Рішення

від 09.12.2020 по справі 520/11425/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

09 грудня 2020 року № 520/11425/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі судового засідання - Говтві Д.В.,

за участі:

представник відповідача - Шаповалова Б.Р.,

розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЕРНА ФУРНІТУРА» щодо розподілу судових витрат по справі №520/11425/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЕРНА ФУРНІТУРА» (61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 199 Б, оф. 716, код ЄДРПОУ 41779593) до Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 16 Б, код ЄДРПОУ 43332958) про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ДВЕРНА ФУРНІТУРА , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою, в якому просить суд:

-стягнути з Слобожанської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати у справи № 520/11425/2020 на професійну правничу допомогу в розмірі 19700,00 грн. та судового збору в розмірі 4712,29 грн.

Представник заявника у судове засідання з розгляду клопотання щодо витрат на професійну правничу допомогу не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином. У заяві просив розглядати питання щодо розподілу судових витрат за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засідані проти задоволення заяви представника товариства заперечував з підстав, що викладені у запереченнях на заяву про стягнення судових витрат.

Приписами ч. 4, 5 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, зміст поданої заяви, суд зазначає наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДВЕРНА ФУРНІТУРА (61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 199 Б, оф. 716, код ЄДРПОУ 41779593) до Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 16 Б, код ЄДРПОУ 43332958) про визнання протиправними та скасування рішень - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA807000/2020/001063/2 від 05.06.2020 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови Слобожанської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2020/00324 від 05.06.2020 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 16 Б, код ЄДРПОУ 43332958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДВЕРНА ФУРНІТУРА (61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 199 Б, оф. 716, код ЄДРПОУ 41779593) суму сплаченого судового збору у розмірі 4712,29 грн. (чотири тисячі сімсот дванадцять гривень 29 копійок).

Відповідно до положень ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 3, 5 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Виходячи зі змісту вказаних норм, слід дійти висновку, що подання заяви та відповідних доказів має певні строкові обмеження, а саме така заява подається:

1) до закінчення судових дебатів у справі;

2) або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови надання стороною відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів.

З матеріалів справи встановлено, що позивач у позовній заяві просив суд вирішити питання про судові витрати.

Рішення по справі №520/11425/2020 прийнято судом 26.11.2020 року, заява разом з документами на підтвердження понесених витрат подана до суду 01.12.2020 року, тобто в межах строку встановленого ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

За визначенням ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАСУ).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАСУ).

Відповідно до ч.3 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4, 5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст. 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.06.2018 року у справі №904/8308/1, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано до матеріалів справи: акт виконаних робіт (наданих послуг) №193-А, платіжні доручення №681 від 19.08.2020, №798 від 30.11.2020, додаткову угоду.

Згідно акту виконаних робіт (наданих послуг) №193-А виконавцем надані наступні послуги:

складання та подання до суду позовної заяви з завіреними належним чином додатками до позовної заяви - 10000,0 грн.;

підготовка та подання до суду клопотання про відкриття провадження в адміністративній справі - 700,0 грн.;

участь адвоката та представництво клієнта у судовому засіданні - 3000,0 грн.;

вивчення відзиву на позов - 1000,0 грн.;

підготовка та подання до суду відповіді на відзив - 3000,0 грн.;

підготовка та подання до суду заяви про розподіл судових витрат - 2000,0 грн.

Судове засідання, що призначене на 28.10.2020 року, згідно протоколу судового засідання проводилось 8 хвилин.

Судове засідання, що призначене на 04.11.2020 року, згідно протоколу судового засідання проводилось 1 хвилину.

Судове засідання, що призначене на 26.11.2020 року, згідно протоколу судового засідання проводилось 34 хвилини.

Суд вказує, що компенсація витрат часу адвоката на документальне оформлення наданих послуг є необґрунтованою, оскільки такі дії не є наданням правничої допомоги.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Проаналізувавши надані документи, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд приходить до висновку, що до належних та підтверджених позивачем належать судові витрати на правову допомогу в сумі 7000,0 грн.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (п.268).

Стосовно стягнення з Слобожанської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору в розмірі 4712,29 грн., суд зазначає, що рішенням суду від 26.11.2020 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 16 Б, код ЄДРПОУ 43332958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДВЕРНА ФУРНІТУРА (61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 199 Б, оф. 716, код ЄДРПОУ 41779593) суму сплаченого судового збору у розмірі 4712,29 грн. (чотири тисячі сімсот дванадцять гривень 29 копійок).

З огляду на викладене заява про вирішення питання щодо розподілу судових витрат підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 246, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЕРНА ФУРНІТУРА» щодо розподілу судових витрат по справі №520/11425/2020 - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м. Харків, вул. Короленка, буд. 16 Б, код ЄДРПОУ 43332958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВЕРНА ФУРНІТУРА» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,0 грн.

В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 09 грудня 2020 року.

Суддя Кухар М.Д.