Номер провадження: 22-ц/813/2763/20
Номер справи місцевого суду: 521/16358/18
Головуючий у першій інстанції Мазун І. А.
Доповідач Комлева О. С.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.12.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Сегеди С.М., Цюри Т.В.,
з участю секретаря Воронової Є.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Мазун І.А., повний текст рішення складено 10 жовтня 2019 року, -
в с т а н о в и в:
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Українська Академія Індустрії Моди (далі за текстом ТОВ Українська Академія Індустрії Моди ), товариства з обмеженою відповідальністю телерадіокомпанія Бріз (далі за текстом ТОВ телерадіокомпанія Бріз ), товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство ТЕНЕТ (далі за текстом ТОВ науково-виробниче підприємство ТЕНЕТ ), третя особа - Державне підприємство Український інститут інтелектуальної власності (Укрпатент) (далі за текстом ДП Український інститут інтелектуальної власності (Укрпатент)) про захист авторського права на знак для товарів і послуг, в кому просив зобов`язати ТОВ Українська академія Індустрії Моди припинити порушення прав власника свідоцтва України № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 ; заборонити ТОВ Українська Академія Індустрії Моди використовувати знак для товарів та послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 у будь-якій діяльності та у будь-якій формі; заборонити ТОВ телерадіокомпанія Бріз та ТОВ науково-виробниче підприємство ТЕНЕТ розміщувати знак для товарів і послуг ТОВ Українська Академія Індустрії Моди у багатоканальних телемережах ТОВ телерадіокомпанія Бріз та ТОВ науково-виробниче підприємство ТЕНЕТ з використанням логотипу ODESSA FASHION .
В обґрунтування свого позовупозивач зазначив, щовін є власником знаку для товарів та послуг на підставі свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 , виданим Державною службою інтелектуальної власності України, зареєстрованого в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 25 червня 2015 року. Відповідним свідоцтвом на праві власності за ним зареєстровано знак ODESSA FASHION CHANNEL . Знак зареєстровано для товарів і послуг класів за індексами Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП): кл. 41, та відповідний знак використовується безперервно.
В липні 2018 року йому стало відомо з онлайн трансляції засідання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про прийняття рішення щодо видачі ТОВ Українська Академія Індустрії Моди , в особі директора Семенюк З.І. (код ЄДРПОУ 38226170) ліцензії на кабельне мовлення у м. Одеса, з використанням логотипу ODESSA FASHION .
12.07.2018 року позивачем було зроблено запит на отримання публічної інформації до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо документів, що підтверджують право на використання логотипу ODESSA FASHION , на підставі якого 17.07.2018р. він отримав відповідь, що 11.07.2018 року було прийнято рішення Національної ради № 752 щодо видачі ТОВ Українська Академія Індустрії Моди (логотип - ODESSA FASHION ) м. Одеса, ліцензії на мовлення у багатоканальних телемережах TOB телерадіокомпанія БРІЗ , с. Крижанівка Одеська область та ТОВ науково-виробниче підприємство ТЕНЕТ , м. Одеса. Також зазначено що із заявою про видачу ліцензії на мовлення було подано Розписку ДП Український інститут інтелектуальної власності (УКРПАТЕНТ) про одержання від ТОВ Українська Академія Індустрії Моди заявки на знак товарів і послуг (назва знаку для товарів і послуг - ODESSA FASHION (комбіноване).
Таким чином, позивач вважає, що знак для товарів та послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 та ODESSA FASHION , що було подано на реєстрацію пізніше, а саме 02.05.2018 року, номер заявки: m 2018 10346, є схожими настільки, що їх можна сплутати, тобто виникає змішування знаків ІНФОРМАЦІЯ_1 та ODESSA FASHION , і оскільки знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 наразі не зареєстровано та ТОВ Українська Академія Індустрії Моди не має свідоцтва, виданого ДП Український інститут інтелектуальної власності (УКРПАТЕНТ) та зареєстрованого в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, вважає, що ТОВ Українська Академія Індустрії Моди не має права рекламуватися та виходити в ефір на багатоканальних телемережах ТОВ телерадіокомпанія БРІЗ , с. Крижанівка Одеської області, та ТОВ науково-виробниче підприємство ТЕНЕТ , м. Одеса, з використанням знаку (логотипу - ODESSA FASHION ).
Також вважає, що фактично така діяльність з використанням в діяльності знаку для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 порушує виключні його права, як власника об`єкту інтелектуальної власності, а саме - добре відомого знаку для товарів та послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 за свідоцтвом України № НОМЕР_1 . Таким чином споживачі вводяться в оману щодо товарів, послуг, які надаються під знаком ІНФОРМАЦІЯ_1 та будуть надаватися під використанням знаку логотипу ODESSA FASHION .
ТОВ Українська Академія Індустрії Моди звернулося до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання частково недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг, в кому просило визнати недійсним свідоцтво України № НОМЕР_1 від 25.06.2015р. на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині таких послуг 41 класу МКТП, як: готування радіо- і телевізійних програм; радіопередачі розважальні; телевізійні передачі розважальні; інформування щодо виховування; інформування щодо дозвілля; інформування щодо розваг; служба новин; макетування інформаційних матеріалів, крім рекламних; дозвілля (забави, розваги); записування на відеоплівки; монтування відеострічок; наймання (прокат) відеофільмів; створювання відеофільмів; створювання фільмів, крім рекламних; кіностудії; послуги щодо цифрового зображення, що належать до 41 класу; наймання (прокат) відеокамер; наймання (прокат) відеомагнітофонів; наймання (прокат) освітлюваної апаратури для театрів та телестудій; а також просив зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про визнання недійсним свідоцтва України № НОМЕР_1 від 25.06.2015 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині таких послуг 41 класу МКТП, як: готування радіо- і телевізійних програм; радіопередачі розважальні; телевізійні передачі розважальні; інформування щодо виховування; інформування щодо дозвілля; інформування щодо розваг; служба новин; макетування інформаційних матеріалів, крім рекламних; дозвілля (забави, розваги); записування на відеоплівки; монтування відеострічок; наймання (прокат) відеофільмів; створювання відеофільмів; створювання фільмів, крім рекламних; кіностудії; послуги щодо цифрового зображення, що належать до 41 класу; наймання (прокат) відеокамер; наймання (прокат) відеомагнітофонів; наймання (прокат) освітлюваної апаратури для театрів та телестудій та опублікувати відповідні відомості у офіційному бюлетені Промислова власність ; крім того стягнути з ОСОБА_1 на їх користь понесені судові витрати.
В обґрунтування своїх вимог, ТОВ Українська Академія Індустрії Моди зазначало, що знак ODESSA FASHION CHANNEL за свідоцтвом України № 200466 від 25.06.2015 є описовим стосовно тих, перерахованих у свідоцтві послуг 41 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП), з якими є спорідненим мовлення у багатоканальних телемережах, ліцензію на здійснення якого з використанням логотипу ODESSA FASHION товариство отримало на підставі рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення № 752 від 11.07.2018р., що підтверджується належним доказом - висновком судової експертизи.
В той же час, дана обставина є передбаченою пп. а) п. 1 ст. 19 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг підставою для визнання свідоцтва України № НОМЕР_1 на знак недійсним в частині тих послуг 41 класу МКТП, для яких воно є описовим, а саме: готування радіо- і телевізійних програм; радіопередачі розважальні; телевізійні передачі розважальні; інформування щодо виховування; інформування щодо дозвілля; інформування щодо розваг; служба новин; макетування інформаційних матеріалів, крім рекламних; дозвілля (забави, розваги);записування на відеоплівки; монтування відеострічок; наймання (прокат) відеофільмів; створювання відеофільмів; створювання фільмів, крім рекламних; кіностудії; послуги щодо цифрового зображання, що належать до 41 класу; наймання (прокат) відеокамер; наймання (прокат) відеомагнітофонів; наймання (прокат) освітлювальної апаратури для театрів та телестудій.
На дату видачі оскаржуваного свідоцтва України № НОМЕР_1 на знак повноваження відповідної установи виконувала Державна служба інтелектуальної власності України, про що свідчить підпис її голови на копії бланку свідоцтва, поданого до суду ОСОБА_2 разом з первісним позовом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 585 Про оптимізацію діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності , був затверджений початок ліквідації Державної служби інтелектуальної власності (ДСІВ) та покладення функцій з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності на Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
Згідно з абз.1 п.2 вказаної Постанови: Міністерство економічного розвитку і торгівлі є правонаступником Державної служби інтелектуальної власності, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності .
В свою чергу, згідно з абз. 20 пп. 1) п. 3 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459: 3. Основними завданнями Мінекономрозвитку є: забезпечення формування та реалізація: ...державної політики у сфері інтелектуальної власності .
Таким чином, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є правонаступником Державної служби інтелектуальної власності України, яка прийняла оскаржуване Рішення, а також, в розумінні ст.ст. 1, 10 Закону, Установою, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності й, серед іншого, приймає рішення за заявками на видачу свідоцтв України на знаки для товарів і послу.
В зв`язку з цим, у випадку визнання свідоцтва України № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг недійсним Міністерство економічного розвитку і торгівлі України зобов`язане внести відповідні відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та опублікувати їх в офіційному бюлетені Промислова власність .
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 залишений без задоволення.
Зустрічний позов ТОВ Українська Академія Індустрії Моди залишений без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
У обґрунтування своєї апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд незаконно відмовив йому у задоволені позову, оскільки позивач звернувся до суду з позовом щодо захисту авторського права на знак для товарів та послуг, а не з позовом про анулювання ліцензії на мовлення,тобто вказана підстава для залишення позову без задоволення не стосується предмету позову, також судом не були взяті до уваги докази, надані на підтвердження доводів позову, а саме на порушення його права, як власника знаку ODESSA FASHION CHANNEL .
Оскільки, інші учасники справи рішення суду не оскаржують, рішення суду переглядається лише в частині позовних вимог ОСОБА_1 .
Відзиву до суду надано не було .
Сторони про розгляд справи на 02 грудня 2020 року були сповіщені належним чином (а.с. 129-133, 145-148 т. 1).
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу за відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, та від яких не надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( 09 грудня 2020 року ).
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 367ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 375ЦПК України , суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на підставі заявки № m 2013 07813 на знак для товарів і послуг ODESSA FASHION CHANNEL від 29.04.2013р. Державною службою інтелектуальної власності України було видано свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 , який видано відповідно до Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв на знаки для товарів і послуг 25.06.2015р. Власниками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 11-12 т. 1).
Вищезазначене свідоцтво на знак для товарі і послуг, зареєстровано відносно послуг 41 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП), а саме: Навчання в академіях; атестування (освіта); парки атракціонів; наймання (прокат) аудіоапаратури; видавання книжок із бібліотек; послуги перемісних бібліотек; видавання книжок (видавництва); створювання видовищ; наймання (прокат) видовищних декорацій; викладання; презентації вистав; влаштовування виставок (культурних і навчальних); виховування; інформування щодо виховування; виховування в дошкільних закладах; наймання (прокат) відеокамер; наймання (прокат) відеомагнітофонів; записування на відеоплівки; монтування відеострічок; наймання (прокат) відеофільмів; створювання відеофільмів; влаштовування та проводіння зборів (крім релігійних), мітингів, демонстрацій; влаштовування громадських заходів; влаштовування балів; влаштовування видовищ (послуги імпресаріо); влаштовування змагань (навчальних або дозвільних); влаштовування і проводіння навчання на практичних семінарах; влаштовування і проводіння з`їздів; влаштовування і проводіння колоквіумів; влаштовування і проводіння конференцій; влаштовування і проводіння прес- конференцій; влаштовування і проводіння концертів; влаштовування і проводіння семінарів; влаштовування і проводіння симпозіумів; влаштовування конкурсів краси; влаштовування лотерей; влаштовування спортивних змагань; гімнастичне навчання; забезпечування необхідним для гольфа; готування радіо- і телевізійних програм; наймання (прокат) театральних декорацій; послуги дискотек (сховищ звукозаписових дисків); дозвілля (забави, розваги); інформування щодо дозвілля; забезпечування приміщенням для дозвілля, ігор; дресирування тварин; дублювання; готування публікацій за допомогою електронних настільних видавничих засобів; забезпечування спортивним устаткованням; заочні курси; послуги звіринців (зоопарків); наймання (прокат) звукозаписувачів; планування зустрічей (дозвільних); послуги щодо ігор на гроші; ігрові послуги через комп`ютерні мережі; інформування щодо розваг; послуги казино (азартні ігри); каліграфічні послуги; караоке-послуги; наймання (прокат) кінопроекторів і приладдя; кіностудії; послуги кінозалів (демонстрування кінофільмів); наймання (прокат) кінофільмів (фільмів); дозвілля і навчання в клубах; послуги спортивно-оздоровчих клубів; мікрофільмування; перекладання з мови і на мову жестів; надавання моделей для художників; музейні послуги (презентації, виставки); послуги щодо музичного композиціювання; мюзик-холи; навчання; навчання індивідуальне; навчання практичне; навчання релігійне (духовне); надавання незавантажних мережних електронних публікацій; написання текстів, крім рекламних; нічні клуби; служба новин; наймання (прокат) стадіонного обладдя; облаштовування дозвілля; орієнтування професійне (поради щодо освіти і навчання); послуги оркестрів; освіта; наймання (прокат) освітлювальної апаратури для театрів та телестудій; пансіони, школи-інтернати; послуги перекладачів; наймання (прокат) підводного споряддя; попереднє замовляння місць на видовища; макетування інформаційних матеріалів, крім рекламних; наймання (прокат) радіо- і телевізійних приймачів; публікування електронних книжок та журналів в комп`ютерних мережах; публікування текстів, крім рекламних; радіопередачі розважальні; розважання (послуги артистів); наймання (прокат) спортивного споряддя, крім транспортних засобів; хронометраж спортивних змагань; послуги спортивних таборів; послуги студій записування; субтитрування; послуги сценаристів; влаштовування розваг у таборах відпочинку; театральні вистави; послуги театральних кас (розваги); телевізійні передачі розважальні; наймання (прокат) тенісних кортів; фізичне виховування; створювання фільмів, крім рекламних; фотографування; фоторепортажі; цирки; послуги щодо цифрового зображання, що належать до 41 класу .
Відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_1 про захист авторського права на знак для товарів і послуг, суд першої інстанції виходив з наступного.
Статтею 494 ЦК України, передбачено, що набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 495 ЦК України визначає, що майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Згідно з частинами 2, 4 ст. 16 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів та послуг свідоцтво надає власнику право використовувати знак та права, що випливають з нього, а саме: наносити його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, етикетку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігати такий товар із нанесенням зазначеного знаку з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення), застосовувати його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.
Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.
Відповідно до положень п. 4.3.2.4. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 р. N 116 (в редакції наказу Державного патентного відомства України від 20 серпня 1997 р. N 72) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1995 р. за N 276/812, позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів.
Як роз`яснено п. 63 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності , порушенням прав на знак, зокрема, визнається введення в цивільний оборот позначень, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім`я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг; знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 Паризької конвенції про охорону промислової власності; фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг; кваліфікованими зазначеннями походження товарів.
З відкритої електронної інформаційної-довідкової системи Відомості про стан діловодства за заявками на знаки для товарів і послуг заявка на знак для товарі і послуг № m201810346 знаходиться на стадії кваліфікаційна експертиза , таким чином знак для товарів і послуг ODESSA FASHION на разі не зареєстровано та заяву було подано 02.05.2018р.
Проте, Національна рада України з питань телебаченні та радіомовлення надала ТОВ Українська Академія Індустрії Моди 26.07.2018р. Ліцензію на мовлення серії НР № 01330-м за вихідними даними ODESSA FASHION , вид мовлення кабельне, з територією розповсюдження програм місцеве, строк дії ліцензії з 26.07.2018р. по 26.07.2028р. (а.с. 58 т. 1).
Таким чином у відповідності до ч. 6 ст. 5 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг право на одержання свідоцтва має заявник, заявка якого має більш ранню дату подання до Установи або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею Установою не прийнято рішення про відмову в реєстрації знака, можливості оскарження якого вичерпані.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 320 від 11.05.2017р. Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі , яка була опублікована 18.05.2017 року та одразу набрала законної сили, відповідно до якої Міністерству економічного розвитку і торгівлі України були передані функцій і повноваження Державної служби інтелектуальної власності, що ліквідується.
При цьому, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація про ліквідацію ДСІВ України, як органу з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, та про повну передачу зазначених функцій на Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
Відповідно до п. 1. ст. 5 Закону Про охорону прав на знаки для товарів і послуг правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
Згідно з п. 3 ст. 6 цього Закону, не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, зокрема, з фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг.
Судом був взятий до уваги, наданий представником позивача ОСОБА_1 висновок експерта № 19-1714/1771, на вирішення якого були поставлені наступні питання:
Чи є знак ODESSA FASHION CHANNEL зареєстрований для товарів і послуг класів за індексами Міжнародної класифікації товарі і послуг (МКТП): кл. 41 за свідоцтвом України № 200466 від 25.06.2015р. описовим?
Чи є знак для товарі та послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 25.06.2015р. на знак (логотип) ODESSA FASHION , що було подано на реєстрацію 02.05.2018р., номер заявки: m201810346 та використовується ТОВ Українська Академія Індустрії Моди , схожими настільки, що їх можна сплутати, тобто чи виникає змішування знаків ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
З наданого висновку експерта вбачаєтьсяна перше питання дана наступна відповідь, що знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 25.06.2015р. не складається лише з позначень, що є описовими стосовно зазначених у свідоцтві послуг 41 класу МКТП; на друге питання, що позначення ODESSA FASHION , застосоване у заявці, зареєстрованій ДП Український інститут інтелектуальної власності (УКРПАТЕНТ) від 02.05.2018р. за № m201810346 є схожими настільки, що його можна сплутати із зареєстрованим знаком для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 за свідоцтвом України № НОМЕР_1 , для послуг 38 класу МКТП радіотранслювання; телевізійне транслювання , послуга 35 класу МКТП рекламування; демонстрування товарі; послуги рекламних агентств; представлення товарів на засобах інформування з метою роздрібного продажу; прокат рекламного часу на засобах інформування; радіорекламування; створювання програм щодо замовлення товарів через телерекламу; створювання рекламних фільмів; телевізійне рекламування; телемаркетингові послуги (а.с. 4-12 т. 2).
Відповідно до положень п. 4.3.2.4. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 р. N 116 (в редакції наказу Державного патентного відомства України від 20 серпня 1997 р. N 72) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1995 р. за N 276/812, позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів.
Відповідно до ст. 21 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг захист прав на знак здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв`язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв`язують, зокрема, спори про: встановлення власника свідоцтва; укладання та виконання ліцензійних договорів; порушення прав власника свідоцтва.
Судом вірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 не оскаржував Ліцензію на мовлення серії НР № 01330-м ТОВ Українська академія індустрії моди за вихідними даними ODESSA FASHION , вона не скасована не визнана недійсною та не відкликана, таким чином у ТОВ Українська академія індустрії моди є всі права на мовлення на підставі відповідної ліцензії, також судом не встановлено, що ТОВ Українська академія індустрії моди використовує знак, який належить ОСОБА_1 .
Щодо вимог ОСОБА_1 до ТОВ телерадіокомпанія БРІЗ та ТОВ науково-виробниче підприємство ТЕНЕТ судом зазначено наступне.
ТОВ телерадіокомпанія БРІЗ є оператором, провайдером програмної послуги та здійснює свою діяльність на підставі ліцензій, виданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, що підтверджується копію свідоцтва про реєстрацію, виписки з ЄДР ТОВ телерадіокомпанія БРІЗ , та ліцензій, які наявні в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України Про телебачення і радіомовлення , право на ретрансляцію теле- та/чи радіопрограм визначається ліцензією на мовлення або ліцензією провайдера програмної послуги.
Відповідно до ч. 5 ст. 42 Закону України Про телебачення і радіомовлення , провайдери програмної послуги здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм та передач у багатоканальних телемережах відповідно до переліку телерадіопрограм та передач, які передбачено надавати у складі програмної послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про телебачення і радіомовлення , ретрансляція - прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником.
08.05.2018р. між TOB телерадіокомпанія БРІЗ , як Провайдером, та ТОВ Українська академія індустрії моди , як Телерадіоорганізацією, укладено Договір №221 про доставку сигналу Програми телеканалу Odessafashion абонентах телекомунікаційних мереж (а.с. 41-44 т. 1).
Згідно із п. 2.3. Договору, Провайдер зобов`язується забезпечувати доступ Абонентів до отриманого від Телерадіоорганізації Сигналу Програми під логотипом Odessafashion , здійснюючи її адресну доставку Абонентам в реальному часі, без затримки і змін.
Таким чином позовні вимоги в частині не розміщення ТОВ телерадіокомпанія БРІЗ знаку для товарів і послуг з використанням логотипу у своїй багатоканальній телемережі при доставці (ретрансляції) своїм Абонентам Програми Odessafashion суперечать чинному законодавству України, оскільки ретрансляція - прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником.
Висновки суду про те, що ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження порушення ТОВ телерадіокомпанія БРІЗ та ТОВ науково-виробниче підприємство ТЕНЕТ його права та інтереси відповідають матеріалам справи.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
При цьому предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення його права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Відповідно до структури Цивільного кодексу України у книзі першій, розділу І Основні положення , у статті 16 визначені загальні способи захисту цивільних прав та інтересів. Ці способи захисту є універсальними для всіх правовідносин та можуть бути застосовані особою для врегулювання спірних правовідносин. Застосовувані способи захисту цивільних прав мають відповідати характеру спірних правовідносин та природі спору, що існує між сторонами.
Аналіз структури та змісту Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що застосування спеціальних способів захисту, які визначені законодавцем для захисту окремих категорій цивільних прав, не виключає можливості також застосовувати загальні способи захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушеної майнових або немайнових прав та інтересів управомоченої особи.
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 травня 2018 року по справі № 192/2761/14.
На підставі вищевикладених обставин, суд у відповідності до вимог закону, з`ясувавшивсі обставини справи, надані докази, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 .
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, щосуд незаконно відмовив йому у задоволені позову, оскільки позивач звернувся до суду з позовом щодо захисту авторського права на знак для товарів та послуг, а не з позовом про анулювання ліцензії на мовлення, тобто вказана підстава для залишення позову без задоволення не стосується предмету позову, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскількиЛіцензія на мовлення серії НР № 01330-м ТОВ Українська академія індустрії моди за вихідними даними ODESSA FASHION не скасована, не визнана недійсною та не відкликана, а тому у ТОВ Українська академія індустрії моди є всі права на мовлення на підставі відповідної ліцензії, також судом не було встановлено, що ТОВ Українська академія індустрії моди використовує знак, який належить ОСОБА_1 .
Доводи про те, що судом не були взяті до уваги докази, надані на підтвердження доводів позову, а саме на порушення його права, як власника знаку ODESSA FASHION CHANNEL , колегія суддів вважає безпідставними, оскількиматеріали справи не містять доказів на підтвердження доводів позовних вимог.
Також зазначені доводи не вказують на порушення судом норм матеріального та процесуального права та на незаконність судового рішення, і не є визначальними при ухваленні рішення.
Судом при прийнятті рішення були взяті до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності .
Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа Гірвісаарі проти Фінляндії , п. 32).
Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення судових рішень, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги є безпідставними, всі доводи були розглянути судом першої інстанції при розгляді справи, та їм була надана відповідна правові оцінка, а тому суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для ухвалення нового рішення - не має.
Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв`язку з чим апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 09 грудня 2020 року.
Головуючий
Судді
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2020 |
Оприлюднено | 10.12.2020 |
Номер документу | 93429384 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Комлева О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні