Рішення

від 10.12.2020 по справі 420/5736/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5736/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватної фірми Арман до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватної фірми Арман до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів від 18.11.2019 року, винесені в.о. начальником Управління Укртрансбезпеки в Одеській області Р.Демидюком відносно суб`єкта господарювання - приватної фірми АРМАН №168596, №168597, №168598, №168599, №168600, №168601, №168602, №168603, №168604, №168605, №168606, №168607, №168608, №168609, №168610, №168611, №168612, №168613 на загальну суму 10 880,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступні обставини. Так, 07.10.2019 року о 15 год. 05 хв. працівниками управління Укртрансбезпеки в Одеській області була проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки Neoplan (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), яким керували водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За результатами здійснення перевірки відповідачем було складено акт №193150 від 07.10.2020 року, у висновках якого зазначено про порушення позивачем абзацу 8 ч.1 статті ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме порушення режиму праці та відпочинку водіїв транспортного засобу, зокрема водія ОСОБА_1 за періоди 06.10.2019 року та 07.10.2019 року (робоча зміна водія в екіпажі більше норми - 29.00 годин); та водія ОСОБА_2 (робоча зміна водія в екіпажі більше норми - 29.00 годин). Також зазначено про порушення позивачем абзацу 11 ч. 1 статті ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме управління транспортним засобом при здійсненні міжнародних перевезень без щоденних реєстраційних листів режиму праці та відпочинку, а саме водія ОСОБА_1 в період 09.09.2019 року, 10.09.2019 року, 11.09.2019 року, 12.09.2019 року, 13.09.2019 року, 14.09.2019 року, 15.09.2019 року, та водія ОСОБА_2 в період 09.09.2019 року, 10.09.2019 року, 11.09.2019 року, 12.09.2019 року, 13.09.2019 року, 14.09.2019 року, 15.09.2019 року.

З огляду на зазначене відповідачем 18.11.2020 року були винесені постанови про застосування до позивача адміністративно-господарських штрафів а саме №168596, №168597, №168598, №168599, №168600, №168601, №168602, №168603, №168604, №168605, №168606, №168607, №168608, №168609, №168610, №168611, №168612, №168613 на загальну суму 10880,00 грн.

Водночас, позивач не погоджується із зазначеними постановами та вважає їх протиправними, з огляду на наступне.

Так, по-перше, приватна фірма (далі ПФ) Арман зазначає, що позивача не було повідомлено про дату та час розгляду справи про застосування щодо нього адміністративно-господарських санкцій, що на думку позивача свідчить про порушення відповідачем положень Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті та позбавило його права надати відповідні пояснення та докази по суті спірних правовідносин.

По-друге, позивач зазначив, що у період з 09.09.2019 року по 15.09.2019 року, за який винесенні оскаржувані постанови №168600, №168601, №168602, №168603, №168604, №168605, №168606, №168607, №168608, №168609, №168610, №168611, №168612, №168613 він не мав статусу автомобільного перевізника та не може бути суб`єктом відповідальності, передбаченої абз. 11 ч. 1 ст. 60 "Про автомобільний транспорт".

По-третє, щодо постанов №168596, №168597, №168598, №168599, ПФ Арман зазначає, що законодавство розрізняє таку правову категорію як робочий час водія від такої правової категорії, як час керування , визначаючи, що друга із названих категорій є лише одним із структурних елементів першої у якості змінного періоду керування, тобто поглинається нею.

При цьому, у наведеному аспекті законодавство про режим праці водія та режим відпочинку водія містить лише один незмінний параметр, недотримання якого утворює склад діяння з порушення режиму роботи і відпочинку у межах одного робочого дня - час керування протягом дня (зміни), який не повинен перевищувати 9 годин.

Так позивач стверджує що відповідачем у акті проведення перевірки №193150 було зазначено, що робоча зміна водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за період 06.10.2019 року по 07.10.2019 року під час керування транспортного засобом марки Neoplan (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) склала по 29 год. 00 хв. у кожного, тобто у загальній сумі 58 годин 00 хв.

При цьому з початку доби 06.10.2019 року (00 год. 00 хв.) по 07.01.2019 року (15 год. 05 хв. - час проведення рейдерської перевірки) пройшло всього 39 годин, що спростовує доводи відповідача, зазначені у акті.

Ухвалою суду від 06.07.2020 року позовну заяву приватної фірми Арман до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

Зазначеною ухвалою суду до участі у справі було залученого другого відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті.

07.09.2020 року ухвалою суду було задоволено клопотання представника відповідачів та подальший розгляд справи було вирішено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

01.10.2019 року у справі було проведено підготовче судове засідання, в якому приймали участь представники приватної фірми Арман Погосян Н.С. та Гришко С.О., які заявлені позивачем позовні вимоги підтримали у повному обсязі та надали пояснення по суті позовних вимог та наданих до суду письмових доказів. Представник Управління Укртрансбезпеки в Одеській області та Державної служби України з безпеки на транспорті до підготовчого судового засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У підготовчому судовому засіданні 05.11.2019 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач до судового засідання 12.11.2020 року не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином та своєчасно, надав до суду клопотання про розгляд справи №420/5736/20 без його участі в порядку письмового провадження (а.с. 137). В клопотанні зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Управління Укртрансбезпеки в Одеській області та Державної служби України з безпеки на транспорті до судового засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином та своєчасно. З наданого 12.11.2020 року до суду відзиву відповідача вбачається, що Управління Укртрансбезпеки в Одеській області проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що транспортні засоби, що використовуються для міжнародних перевезень повинні бути обладнанні повіреними та діючими контрольними пристроями (тахографами) для отримання інформації та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі даної інформації про рух таких транспортних засобів, та періоди роботи водіїв даних транспортних засобів.

Згідно вимог частини 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За положеннями п. 2 частини 3 ст. 205 КАС України у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Згідно із ч. 9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене положення Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, надання сторонами заяв по суті справи та письмових доказів на їх обґрунтування, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Судом під час розгляду справи по суті позовних вимог встановлено наступне.

Приватна фірма Арман зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.02.1995 року за №15561200000001300 (а.с. 13-14).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є: діяльність туристичних агентств (основний); діяльність туристичних операторів; надання інших послуг бронювання та пов`язана з цим діяльність; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у.; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

04.10.2019 року між Приватною фірмою Арман (як орендарем) та ФОП ОСОБА_1 (як орендодавцем) було укладено договір оренди автомобіля №1/10 (а.с. 58-61).

Відповідно до п.1.1 Договору орендодавець передає, а орандар приймає в строкове платне користування (оренду) транспортний засіб, зазначений в п. 1.2 Договору, яким орендар володіє на праві власності (технічний паспорт САТ 212198).

Пунктом 2.1. Договору визначені характеристики предмету оренди, а саме: автобус пасажирський, модель Neoplan (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), номер кузова НОМЕР_2 , 1997 року випуску.

Відповідно до п. 5.2 Договору зазначено, що договір набирає законної сили з моменту його підписання сторонами та діє до 08.10.2019 року.

В матеріалах адміністративної справи також наявне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 57) автобусу пасажирського, модель Neoplan (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), номер кузова НОМЕР_2 , 1997 року випуску, власник ОСОБА_1 .

07.10.2019 року о 15 год. 05 хв. згідно направлення від 07.10.2019 року №026354 (а.с. 51) працівниками управління Укртрансбезпеки в Одеській області була проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт суб`єктами господарювання, а саме на автостанції Автовокзал Одеса було здійснено перевірку транспортного засобу автобусу марки Neoplan (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) яким керували водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За результатами здійснення перевірки відповідачем було складено акт №193150 від 07.10.2020 року (а.с. 17-18), у висновках якого зазначено про порушення позивачем абзацу 8 ч.1 статті ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме порушення режиму праці та відпочинку водіїв транспортного засобу, зокрема водія ОСОБА_1 за періоди 06.10.2019 року та 07.10.2019 року (робоча зміна водія в екіпажі більше норми - 29.00 годин); та водія ОСОБА_2 (робоча зміна водія в екіпажі більше норми - 29.00 годин). Також зазначено про порушення позивачем абзацу 11 ч.1 статті ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме управління транспортним засобом при здійсненні міжнародних перевезень без щоденних реєстраційних листів режиму праці та відпочинку, а саме водія ОСОБА_1 за період 09.09.2019 року, 10.09.2019 року, 11.09.2019 року, 12.09.2019 року, 13.09.2019 року, 14.09.2019 року, 15.09.2019 року та водія ОСОБА_2 в період 09.09.2019 року, 10.09.2019 року, 11.09.2019 року, 12.09.2019 року, 13.09.2019 року, 14.09.2019 року, 15.09.2019 року.

Також судом встановлено, що 18.11.2019 року Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області за порушення позивачем частини 1 абзацу 8 ст. 60 ЗУ Про автомобільний транспорт були винесені постанови (а.с. 19-22) про застосування до ПФ Арман адміністративно-господарських штрафів, а саме:

- №168596 за порушення 06.10.2019 року режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_1 ;

- №168597 за порушення 07.10.2019 року режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_1 ;

-№168598 за порушення 06.10.2019 року режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_2 ;

-№168599 за порушення 07.10.2019 року режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_2 .

Крім того, 18.11.2019 року Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області за порушення позивачем частини 1 абзацу 11 ст. 60 ЗУ Про автомобільний транспорт були винесені постанови (а.с. 23-36) про застосування до ПФ Арман адміністративно-господарських штрафів, а саме:

- №168600 у зв`язку із відсутністю листку праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за 09.09.2019 року;

- №168601 у зв`язку із відсутністю листку праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за 10.09.2019 року;

- №168602 у зв`язку із відсутністю листку праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за 11.09.2019 року;

- №168603 у зв`язку із відсутністю листку праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за 12.09.2019 року;

- №168604 у зв`язку із відсутністю листку праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за 13.09.2019 року;

- №168605 у зв`язку із відсутністю листку праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за 14.09.2019 року;

- №168606 у зв`язку із відсутністю листку праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за 15.09.2019 року;

- №168607 у зв`язку із відсутністю листку праці та відпочинку водія ОСОБА_2 за 09.09.2019 року;

- №168608 у зв`язку із відсутністю листку праці та відпочинку водія ОСОБА_2 за 10.09.2019 року;

- №168609 у зв`язку із відсутністю листку праці та відпочинку водія ОСОБА_2 за 11.09.2019 року;

- №168610 у зв`язку із відсутністю листку праці та відпочинку водія ОСОБА_2 за 12.09.2019 року;

- №168611 у зв`язку із відсутністю листку праці та відпочинку водія ОСОБА_2 за 13.09.2019 року;

- №168612 у зв`язку із відсутністю листку праці та відпочинку водія ОСОБА_2 за 14.09.2019 року;

- №168613 у зв`язку із відсутністю листку праці та відпочинку водія ОСОБА_2 за 15.09.2019 року.

Не погодившись із зазначеним рішеннями відповідача та, вважаючи їх необґрунтованими та протиправними, Приватна фірма Арман звернулась до суду з адміністративним позовом у справі №420/5736/20.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши адміністративний позов ПФ Арман та відзив відповідача, інші письмові докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані Законом України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-III), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (далі Порядок №1567), Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року за №340 (далі - Положення №340), "Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті", затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 року.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 року Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема Управління Укртрансбезпеки у Одеській області.

Судом встановлено, що у відповідності до абз.1 п.8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Водночас Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, як територіальний орган Державної службу України з безпеки на транспорті було створено без статусу юридичної особи.

Відповідно до пп. 1 п. 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Частиною 11 статті 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 12 зазначено Порядку визначає, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Відповідно до п. 13, 14 Порядку № 1567 Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно п. 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акту) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (п. 21 Порядку № 1567).

Відповідно до ст.18 Закону України Про автомобільний транспорт з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Згідно з приписами статті 34 зазначеного Закону, автомобільний перевізник, у тому числі, повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Щодо оскаржуваних постанов від 18.11.2019 року №168596 №168597 №168598 №168599, які були винесенні за порушення позивачем частини 1 абзацу 8 ст. 60 ЗУ Про автомобільний транспорт , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно абз. 8 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 за №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340).

Згідно з п.1.2 Положення №340, це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Відповідно до п. 1.3 Положення №340, його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

У розумінні п. 1.5 Положення №340 відпочинок - безперервний період часу, який водій може використовувати на свій розсуд; робочий час водія - час, протягом якого водій зобов`язаний виконувати свої обов`язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Пунктом 2.1 Положення №340 передбачено що до робочого часу водія включаються: а) змінний період керування; б) підготовчо-заключний період; в) час простоїв не з вини водія; г) час простоїв (у пунктах навантаження та розвантаження вантажів, у місцях посадки та висадки пасажирів); ґ) час проведення медичних оглядів водія перед виїздом маршрут (у рейс) та після повернення; д) час проведення робіт з усунення технічних несправностей ТЗ на маршруті (у рейсі); е) час охорони ТЗ з вантажем або без нього під час стоянки на кінцевих та проміжних пунктах при здійсненні міжміських перевезень у разі, якщо такі обов`язки передбачені трудовим договором, укладеним з водієм; є) половина часу, передбаченого завданням на рейс міжміського сполучення, при роботі двох водіїв на ТЗ, обладнаному спальним місцем; ж) інший час, передбачений законодавством України.

У силу застережень п. 2.2 Положення №340 нормальна тривалість робочого часу водіїв не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. Для водіїв, у яких встановлено п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує Перевізник за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з додержанням установленої тривалості робочого тижня. Для водіїв, у яких встановлено шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем, тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи водіїв скорочується на одну годину як при п`ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Тривалість роботи (зміни) водія у нічний час скорочується на одну годину.

Водночас із цим, п. 2.3 Положення №340 запроваджені виключення із цих застережень, а саме: якщо за умовами роботи не може бути додержана встановлена для водіїв щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

Рішення про запровадження підсумованого обліку робочого часу приймається Перевізником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

У разі підсумованого обліку робочого часу водія нормальна тривалість робочого дня (зміни) не може перевищувати 10 годин.

Якщо нормальна тривалість робочого дня охоплює тривалі простої, очікування у ТЗ чи на робочому місці або якщо водію необхідно дати змогу доїхати до відповідного місця відпочинку, тривалість робочого дня (зміни) може бути збільшена до 12 годин за умови, що час керування протягом дня (зміни) не перевищує 9 годин.

Отже, з наведених норм Положення №340 слідує, що законодавство розрізняє таку правову категорію як робочий час водія від такої правової категорії як час керування , визначаючи, що друга із названих категорій є лише одним із структурних елементів першої у якості змінного періоду керування, тобто поглинається нею.

При цьому, у наведеному аспекті законодавство про режим праці водія та режим відпочинку водія містить лише один незмінний параметр, недотримання якого утворює склад діяння з порушення режиму роботи і відпочинку у межах одного робочого дня - час керування протягом дня (зміни) не повинен перевищувати 9 годин.

Додатково суд зважає, що відповідно до п. 3.3 Положення №340 змінний період керування водія (не плановий, а фактичний) може бути збільшений понад встановлені пунктами 3.1 та 3.2 цього Положення норми в разі виникнення непередбачених обставин (технічна несправність ТЗ, зупинка руху ТЗ у рейсі (на маршруті), несприятливі погодні умови тощо).

У свою чергу п. 3.1 Положення №340 передбачено, що змінний період керування водія, включаючи надурочні роботи, не повинен перевищувати 9 годин.

Таким чином, приписами Положення №340 прямо передбачені випадки, коли безперервний час керування транспортних засобом може перевищувати 9 годин і таке діяння не належить до кола порушень.

Суд зазначає, що відповідачем у акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №193150 було зазначено, що робоча зміна водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за період 06.10.2019 року по 07.10.2019 року під час керування транспортного засобом марки Neoplan (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) склала у кожного по 29 год. 00 хв., тобто у загальній сумі 58 годин 00 хв.

При цьому суд погоджується з посиланням позивача щодо неможливості тривалості робочої зміни водіїв за зазначений період у розмірі визначеному відповідачем, оскільки з початку доби 06.10.2019 року (00 год. 00 хв.) по 07.01.2019 року (15 год. 05 хв. - час проведення рейдерської перевірки) всього пройшло 39 годин. При цьому у зазначені періоди водії мали змогу змінювати один одного під час керування транспортним засобом та відпочивати.

Зазначеним обставинам відповідачем оцінка під час проведення рейдерської перевірки не надавалась, в акті перевірки такі обставини або розрахунки відображені не були, та під час судового розгляду справи відповідачем на спростування таких тверджень позивача жодних доказів та обґрунтувань надано не було.

Більш того, відповідачем суду не надано жодних доказів того, що позивач у період з 06.10.2019 по 07.10.2019 здійснював управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку.

Щодо оскаржуваних постанов від 18.11.2019 року №168600, №168601, №168602, №168603, №168604, №168605, №168606, №168607, №168608, №168609, №168610, №168611, №168612, №168613 , які були винесенні за порушення позивачем частини 1 абзацу 11 ст. 60 ЗУ Про автомобільний транспорт , суд зазначає наступне.

Згідно абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 6.1 "Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів", затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010 року, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначений "Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті", затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 року.

Пункт 1.3 вказаної Інструкції декларує, що дія цього нормативного документу поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортними засобами без будь-якого розмежування на види (міжнародні/внутрішні) перевезень.

Пунктом 1.1 Інструкції визначено, що її положення розроблені відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт" та Про дорожній рух .

Відповідно до п. 3.3 Інструкції, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зобов`язаний мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), які виконують міжнародні автомобільні перевезення, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Відповідно до абзацу 11 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 року, за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку до автомобільних перевізників застосовуються санкції у вигляді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону №2344- ІІІ, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст. 33 Закону №2344- ІІІ).

Тобто, визначальним для такої відповідальності є те, що автомобільним перевізником не дотримано зазначених вище вимог законодавства. Адміністративно-господарські штрафи застосовуються саме до автомобільних перевізників.

Як було зазначено представником позивача у адміністративному позові та не було спростовано відповідачем, Приватною фірмою Арман було взято у оренду у ФОП ОСОБА_1 автобус пасажирський, модель Neoplan (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), номер кузова НОМЕР_2 , 1997 року випуску у період з 04.10.2019 року по 08.10.2019 року.

При цьому у період з 09.09.2019 року по 15.09.2019 року вищезазначений транспортний засіб позивачу в оренду не надавався, а тому ПФ Арман не є автомобільним перевізником в розумінні ЗУ Про автомобільний транспорт та не повинен сплачувати штрафні санкції визначені у постановах від 18.11.2019 року №168600, №168601, №168602, №168603, №168604, №168605, №168606, №168607, №168608, №168609, №168610, №168611, №168612, №168613.

Крім того з наданого до суду листа ФОП ОСОБА_4 наданого на адвокатський запит представника позивача вбачається, що транспортний засіб автобус пасажирський, Neoplan (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), власником якого є ОСОБА_1 в період з 09.09.2019 року по 15.09.2019 року знаходився в гаражі за адресою: АДРЕСА_1 з метою проведення ремонтно-зварювальних робіт.

Також позивачем у позові було зазначено, а відповідачем не спростовано, що у період з 09.09.2019 року по 15.09.2019 року ним виконувались пасажирські перевезення на іншому транспортному засобі, а саме автобусі EOS, реєстраційним номер НОМЕР_3 за маршрутом Херсон-Прага, із залученням водіїв М.Шостак, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , що підтверджується шляховими листами від 09.09.2019 року та 12.09.2019 року.

З огляду на вищезазначене, враховуючи те, що на момент проведення відповідачем рейдової перевірки ПФ Арман у спірних правовідносинах не виступала автомобільним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", суд доходить висновку про необґрунтованість винесених управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області спірної постанов про застосування до позивача адміністративно-господарських штрафів №168600, №168601, №168602, №168603, №168604, №168605, №168606, №168607, №168608, №168609, №168610, №168611, №168612, №168613.

Також суд зазначає, що відповідно до пункт 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пункту 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно з пунктом 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням (пункт 29 Порядку № 1567).

Отже, після складання посадовою особою органу державного контролю акту, в якому зафіксовані порушення особою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, орган державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше протягом двох місяців з дня його виявлення здійснює розгляд справи про порушення.

При цьому, справа про порушення без участі уповноваженої особи суб`єкта господарювання розглядається лише у разі належного повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи в порядку, визначеному пунктом 26 Порядку №1567, під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Водночас, Порядком №1567 не передбачена можливість розгляду справи про порушення без участі суб`єкта господарювання у разі відсутності інформації щодо вручення суб`єкту господарювання повідомлення про розгляд справи.

В матеріалах справи наявне запрошення відповідача на адресу ПФ Арман , в якому позивача просять прибути до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області 18.11.2019 року для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 50). Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують факт відправлення та отримання позивачем вказаного запрошення.

При цьому суд критично ставиться до посилання представника управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, що таке запрошення було надано під розписку 08.11.2019 року бухгалтеру ОСОБА_7 , про що свідчить її особистий підпис на зазначеному документі, оскільки суду не було надано доказів, що така особа є уповноваженою на отримання відповідної кореспонденції позивача.

За таких умов суд доходить висновку, що відповідачем не було дотримано приписів вищевказаного Порядку №1567 щодо дотримання процедури розгляду акту перевірки позивача про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, що позбавило представника ПФ Арман законного права бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення.

Крім того, як зазначено позивачем та встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, копії оскаржуваних постанов були відправлені відповідачем не на офіційну адресу підприємства: м. Одеса, вул. Канатна, 83, а на іншу адресу: м. Одеса, вул. Черняховського, 24 (а.с. 37).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, суд зазначає, що ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 72 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що відповідачами протягом часу розгляду адміністративної справи №420/5736/20 не було доведено обґрунтованості та правомірності винесення Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області оскаржуваних приватною фірмою Арман постанов, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представником Управління Укртрансбезпеки в Одеській області під час розгляду справи в порядку письмового провадження було надано до суду клопотання про заміну зазначеного відповідача на Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки. В обґрунтування зазначеного клопотання зазначено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України №196-р від 03.03.2020 року Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті було реорганізовано Управління Укртрансбезпеки в Одеській області шляхом злиття з Чорноморським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки та Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області у Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

Суд вважає зазначене клопотання таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 року "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" було утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби, серед яких Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (без статусу юридичної особи).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті №196-р від 03.03.2020 року визначено Перелік територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті, які реорганізуються, зокрема, реорганізовано Укртрансбезпеки в Одеській області шляхом злиття з Чорноморським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки та Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області у Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (без статусу юридичної особи).

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 48 КАС України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову постанови про застосування до позивача адміністративно-господарських штрафів від 18.11.2019 року №168596, №168597, №168598, №168599, №168600, №168601, №168602, №168603, №168604, №168605, №168606, №168607, №168608, №168609, №168610, №168611, №168612, №168613 були винесені саме Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області.

Також суд зазначає що в позовній заяві ПФ Арман відсутні вимоги зобов`язального характеру, які б були пов`язані із необхідністю здійснення відповідачем функцій, що були передані від Управління Укртрансбезпеки в Одеській області до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.

Крім того, при відкритті провадження судом до участі у справи було залучено другого відповідача - Державну службу з безпеки на транспорті, яка є чинною юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

За таких умов у суду відсутні підстави для заміни первинного відповідача по справі з Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області на Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

Крім того, суд при вирішенні зазначеного клопотання враховує відсутність згоди позивача на заміну відповідача.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додана квитанція від 24.06.2020 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у загальній сумі 2102,00 грн.

За таких умов, враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви ПФ Арман у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 2102,00 грн. з Державної служби з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 90, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов приватної фірми Арман (65048, м. Одеса, вул.Канатна, 83) до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4), Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови Управління Укртрансбезпеки в Одеській області від 18.11.2019 року №168596, №168597, №168598, №168599, №168600, №168601, №168602, №168603, №168604, №168605, №168606, №168607, №168608, №168609, №168610, №168611, №168612, №168613 про застосування адміністративно-господарських штрафів до приватної фірми Арман .

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь приватної фірми Арман (код ЄДРПОУ 19197659) суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2102,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький

.