Рішення

від 26.11.2020 по справі 240/17615/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/17615/20

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Липи В.А.,

секретар судового засідання Кутня Т.В.,

за участю: представника позивача - Мазуренко Т. В.,

представника відповідача - Подибайло В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Г.Т.Д." ("ГОСПОДАРСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ") до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Г.Т.Д." ("ГОСПОДАРСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ") звернулося до суду із позовом до Київської митниці Держмитслужби, у якому просить визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA100000/2020/300230/2 від 24.09.2020 року та Картку відмови у митному оформленні №UA100530/2020/00644 від 24.09.2020 року.

В обґрунтування позову зазначив, що 21 вересня 2020 року товариством шляхом електронного декларування подано Київській митниці Держмитслужби для митного оформлення в режимі Імпорт-40 електронну митну декларацію UA100530/2020/045863, за якою на адресу позивача надійшов товар - посуд столовий кухонний із зміцненого скла в асортименті, з країни виробника - Китай, виробник - XIANNING НІЛМЕША INDUSTRY AND TRADE CO., LTD . Митна вартість була визначена декларантом за основним методом - за ціною договору. Разом з ЕМД подано пакет документів, на вимогу митного органу, надано додаткові документи, однак, відповідачем винесено Рішення про коригування митної вартості №UA100000/2020/300230/2 від 24.09.2020 року та Картку відмови у митному оформленні №UA100530/2020/00644 від 24.09.2020 року, які позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 05.11.2020.

Відповідачем, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, направлено до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову стверджує, що у зв`язку із ненаданням повного пакету документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, з позивачем проведено процедуру консультацій, проте позивачем не було підтверджено належними документами заявлену митну вартість. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів та зборів митних вартостях. Вважає, що дії посадових осіб митниці при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості відповідають приписам законодавства з питань державної митної справи, а тому підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товару відсутні.

05.11.2020 справа знята з розгляду, у зв`язку із слуханням виборчої справи.

Наступне підготовче засідання призначено на 26.11.2020.

26.11.2020 за результатами підготовчого засідання, судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання. Розгляд справи по суті розпочато 26.11.2020.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що 21 вересня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Г.Т.Д." ("Господарський Торговий Дім") шляхом електронного декларування було подано Київській митниці Держмитслужби для митного оформлення в режимі Імпорт-40 Електронну митну декларацію UA100530/2020/045863, за якою на адресу позивача надійшов товар - посуд столовий кухонний із зміцненого скла в асортименті, з країни виробника - Китай, виробник - XIANNING НІЛМЕША INDUSTRY AND TRADE CO., LTD .

На виконання приписів ч.2 ст.53 Митного кодексу України, одночасно з вищевказаною ЕМД позивачем було подано документи на підтвердження митної вартості товару, а саме: пакувальний лист від 27.07.2020 року, рахунок-фактуру (інвойс) HMD-20-CH01 від 27.07.2020 року, рахунок-проформа від 18.05.2020 року, коносамент WMS20074307 від 28.07.2020 року, автотранспортна накладна (CMR) №3657 від 19.09.2020 року, довідка про транспортні витрати SIE V0004734 від 16.09.2020 року, платіжні доручення про оплату товару №27 від 20.05.2020 року на суму 9390,00 доларів США та №34 від 19.08.2020 року на суму 23282,32, специфікацію HMD- 20-СН01 від 18.05.2020 року, Контракт №20/06/2019 від 20.06.2019 року та доповнення №1 до нього від 25.11.2019 року, Договір на перевезення SC-586 від 05.12.2013 року.

Крім того, на вимогу, згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України, позивач додатково надав відповідачу експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати №В-1718 від 21.09.2020 року, копію експортної митної декларації країни відправлення №3471420200000041334 від 28.07.2020, рахунок №UА00034169 від 16.09.2020 року, заявку на організацію перевезення та експедирування вантажів №SІЕV0004734 від 23.07.2020 року, рахунок на оплату морського перевезення №UА00034169 від 16.09.2020 року, прайс-лист виробника та сертифікат про його справжність, калькуляцію виробника, бухгалтерські документи - накладні про оприбуткування позивачем аналогічного товару за попередніми поставками, видаткові та податкові накладні про відвантаження товару покупцям.

Розрахована декларантом митна вартість товару склала 986368,72 грн, а сума митних платежів - 315637,99 грн, які були сплачені позивачем.

24.09.2020 відповідачем винесене Рішення про коригування митної вартості №UА 100000/2020/300230/2 за ЕМД №UА 100530/2020/045863, з якого вбачалось, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору, оскільки не надано документи, які підтверджують всі складові митної вартості товарів, не усунуто розбіжності та не спростовано сумніви у правильності задекларованої митної вартості. Митна вартість визначена відповідачем склала 1368033,88 грн.

24.09.2020 у зв`язку з прийняттям Рішення про коригування митної вартості, митним органом винесено Картку відмови у митному оформленні №UA 100530/2020/00644 та вказано на необхідність подання належним чином оформленої ЕМД відповідно до рішення про коригування митної вартості та сплатити митні платежі у повному обсязі.

Вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості та картку відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Частиною першою статті 1 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рівень, далі - МК України) визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з частиною першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

У відповідності до частини першої статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями статті 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою статті 52 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 54 МК України закріплено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Згідно з частиною першою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Положеннями частини четвертої статті 57 МК України закріплено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 5 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до частини шостої МК України, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України затверджено наказом ДФС України від 11 вересня 2015 року №689 (далі - Методичні рекомендації).

У відповідності до пунктів 114 розділу 2 Методичних рекомендацій робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою органу доходів і зборів, що провадить контроль за правильністю визначення митної вартості товарів (далі - посадова особа).

Виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом: вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірки включення / невключення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в органу доходів і зборів інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо). порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів. порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки наявності взаємозв`язку продавця та покупця; перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов`язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу; перевірки особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій; перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування і документальне підтвердження; перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну; перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів. перевірки наявності прийнятих іншими митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту) або доку

За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 Кодексу.

Положеннями пункту 6 розділу 2 Методичних рекомендацій закріплено, що при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх витрат (складових митної вартості), зазначених у частині десятій статті 58 Кодексу; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок у митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

Згідно з пунктом 8 розділу 2 Методичних рекомендацій у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Положеннями розділу 5 Методичних рекомендацій передбачено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що митний орган протиправно застосував резервний метод визначення митної вартості товару за можливості встановлення митної вартості товару за ціною договору (контракту).

Як слідує зі змісту відзиву на позовну заяву, митним органом було застосовано резервний метод із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст. 64 Митного кодексу України.

Щодо Рішення про коригування митної вартості №UA100000/2020/300230/2 від 24.09.2020 та Картки відмови у митному оформленні №UA100530/2020/00644 від 24.09.2020, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що митну вартість імпортованого товару було визначено позивачем у розмірі 986368,72 грн на підставі поданих документів: контракту №20/06/2019 від 20.06.2019 року та доповнення №1 до нього від 25.11.2019 року, пакувального листа від 27.07.2020 року, рахунку-фактури (інвойс) HMD-20-CH01 від 27.07.2020 року, рахунку-проформи від 18.05.2020 року, коносаменту WMS20074307 від 28.07.2020 року, автотранспортної накладної (CMR) №3657 від 19.09.2020 року, довідки про транспортні витрати SIE V0004734 від 16.09.2020 року, платіжних доручень про оплату товару №27 від 20.05.2020 року на суму 9390,00 доларів США та №34 від 19.08.2020 року на суму 23282,32 гривень, специфікації HMD- 20-СН01 від 18.05.2020 року, договору на перевезення SC-586 від 05.12.2013 року.

Крім того, на вимогу митного органу, позивач додатково надавав експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати №В-1718 від 21.09.2020 року, копію експортної митної декларації країни відправлення №3471420200000041334 від 28.07.2020 року, рахунок №UА00034169 від 16.09.2020 року, заявку на організацію перевезення та експедирування вантажів №SІЕV0004734 від 23.07.2020 року, рахунок на оплату морського перевезення №UА00034169 від 16.09.2020 року, прайс-лист виробника та сертифікат про його справжність, калькуляцію виробника, бухгалтерські документи - накладні про оприбуткування позивачем аналогічного товару за попередніми поставками, видаткові та податкові накладні про відвантаження товару покупцям.

Однак, 24.09.2020 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №UА 100000/2020/300230/2 за ЕМД №UА 100530/2020/045863, з підстав того, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору, оскільки документи, подані для митного оформлення, містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а саме:

- у розділі 5 Контракту № 20/06/2019 від 20.06.2019 сторони визначили, що оплата за товар здійснюється банківськими платежами на рахунок продавця, який визначений у розділі 5 даного контракту. У поданій до митного оформлення рахунок-проформі від 18.05.2020 зазначено, що перший платіж здійснюється у розмірі 30%, що становить 9390,0 доларів США. Тоді як згідно із відомостями, що містяться у платіжному дорученні № 27 від 20.05.2020 за товар сплачено 9801,7 доларів США, що не відповідає порядку (розмірам) розрахунків, що визначений сторонами контракту;

- додатково надані рахунок на оплату транспортних послуг, заявка на організацію перевезення вантажу, платіжні доручення в іноземній валюті за оплату товару попередніх митних оформлень не містять підписів уповноважених осіб, що створюють сумніви щодо дійсності даних документів;

- додатково надана бухгалтерська документація не може бути використана для підтвердження митної вартості оцінюваних товарів, оскільки не містить інформацію стосовно товарів, що імпортуються за декларацією UA100530/2020/045863 від 21.09.2020; вартість перевезення подібного товару, митне оформлення якого відбулось за МД UA 00530/2020/013443 від 05.03.2020, вагою 21 306 кг з порту Wuhan до митного кордону України перевізником ТОВ ДСВ ЛОГІСТИКА склала 78 319,15 грн., натомість, вартість перевезення оцінюваного товару вагою 26 128 кг тим самим перевізником, за тим самим маршрутом слідування складало 65 930,66 грн.

У зв`язку з чим, відповідачем зроблено висновок про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) та визначено її за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів за митною декларацією UAl 10130/2020/26360 від 17.09.2020 та складає 0,90S/шт, або 2,05 S/кг (країна виробництва - CN). Митна вартість, визначена відповідачем, склала 1368033,88 гривень.

Суд не погоджується із зазначеними висновками митного органу з огляду на наступне.

Щодо невідповідності 30% оплати загальної суми поставки, що відповідає розділу 5 Контракту № 20/06/2019 від 20.06.2019, слід зазначити, що дана обставина не вплинула на кінцеву суму заявленої вартості товару, оскільки згідно платіжних доручень про оплату товару №27 від 20.05.2020 на суму 9390,00 доларів США та №34 від 19.08.2020 на суму 23282,32 доларів США, які було надано митному органу, було сплачено за товар 32672,32 доларів США.

Щодо сумнівів митного органу у достовірності додатково наданих рахунку на оплату транспортних послуг, заявки на організацію перевезення вантажу, платіжних доручень в іноземній валюті за оплату товару попередніх митних оформлень, що вони не містять підписів уповноважених осіб, то слід зазначити, що рахунок на оплату сформований перевізником за допомогою його програмного комплексу та містить індивідуальне штрих- кодування, яке дає можливість ідентифікувати рахунок та платника в базі перевізника, та отриманий позивачам засобами електронного зв`язку. Інформація про відсутність підпису уповноважених осіб у заявці на організацію перевезення та експедирування вантажів №SIEV0004734 від 23.07.2020 не відповідає дійсності, оскільки документ підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками сторін.

Щодо доводів відповідача, що додатково надана бухгалтерська документація, не могла бути використана для підтвердження митної вартості оцінюваних товарів, оскільки вона не містить інформацію стосовно товарів, що імпортуються за декларацією №UA100530/2020/045863 від 21.09.2020, то суд зауважує, що вказана документація не стосується зазначеної декларації, однак містить інформацію про аналогічний товар поставлений тим же постачальником, на тих же умовах, у тому ж асортименті та за такими ж цінами, який був ввезений позивачем на митну територію України та розмитнений відповідачем за аналогічними документами без будь-яких зауважень.

З приводу доводів митного органу про те, що вартість перевезення подібного товару, митне оформлення якого відбулось за МД UA 00530/2020/013443 від 05.03.2020, вагою 21 306 кг з порту Wuhan до митного кордону України перевізником ТОВ ДСВ ЛОГІСТИКА склала 78 319,15 грн, натомість, вартість перевезення оцінюваного товару вагою 26 128 кг тим самим перевізником, за тим самим маршрутом слідування складало 65 930,66 грн, то суд звертає увагу, що дані відносини із перевезення носять договірний характер і сторони вправі самостійно визначати вартість перевезення.

Враховуючи зазначене, суд зауважує, що у відповідності з п.4.1 Договору на транспортно-експедиторське обслуговування SC-586 від 05.12.2013, укладеного між позивачем та ТОВ ДСВ Логістика , вартість, ставки та тарифи виконуваних експедитором послуг обговорюються сторонами в Заявках.

Відповідно до Заявки на організацію перевезення та експедирування вантажів SIEV0004734 від 23.07.2020 вартість перевезення складає 2350,00 доларів, що відповідає сумі, зазначеній в довідці перевізника від 16.08.2020 року (курс НБУдолара США на 16.09.2020 року - 28,0556 гривен х 2350,00 доларів = 65930,66 гривен).

Крім того, 16.09.2020 перевізником - ТОВ ДСВ Логістик було виставлено на адресу позивача рахунок на оплату морського перевезення № НОМЕР_1 на суму 65930,66 грн, в якому чітко зазначено маршрут перевезення, реквізити домашнього коносаменту, № контейнера та зроблене посилання на Заявку на організацію перевезення та експедирування вантажів SIEV00047340 від 23.07.2020.

Отже, вартість морського перевезення підтверджена достатніми доказами, а саме: Заявкою на організацію перевезення та експедирування вантажів SIEV0004734 від 23.07.2020, рахунком на оплату морського перевезення №UA00034169 на суму 65930,66 грн, довідкою про вартість перевезення до митного кордону України від 16.09.2020.

Вартість морського перевезення у сумі 65930,66 грн сплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджено платіжними дорученнями №3615 та № 3617 від 07 жовтня 2020 року.

Таким чином, у відповідача були відсутні обґрунтовані сумніви вважати митну вартість товару заниженою.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що декларантом при митному оформленні товару було подано усі необхідні документи для визначення митної вартості товару за основним методом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що митним органом безпідставно прийнято Рішення про коригування митної вартості №UA100000/2020/300230/2 від 24.09.2020 та Картку відмови у митному оформленні №UA100530/2020/00644 від 24.09.2020 , що є підставою для визнання їх протиправними та скасування.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність оскаржуваних рішень, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Г.Т.Д." ("ГОСПОДАРСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ") (вул. Івана Гонти, буд. 18, м.Житомир,10019, код ЄДРПОУ 31394068) до Київської митниці Держмитслужби (бульвар Вацлава Гавела, 8 А, м.Київ 124,03124, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA100000/2020/300230/2 від 24.09.2020 та картку відмови у митному оформленні №UA10530/2020/00644 від 24.09.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Г.Т.Д." ("ГОСПОДАРСЬКИЙ ТОРГОВИЙ ДІМ") 4204,00 грн (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 копійок) сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Липа

Повне судове рішення складене 10 грудня 2020 року