Постанова

від 01.12.2020 по справі 914/31/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2020 р. Справа №914/31/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Федорів Н.В.,

розглянув без виклику сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Простір Інжиніринг" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 914/31/20

за позовом Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області, м. Самбір Львівської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Простір Інжиніринг", смт. Славське Сколівського району Львівської області

про стягнення 149265,00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.07.2020 у справі №914/31/20 відмовлено в позові Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) "Простір Інжиніринг" коштів у розмірі 149265,00 грн., що були отримані відповідачем від позивача на підставі договору підряду №02/11-17/3 від 18.12.2017.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 вказане рішення було залишено без змін, а апеляційну скаргу Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області - без задоволення; судові витрати за подання апеляційної скарги покладено на скаржника.

Розгляд справи здійснювався Західним апеляційним господарським судом без виклику сторін в порядку спрощеного провадження.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він очікує понести, у розмірі 10 000 грн. витрат на правову допомогу.

16.11.2020, після прийняття Західним апеляційним господарським судом постанови у даній справі, відповідач звернувся до суду із заявою про стягнення з позивача 10 000 грн. витрат на правничу (правову) допомогу на підставі ч.1, 2 ст. 126 та ч.4 ст.129 ГПК України, долучивши до заяви докази щодо розміру понесених витрат. Дата звернення до суду вбачається із календарного штемпеля на поштовому конверті, у якому надійшла відповідна заява.

Відповідно до ч. 8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З огляду на те, що розгляд даної справи відбувався без виклику сторін (а, отже, судових дебатів у справі не проводилось), однак у відзиві на апеляційну скаргу відповідач навів попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає, що свою заяву відповідач подав у строк, передбачений ст. 129 ГПК України, тобто, протягом 5-ти днів після ухвалення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 розгляд заяви відповідача було призначено в судовому засіданні 01.12.2020 в тому ж порядку, в якому розглядалася апеляційна скарга, тобто, без виклику сторін.

30.11.2020 до суду надійшли заперечення позивача проти вказаної заяви, у яких він просив повністю відмовити у її задоволенні. Заперечення позивача ґрунтуються, в основному, на наступному:

1) акт виконаних робіт від 16.11.2020 та інші документи, на які покликається відповідач, не дають змоги чітко встановити склад, обсяг та вартість наданих послуг, а саме, вказані документи не містять конкретизації обсягів та методів наданих послуг, в них не зазначено кількості відпрацьованих годин та переліку використаних ресурсів, тощо;

2) заявлені відповідачем суми відшкодування є неспіврозмірними до обсягу наданих адвокатом послуг.

Розглянувши заяву ТзОВ "Простір Інжиніринг" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з таких обставин:

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому рахунку належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2); для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3); розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4).

До своєї заяви про ухвалення додаткового рішення відповідач долучив наступні докази в обґрунтування понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката:

- засвідчену копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 30.01.2020, укладеного між ТзОВ Простір Інжиніринг та АО Мицик та Партнери , який підписаний обома сторонами та містить відбитки їх печаток;

- докази зміни найменування АО Мицик та Партнери на нове - АО Мицик, Кравчук і Партнери ;

- засвідчену копію акта виконаних робіт від 12.11.2020, який підписаний обома сторонами та у якому зафіксовано факт надання послуг згідно договору від 30.01.2020 на суму 10 000 грн.;

- засвідчену копію рахунка від 12.11.2020 на суму 10 000 грн. про оплату послуг згідно договору від 30.01.2020;

- засвідчену копію платіжного доручення №516 від 16.11.2020 про сплату ТзОВ Простір Інжиніринг на користь АО Мицик, Кравчук і Партнери 10 000 грн. на підставі договору від 30.01.2020.

В матеріалах справи також містяться засвідчена копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 522 від 10.05.2011 адвоката Кравчука П.І. та оригінал ордера серії ВС №1041250 від 19.10.2020 на надання правової допомоги адвокатом Кравчуком П.І. в Західному апеляційному господарському суді на підставі договору про правову допомогу від 30.01.2020, що виданий АО Мицик, Кравчук і Партнери .

Предметом договору про надання правової допомоги від 30.01.2020 визначено здійснення адвокатським бюро представництва у справі № 914/31/20.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що правова допомога оплачується клієнтом шляхом внесення фіксованого гонорару у розмірі 20 000 грн. на стадії розгляду справи судом першої інстанції та 10 000 грн. на стадії розгляду судом апеляційної інстанції.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що надання виконавцем послуг та прийняття їх замовником підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт.

В акті виконаних робіт від 12.11.2020 сторони узгодили наступний обсяг наданої адвокатським об`єднанням правової допомоги:

- моніторинг надходження справи до апеляційного суду, призначення колегії та відкриття апеляційного провадження;

- підготовка клопотання та ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/31/20;

- правовий аналіз апеляційної скарги Відділу освіти виконавчого комітету Симбірської міської ради Львівської області;

- формування правової позиції під час перегляду оскаржуваного рішення Західним апеляційним господарським судом;

- написання та подання відзиву на апеляційну скаргу у справі №914/31/20.

Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що гонорар адвоката може встановлюватися у формі фіксованого розміру.

З огляду на положення договору від 30.01.2020, колегія суддів зазначає про достатність наданих відповідачем доказів для підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на це суд відхиляє також доводи позивача про те, що: - документи, на які покликається відповідач, не дають змоги чітко встановити склад, обсяг та вартість наданих послуг (вказане спростовується змістом самих документів); - в акті виконаних робіт від 16.11.2020 не зафіксовано кількості годин, витрачених адвокатом на надання відповідних послуг (з огляду на фіксований розмір гонорару вказана обставина не має значення).

Водночас, з приводу твердження позивача про те, що заявлені відповідачем суми відшкодування є неспіврозмірними до обсягу наданих адвокатом послуг, колегія суддів зазначає наступне:

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, визначеного ч. 4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Скориставшись своїм правом, наданим ГПК України, Відділ освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області, подав заперечення проти заяви ТзОВ Простір Інжиніринг , які, серед іншого, мотивував неспіврозмірністю розміру стягуваної суми.

З огляду на те, що апеляційна скарга у даній справі розглядалася без виклику сторін (в письмовому провадженні), враховуючи характер доводів позивача, а саме те, що зміст відзиву на апеляційну скаргу, який подано адвокатом Кравчуком П.І. (а.с. 38-46, т.2) повністю відтворює зміст відзиву на позовну заяву, який підписаний тим же адвокатом (а.с. 62-69, т.1), зважаючи на ціну позову у даній справі (149 265 грн) та враховуючи незначну складність даної справи та її малозначність в розумінні ч.5 ст. 12 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10'000 грн. не відповідає критеріям реальності (дійсної необхідності їх понесення) та розумності їх розміру. Суд дійшов висновку, що витрати ТзОВ Простір Інжиніринг на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом апеляційної скарги у даній справі підлягають зменшенню до 2' 000 грн.

Аналогічний підхід до вирішення питання про розподіл судових витрат викладений, зокрема, у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.12.2019 у справі № 5019/2076/12.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Таким чином, оскільки постанова Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 у справі №914/31/20 є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню з огляду на малозначність спору (п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України), колегія суддів констатує і те, що додаткова постанова у даній справі також не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Простір Інжиніринг" про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволити частково.

Стягнути з Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області (81400, м.Самбір, вул. Мазепи, 17/20, ідентифікаційний код 33465030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Простір Інжиніринг" (82660, Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. Івана Франка, 51-Б, ідентифікаційний код 40709530) 2' 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом апеляційної скарги.

Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст додаткової постанови складено 10.12.2020.

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік