Постанова

від 25.03.2021 по справі 520/8862/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 р.Справа № 520/8862/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,

за участю секретаря судового засідання Сузанського О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2020, головуючий суддя І інстанції: Чудних С.О., м. Харків, повний текст складено 10.12.20 по справі № 520/8862/2020 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД", Люботинської міської ради Харківської області про визнання неправомірним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просять суд визнати неправомірним та скасувати "Висновок з оцінки виливу на довкілля планованої діяльності з видобування скляною піску на Караванському родовищі площею 27.1га" №7-03/12-201992345511 від 21.04.2020, виданий Міністерством енергетики та захисту довкілля України (код ЄДРПОУ 37552996) Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" (код ЄДРПОУ 38194720).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є мешканцями та членами територіальної громади міста Люботин Харківської області, в межах якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" планує видобувати пісок, що впливає на законні права та інтереси позивачів. Так, на думку позивачів, при підготовці оскаржуваного висновку відповідачем не взято до уваги зауваження громадськості, відображені у звіті про громадське обговорення, не взято до уваги факти, що свідчать про не проведення громадських слухань за місцем провадження планованої діяльності (с. Караван) або в адміністративному центрі адміністративно-територіальної одиниці, яка може зазнати впливу (місто Люботин). Крім того, не взято до уваги твердження представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" щодо того, що на земельній ділянці із кадастровим номером 6311290003:01:007:0001 планована діяльність проводитися не буде. Крім того, відповідачем, під час складання оскаржуваного висновку порушено приписи частин 3 та 5 статті 9 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля". Вказані обставини є підставою для скасування висновку Міністерства енергетики та захисту довкілля України.

Ухвалою суду від 19.11.2020 замінено відповідача Міністерство енергетики та захисту довкілля України на його правонаступника - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 року залишено без задоволення адміністративний позов.

Позивачі, не погодившись із судовим рішенням, подали апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 року та прийняти нове рішення, яким визнати неправомірним та скасувати "Висновок з оцінки виливу на довкілля планованої діяльності з видобування скляною піску на Караванському родовищі площею 27.1га" №7-03/12-201992345511 від 21.04.2020, виданий Міністерством енергетики та захисту довкілля України (код ЄДРПОУ 37552996) Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" (код ЄДРПОУ 38194720).

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянти зазначають, що наявними у матеріалах справи доказами спростовуються висновки місцево го адміністративного суду щодо відсутності порушень під час проведення процедури оцінки впливу на довкілля приписів Закону, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, а саме, приписів Закону України Про оцінку впливу на довкілля , Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля , що призвело до прийняття незакон ного рішення по справі.

Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України надали письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Люботинська міська рада Харківської області просить розгляд апеляційної скарги здійснювати без участі свого представника за наявними у справі документами та відповідно до чинного законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачів та представника третьої особи, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що з Єдиного реєстру оцінки впливу на довкілля вбачається, що 24.04.2020 Міністерством енергетики та захисту довкілля України, правонаступником якого є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, зареєстровано "Висновок з оцінки виливу на довкілля планованої діяльності з видобування скляною піску на Караванському родовищі площею 27.1га" №7-03/12-201992345511 від 21.04.2020, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД".

Так, у вказаному висновку зазначено про допустимість провадження планової діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" з видобування скляного піску.

Позивачі, вважаючи прийнятий висновок протиправним, звернулися до суду з відповідними позовними вимогами за захистом своїх прав.

Залишаючи без задоволення адміністративний позов, суд першої виходив з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність вчинених ним дій та прийнятого рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" №2059-VIII.

За визначенням статті 1 України "Про оцінку впливу на довкілля" вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

Відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", громадськість - це одна чи більше фізичних або юридичних осіб, їх об`єднання, організації або групи; планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України; уповноважений центральний орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Міністерство екології та природних ресурсів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, а також головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки (пункти 1, 2 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 №32; далі - Положення про Мінприроди).

Згідно з статтею 2 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

Суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

Відповідно до частини 7 статті 5 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до Звіту з оцінки впливу на довкілля.

Згідно з частиною 10 статті 5 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" суб`єкт господарювання при підготовці звіту з оцінки впливу на довкілля враховує повністю, враховує частково або обґрунтовано відхиляє зауваження і пропозиції громадськості, надані в процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до Звіту з оцінки впливу на довкілля.

Приписами статті 6 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" встановлено, що звіт з оцінки впливу на довкілля включає: опис планованої діяльності; опис виправданих альтернатив; опис поточного стану довкілля; опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів; опис і оцінку можливого впливу на довкілля планованої діяльності; опис методів прогнозування, що використовувалися для оцінки впливів на довкілля; опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля; опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля; визначення усіх труднощів; усі зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого органу; стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності; резюме нетехнічного характеру інформації; список посипань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та оцінок, що містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля.

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що 25 вересня 2019 року Мінекоенерго оприлюднено на вебсайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля повідомлення про плановану діяльність.

25.10.2019 Мінекоенерго листом № 10/7/6128-19 повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД", що з дня офіційного оприлюднення зазначеного Повідомлення про плановану діяльність зауважень і пропозицій від громадськості щодо планованої діяльності до Мінекоенерго не надходили.

Відповідно до звіту з оцінки впливу на довкілля планована діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" буде проваджуватися на Караванському родовищі, що розташоване у Валківському районі Харківської області, на відстані 0,132 км на південний-схід від найближчої житлової забудови селища Караван.

Територія Караванського родовища в межах раніше виданого Спеціального дозволу на користування надрами № 3952 частково зайнята дачними ділянками (4,11 га), частково лісовим масивом та СЗЗ (14,49 га). Звітом з оцінки впливу на довкілля не передбачається розробка цієї частини родовища, а також 50-ти метрової полоси вздовж дачних ділянок (додаток 17), передбачається лише розробка на вільній площі 4,05га.

Згідно з інформацією, наведеною у звіті площа Караванського родовища складає 27,1 га, площа, що планується до розробки становить 4,05 га. Площа, що планується до розробки знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6311290003:01:007:001, що підтверджується в додатках 17 до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Також, відповідно до інформації, наведеної у звіті, негативного впливу на навколишнє водне середовище (підземні та поверхневі води) під час провадження планованої діяльності не передбачається. Здійснення планованої діяльності планується лише на вільній площі 4,05 га. Здійснення провадження планованої діяльності не передбачається на землях зайнятих лісовим масивом.

Крім того, у звіті вказано, що при штатному режимі роботи та умові дотримання екологічних вимог - вплив на рослинний та тваринний світ буде в допустимих межах і не призведе до незворотних наслідків.

Відповідно до частини 8 статті 6 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" звіт з оцінки впливу на довкілля підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації та зберігається в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля протягом усього часу провадження планованої діяльності, але не менш як п`ять років з дня отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, звіт з оцінки впливу на довкілля підписаний директором ТОВ НТВК "Україна" Уразовською М.К. та інженером - проектувальником ОСОБА_3 та погоджено директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" О.І. Поляхом.

На підставі вищенаведеного, колегія судів робить висновок, що у звіті з оцінки впливу на довкілля зазначено всі необхідні дані, передбачені Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" проведення планованої діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД".

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" громадське обговорення у процесі оцінки впливу на довкілля проводиться з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності.

Згідно з частиною 5 статті 7 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться у формі громадських слухань та у формі надання письмових зауважень і пропозицій (у тому числі в електронному вигляді).

Відповідно до частини 9 статті 7 Закону порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля встановлює Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року № 989 затверджено Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля (далі - Порядок № 989), який визначає механізм проведення громадських слухань у процесі громадського обговорення планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 989 уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган забезпечує проведення громадських слухань у процесі громадського обговорення планованої діяльності шляхом:

- оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, а в разі необхідності - оголошення про проведення повторних громадських слухань;

- проведення громадських слухань;

- розгляду, повного врахування, часткового врахування або обґрунтованого відхилення зауважень і пропозицій громадськості, отриманих під час громадських слухань;

- підготовки і оприлюднення шляхом внесення до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля звіту про громадське обговорення.

Згідно з частиною 1 статтею 8 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган оприлюднює оголошення про початок громадського обговорення протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього звіту з оцінки впливу на довкілля. Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюється у спосіб та в порядку, визначені статтею 4 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля має містити інформацію про: 1) плановану діяльність (стисла характеристика); 2) суб`єкта господарювання; 3) уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган, який забезпечує проведення громадського обговорення; 4) процедуру прийняття рішення про провадження планованої діяльності та орган, який розглядатиме результати оцінки впливу на довкілля; 5) строки, тривалість та порядок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, включаючи інформацію про час і місце усіх запланованих громадських слухань; 6) державний орган, що забезпечує доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої доступної інформації щодо планованої діяльності; 7) орган, до якого направляються запитання, зауваження чи пропозиції, та строки подання запитань, зауважень і пропозицій, у тому числі його поштову та електронну адреси, на які надсилаються пропозиції та зауваження; 8) наявну екологічну інформацію щодо планованої діяльності; 9) місце (місця) розміщення звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації, яку визначає суб`єкт господарювання, а також час, з якого громадськість може ознайомитися з ними.

Частиною 3 статті 8 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" передбачено, що на офіційному веб-сайті уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженого центрального органу в мережі Інтернет та на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується провадити плановану діяльність, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля розміщується протягом усього часу з дня офіційного оприлюднення до завершення строку обговорення.

Щодо інформування громадськості, колегія судів зазначає.

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що на виконання вимог статті 8 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" Мінекоенерго 10.02.2020 оприлюднено на вебсайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля .

Відповідно частини 3 статті 4 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюються суб`єктом господарювання не пізніше трьох робочих днів з дня їх подання уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації (не менше двох), визначених суб`єктом господарювання, територія розповсюдження яких охоплює адміністративно-територіальні одиниці, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, а також розміщуються на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується провадити плановану діяльність, або оприлюднюються в інший спосіб, що гарантує доведення інформації до відома мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на території якої планується розміщення об`єкта, чи до відповідної територіальної громади, яка може зазнати впливу планованої діяльності, та інших зацікавлених осіб.

Таким чином, з аналізу вимог чинного законодавства встановлено, що суб`єкт господарювання самостійно визначає засоби масової інформації, в яких публікувалося оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та місце розміщення на дошках оголошень.

Так матеріали справи свідчать, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" розміщено оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля на дошках оголошень Огульцівської сільської ради та Люботинської міської ради, що підтверджується наданими до справи копіями фотографій.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що повідомлення про плановану діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" опубліковано у газетах "Харківський кур`єр" від 23.09.2019 № 76 та "ЕКОсвіт" від 23.09.2019 № 8, розміщено суб`єктом господарювання на дошках оголошень та оприлюднено Мінекоенерго на вебсайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

Також, матеріалами справи підтверджується, що оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля було опубліковано Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Арктур ЛТД" у газетах "Харківський кур`єр" від 10.02.2020 № 12 та "ЕКОсвіт" від 10.02.2020 № 8, розміщено на дошках оголошення та оприлюднено Мінекоенерго на вебсайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

Колегія судів не бере до уваги доводи апелянтів про те, що газета ЕКОсвіт не має вільного розповсюдження на території міста Люботин, селища Караван або селища Огульці, оскільки вона видається Харківською обласною організацією Українського товариства охорони природи, а отже вона розповсюджується на територію Харківської області.

Також, апелянти наголошують на відсутності в Звіті про громадське обговорення доказів розміщення оголошень про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля протягом усього строку, посилаючись на частину третю статті 8 Закону.

Так, відповідно до частини сьомої статті 7 Закону уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган забезпечує підготовку звіту про громадське обговорення. Невід`ємною частиною звіту про громадське обговорення є відомості про оприлюднення інформації в порядку, визначеному статтею 4 нього Закону, та підтвердження такого оприлюднення, перелік матеріалів, наданих на розгляд громадськості, протоколи громадських слухань, усі отримані письмові зауваження і пропозиції громадськості, а також таблиця із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій.

Тобто, обов`язковими є лише відомості про оприлюднення інформації в порядку, визначеному статтею 4 Закону, що і було зазначено у звіті про громадське обговорення, а отже, твердження апелянтів не знайшли своє підтвердження.

На підставі вищенаведеного колегія судів робить висновок, що судом першої інстанції було правомірно встановлено дотримання Мінекоенерго, Товариством вимог Закону в частині інформування громадськості в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля планованої діяльності ТОВ АВФ Арктур Лтд .

Щодо посилань апелянтів на порушення проведення громадських слухань, а саме невідповідність місця проведення громадських слухань вимогам Порядку № 989, колегія судів зазначає.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 989 під час громадського обговорення планованої діяльності може проводитися одне або більше громадських слухань. Кількість громадських слухань визначається суб`єктом господарювання з урахуванням масштабів очікуваного впливу.

Приписами пункту 8 Порядку № 989 визначено, що якщо вплив планованої діяльності не поширюється за межі області, громадські слухання проводяться за місцем провадження планованої діяльності або в адміністративному центрі адміністративно-територіальної одиниці, яка може зазнати впливу планованої діяльності.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", суб`єкт господарювання подає оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 8 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля має містити інформацію про час і місце усіх запланованих громадських слухань.

Так, в пункті 5 оголошення про громадське обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля зазначено, що громадські слухання відбудуться 04.03.2020 о 12 год. 30 хв. в актовій залі Огульцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Валківської районної ради Харківської області за адресою: вул. Артема Холодного, 38, с. Огульці, Валківського району, Харківської області.

Тобто, суб`єкт господарювання самостійно визначив час, місце проведення громадських слухань та їх кількість.

Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" та Порядком № 989 не передбачено обмеження у виборі місця проведення громадських слухань в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці, також не передбачено і вимоги до приміщення, в яких проводяться громадські слухання не встановлені.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що оскільки Караванське родовище знаходиться на території Люботинської міськради та Огульцівської сільради Валківського району Харківської області, що підтверджено наявним у матеріалах справи інформацією з Публічної кадастрової карти України, а тому громадські слухання могли проводитись як і в селищі Караван, так і в місті Люботин, або в селі Огульці.

Тобто доводи апелянтів на невідповідність місця проведення громадських слухань вимогам Порядку № 989 не знайшли своє підтвердження.

Щодо врахування зауважень громадськості, колегія судів зазначає.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону при підготовці Висновку з оцінки впливу на довкілля (далі - Висновок з ОВД) уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги Звіт з ОВД та звіт про громадське обговорення.

Згідно з пунктом 26 Порядку № 989 розглядаючи Звіт з ОВД та готуючи Висновок з ОВД, уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган розглядає, повністю враховує, частково враховує або обґрунтовано відхиляє усі зауваження і пропозиції, отримані в ході громадських слухань та протягом усього строку громадського обговорення. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган складає таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень і пропозицій.

Так, як вбачається з матеріалів справи, Мінекоенерго, проаналізувавши інформацію, надану у Звіті з оцінки впливу на довкілля , та інформацію, отриману від громадськості під час громадського обговорення, прийняло рішення про видачу ТОВ Агровиробнича фірма Арктур ЛТД Висновку з ОВД планованої діяльності з видобування скляного піску на Караванському родовищі площею 27,1 га.

Також, як вбачається з Висновку з ОВД, що з урахуванням вимог природоохоронного законодавства, інформації, наданої у Звіті з ОВД, та інформації, отриманої від громадськості, на сторінках 13-19 Висновку з ОВД Мінекоенерго вказало ряд екологічних умов провадження планованої діяльності, які відповідно до частини другої статті 9 Закону є обов`язковими для виконання, порушення яких згідно з частиною першою статті 16 Закону є підставою для зупинення діяльності підприємства.

Апелянти наголошують, що відповідачем не взято до уваги зауваження та пропозиції громадськості, що містяться у протоколі громадських слухань.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону усі пропозиції та зауваження громадськості, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженим центральним органом.

Однак, зауваження та пропозиції, які на думку апелянтів не були взяті до уваги відповідачем містяться в розділі 3 Протоколу громадських слухань, а саме Запитання та відповіді до доповідачів. На зазначені запитання представником Товариства було надано відповідь.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, на сторінках 9-10 Висновку з ОВД визначено вплив на водне середовище під час провадження планованої діяльності та надані необхідні розрахунки та обґрунтування.

Розділом 6 Висновку з ОВД на суб`єкта господарювання покладено обов`язок із здійснення після проектного моніторингу, зокрема здійснювати гідрогеологічні спостереження за режимом підземних вод на території планованої діяльності та в зоні впливу об`єкту (щоквартально).

Здійснення відповідних спостережень дозволить дослідити вплив планованої діяльності па ґрунтові води.

Висновком з оцінки впливу на довкілля встановлені екологічні умови для провадження планованої діяльності, зокрема здійснювати розробку Караванського родовища на площі 4,05 га, що планується до розробки згідно із Звітом з ОВД.

Тобто, Міністерством енергетики та захисту довкілля України були враховані усі зауваження громадськості під час підготовки Висновку з ОВД.

Крім того, відповідно до інформації, зазначеної у Журналі реєстрації учасників громадських слухань від 04.03.2020, який долучено до протоколу громадських слухань у громадських слуханнях взяли участь 15 громадян.

Під час проведення громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, яке тривало 25 робочих днів, а саме з 11.02.2020 по 17.03.2020, громадськість не була обмежена в праві в тому числі надати до Мінекоенерго будь-які письмові зауваження та пропозиції щодо планованої діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-виробнича фірма "Аркут ЛТД".

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку є:

- порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля;

- безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості;

- інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.

На підставі вищевикладеного. колегія судів робить висновок, що відсутні підстави для скасування "Висновку з оцінки виливу на довкілля планованої діяльності з видобування скляною піску на Караванському родовищі площею 27.1га" №7-03/12-201992345511 від 21.04.2020, що виданий Міністерством енергетики та захисту довкілля України, оскільки відповідачем дотримано процедуру, визначену у статті 2 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", враховано результати участі громадськості і відображено у Звіті про громадське обговорення.

Разом з цім , колегія судів звертає увагу на те, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Так, у своєму Рішенні від 22.04.2008 № 9-рп/2008 Конституційний Суд України в питанні ненормативності актів підкреслює, що: "За своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію".

Правова позиція щодо оскарження індивідуальних актів викладена і Вищим адміністративним судом України в Інформаційному листі від 01.06.2010 № 781/11/13-10 "Щодо застосування окремих норм матеріального права під час розгляду адміністративних справ", згідно з якою: "Юридична наука визначає, що нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування. Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти. Останні стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами. З`ясування цієї обставини має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені".

Оскаржуваний висновок з оцінки впливу на довкілля в розумінні статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є актом індивідуальної дії та жодним чином не стосується прав та обов`язків позивачів.

Крім того, суд зазначає, що сам по собі "Висновок з оцінки виливу на довкілля планованої діяльності" враховується при прийнятті рішення про провадження планової діяльності та може бути як підставою для видачі рішення про провадження планової діяльності, так і підставою для відмови у видачі такого рішення.

Вказана позиція викладене також в постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 по справі № 640/21828/18.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянтів, позивачів у справі.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 року по справі № 520/8862/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов Повний текст постанови складено 01.04.2021 року