Постанова

від 09.12.2020 по справі 640/1788/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1788/20 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.,

секретаря Ткаченка В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - адвокати Джас І.В., Салазський О.С.,

від відповідача - Ярко В.С., Губко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Корона Санрайс до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2020 року, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Корона Санрійс (далі - позивач, ТОВ Корона Санрайс ) звернулось у суд з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - відповідач, Нацрада), в якому просить визнати протиправною бездіяльність щодо залишення без розгляду заяви про скасування оголошення попередження від 18 грудня 2014 року та зобов`язання за наслідками розгляду відповідної заяви прийняти рішення про скасування санкції оголошення попередження , застосованої за рішенням від 25 вересня 2014 року №965.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не виконані умови Положення про скасування санкції оголошення попередження , застосованої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення за порушення умов ліцензії та законодавства України телерадіоорганізаціями і провайдерами програмної послуги , затвердженого рішення Нацради від 08 лютого 2012 року №114 (далі - Положення), після отримання відповідної заяви позивача від 18 грудня 2014 року та не прийнято жодного рішення за результатами розгляду такої.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення Нацкомісії, яким встановлено невиконання позивачем рішення від 25 вересня 2014 року №965 є чинним, а за результатами перевірки таке невиконання підтверджено, відтак у відповідача були відсутні підстави призначати повторну перевірку за результатами розгляду заяви позивача від 18 грудня 2014 року. Також наголошує на тому, що позов поданий з пропуском строку, визначеного положеннями статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що Положення закріплює обов`язок регулятора розглянути заяву ліцензіата про скасування санкції оголошення попередження , а тому посилання відповідача на рішення про призначення позапланової перевірки, яке прийняте до подання такої заяви, є безпідставним. Наголошує, що відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання покладеного на нього обов`язку по розгляду заяви від 18 грудня 2014 року, а тому рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим. На спростування твердження про подання позову з пропуском строку звернення до суду, ТОВ Корона Санрайс зазначає, що про допущення бездіяльності відповідачем, яка є предметом оскарження, стало відомо тільки з листів останнього від 18 жовтня та 13 листопада 2019 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду - скасувати в частині, з таких підстав.

Судом установлено, що 10 вересня 2014 року за наслідками позапланової перевірки Нацрадою складено акт дотримання позивачем законодавства України № 19 ПП/Кв/ПС/14, згідно якого встановлені порушення частини 7 статті 27, пунктів а , б частини 1 статті 59, частини 8 статті 28 Закону України Про телебачення і радіомовлення .

25 вересня 2014 року відповідач прийняв рішення № 965 про визнання порушення ТОВ Корона Санрайс частини 8 статті 28 та пунктів а , б частини 1 статті 59 Закону України Про телебачення і радіомовлення та оголосив позивачу попередження (далі - Рішення № 965).

Згідно пункта 3 цього Рішення зобов`язано ліцензіата протягом місяця привести свою діяльність у відповідність до умов діючої ліцензії та чинного законодавства. Впродовж двох тижнів після цього надати до Національної ради звіт, завізований представником Національної ради у місті Києві. В разі невиконання ліцензіатом цього рішення по завершенні вказаного у рішенні терміну представнику Національної ради у місті Києві проінформувати про це Національну раду, у зв`язку з чим остання може призначити позапланову перевірку або оголосити попередження на підставі документальних свідчень про невиконання рішення, що передбачено частинам 5 та 6 статті 72 Закону України Про телебачення і радіомовлення , або звернутися до суду про анулювання ліцензії у зв`язку з невиконанням розпорядження про усунення порушень, що передбачено пунктом в частини 5 статті 37 Закону України Про телебачення і радіомовлення .

07 листопада 2014 року позивач подав звіт про приведення діяльності відповідно до умов ліцензії на мовлення та відповідні документи на підтвердження виконання, які отримані відповідачем 11 листопада 2014 року.

18 грудня 2014 року позивач подав до Нацради заяву про скасування санкції оголошення попередження.

Однак, зазначена заява дотепер відповідачем не розглянута та не прийнято одне з рішень, передбачених Положенням.

Уважаючи таку бездіяльність протиправною, ТОВ Корона Сервіс звернулось з відповідним позовом до суду.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем на виконання приписів Положення не прийнято рішення за результатами розгляду заяви позивача про скасування санкції оголошення попередження від 18 грудня 2014 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинами колегія суддів уважає за необхідне зазначити наступне.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань є Закон України Про телебачення і радіомовлення від 21 грудня 1993 року №3759-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №3759-ХІІ).

Згідно визначення, закріпленого у статті 1 цього Закону, ліцензія на мовлення - документ державного зразка, який видається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення та засвідчує право ліцензіата відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, використовувати канали мовлення, мережі мовлення, канали багатоканальних телемереж, а умови ліцензії - визначені ліцензією на мовлення та додатками до ліцензії організаційні, технологічні та змістовні характеристики мовлення, а також організаційно-технічні, фінансові, інвестиційні зобов`язання організації-ліцензіата.

Положеннями статті 3 Закону України №3759-ХІІ закріплено, що законодавство України про телебачення і радіомовлення складається з Конституції України, Закону України Про інформацію , цього Закону, законів України Про Суспільне телебачення і радіомовлення України, Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення , Про телекомунікації , Про радіочастотний ресурс України , міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У статті 4 цього Закону закріплені основні принципи державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, а саме, держава:

1. Проводить політику протекціонізму щодо розповсюдження програм і передач вітчизняного виробництва;

2. Створює умови для забезпечення засобами телерадіомовлення культурних та інформаційних потреб громадян України, а також потреб етнічних українців, які проживають за межами України;

3. Підтримує об`єднання суб`єктів інформаційної діяльності в галузі телебачення і радіомовлення (телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги) у самоврядні організації;

4. Не чинить перепон прямому прийому телевізійних і радіопрограм та передач з інших країн, які транслюються мовою національної меншини або подібною до неї регіональною мовою;

5. Встановлює дієві обмеження щодо монополізації телерадіоорганізацій промислово-фінансовими, політичними та іншими групами чи окремими особами, а також гарантує захист телерадіоорганізацій від фінансового і політичного тиску з боку фінансово-політичних груп та органів державної влади і органів місцевого самоврядування;

6. Гарантує реалізацію прав на інформацію, на вільне і відкрите обговорення суспільно важливих проблем із застосуванням телебачення і радіомовлення;

7. Всіма можливими законними засобами не допускає в інформаційних та інших телерадіопрограмах систематичного цілеспрямованого безпідставного загострення уваги на війні, насильстві і жорстокості, розпалюванні расової, національної та релігійної ворожнечі або позитивного їх подання (трактування), а також забезпечує ідеологічний і політичний плюралізм у сфері аудіовізуальних засобів масової інформації;

8. Законодавчо визначає органи влади, які здійснюють реєстраційні та регулюючі функції у галузі телерадіомовлення і не допускає створення нових чи наділення існуючих державних органів тотожними або дублюючими повноваженнями щодо аудіовізуальних засобів масової інформації.

Не допускається подвійне ліцензування одного й того ж виду діяльності в галузі телебачення і радіомовлення.

Відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення врегульована положеннями розділа ІХ Закону України №3759-ХІІ.

Частиною 1 статті 70 цього розділа передбачено, що Нацрада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог:

законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення;

Закону України Про рекламу щодо спонсорства і порядку розповсюдження реклами на телебаченні і радіомовленні;

законодавства про захист суспільної моралі;

законодавства про кінематографію щодо квоти демонстрування національних фільмів та щодо розповсюдження чи демонстрування телерадіоорганізаціями творів, розповсюдження і демонстрування яких заборонено законодавством про кінематографію;

законодавства про вибори.

Положеннями статті 71 Закону України №3759-ХІІ закріплено, що відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення несуть телерадіоорганізації, провайдери програмної послуги, їх керівники та працівники, інші суб`єкти господарської діяльності, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Винні в порушеннях несуть цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.

Міру відповідальності та відповідні санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлює суд. У визначених цим Законом випадках санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюються Національною радою.

Рішення Національної ради щодо застосування штрафних санкцій можуть бути оскаржені у судовому порядку.

Відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюється на підставі документальних свідчень, актів перевірки телерадіоорганізацій, звернень визначених цим Законом органів державної влади.

Відповідно до частини 2 статті 72 Закону України №3759-ХІІ Національна рада застосовує санкції до телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог цього Закону та/або умов ліцензії.

Перелік санкцій, які можуть бути застосовані Нацрадою, закріплені у частині 6 цієї правової норми, а саме:

оголошення попередження;

стягнення штрафу;

анулювання ліцензії на підставі рішення суду за позовом Національної ради.

Рішення про оголошення попередження приймається у разі першого порушення законодавства чи умов ліцензії телерадіоорганізацією або першого порушення законодавства провайдером програмної послуги.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 75 Закону України №3759-ХІІ з метою виконання рішення про застосування санкції Національна рада повідомляє ліцензіата про прийняте щодо нього рішення шляхом оприлюднення відповідного повідомлення про прийняте рішення на офіційному веб-сайті Національної ради та надсилає ліцензіату копію відповідного рішення протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Ліцензіат вважається належно повідомленим Національною радою про прийняте рішення через п`ять днів з моменту надсилання йому копії такого рішення рекомендованим листом.

У рішенні про застосування санкції Національна рада може встановити термін усунення порушення.

08 лютого 2012 року Національна рада своїм рішенням №114, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2012 року за №318/20631, затвердила Положення про скасування санкції оголошення попередження , застосованої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення за порушення умов ліцензії та законодавства України телерадіоорганізаціями і провайдерами програмної послуги (далі - Положення), яке розроблено для позасудового скасування санкції оголошення попередження .

Пунктом 2 Положення закріплено, що звернення із заявою до Національної ради про скасування санкції оголошення попередження відбувається за ініціативою ліцензіата.

Згідно підпунктів 3.2 та 3.3 Положення заяву про скасування санкції оголошення попередження ліцензіат має право подавати за умови:

якщо він не оскаржує або не оскаржив рішення Національної ради, яким оголошено попередження, у судовому порядку;

якщо ліцензіат не є системним порушником умов ліцензії та чинного законодавства;

якщо ліцензіатом вчасно надано звіт та матеріали, що підтверджують усунення порушень умов ліцензії та законодавства України, відповідно до пункту 2.2. глави 2 розділу ІІ.

До заяви ліцензіат повинен додати документальні свідчення, які підтверджують, що на дату подання заяви до Національної ради ліцензіатом було усунуто порушення, які стали підставою для застосування Національною радою санкції.

Згідно пункта 4 Положення під час розгляду заяви про скасування санкції оголошення попередження враховується факт виконання ліцензіатом рішення Національної ради щодо усунення порушень, які стали підставою для застосування санкції, та надходження звіту до Національної ради у встановлений рішенням строк.

За результатами розгляду заяви про скасування санкції „оголошення попередження" Національна рада має право прийняти рішення:

про призначення позапланової перевірки з метою з`ясування питання про усунення порушень, які стали підставою застосування до ліцензіата санкції оголошення попередження ;

про залишення заяви про скасування санкції оголошення попередження без розгляду у разі недотримання вимог пунктів 3.2 та 3.3 глави 3 цього розділу.

Відповідно підпункта 5.2 Положення за результатами позапланової перевірки та аналізу документальних свідчень, передбачених пунктом 3.3 глави 3 цього розділу, Національна рада приймає одне з таких рішень :

скасовує санкцію оголошення попередження у разі усунення ліцензіатом порушень, які стали підставою для застосування Національною радою санкції;

відмовляє у скасуванні санкції оголошення попередження у разі, якщо під час здійснення позапланової перевірки було виявлено, що порушення усунуто не в повному обсязі;

застосовує нову санкцію, передбачену статтею 72 Закону України №3759-ХІІ, у разі, якщо під час здійснення позапланової перевірки було виявлено, що порушення не усунуто.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що за результатами отримання звіта про усунення порушень умов ліцензії та законодавства України з доданими до нього матеріалами, відповідач зобов`язаний перевірити: чи оскаржено ліцензіатом рішення, яким оголошено попередження, чи є ліцензіат систематичним порушником умов ліцензії та чинного законодавства, чи невчасно подано ліцензіатом звіт та матеріали, що підтверджують усунення порушень.

У випадку негативних відповідей на зазначені питання відповідач зобов`язаний призначити позапланову перевірку з метою з`ясування питання про усунення порушень.

За результатами такої перевірки відповідач зобов`язаний прийняти одне з рішень, передбачених пунктом 5.2 Положення.

Як вірно зазначено місцевим судом, відповідач рішення про проведення позапланової перевірки прийняв до подання позивачем заяви про скасування санкції оголошення попередження , що виключає його прийняття на виконання Положення.

Зазначене підтверджується пунктом 2.3 розділа ІІ Інструкції про порядок здійснення моніторингу телерадіопрограм, проведення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої рішенням Нацради від 08 лютого 2015 року №115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2015 року за №313/20626 (далі - Інструкція), згідно якого підставами для здійснення позапланових перевірок є:

подання ліцензіатом письмової заяви до Національної ради про здійснення позапланової перевірки за його бажанням;

виявлення Національною радою під час проведення моніторингу телерадіопрограм ознак порушення ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії;

перевірка виконання ліцензіатом рішень та/або приписів Національної ради щодо усунення порушень вимог законодавства та/або умов ліцензії, виданих за результатами проведених перевірок;

заява фізичних та юридичних осіб про порушення ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії;

результати розгляду питань про порушення телерадіоорганізацією або провайдером програмної послуги законодавства та/або умов ліцензії згідно з підпунктом б частини 1 статті 74 Закону України №3759-ХІІ.

Як зазначає відповідач, рішення про проведення позапланової перевірки прийняте 27 листопада 2014 року, тобто до звернення позивача із заявою про скасування санкції оголошення попередження . До того ж, відповідач не заперечує, що підставою для прийняття такого рішення було проведення 27 жовтня 2014 року моніторинга та виявлення за його результатами неусунення позивачем порушень умов ліцензії, зазначених у рішенні відповідача від 25 вересня 2014 року №965.

З огляду на викладене, місцевий суд дійшов правильного висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності, яка полягає у неприйнятті рішень, передбачених Положенням, за результатами подання позивачем 18 грудня 2014 року заяви про скасування санкції оголошення попередження .

Надаючи оцінку вимозі позивача про зобов`язання відповідача за результатами розгляду заяви про скасування санкції оголошення попередження від 18 грудня 2014 року прийняти рішення про скасування такої, колегія суддів уважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Як зазначено вище, за результатами розгляду заяви про скасування санкції оголошення попередження , відповідач має право прийняти одне з рішень, визначених підпунктом 5.2 Положенні.

У зв`язку з тим, що відповідачем рішення по суті заяви позивача не приймалося, відповідну позовну вимогу позивачем заявлено, а судом вирішено передчасно.

Отже, належним способом захисту права позивача є саме зобов`язання відповідача розглянути заяву ТОВ Корона Санрайс про скасування санкції оголошення попередження від 18 грудня 2014 року та прийняти одне із рішень, передбачених Положенням.

Посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення за судовим захистом колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, як вірно зазначено місцевим судом, предметом оскарження виступає протиправна бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача про скасування санкції оголошення попередження , яка є триваючим порушенням, адже Положення не містить строків для прийняття відповідачем рішення за результатами розгляду зазначеної заяви.

З таких обставин, доступ позивача до суду не може бути обмежений.

Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 272, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення задовольнити частково .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2020 року скасувати в частині задоволення позову про зобов`язання Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Корона Санрайс про скасування оголошення попередження від 18 грудня 2014 року, враховуючи результати моніторингу програм позивача 14 січня 2015 року та проведення регулятором 21 січня 2015 року позапланової перевірки, якими встановлено відсутність з боку позивача порушень частини 7 статті 27, частини 8 статті 28, частини 1 статті 46, пунктів а), б), е) частини 1 статті 59 Закону України Про телебачення і радіомовлення на підтвердження виконання позивачем пункта 3 рішення регулятора № 965 від 25 вересня 2014 року і умов пунктів 2, 3 Положення Національної ради № 114 від 08 лютого 2012 року, прийняти рішення про скасування санкції оголошення попередження Товариства з обмеженою відповідальністю Корона Санрайс (ліцензія на мовлення НР № 00476-м від 26 серпня 2011 року), винесеного за рішенням № 965 від 25 вересня 2014 року.

У цій частині позову ухвалити нове рішення, яким зобов`язати Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Корона Санрайс про скасування оголошення попередження від 18 грудня 2014 року та прийняти рішення відповідно до Положення про скасування санкції оголошення попередження , застосованої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення за порушення умов ліцензії та законодавства України телерадіоорганізаціями і провайдерами програмної послуги , затвердженого рішенням Нацради від 08 лютого 2012 року №114.

В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2020 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.М. Кузьмишина

О.Є. Пилипенко

(Повний текст постанови виготовлений 09 грудня 2020 року.)