Рішення

від 16.02.2021 по справі 914/31/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2021 Справа № 914/31/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. та секретаря судового засідання Зусько І.С. розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Простір Інжиніринг , смт. Славське Сколівського району Львівської області

про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу

у справі за позовом Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області, м. Самбір Львівської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Простір Інжиніринг , смт. Славське Сколівського району Львівської області

про стягнення 149265,00 грн заборгованості за договором підряду №02/11-17/3 від 18.12.2017

за участю представників: не з`явились

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.07.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2020, відмовлено повністю у задоволенні позову Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Простір Інжиніринг про стягнення 149265,00 грн заборгованості за договором підряду №02/11-17/3 від 18.12.2017.

03.08.2020 на адресу суду надійшла заява (вх.№1775/20) Товариства з обмеженою відповідальністю Простір Інжиніринг про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу, відповідно до якої заявник просить суд поновити строк на подання заяви та стягнути з Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Простір Інжиніринг 20000,00 (двадцять тисяч) гривень витрат на правничу (правову) допомогу.

Ухвалою суду від 10.08.2020 поновлено строк на подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу, розгляд заяви призначено на 18.08.2020.

17.08.2020 на адресу суду від Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області надійшла апеляційна скарга (вх.№222/20-01) на рішення Господарського суду Львівської області від 13.07.2020 у даній справі.

Ухвалою суду від 18.08.2020 зупинено провадження у справі №914/31/20, матеріали справи №914/31/20 надіслано до Західного апеляційного господарського суду.

21.01.2021 матеріали справи №914/31/20 повернулися на адресу суду.

Ухвалою суду від 28.01.2021 провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Простір Інжиніринг про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу у справі № 914/31/20 поновлено, розгляд заяви призначено на 16.02.2021.

Сторони явки повноважних представників в судове засідання 16.02.2021 не забезпечили.

Розглянувши заяву (вх.№1775/20 від 03.08.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю Простір Інжиніринг про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

У відповідності до частини 1 статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У відзиві на позов відповідач надав до суду попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат: 30000 гривень витрат на правову допомогу.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 09.07.2020 до прийняття рішення у даній справі та до закінчення судових дебатів, представник відповідача заявив про намір подати заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки рішення у справі ухвалено 09.07.2020, останнім днем такого строку є 14.07.2020.

З долучених заявником до заяви доказів відправлення (копія фіскального чеку з ідентифікатором відправлення №7900824946449, трекінг поштового відправлення №7900824946449) вбачається, що представник відповідача вперше надіслав на адресу суду заяву про відшкодування витрат про професійну правничу (правову) допомогу 14.07.2020.

Відтак, остаточний розмір судових витрат та докази сплати за надання послуг професійної правничої допомоги надані в строк та в порядку встановлені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

На підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката до заяви долучено копії Договору про надання правової (правничої) допомоги від 30.01.2020 року, Акту виконаних робіт від 14.07.2020, рахунку від 30.01.2020 на суму 20000,00 грн, платіжного доручення №390 від 07.02.2020 на суму 10000,00 грн та платіжного доручення №443 від 14.07.2020 на суму 10000,00 грн.

15.02.2021 на електронну адресу суду надійшли заперечення вх.№3877/21, в яких в яких позивач просив суд відмовити в повному обсязі у задоволення заяви представника відповідача про компенсацію судових витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 20000,00 грн у справі №914/31/20. Зокрема, зазначив, що наданий адвокатом акт виконаних робіт не дає змоги чітко відстежити, що є результатом замовлених послуг, в акті зазначено лише загальне найменування послуг та їх вартість, без конкретизації обсягів та методів, за якими вони проводились, не зазначена кількість відпрацьованих годин та перелік використаних ресурсів, що унеможливлює встановлення складу та обсягу наданих послуг, що свідчить про дефект у складанні первинних документів.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 згаданої статті).

Згідно Акту виконаних робіт від 14.07.2020 Виконавцем в інтересах Клієнта згідно Договору у повному обсязі виконано зобов`язання:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснено з правових питань, пов`язаних із укладенням, виконанням та припиненням Договору підряду №02/11-17/3 від 18.12.2017, узгодження правової позиції з Клієнтом;

- ознайомлення у Господарському суді Львівської області з матеріалами справи №914/31/20;

- моніторинг рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень та визначення правових позицій Верховного Суду у подібних категоріях справ, в тому числі у справах №№910/1396/16, 912/2376/17, 911/1570/18, 910/1394/16;

- написання та подання відзиву на позов у справі №914/31/20;

- здійснення представництва інтересів клієнта у судових засіданнях у справі №914/31/20.

Пунктом 3.1. Договору про надання правової (правничої) допомоги від 30.01.2020 року визначено, що правова допомога, передбачена предметом цього Договору, оплачується Клієнтом Виконавцю шляхом внесення фіксованого гонорару у розмірі 20000,00 гривень на підставі розгляду справи судом першої інстанції.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 р. у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 р. у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 р. у справі №5023/5587/12).

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача про те, що: - документи, на які покликається позивач, не дають змоги чітко встановити склад, обсяг та вартість наданих послуг (вказане спростовується змістом самих документів); - в акті виконаних робіт від 16.11.2020 не зафіксовано кількості годин, витрачених адвокатом на надання відповідних послуг (з огляду на фіксований розмір гонорару вказана обставина не має значення).

Позивачем надано достатньо доказів для підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Що стосується твердження відповідача про те, що заявлені позивачем суми відшкодування є неспіврозмірними до обсягу наданих адвокатом послуг, слід зазначити наступне.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, визначеного ч. 4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 Кодексу).

В розумінні положень згаданих норм законодавства, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Скориставшись своїм правом, наданим ГПК України, Відділ освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області, подав заперечення проти заяви ТзОВ Простір Інжиніринг , які, серед іншого, мотивував неспіврозмірністю розміру стягуваної суми.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у вищенаведеній нормі.

Слід зауважити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зважаючи на ціну позову у даній справі, враховуючи незначну складність даної справи та її малозначність в розумінні ч.5 ст. 12 ГПК України, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг згідно Акту виконаних робіт від 14.07.2020, суд дійшов висновку, що у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20000 грн. не відповідає критеріям реальності (дійсної необхідності їх понесення) та розумності їх розміру. Суд дійшов висновку, що витрати ТзОВ Простір Інжиніринг на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом даної справи підлягають зменшенню до 5000 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Пунктом 3 частини 1 статті 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до частин 2-4 статті 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Керуючись статтями 86, 123, 129, 221, 244, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Заяву (вх.№1775/20 від 03.08.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю Простір Інжиніринг про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області (81400, м.Самбір, вул. Коперніка, 15, ідентифікаційний код 33465030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Простір Інжиніринг (82660, Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. Івана Франка, 51-Б, ідентифікаційний код 40709530) 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень) судових витрат на правничу (правову) допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст виготовлено на підписано 18.02.2021.

Суддя Р.А. Кидисюк