Постанова

від 09.12.2020 по справі 280/3990/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 280/3990/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Запорізької міської ради

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року, (суддя суду першої інстанції Максименко Л.Я.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Запоріжжя, повне судове рішення складене 17.08.2020 року, в адміністративній справі №280/3990/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Спецмашпром-2000 до Запорізької міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

16 червня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю Спецмашпром-2000 звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило: визнати протиправними дії Запорізької міської ради щодо відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно з листом, а не шляхом прийняття рішення та зобов`язати Запорізьку міську раду розглянути питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із прийняттям відповідного владного рішення про надання TOB Спецмашпром -2000 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в районі пров. Зустрічного,9 , орієнтовною площею 0,15 га для проїзду на транспортних засобах.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що у жовтні 2019 року товариство звернулось до Запорізької міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності для надання в користування на умовах сервітуту для проїзду до суміжної земельної ділянки, яка перебуває у користування ТОВ Спецмашпром-2000 . Проте, листом Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 17.12.2019 позивачу повідомлено, що більша частина запитуваної земельної ділянки визначена як проектна магістральна вулиця районного значення, що унеможливлює встановлення обмеження на користування земельною ділянкою. На думку позивача, відсутність самого рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу на розробку технічної документації в межах встановленого законом місячного строку свідчить про недотримання відповідачем вимог Земельного кодексу України та Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Тому, лист від 17.12.2019 № 4910 не може сприйматись як належна відмова у наданні дозволу, оскільки питання вирішене не у встановленому законом порядку. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Запорізької міської ради щодо не розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Спецмашпром-2000 від 11.10.2019 вх.№ 13527/03-32/03 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності, вільну від об`єктів нерухомості орієнтовною площею 0,15 га, для надання у користування на умовах сервітуту. Зобов`язано Запорізьку міську раду розглянути клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Спецмашпром-2000 від 11.10.2019 вх.№ 13527/03-32/03 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності, вільну від об`єктів нерухомості орієнтовною площею 0,15 га, для надання у користування на умовах сервітуту з прийняттям за наслідками його розгляду рішення по суті порушеного у клопотанні питання у відповідності до статті 123 Земельного кодексу України .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції при задоволенні позову вийшов за межі позовних вимог без достатніх для цього підстав. Також, відповідач зазначає, що відмова в задоволенні заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою відповідає вимогам Закону, більш того, вказаною відмовою не порушено прав та інтересів позивача, оскільки він не позбавлений права самостійно замовити проект землеустрою.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.10.2019 TOB Спецмашпром -2000 звернулось до Запорізької міської ради із клопотанням (вх.№ 13527/03-32/03) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності, вільну від об`єктів нерухомості орієнтовною площею 0,15 га, для надання у користування на умовах сервітуту для проїзду на транспортному засобі по наявному шляху до суміжної земельної ділянки комунальної власності, площею 1,1425 кадастровий номер 2310100000607:045:0027, яка перебуває у користуванні ТОВ Спецмашпром -2000 на підставі договору оренди землі від 19.05.2015 за № 201507000100134 (право оренди зареєстроване 09.09.2015 за № 11181641) укладеного із Запорізькою міською радою (арк. справи 50). До заяви в якості додатків додані: схема розташування земельної ділянки, запитуваної до відведення та статуні документи заявника.

Листом від 17.12.2019 вих. №4910 Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради розглянувши звернення TOB Спецмашпром -2000 від 11.10.2019 вх.№ 13527/03-32/03 повідомив товариство про те, що відповідно до Плану зонування території м. Запоріжжя , затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 28.02.2018 № 75, більша частина запитуваної земельної ділянки знаходиться в зоні ТР-3 - зоні вулиць в червоних лініях. Згідно з генеральним планом м. Запоріжжя, затвердженим рішенням Запорізької міської ради від 15.09.2004 № 4, зі змінами, затвердженими рішенням Запорізької міської ради № 31 від 27.09.2017, більша частина запитуваної земельної ділянки визначена як проектна магістральна вулиця районного значення. Враховуючи вищезазначене, є неможливим встановлення обмеження на користування земельною ділянкою, яка призначена згідно чинною містобудівною документацією для розташування магістральної вулиці районного значення. (арк.справи 53).

Не погодившись з відмовою відповідача та з вимогою вчинити певні дії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що заяву позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою відповідач повинен був розглянути на пленарному засіданні ради та прийняти відповідне рішення по суті порушеного питання. Надання інформаційної відповіді позивачу листом є порушенням вимог Закону та протиправною бездіяльністю відповідача щодо розгляду заяви позивача по суті вимог у визначений Законом спосіб, відтак, адміністративний позов необхідно задовольнити частково.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Згідно з п. б ст. 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.

Відповідно до частин першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом положень ст. 122 Земельного кодексу України вирішення питань стосовно передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Частиною 2 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, наведені норми права дають підстави для висновку про те, що за наслідками розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов`язаний прийняти одне із таких рішень: або надати такий дозвіл або відмовити у його наданні. Отже, за наслідками розгляду такого питання уповноважений орган приймає відповідний розпорядчий документ, який є правовим актом індивідуальної дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, в даному випадку відповідач, за наслідками розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, був зобов`язаний прийняти розпорядчий документ у формі рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки для надання її у користуваня або про відмову у наданні такого дозволу. Проте, відповідного рішення за наслідком розгляду клопотання позивача Запорізькою міською радою не прийнято.

В той же час, клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, яке подане 11.10.2019 року, враховуючи приписи частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, мало бути розглянуто у місячний строк, тобто не пізніше 11.11.2019 року. Однак, всупереч вимогам зазначеної норми, відповідачем не розглянуто клопотання позивача у визначений строк. У відповідь на клопотання позивача структурний підрозділ відповідача направив лист від 17.12.2019 вих. №4910 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність належним чином оформленого рішення Запорізької міської ради про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.

Вказаний правовий висновок кореспондується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 року №806/2208/17.

Відтак суд апеляційної інстанції вважає доцільним вихід суду першої інстанції за межі позовних вимог для умов належного та ефективного захисту порушеного права позивача та визнання судом протиправною саме бездіяльності Запорізької міської ради щодо розгляду клопотання ТОВ Спецмашпром-2000 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення у користування земельною ділянкою.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Дніпровської міської ради з приводу розгляду клопотання від 18.08.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою підлягають задоволенню.

Враховуючи, що протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень, які передбачені у частині 3 статті 123 Земельним кодексом України, у визначений законом строк, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання відповідача розглянути клопотання позивача для умов прийняття рішення про надання або рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки.

Доводи відповідача з приводу порушення судом першої інстанції вимог норм процесуального права, у зв`язку з тим, що представник відповідача дізнався про розгляд справи судом першої інстанції 17.08.2020 року - тобто безпосередньо в день її розгляду, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки як видно з матеріалів справи повістку про виклик відповідача до суду, судом першої інстанції було направлено Запорізькій міській раді 13.08.2020 року на офіційну електронну адресу органу місцевого самоврядування. (а.с.68) Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідач не заперечує проти факту надходження повістки на електронну адресу Запорізької міської ради 13.08.2020 року - за 5 днів до судового засідання як це передбачено КАС України, однак зазначає, що представник відповідача отримав інформацію щодо розгляду справи лише 17.08.2020 року.

Суд зазначає, що в даному випадку не має місця порушення судом першої інстанції вимог норм процесуального права, адже ст. 124 КАС України передбачено право суду надсилати судові повістки на офіційну адресу суб`єкта владних повноважень, Запорізька міська рада - як відповідач повістку на своє електронну адресу отримала вчасно, в свою чергу, невчасне отримання саме представником відповідача інформації про час та місце розгляду справи відбулось вочевидь з підстав незалежних від суду першої інстанції, а відтак не може слугувати підставою для скасування рішення суду.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, відсутні.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Запорізької міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року в адміністративній справі №280/3990/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку відповідно до ч. 2 ст. 328 КАС України не підлягає.

Постанова в повному обсязі складена 09.12.2020 року.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Д.В. Чепурнов

суддя А.В. Шлай