Рішення

від 10.12.2020 по справі 200/8618/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2020 р. Справа№200/8618/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О.,

секретар судового засідання: Притула С.С.;

за участю:

представника позивача: Шебаніц Ф.Ф.,

представника відповідача: Шамрай С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі - Управління ВД ФСС, відповідач), в якому просить: - визнати протиправними дії щодо відмови в призначенні і виплаті щомісячних страхових виплат з 13.01.2014 по 10.10.2019; - зобов`язати призначити і виплатити щомісячні страхові виплати з 13.01.2014 по 10.10.2019.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на те, що оскільки суд визнав протиправними дії Мар`їнського відділення щодо відмови у видачі направлення на МСЕК, то вважає, що відмова Кіровського відділення також була протиправною, а отже він має право отримувати щомісячну грошову допомогу ще з 2014 року, у зв`язку з чим він звернувся до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області. Зазначає, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 закону України Про оплату праці .

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що страхові виплати проводяться протягом строку, установленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня припинення і до часу, установленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому, сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності і причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодження здоров`я. посилається на те, що позивач не скористався своїм правом на оскарження рішення Міжрайонної медико-соціальної експертної комісії м. Волноваха. Крім того, зазначає, що здійснення розрахунку щомісячних страхових виплат відноситься до дискреційних повноважень органів Фонду соціального страхування України. Право потерпілого на отримання щомісячної страхової виплати в разі настання страхового випадку виникає з дня встановлення йому МСЕК вперше стійкої втрати професійної працездатності за цим страховим випадком. Звертає увагу на те, що Міжрайонною МСЕК м. Волноваха 25.10.2017 позивачу було встановлено третю групу інвалідності за загальним захворюванням, а не від травми, отриманої на виробництві. Тому вважає, що Мар`їнське відділення на підставі висновку МСЕК призначило страхові виплати з 10.10.2019 в межах повноважень і на підставі діючого законодавства.

Позивач надав відповідь на відзив. Зазначає, що Фонд, не надаючи позивачу направлення, навмисно відтермінував його огляд медико-соціальною комісією і лише у вересні 2019 року, за рішенням суду, позивач отримав направлення на огляд МСЕК травми на виробництві, яку він отримав 13.01.2014.

Ухвалою суду від 18 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, витребувані докази.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2020 року розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначити підготовче засідання на 6 листопада 2020 року.

Ухвалою суду від 6 листопада 2020 року підготовче засідання відкладене на 02.12.2020.

Ухвалою суду від 2 грудня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 грудня 2020 року.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

Судовими рішеннями у справі № 200/14158/18-а встановлено, що позивач з 13 січня 2014 року працював монтажником ТОВ ДИАД , що підтверджується наявною копією трудової книжки НОМЕР_1 , запис № 31. 13 січня 2014 року об 11 годині 20 хвилин під час виконання робіт з демонтажу металевої перегородки позивач отримав травму обох ніг, в результаті падіння з висоти 3 метри. Про це 6 червня 2014 року був складений акт Н-5 проведення розслідування нещасного випадку, що стався 13 січня 2014 року на ТОВ ДИАД . За результатами розслідування комісія дійшла висновку, що нещасний випадок, який стався з позивачем, пов`язаний із виробництвом. До акта розслідування нещасного випадку (аварії), що стався 13 січня 2014 року об 11 год. 20 хв. форми Н-5 від 6 червня 2014 року доданий акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом №1 від 6 червня 2014 року за формою Н-1, складений комісією в тому ж складі. Завідувачем сектором страхових експертів з охорони праці відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВВ та ПЗ України у Кіровському районі м. Донецька викладена окрема думка до акта розслідування нещасного випадку, який стався 13 січня 2014 року об 11 год. 20 хвилин з позивачем на ТОВ ДИАД , в якій зазначено, що всупереч вимогам пункту 1.6 Інструкції № 36 з охорони праці для монтажника бетонних та залізобетонних конструкцій, затвердженої ТОВ ДИАД 1 червня 2012 року, позивач не мав бути допущеним до самостійного виконання робіт підвищеної небезпеки, оскільки не пройшов спеціальні навчання та перевірку знань з охорони праці. Окрім цього зазначено, що факт офіційного оформлення його на роботі зафіксовано після отримання травми, а до цього моменту, позивач фактично перебував у трудових відносинах з товариством. У зв`язку з цим виникло питання правомірності складання актів за формами Н-5 та Н-1.

Також судами у вказаній справі встановлено, що 12 червня 2018 року позивач звернувся до Мар`їнського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з заявою про видачу направлення на МСЕК. Мар`їнське відділення листом від 30 липня 2018 року № 2401-12/1879 повідомило позивача про те, що з 14 квітня 2014 року на території Донецької області розпочато проведення антитерористичної операції, у зв`язку із чим документи щодо розслідування нещасного випадку та його результатів відсутні, тому відсутні підстави для надання направлення на МСЕК. Відповідач листом від 22 жовтня 2018 року № 14-01-08/9-240 повідомив позивача про те, що після розгляду наданих ним документів з`ясовано, що оригінали актів форми Н-1 та Н-5 та матеріали розслідування, які підтверджували факт настання та розслідування нещасного випадку, який стався 13 січня 2014 року, відсутні. У зв`язку з цим позивачу необхідно звернутись до відділення, в якому він перебуває на обліку за отриманням направлення на МСЕК.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що в матеріалах справи (№ 200/14158/18-а) наявна відповідь на запит до Пенсійного фонду України, відповідно до якої позивач працював за угодами цивільно-правового характеру на ТОВ ДИАД (код ЄДРПОУ 30701488) та за платежем Єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди за цивільно-правовими договорами, ЦПХ, допомоги по тимчасовій не працездатності за період з листопада 2013 року по червень 2014 року за нього сплачено єдиний внесок

Указані обставини встановлені в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року і в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2019 року у справі № 200/14158/18-а.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року задоволений частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в інтересах Мар`їнського відділення управління фонду соціального страхування України Донецької області про визнання протиправними дій щодо відмови у видачі направлення на проходження медико-соціальної експертизи; зобов`язання надати позивачу направлення на проходження медико-соціальної експертизи; стягнення моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн. Визнані протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, в особі Мар`їнського відділення, щодо відмови у видачі ОСОБА_1 направлення на огляд медико-соціальною експертною комісією для визначення ступеню втрати працездатності, внаслідок виробничої травми, отриманої ним 13 січня 2014 року, на підставі акта про нещасний випадок форми Н-1 № 1 від 6 червня 2014 року. Зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, в особі Мар`їнського відділення видати ОСОБА_1 направлення на огляд медико-соціальною експертною комісією для визначення ступеню втрати працездатності, внаслідок виробничої травми, отриманої ним 13 січня 2014 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

За наслідками апеляційного оскарження вказане рішення суду першої інстанції залишене без змін.

Позивачем ко суду надана копія листа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м. Донецька від 10.07.2014 № 05/01-14/998, яким позивача повідомлено про те, що відділенням Фонду не може бути видане направлення на МСЕК у зв`язку з отриманою 13.01.2014 травмою, оскільки була направлена позовна заява про визнання акта форми Н-1 недійсним.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Донецька від 26 червня 2014 року відкрито провадження за позовною заявою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Кіровському районі міста Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю ДІАД, третя особа ОСОБА_1 , про визнання акту за формою Н-1 на виробництві недійсним та визнання травми не пов`язаної з виробництвом та зобов`язання внести зміни до акту за формою Н-5.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29 травня 2019 року (справа № 235/3600/19) відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування про відновлення втраченого судового провадження, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю ДІАД , ОСОБА_1 .

У довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0880891 зазначено, що позивач має третю групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання, дата огляду 25.10.2017.

30 вересня 2019 року позивачу видане направлення № 52 (первинно) Мар`їнського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до Міжрайонної МСЕК м. Волноваха, в якому зазначено, що позивач направляється внаслідок нещасного випадку, який стався на виробництві 13.01.2014 акт Н-1 від 06.06.2014.

У виписці з акта огляду МСЕК № 1942 від 05.11.2019, складеною Міжрайонною медико-соціальною експертною комісією м. Волновахи, зазначені наступні відомості: - дата огляду МСЕК 05.11.2019; діагноз МСЕК - наслідки травми на виробництві; - група інвалідності - не встановлена; ступінь втрати працездатності у відсотках - первинно 25% з 10.10.2019 до 01.12.2020. Також зазначено, що видана довідка серії 10ААА № 241132.

У вказаній виписці з акта огляду МСЕК відсутні відомості щодо певного страхового випадку.

У довідці серії 10ААА № 241132 від 05.11.2019 зазначено ступінь втрати працездатності 25 % з 10.10.2019 до 01.12.2020.

Постановою Мар`їнського відділення Управління ВД ФСС від 11.01.2020 № 0543/2760/2760/3 позивачу призначена щомісячна грошова виплата з 10.10.2019 по 30.11.2020. У цій постанові зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку з 10.10.2019 і має зареєстрований страховий випадок - трудове каліцтво, що стався 13.01.2014.

У розрахунку щомісячної страхової виплати зазначено, що дата встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності 10.10.2019.

Постановою Мар`їнського відділення Управління ВД ФСС від 17.01.2020 № 0543/2760/2760/2 позивачу призначено одноразову грошову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 8103,26 грн. У цій постанові зазначено, що потерпілий перебуває на обліку з 05.11.2019 і має зареєстрований страховий випадок трудове каліцтво, що стався 13.01.2014.

Листом відповідача від 06.07.2020 № Ш-01-04/19-214 позивача повідомлено, що його заява від 23.06.2020 щодо нарахування та виплати страхових виплат з 13.01.2014 по 10.10.2019 розглянута. Зазначено, що законні підстави для призначення щомісячних страхових виплат з дати настання нещасного випадку відсутні без відповідного висновку МСЕК.

Аналогічні роз`яснення наведені в листі Управління ВД ФСС від 24.07.2020 № Ш-01-04/19-248 за наслідками розгляду повторної зави позивача від 24.07.2020 щодо нарахування та виплати страхових виплат з 13.01.2014 по 10.10.2019.

До суду наданий акт огляду медико-соціальною експертною комісією № 1326 від 04.12.2019 щодо огляду ОСОБА_1 , за яким група інвалідності не визначена, ступінь втрати працездатності позивача складає 25 %. При цьому, у п. 31.2 цього акта зазначено, що підтверджено за наслідками виробничої травми 13.01.2014.

З наданих у судовому засіданні від 10.12.2020 представником позивача пояснень випливає, що до жовтня 2019 року позивач отримував соціальні виплати за загальним захворюванням.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Відповідно до вимог статті 173 Кодексу законів про працю України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на момент виникнення спірних правовідносин визначав Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який з 1 січня 2015 року діє в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року та має назву "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 1105-XIV).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 16 Закону № 1105-XIV, застрахована особа, має право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Частинами 1-3 ст. 36 Закону № 1105-XIV передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Пунктами 5 і 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105-XIV визначено, що нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть. Страхові випадки за соціальним страхуванням від нещасних випадків - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.

Частиною 2 ст. 13 і ст. 14 Закону № 1105-XIV, у редакції, чинній до 01.01.2015, було визначено, що страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 38 Закону № 1105-XIV ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров`я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, причину, час настання та групу інвалідності у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а також необхідні види медичної та соціальної допомоги.

Огляд потерпілого, складання та корегування індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, в якій визначаються види реабілітаційних заходів та строки їх виконання, проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду, суду чи прокуратури.

Пунктом 1 ч. 1, ч. 3 і ч. 6 ст. 47 Закону № 1105-XIV передбачено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченню трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку або з дня смерті годувальника, страхові виплати провадяться з дня звернення.

Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я.

При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону № 1105-XIV установлено, що якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".

Зі змісту ст. 30 і ст. 40 Закону № 1105-XIV, у редакції, чинній до 01.01.2015, випливає, що ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров`я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, причину, час настання та групу інвалідності у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги.

Огляд потерпілого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

Страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Пунктом 5 розділу VII Закону № 1105-XIV установлено, що Фонд соціального страхування України та його робочі органи є правонаступниками Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділень у районах і містах обласного значення, а також Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, його виконавчої дирекції, відділень цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх робочих органів.

Згідно з п. 3.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11, установлено, що право на отримання потерпілим одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

При цьому, відповідно до пп. 3.2.3 п. 3.2 Порядку № 11 передбачено, що щомісячна страхова виплата проводиться протягом строку, на який встановлено МСЕК стійку втрату професійної працездатності. Строк проведення щомісячних страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, установленого при наступному огляді МСЕК, незалежно від часу звернення потерпілого до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності і причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я.

Відповідно до п. 8 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, установлено, що датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії документів, зазначених у пункті 3 цього Положення.

Інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) такого потерпілого встановлюються до першого числа місяця, що настає за місяцем, на який призначено повторний огляд.

Згідно з п. 2.9 Порядок встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків, та Критерії встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.06.2012 № 420, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2012 року за № 1387/21699 (далі - Порядок № 420) передбачено, що потерпілому на виробництві, який уперше звернувся до МСЕК, відсотки втрати професійної працездатності встановлюються з дати надходження документів до МСЕК, незалежно від дати встановлення факту виникнення професійного захворювання або трудового каліцтва.

Аналіз наведених правових норм, які діяли, як на момент настання нещасного випадку, так і на момент виникнення спірних правовідносин, свідчить, що право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, які наведені в постанові від 27 березня 2018 року у справі № 165/551/17.

Згідно з п. 11 роз`яснення Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" право на отримання потерпілим одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення йому медико-соціальною експертною комісією стійкої втрати професійної працездатності.

Верховний Суд України в постанові від 20.02.2012 № 6-95цс11 зазначив, що вирішуючи питання про право потерпілого на отримання страхових виплат, слід виходити з вимог ст. ст. 21, 28, 30, 34, 35, 40 Закону № 1105-XIV в їх сукупності, які передбачають, що право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

З установлених у справі обставин випливає, що відповідач визначив і здійснює позивачу страхову виплату з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності - 10.10.2019. Тому відсутні правові підстави для зобов`язання призначити і виплатити щомісячні страхові виплати з 13.01.2014.

Щодо аргументів позивача про безпідставне ненадання йому направлення до МСЕК суд зазначає, що, з урахуванням задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у справі № 200/14158/18-а про визнання протиправними дій щодо відмови у видачі направлення на огляд медико-соціальною експертною комісією для визначення ступеню втрати працездатності, позивач не позбавлений можливості звернутися з позовом про відшкодування шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю Фонду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 41325231, 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5) про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, скорочене рішення проголошене в судовому засіданні 10 грудня 2020 року. У повному обсязі рішення буде складене протягом п`яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення суду складене 10 грудня 2020 року.

Суддя К.О. Куденков