської області 10 вересня 2020 року по справі № 439/1678/18 щодо стягнення з відповідачів ТзОВ Аріо Фортіс Фінанс та ТзОВ Готель Європа-Броди на його користь 2114,00 гривень у відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору . 21 жовтня 2020 року він отримав повідомлення державного виконавця ОСОБА_2 про повернення обох виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання.

Він вважає такі державного виконавця незаконними та такими, що порушують його права, свободи та законні інтереси, тому відповідно до частини 3 статті 74 Закону України Про виконавче провадження 26 жовтня 2020 року подав скаргу на рішення державного виконавця заступнику начальника управління - начальнику відділу ПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Львів), якому безпосередньо підпорядкована державний виконавець Чура С.Т., в якій просив дати правову оцінку незаконним діям державного виконавця ОСОБА_5 , скасувати її незаконні рішення і доручити іншому державному виконавцю відділу ПВР прийняти до виконання виконавчі листи. У відповідь на скаргу ОСОБА_1 отримав листи від 11 листопада 2020 року № 21669 і № 21670, до яких були долучені постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження від 11 листопада 2020 року. Начальник відділу ПВР скасував документ Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 19 жовтня 2020 року, що видав ОСОБА_2 , і зобов`язав державного виконавця вчинити дії згідно вимог Закону України Про виконавче провадження . При цьому , начальник відділу ПВР не дав правової оцінки незаконним діям державного виконавця ОСОБА_5 і не доручив іншому державному виконавцю відділу ПВР прийняти до виконання виконавчі листи, видані Бродівським районним судом, але зобов`язав державного виконавця вчинити дії згідно вимог Закону України Про виконавче провадження .

Скаржник просить врахувати, що 11 листопада 2020 року державний виконавець Чура С.Т. знову винесла повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, посилаючись при цьому не на вимоги Закону України Про виконавче провадження , як до цього зобов`язував її начальник відділу ПВР ( зобов`язати державного виконавця вчинити дії згідно вимог Закону України Про виконавче провадження зазначено в постанові про результати перевірки законності виконавчого провадження), а на Інструкцію з організації примусового виконання рішень, яка аж ніяк не являється законом і навіть не являється підзаконним нормативним актом. Також він у скарзі зазначив, що На відміну від постанов про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 19 жовтня 2020 року, в якому боржники Товариство з обмеженою відповідальністю Аріо Фортіс Фінанс і Товариство з обмеженою відповідальністю Готель Європа-Броди головним державним виконавцем Чурою С.Т. були наділені статусом державних органів, бюджетних установ, державних підприємств, установ, організацій, юридичних осіб, які фінансуються з державних та місцевих бюджетів , то в постановах про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 11 листопада 2020 року головний державний виконавець відділу ПВР Чура С.Т. категорично заявляє, що боржники Товариство з обмежено відповідальністю Аріо Фортіс Фінанс і Товариство з обмеженою відповідальністю Готель Європа-Броди є боржниками як територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи .

Із змісту відзиву головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Міністерства юстиції України ОСОБА_2 вбачається, що на виконанні у Відділі перебували виконавчі провадження № 63325815 та № 63325656:

виконавче провадження № 63325815 з примусового виконання виконавчого листа № 439/1678/18, що виданий 10.09.2020 Бродівським районним судом Львівської області про стягнути з відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Аріо Фортіс Фінанс код ЄДРПОУ 39433528, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Панаса Мирного, 7 оф. 3 та Товариства обмеженою відповідальністю Готель Європа-Броди код ЄДРПОУ 40842517, що знаходиться за адресою Львівська обл., м. Броди, вул. Юридика, 9 на користь позивача ОСОБА_1 2114,00 гривень у відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору;

виконавче провадження № 63325656 з примусового виконання виконавчого листа № 439/1678/18, що виданий 10.09.2020 Бродівським районним судом Львівської області про Стягнути з відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Аріо Фортіс Фінанс код ЄДРПОУ 39433528. що знаходиться за адресою м. Київ. вул. Панаса Мирного, 7 оф. 3 та Товариства з обмеженою відповідальністю Готель Європа-Броди код ЄДРПОУ 40842517, що знаходиться за адресою Львівська обл., м. Броди, вул. Юридика, 9 на користь позивача ОСОБА_1 2114,00 гривень у відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору.

19.10.2020 державним виконавцем повернено виконавчий документ без прийняття до виконання за п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження . Частиною першою статті 5 Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Разом з цим, ст. 6 Закону передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" - рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Враховуючи вищенаведене, керуючись п.9 ч.4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , повертається виконавчий документ без прийняття до виконання. Рішення виконавця може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

28.10.2020 на адресу Відділу надійшла скарга від стягувача на рішення державного виконавця про повернення виконавчих документів без прийняття до виконання, та відповідно до ч.3 ст.74 Закону України Про виконавче провадження , розглянути скаргу та надати правому оцінку діям виконавця.

11.11.2020 при розгляді скарги ОСОБА_1 на рішення державного виконавця про повернення виконавчих документів без прийняття до виконання та при перевірці матеріалів виконавчих проваджень № 63325656 та №63325815, начальником відділу була винесена постанова про результати перевірки законності виконавчого провадження та встановлено наступне, що повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 19.10.2020 р. винесені з порушенням Закону України Про виконавче провадження . Як вбачається при винесені вищезазначеного повідомлення державним виконавцем не правильно застосовано п.9 ч.4 ст.4 Закону України Закону України Про виконавче провадження . Ураховуючи викладене, керуючись абзацом 2 частини 3 статті 74 Закону України Про виконавче провадження , скасувати документ та зобов`язати державного виконавця вчинити дії згідно вимог Закону України Про виконавче провадження .

11.11.2020 державним виконавцем прийнято до виконання виконавчі документи №439/1678/18, що видані 10.09.2020 Бродівським районним судом Львівської області та винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання згідно п. 10 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Так, згідно ст. Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем: 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Так, наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 затверджено Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень (далі - Порядок)

Згідно п. 4 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень Відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими:

боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, окружні прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;

сума зобов`язання становить від двадцяти п`яти до п`ятдесяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Згідно ст. 9 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів Гарантії незалежності державних виконавців

1. Незалежність державних виконавців від впливу чи втручання у їхню діяльність з примусового виконання рішень гарантується: 1) особливим порядком фінансування та матеріально-технічного забезпечення органів державної виконавчої служби; 2) дієвим механізмом мотивування державних виконавців: З І прозорістю діяльності з примусового виконання рішень; 4) в інший спосіб, визначений законом.

Таким чином вищенаведений перелік норм законодавства дає можливість зробити висновок, що виконавець діяв на підставі Закону.

Щодо протиправності повідомлення про повернення виконавчих документів без прийняття до виконання

Протиправність є основною ознакою правопорушення. Протиправний характер дії або бездіяльності передбачає, що в результаті їх скоєння порушено заборони, не виконуються зобов`язання, встановлені нормою права.

Будь-яка поведінка суб`єкта може вважатися правомірною (дозволеною) або протиправною - такою, що порушує заборону та потребує припинення і застосування примусових заходів відповідальності. З цього правила законом можуть бути встановлені винятки, коли певна поведінка, що за законом формально є протиправною, може не спричинити відносин юридичної відповідальності.

До форм прояву протиправності відноситься пряме порушення правової заборони, невиконання покладених обов`язків, зловживання суб`єктивним правом, перевищення повноважень тощо. Також протиправність може бути виражена шляхом прямих заборон; опосередкованої заборони і шляхом викладення у правовій нормі позитивної, правомірної поведінки.

Тобто, протиправність - це порушення вимог норм права, невиконання юридичних обов`язків, закріплених у нормативно-правових документах. Сутністю протиправності є свавілля суб`єкта, зовнішнє виявлення його волі, що не відповідає закономірностям розвитку суспільства, зазіхає на свободу інших суб`єктів. Протиправність характеризується невиконанням забороняючи норм у формі дій чи бездіяльності. Не вважається протиправними дії з невикористання суб`єктивного права, тому що можливість його реалізації залежить від власного розсуду суб`єкта.

Підсумовуючи вищенаведене, необхідно зазначити, що повідомлення про повернення виконавчих документів без прийняття до виконання є правомірною, відповідно до п.10 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження .

Державний виконавець вважає вимоги скарги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Частинами 1 та 2 статті 450 ЦПК України передбачено, що скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується.

За змістом ст. 129 , 129-1 Конституції України та у відповідності до ст. 18 ЦПК України, судове рішення, що набрало законної сили, обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4 , 7 та 11 до Конвенції .

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 7 Постанови від 26 грудня 2003 року №14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження , у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов`язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Враховуючи наведене вище та враховуючи зміст оскаржуваних документів, виданих державним виконавцем 11 листопада 2020 року про повернення виконавчих документів стягувану без прийняття до виконання, суд вважає вимоги скаржника такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 260-261, 448-449 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження , суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірними Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 11 листопада 2020 року № 21671 і № 21672, що видала головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ОСОБА_2 .

Зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Чуру Софію-Ганну Тарасівну прийняти до виконання виконавчі листи, видані Бродівським районним судом 10 вересня 2020 року та відкрити виконавче провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її винесення.

Суддя Бородійчук О.І.