Рішення

від 01.12.2020 по справі 520/8862/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020 р. № 520/8862/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,

представника Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України - Забур`янова В.В.,

представника третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" - Кулаковського О.М.,

представника третьої особи Люботинська міська рада Харківської області - Файзрахманової Н.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД", Люботинська міська рада Харківської області про визнання неправомірним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просять суд визнати неправомірним та скасувати "Висновок з оцінки виливу на довкілля планованої діяльності з видобування скляною піску на Караванському родовищі площею 27.1га" №7-03/12-201992345511 від 21.04.2020, виданий Міністерством енергетики та захисту довкілля України (код ЄДРПОУ 37552996) Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" (код ЄДРПОУ 38194720).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є мешканцями та членами територіальної громади міста Люботин Харківської області, в межах якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" планує видобувати пісок, що впливає на законні права та інтереси позивачів. Так, на думку позивачів, при підготовці оскаржуваного висновку відповідачем не взято до уваги зауваження громадськості, відображені у звіті про громадське обговорення, не взято до уваги факти, що свідчать про не проведення громадських слухань за місцем провадження планованої діяльності (с. Караван) або в адміністративному центрі адміністративно-територіальної одиниці, яка може зазнати впливу (місто Люботин). Крім того, не взято до уваги твердження представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" щодо того, що на земельній ділянці із кадастровим номером 6311290003:01:007:0001 планована діяльність проводитися не буде. Крім того, відповідачем, під час складання оскаржуваного висновку порушено приписи частин 3 та 5 статті 9 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля". Вказані обставини є підставою для скасування висновку Міністерства енергетики та захисту довкілля України.

Ухвалою суду від 15.07.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.08.2020 розгляд даної справи призначено в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 19.11.2020 замінено відповідача Міністерство енергетики та захисту довкілля України на його правонаступника - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Протокольною ухвалою суду від 19.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судове засідання позивачі не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Поряд із тим, від представника позивачів до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки представник позивача позбавлений прибути у судове засідання, у зв`язку із ознаками респіраторної хвороби. Таким чином, у зв`язку із додержанням нормативних актів, направлених на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 просив відкласти розгляд справи.

Суд зазначає, що доказів у підтвердження обставин викладених у клопотанні представником позивачів до суду не надано (доказів звернення до медичного закладу, листок непрацездатності), також не зазначено, що такі докази будуть надані у наступне судове засідання.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачі або їх представник не були позбавлені можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства, проте не скористались своїм правом, а зазначив про відсутність можливості подання такої заяви. Хоча, суд зазначає, що розгляд даної справи проводився в режимі відеоконференції.

Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивачів є необґрунтованим та таким, що затягує процесуальні строки розгляду справи в суді, а отже, не підлягає задоволенню.

Представник відповідача, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, проти позову заперечував, надав до суду відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки 25.09.2019 Мінекоенерго з дотриманням вимог пункту 9 Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року № 1026 (далі - Порядок № 1026), оприлюднено на вебсайті Реєстру з ОВД повідомлення про плановану діяльність. Вищевказаний Звіт з ОВД підписаний директором ТОВ НТВК "Україна" ОСОБА_3 та інженером - проектувальником ОСОБА_4 та погоджено директором Товариства О.І. Поляхом. Таким чином, всі необхідні розділи звіту з ОВД відповідно до Закону дотримано, а згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" саме суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з ОВД і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно із законодавством. Повідомлення про плановану діяльність Товариства було опубліковане у газетах "Харківський кур`єр" від 23.09.2019 № 76 та "ЕКОсвіт" від 23.09.2019 № 8, розміщено суб`єктом господарювання на дошках оголошень та оприлюднено Мінекоенерго на вебсайті Реєсту з ОВД, проте громадськість не скористалася своїм правом надати будь-які зауваження щодо зазначеної планованої діяльності. Також, Оголошення про початок громадського обговорення Звіту з ОВД було опубліковано Товариством у газетах "Харківський кур`єр" від 10.02.2020 № 12 та "ЕКОсвіт" від 10.02.2020 № 8, розміщено на дошках оголошення та оприлюднено Мінекоенерго на вебсайті Реєстру з ОВД чим дотримано вимоги статей 4, 8 Закону. З метою повного та всебічного інформування громадськості щодо вищезазначеної планованої діяльності Звіт з ОВД, а також інші матеріали надані на розгляд громадськості були розміщені у приміщеннях Люботинської міської ради за адресою: вул. Слобожанська, 26, м. Люботин, Харківська обл. та Огульцівської сільської ради за адресою: вул. Калинова, 8, с. Огульці, Валківський р-н, Харківська обл. Таким чином відповідачем та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" були дотримані всі вимоги Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", у зв`язку із чим, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" проти задоволення позову заперечував, надав до суду письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" дотримано всіх вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" та Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля № 989, надано всі необхідні документи, дотримано порядок інформування громадськості та оприлюднення висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планової діяльності.

Представник третьої особи Люботинська міська рада Харківської області у судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивачів, надав письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" не дотримано вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" та Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля № 989, не дотримано порядок інформування громадськості та оприлюднення висновку з оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи неявку позивачів та представника позивачів та те, що судом визнано необґрунтованим клопотання представника позивачів про відкладення розгляду справи, вислухавши думку представників відповідача та третіх осіб, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності позивачів та їх представника.

Вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, суд встановив наступне.

З Єдиного реєстру оцінки впливу на довкілля вбачається, що 24.04.2020 Міністерством енергетики та захисту довкілля України, правонаступником якого є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, зареєстровано "Висновок з оцінки виливу на довкілля планованої діяльності з видобування скляною піску на Караванському родовищі площею 27.1га" №7-03/12-201992345511 від 21.04.2020, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД".

Так, у вказаному висновку зазначено про допустимість провадження планової діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" з видобування скляного піску.

Позивачі, вважаючи прийнятий висновок протиправним, звернулися до суду з відповідними позовними вимогами за захистом своїх прав.

Суд, розглядаючи справу по суті, зазначає наступне.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" №2059-VIII.

За визначенням статті 1 України "Про оцінку впливу на довкілля" вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

У цій же статті наведено визначення наступним термінам, які вживаються у Законі України "Про оцінку впливу на довкілля", зокрема: громадськість - одна чи більше фізичних або юридичних осіб, їх об`єднання, організації або групи; планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України; уповноважений центральний орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

В свою чергу, центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, а також головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки є Міністерство екології та природних ресурсів України (пункти 1, 2 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 №32; далі - Положення про Мінприроди).

Згідно з статтею 2 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

Суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

Судом встановлено, що 25 вересня 2019 року Мінекоенерго оприлюднено на вебсайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля повідомлення про плановану діяльність.

Відповідно до частини 7 статті 5 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до Звіту з оцінки впливу на довкілля.

Згідно з частиною 10 статті 5 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" суб`єкт господарювання при підготовці звіту з оцінки впливу на довкілля враховує повністю, враховує частково або обґрунтовано відхиляє зауваження і пропозиції громадськості, надані в процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до Звіту з оцінки впливу на довкілля.

Із матеріалів справи вбачається, що 25.10.2019 Мінекоенерго листом № 10/7/6128-19 повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД", що з дня офіційного оприлюднення зазначеного Повідомлення про плановану діяльність зауважень і пропозицій від громадськості щодо планованої діяльності до Мінекоенерго не надходили.

Приписами статті 6 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" встановлено, що звіт з оцінки впливу на довкілля включає: опис планованої діяльності; опис виправданих альтернатив; опис поточного стану довкілля; опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів; опис і оцінку можливого впливу на довкілля планованої діяльності; опис методів прогнозування, що використовувалися для оцінки впливів на довкілля; опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля; опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля; визначення усіх труднощів; усі зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого органу; стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності; резюме нетехнічного характеру інформації; список посипань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та оцінок, що містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля.

Як вбачається із наданого до суду звіту з оцінки впливу на довкілля планована діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" буде проваджуватися на Караванському родовищі, що розташоване у Валківському районі Харківської області, на відстані 0,132 км на південний-схід від найближчої житлової забудови селища Караван.

Крім того, у звіті зазначено, що територія Караванського родовища в межах раніше виданого Спеціального дозволу на користування надрами № 3952 частково зайнята дачними ділянками (4,11 га), частково лісовим масивом та СЗЗ (14,49 га). Звітом з оцінки впливу на довкілля не передбачається розробка цієї частини родовища, а також 50-ти метрової полоси вздовж дачних ділянок (додаток 17), передбачається лише розробка на вільній площі 4,05га.

Згідно з інформацією, наведеною у звіті площа Караванського родовища складає 27,1 га, площа, що планується до розробки становить 4,05 га. Площа, що планується до розробки знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6311290003:01:007:001, що підтверджується в додатках 17 до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Також, відповідно до інформації, наведеної у звіті, негативного впливу на навколишнє водне середовище (підземні та поверхневі води) під час провадження планованої діяльності не передбачається. Здійснення планованої діяльності планується лише на вільній площі 4,05 га. Здійснення провадження планованої діяльності не передбачається на землях зайнятих лісовим масивом.

Крім того, у звіті вказано, що при штатному режимі роботи та умові дотримання екологічних вимог - вплив на рослинний та тваринний світ буде в допустимих межах і не призведе до незворотних наслідків.

Відповідно до частини 8 статті 6 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" звіт з оцінки впливу на довкілля підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації та зберігається в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля протягом усього часу провадження планованої діяльності, але не менш як п`ять років з дня отримання рішення про провадження планованої діяльності.

На вимогу частини 8 статті 6 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" звіт з оцінки впливу на довкілля підписаний директором ТОВ НТВК "Україна" Уразовською М.К. та інженером - проектувальником ОСОБА_4 та погоджено директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" О.І. Поляхом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у звіті з оцінки впливу на довкілля зазначено всі необхідні дані, передбачені Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" проведення планованої діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД".

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" громадське обговорення у процесі оцінки впливу на довкілля проводиться з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності.

Згідно з частиною 5 статті 7 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться у формі громадських слухань та у формі надання письмових зауважень і пропозицій (у тому числі в електронному вигляді).

Відповідно до частини 9 статті 7 Закону порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля встановлює Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року № 989 затверджено Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля (далі - Порядок № 989), який визначає механізм проведення громадських слухань у процесі громадського обговорення планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 989 уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган забезпечує проведення громадських слухань у процесі громадського обговорення планованої діяльності шляхом:

- оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, а в разі необхідності - оголошення про проведення повторних громадських слухань;

- проведення громадських слухань;

- розгляду, повного врахування, часткового врахування або обґрунтованого відхилення зауважень і пропозицій громадськості, отриманих під час громадських слухань;

- підготовки і оприлюднення шляхом внесення до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля звіту про громадське обговорення.

Згідно з частиною 1 статтею 8 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган оприлюднює оголошення про початок громадського обговорення протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього звіту з оцінки впливу на довкілля. Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюється у спосіб та в порядку, визначені статтею 4 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля має містити інформацію про: 1) плановану діяльність (стисла характеристика); 2) суб`єкта господарювання; 3) уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган, який забезпечує проведення громадського обговорення; 4) процедуру прийняття рішення про провадження планованої діяльності та орган, який розглядатиме результати оцінки впливу на довкілля; 5) строки, тривалість та порядок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, включаючи інформацію про час і місце усіх запланованих громадських слухань; 6) державний орган, що забезпечує доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої доступної інформації щодо планованої діяльності; 7) орган, до якого направляються запитання, зауваження чи пропозиції, та строки подання запитань, зауважень і пропозицій, у тому числі його поштову та електронну адреси, на які надсилаються пропозиції та зауваження; 8) наявну екологічну інформацію щодо планованої діяльності; 9) місце (місця) розміщення звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації, яку визначає суб`єкт господарювання, а також час, з якого громадськість може ознайомитися з ними.

Частиною 3 статті 8 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" передбачено, що на офіційному веб-сайті уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженого центрального органу в мережі Інтернет та на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується провадити плановану діяльність, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля розміщується протягом усього часу з дня офіційного оприлюднення до завершення строку обговорення.

Так, судом встановлено, що на виконання вимог статті 8 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" Мінекоенерго 10.02.2020 оприлюднено на вебсайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля .

Відповідно частини 3 статті 4 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюються суб`єктом господарювання не пізніше трьох робочих днів з дня їх подання уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації (не менше двох), визначених суб`єктом господарювання, територія розповсюдження яких охоплює адміністративно-територіальні одиниці, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, а також розміщуються на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується провадити плановану діяльність, або оприлюднюються в інший спосіб, що гарантує доведення інформації до відома мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на території якої планується розміщення об`єкта, чи до відповідної територіальної громади, яка може зазнати впливу планованої діяльності, та інших зацікавлених осіб.

Таким чином, з аналізу вимог чинного законодавства встановлено, що суб`єкт господарювання самостійно визначає засоби масової інформації, в яких публікувалося оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та місце розміщення на дошках оголошень.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" розміщено оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля на дошках оголошень Огульцівської сільської ради та Люботинської міської ради, що підтверджується наданими до справи копіями фотографій. Факт розміщення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля на дошці оголошень Люботинської міської ради не заперечувався у судовому засіданні уповноваженим представником Люботинської міської ради.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що повідомлення про плановану діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" опубліковано у газетах "Харківський кур`єр" від 23.09.2019 № 76 та "ЕКОсвіт" від 23.09.2019 № 8, розміщено суб`єктом господарювання на дошках оголошень та оприлюднено Мінекоенерго на вебсайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

Також, матеріалами справи підтверджується, що оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля було опубліковано Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" у газетах "Харківський кур`єр" від 10.02.2020 № 12 та "ЕКОсвіт" від 10.02.2020 № 8, розміщено на дошках оголошення та оприлюднено Мінекоенерго на вебсайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивачів та представника Люботинської міської ради Харківської області на те, що оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля повинні опубліковуватись в спеціальних офіційних друкованих виданнях, оскільки частина 3 статті 4 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" не обмежує суб`єкта господарювання у виборі засобу масової інформації, в яких повинно опубліковуватись оголошення.

Крім того, суд зазначає, що газети "Харківський кур`єр" та "ЕКОсвіт" - друковані видання, територія розповсюдження яких охоплює Валківський район Харківської області, на території якого знаходиться Караванське родовище, що підтверджується Публічною кадастровою картою України, відповідно до якої вбачається, що Караванське родовище знаходиться на території Люботинської міськради та Огульцівської сільради Валківського району Харківської області. Доказів зворотного позивачами до суду не надано.

Таким чином, що відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" були дотриманні вимоги статей 4 та 8 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" у повному обсязі оголошення опубліковано у газетах "Харківський кур`єр" та "ЕКОсвіт", розміщено на дошках оголошення та оприлюднено Мінекоенерго на вебсайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, у зв`язку із чим, суд приходить до висновку, що посилання позивачів на порушення вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" в частині інформування громадськості в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля є безпідставними та не відповідають дійсним обставинам справи.

Щодо посилань позивачів на порушення проведення громадських слухань, а саме невідповідність місця проведення громадських слухань вимогам Порядку № 989 та неврахування думки громадськості суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 989 під час громадського обговорення планованої діяльності може проводитися одне або більше громадських слухань. Кількість громадських слухань визначається суб`єктом господарювання з урахуванням масштабів очікуваного впливу.

Приписами пункту 8 Порядку № 989 визначено, що якщо вплив планованої діяльності не поширюється за межі області, громадські слухання проводяться за місцем провадження планованої діяльності або в адміністративному центрі адміністративно-територіальної одиниці, яка може зазнати впливу планованої діяльності.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", суб`єкт господарювання подає оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 8 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля має містити інформацію про час і місце усіх запланованих громадських слухань.

Так, в пункті 5 оголошення про громадське обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля зазначено, що громадські слухання відбудуться 04.03.2020 о 12 год. 30 хв. в актовій залі Огульцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Валківської районної ради Харківської області за адресою: вул. Артема Холодного, 38, с. Огульці, Валківського району, Харківської області.

Таким чином, суб`єкт господарювання самостійно визначив час, місце проведення громадських слухань та їх кількість.

Суд зазначає, що Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" та Порядком № 989 не передбачено обмеження у виборі місця проведення громадських слухань в межах однієї області, також не передбачено і вимоги до приміщення, в яких проводяться громадські слухання не встановлені.

Враховуючи, що Караванське родовище знаходиться на території Люботинської міськради та Огульцівської сільради Валківського району Харківської області, що підтверджено наявним у матеріалах справи інформацією з Публічної кадастрової карти України, а тому громадські слухання могли проводитись як і в селищі Караван, так і в місті Люботин, або в селі Огульці.

Таким чином, суд приходить до висновку, що посилання позивачів на невідповідність місця проведення громадських слухань вимогам Порядку № 989 є необґрунтованими та не враховуються судом.

Згідно з пунктом 14 Порядку № 989 хід та результати громадських слухань оформлюються протоколом громадських слухань, який підписується головуючим на громадських слуханнях.

Відповідно до інформації, зазначеної у Журналі реєстрації учасників громадських слухань від 04.03.2020, який долучено до протоколу громадських слухань у громадських слуханнях взяли участь 15 громадян.

Суд зазначає, що під час проведення громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, яке тривало 25 робочих днів, а саме з 11.02.2020 по 17.03.2020, громадськість не була обмежена в праві в тому числі надати до Мінекоенерго будь-які письмові зауваження та пропозиції щодо планованої діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Аркут ЛТД".

Відповідно до пункту 24 Порядку № 989 організатор громадських слухань передає не пізніше ніж через сім робочих днів після проведення громадських слухань уповноваженому центральному органові або уповноваженому територіальному органові підписаний протокол громадських слухань з усіма додатками або акт у випадку, передбаченому пунктом 23 цього Порядку.

Згідно з пунктом 23 Порядку № 989 акт складається у разі неявки представників громадськості на громадські слухання, який підписується головуючим.

Як зазначено вище, на громадських слуханнях були присутні 15 громадян, а тому відповідно до вимог пункту 24 Порядку № 989 Мінекоенерго складено протокол громадських слухань, який 15.04.2020 внесено до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем дотримано вимоги Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", Порядку № 989 у процесі громадського обговорення під час здійснення процедури оцінки впливу на довкілля планованої діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Аркут ЛТД".

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" при підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

Згідно з пунктом 26 Порядку № 989 розглядаючи звіт з оцінки впливу на довкілля та готуючи висновок з оцінки впливу на довкілля, уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган розглядає, повністю враховує, частково враховує або обґрунтовано відхиляє усі зауваження і пропозиції, отримані в ході громадських слухань та протягом усього строку громадського обговорення. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган складає таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень і пропозицій.

Судом встановлено, що відповідачем, проаналізувавши інформацію, надану у звіті з оцінки впливу на довкілля, та інформацію, отриману від громадськості під час громадського обговорення, прийняло рішення про затвердження Товариству з обмеженою відповідальністю "Агровиробнича фірма "Арктур ЛТД" "Висновку з оцінки виливу на довкілля планованої діяльності з видобування скляною піску на Караванському родовищі площею 27.1га" №7-03/12-201992345511 від 21.04.2020.

Як вбачається із висновку з оцінки впливу на довкілля Мінекоенерго взято до уваги інформацію, надану у звіті з оцінки впливу на довкілля та інформацію, отриману від громадськості, а також ряд екологічних умов провадження планованої діяльності, які відповідно до частини 2 статті 9 Закону є обов`язковими для виконання.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що посилання позивачів на неналежне врахування зауважень громадськості при видачі оскаржуваного висновку з оцінки впливу на довкілля є необґрунтованим.

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку є:

- порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля;

- безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості;

- інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування "Висновку з оцінки виливу на довкілля планованої діяльності з видобування скляною піску на Караванському родовищі площею 27.1га" №7-03/12-201992345511 від 21.04.2020, що виданий Міністерством енергетики та захисту довкілля України, оскільки відповідачем дотримано процедуру, визначену у статті 2 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", враховано результати участі громадськості і відображено у Звіті про громадське обговорення.

Крім того, суд зазначає, що у підпункті 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; е) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Так, у своєму Рішенні від 22.04.2008 № 9-рп/2008 Конституційний Суд України в питанні ненормативності актів підкреслює, що: "За своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію".

Правова позиція щодо оскарження індивідуальних актів викладена і Вищим адміністративним судом України в Інформаційному листі від 01.06.2010 № 781/11/13-10 "Щодо застосування окремих норм матеріального права під час розгляду адміністративних справ", згідно з якою: "Юридична наука визначає, що нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування. Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти. Останні стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами. З`ясування цієї обставини має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені".

Суд зазначає, що оскаржуваний висновок з оцінки впливу на довкілля в розумінні статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є актом індивідуальної дії та жодним чином не стосується прав та обов`язків позивачів.

Крім того, суд зазначає, що сам по собі "Висновок з оцінки виливу на довкілля планованої діяльності" враховується при прийнятті рішення про провадження планової діяльності та може бути як підставою для видачі рішення про провадження планової діяльності, так і підставою для відмови у видачі такого рішення.

Вказана позиція викладене також в постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 по справі № 640/21828/18.

Приймаючи до уваги вищенаведене та з огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку про правомірність висновку з оцінки виливу на довкілля планованої діяльності з видобування скляною піску на Караванському родовищі площею 27.1 га №7-03/12-201992345511 від 21.04.2020, який виданий Міністерством енергетики та захисту довкілля України Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" .

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність вчинених ним дій та прийнятого рішення, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача судові витрати, понесені позивачами з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (вулиця Митрополита Василя Липківського, 35, м. Київ, 03035, код 43672853), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Аркут ЛТД" (вул. Транспортна, б. 29-а, м. Люботин, Харківська область), Люботинська міська рада Харківської області (вул. Слобожанська. 26, м. Люботин, Харківська область) про визнання неправомірним та скасування висновку - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст судового рішення складено 10 грудня 2020 року.

Суддя С.О.Чудних