Постанова

від 08.12.2020 по справі 400/2032/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2032/20 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року по справі № 400/2032/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Миколаївського управління ГУ ДПС у Миколаївській області, Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У травні 2020 року ФОП ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення МУ ГУ ДПС у Миколаївській області від 27 червня 2019 року № 228/14-29-50-06/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ГУ ДПС у Миколаївській області поновити з 30 червня 2019 року реєстрацію позивача, як платника єдиного податку третьої групи та внести відповідний запис до реєстру платників єдиного податку;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 6 березня 2020 року № 0027645005.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що в II-IV кварталах 2018 року позивач помилково сплачував єдиний податок на розрахунковий рахунок, призначений для сплати єдиного внеску. В березні 2019 року позивач самостійно виправив цю помилку, сплативши всю суму єдиного податку на вірний рахунок. Незважаючи на це, в червні 2019 року, у зв`язку з наявністю податкового боргу, Миколаївське управління ГУ ДПС у Миколаївській області, анулювало реєстрацію позивача, як платника єдиного податку, а в березні 2020 року податковим повідомленням-рішенням нарахував штраф за несвоєчасну сплату єдиного податку. Позивач вважає, що анулюванню реєстрації платника єдиного податку повинна була передувати перевірка, але такої перевірки відповідачі не проводили. Крім того, на думку позивача, сплата єдиного податку на інший рахунок, не є порушенням вимог податкового законодавства, що виключає застосування штрафу.

Головне управління ДПС у Миколаївській області проти задоволення позову заперечувало, надало до суду першої інстанції відзив, у якому зазначило, що анулювання реєстрації ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку, відбулось на підставі інформації від Управління податків і зборів з фізичних осіб, згідно з якою за позивачем на день прийняття рішення про анулювання реєстрації рахувався податковий борг у виді пені в сумі 659,68 грн. (а. с. 79-80).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 29 липня 2020 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення від 27 червня 2019 року № 228/14-29-50-06/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Зобов`язав Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43144729) поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в реєстрі платників єдиного податку, починаючи з 30 червня 2019 року.

Податкове повідомлення-рішення від 6 березня 2020 року № 0027645005, визнав протиправним та скасував.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївського управління ГУ ДПС у Миколаївській області (вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030, ЄДРПОУ 43189120) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 522,40 грн. (дві тисячі п`ятсот двадцять дві гривні сорок копійок).

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43144729) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору у розмірі 2 522,40 грн. (дві тисячі п`ятсот двадцять дві гривні сорок копійок).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- судом першої інстанції помилково зроблено висновок, що передумовою винесення рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку повинна бути перевірка підтвердження наявності податкового боргу;

- податкове повідомлення-рішення від 06.03.2020 № 0027645005 сформоване за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб(затримка сплати 33-219 днів грошового зобов`язання у розмірі 20%);

- інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст відзиву до позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як ФОП з 31.07.2007, спрощена система оподаткування застосовувалась з 01.01.2012, третю групу платника єдиного податку обрано з 01.07.2013.

ФОП ОСОБА_1 здійснював сплату єдиного податку з фізичних осіб за невірними реквізитами, про що дізнався 26.03.2019 та цього ж дня сплатив 50 716,05 грн. на вірний рахунок (а.с.26, 27)

В ІКП наявна інформація про зарахування 26.03.2019 сплаченої ФОП ОСОБА_1 суми єдиного податку у розмірі 50 716,05 грн та нарахування 26.03.2019 пені відповідно до ст.129 Податкового кодексу України у сумі 961,44 грн. Податковий борг по єдиному податку на 01.06.2019 становив 659,68 грн.

Як слідує з витягу з інтегрованої картки платника податків, рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку приймалось Миколаївським управлінням ГУ ДПС у Миколаївській області, не у зв`язку з податковим боргом, який виник на підставі помилкового зарахування позивачем єдиного податку на рахунок для єдиного внеску, а у зв`язку з наявністю непогашеної пені в розмірі 659,68 грн. (а. с. 86).

27 червня 2019 року МУ ГУ ДПС у Миколаївській області прийняла рішення № 228/14-29-50-06/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 на підставі ст. 298 п. 298.2. пп. 298.2.3. пп. 8 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), тобто у зв`язку з наявністю податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Як слідує з цього рішення, факт наявності податкового боргу встановлено на підставі відомостей (висновків) щодо наявності податкового боргу від Управління податків і зборів з фізичних осіб від 14 червня 2019 року № 1767/14-13-01-10-2 (а. с. 16).

12 лютого 2020 року позивач оскаржив до ДПС України рішення від 27 червня 2019 р. № 228/14-29-50-06/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, яка своїм рішенням від 2 травня 2020 р. відмовила в задоволенні скарги.

06 березня 2020 року ГУ ДПС у Миколаївській області прийняло податкове повідомлення-рішення № 0027645005, на підставі статей 122,126 Податкового кодексу України , яким на ФОП ОСОБА_1 було накладено штраф за затримку сплати єдиного податку у розмірі 20%, що складає 10 346,74 грн.

20 березня 2020 року позивач оскаржив до ДПС України податкове повідомлення-рішення і за останньою скаргою рішення до тепер не прийнято (а. с. 14-15, 17-23).

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що МУ ГУ ДПС у Миколаївській області діяло протиправно, скасовуючи реєстрацію ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного внеску, так як не провело обов`язкової перевірки і крім цього, Миколаївське управління ГУ ДПС у Миколаївській області, не дотрималося строку, передбаченого статтею 298 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податковому кодексу України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються у главі 1 розділу XIV ПК України.

Відповідно до ст. 299 п. 299.11. ПК України, яка визначає порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

13 лютого 2020 року ГУ ДПС у Миколаївській області провела камеральну перевірку своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з єдиного податку, результати якої оформлені Актом № 001101/14-29-50-05/ НОМЕР_1 (а. с. 81-82).

Як зазначено в акті, ФОП ОСОБА_1 порушено пункт 126.1., статті 126, пункт 295.3. статті 295 ПК України, а саме несвоєчасно сплачено єдиний податок.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, що цей акт перевірки не може розглядатись в якості акту перевірки, на підставі якого прийнято рішення від 27 червня 2019 року № 228/14-29-50-06/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , так як він складений майже через 8 місяців після анулювання реєстрації позивача, як платника єдиного податку.

На підставі акту перевірки, МУ ГУ ДПС у Миколаївській області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0027645005, яким за затримку в 33, 87, 117, 219 календарних днів сплати єдиного податку в розмірі 51 733,70 грн. позивач оштрафований на 10 346,74 грн. (а. с. 13).

12 лютого 2020 року позивач оскаржив до ДПС України рішення від 27 червня 2019 року № 228/14-29-50-06/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, яка своїм рішенням від 2 травня 2020 року відмовила в задоволенні скарги, а 20 березня 2020 року позивач оскаржив до ДПС України податкове повідомлення-рішення і за останньою скаргою рішення до тепер не прийнято (а. с. 14-15, 17-23).

Як вбачається з матеріалів справи, в II-IV кварталах 2018 року позивач сплатив 50 716,05 грн єдиного податку на рахунок для єдиного внеску (а. с. 27).

26 березня 2019 року позивачем самостійно виявлено помилку та перераховано 50 716,05 грн на рахунок єдиного податку (а. с. 26).

В той же час, як слідує з витягу з інтегрованої картки платника податків, рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку приймалось Миколаївським управлінням ГУ ДПС у Миколаївській області, не у зв`язку з податковим боргом, який виник на підставі помилкового зарахування позивачем єдиного податку на рахунок для єдиного внеску, а у зв`язку з наявністю непогашеної пені в розмірі 659,68 грн. (а. с. 86).

Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що несплачена пеня, безвідносно від підстав її виникнення, є невід`ємною складовою частиною податкового боргу, отже доводи позивача про те, що ця пеня була нарахована в день погашення заборгованості з єдиного податку і не є заборгованістю з єдиного податку, а тому не могла бути підставою для анулювання реєстрації позивача, як платника єдиного податку є хибними.

Відповідно до ст. 14 п. 14.1. пп. 14.1.162. ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (ст. 14 п. 14.1. пп. 14.1.175. ПК України).

Позивач не надав суду доказів погашення податкового боргу у виді пені в сумі 659,68 грн.

Але однією із обов`язкових умов анулювання реєстрації платника єдиного податку відповідно до підпункту 8, підпункту 298.2.3, пункту 298.2 статті 298 ПК України є наявність податкового боргу у платника податків на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Податковий борг у виді пені в сумі 659,68 грн. виник в березні 2019 року і не був погашений позивачем до моменту прийняття рішення від 27 червня 2019 року № 228/14-29-50-06/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, але цей строк складає менше двох кварталів, що є обов`язковою передумовою для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є встановлення контролюючим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Судом першої інстанції встановлено, що жодної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 контролюючим органом проведено не було та, відповідно не було складено акта про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Спірне рішення від 27.06.2019 про анулювання в реєстрі свідоцтва платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 30.06.2019 було прийняте контролюючим органом на підставі картки особового рахунку платника податку, а не на підставі акта перевірки, як встановлено пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне рішення прийняте всупереч порядку та без дотримання вимог спеціального законодавства, що свідчить про відсутність законних підстав для його прийняття. Доказів на підтвердження зворотного апелянтом не надано не було.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі № 200/5738/19-а (№К/9901/29417/19) від 19.11.2019.

Так як позивач незаконно був позбавлений статусу платника єдиного податку, його вимога про покладення на ГУ ДПС у Миколаївській області обов`язку поновлення такого статусу, також підлягає задоволенню.

Вирішуючи спір щодо податкового повідомлення-рішення 06.03.2020 № 0027645005, суд першої інстанції виходив з того, що податкового боргу, який виник на підставі помилкового зарахування позивачем єдиного податку на рахунок єдиного внеску, вже не існувало, так як позивач самостійно перерахував всю суму єдиного податку на вірний рахунок ще в березні 2019 року.

Колегія суддів погоджується із цим висновком суду першої інстанції.

Також, МУ ГУ ДПС у Миколаївській області при прийнятті податкового повідомлення-рішення не враховані приписи статті 109 ПК України, відповідно до яких податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Суд першої інстанції за результатами дослідження належних, допустимих та достатніх доказів спростував доводи податкового органу про наявність у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що передували рішенню про анулювання реєстрації від 27.06.2019, з огляду на що апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав у відповідача для застосування положень пункту 299.10 статті 299 та підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок, що передумовою винесення рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку повинна бути перевірка підтвердження наявності податкового боргу колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України, яка визначає порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Доводи апелянта, щодо несвоєчасної сплати грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб (факт затримки сплати апелянт підтверджує таблицею, яка міститься в апеляційній скарзі), на підставі чого було сформоване податкове повідомлення-рішення від 06.03.2020 № 0027645005 колегія суддів відхиляє, з огляду на таке.

Так, в таблиці зазначається, що згідно податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця від 08.05.2019 № 9094067623 за І квартал 2019 року ОСОБА_1 мав сплатити самостійно визначене податкове зобов`язання в розмірі 23 605,17 грн до 20.05.2019 (граничний термін сплати), а, нібито, сплатив лише 15.08.2019.

Вищенаведене спростовується платіжним дорученням № 69 від 08.05.2019, відповідно до якого ОСОБА_1 сплатив суму у розмірі 23 605,17 коп. (єдиний податок за 1 квартал 2019 року) 08.05.2019, а не 15.08.2019, відтак в межах граничного терміну сплати та без порушення строків (а.с.150).

Також, згідно податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця від 16.08.2019 № 9184363508 за І півріччя 2019 року ОСОБА_1 мав сплатити самостійно визначене податкове зобов`язання в розмірі 11 221,54 грн. до 19.08.2019 (граничний термін сплати), а, нібито, сплатив лише 14.11.2019.

Натомість, як вбачається із платіжного доручення № 70 від 14.08. 2019, що ОСОБА_1 , сплатив суму у розмірі 11 221,54 грн. (єдиний податок за ІІ квартал 2019 року) 14.08.2019, а не 14.11.2019, відтак в межах граничного терміну сплати та без порушенім строків (а.с. 151).

Отже, розрахунки наведені в таблиці, та які також збігаються із розрахунками викладеними у податковому повідомленні-рішенні від 06.03.2020 № 0027645005 є безпідставними та не відповідають дійсності.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року по справі № 400/2032/20 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.