Постанова

від 10.12.2020 по справі 640/22192/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22192/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Кондрат Л.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року, суддя Смолій І.В., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Буд Монтаж" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,-

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Скай Буд Монтаж" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання позивача підприємством, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, оформлене протоколом засідання Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 23.09.2019 року №27 та зобов`язати Комісію ГУ ДПС у м. Києві виключити товариство з переліку ризикових платників податків;

- визнати протиправними дії Комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, щодо зупинення реєстрації податкових накладних №1 від 09.09.2019 року та №4 від 25.09.2019 року, поданих позивачем для реєстрації та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві №1303038/41246108 про відмову в реєстрації ПН №1 від 09.09.2019 року;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні товариства №1 від 09.09.2019 року та №4 від 25.09.2019 року в день їх фактичного подання 25.09.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем були надані відповідачу всі первинні документи, які повністю підтверджують реальність здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами, в результаті чого були складені та надані податкові накладні, проте, відповідач, вказавши у відповідних електронних Квитанціях, що зазначені податкові накладні відповідають вимогам пп.1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку", безпідставно не взяв до уваги та не врахував первинні документи, надані позивачем на усунення вказаних ризиків. Так, оскаржувані рішення відповідача повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, проте, останнім таких підстав вказано не було.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом від 23.09.2019 року №27, в частині внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Буд Монтаж" до переліку ризикових платників, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Скай Буд Монтаж" з переліку ризикових платників, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 09.10.2019 року №1303038/41246108 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 09.09.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано ДПС України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 09.09.2019 року складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Скай Буд Монтаж" за датою її подання до реєстрації. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повністю.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Скай Буд Монтаж" (ЄДРПОУ 41246108) здійснює свою діяльність з 30.03.2017 року за адресою 04108, м. Київ, пр-т Правди, будинок № 31-А.

Основними видами діяльності підприємства є: монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (КВЕД 43.22), електромонтажні роботи (КВЕД 43.21), та діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (КВЕД 71.12).

09.09.2019 року між ТОВ "Скай Буд Монтаж" та ТОВ "МВП "Енергорішення" укладено договір підряду №09-09/19 від 09.09.2019 року, за яким товариство зобов`язалося здійснити роботи "Електропостачання будівельних механізмів для будівництва житлового будинку з приміщеннями громадського призначення і підземним паркінгом по вул. В.Васильківська, 102 "У"/ вул. Антоновича, 83 в м. Києві".

09 вересня 2019 року від замовника ТОВ "МВП "Енергорішення" позивачем отримало попередню оплату в розмірі 55 020,00 грн, ПДВ 9 170,00 грн.

Також 09 вересня 2019 року позивачем складено податкову накладну з ПДВ №1.

25 вересня 2019 року позивачем подано в Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України для реєстрації податкову накладну №1 від 09.09.2019 року, на що у квитанції було отримано відповідь про прийняття документів, проте реєстрація зупинена, та заначено про відповідність вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника.

07 жовтня 2019 року через електронний кабінет платника податків було подано пояснення щодо операцій за податковою накладною №1 із сканованими документами (договорами підряду, субпідряду, платіжних доручень, пояснення).

09 жовтня 2019 року податковим органом прийнято рішення №1303038/41246108 про відмову в реєстрації ПН №1 від 09.09.2019 року.

Крім того, 24 вересня 2019 року між ТОВ "Скай Буд Монтаж" та ТОВ "Ай Сі Джі Україна" був укладений Договір підряду №24-09/ПД/19, згідно з яким товариство зобов`язалося виконати електромонтажні роботи по вул. Іллінській, 18 в м. Києві, за що отримано попередню оплату 40 000,00 грн, з яких 6666,67 грн ПДВ.

25 вересня 2019 року позивачем було складено ПН №4, а 15.10.2019 року подано на реєстрацію та отримано квитанцію про її зупинення.

Проте, з 23 вересня 2019 року товариство відповідає критеріям ризиковості платників податків згідно вимог п.п1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, в результаті чого товариство було віднесено до переліку ризикових підприємств та зупинено реєстрацію ПН в ЄРПП.

На звернення позивача щодо з`ясування причин віднесення товариства до ризикових і зупинення реєстрації податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві надало відповіді від 08.10.2019 року та від 11.10.2019 року, з якої вбачається, що товариство віднесено до переліку ризикових у зв`язку з наявністю податкового кредиту від ризикових суб`єктів господарювання на суму ПДВ 207 151,00 грн (розробка проектної документації зовнішніх мереж водопроводу, побутової каналізації, дощової каналізації та виробничої каналізації об`єкту, послуги з поточного ремонту системи опалення і т.інше).

На адвокатський запит надано копію протоколу Комісії №27 від 23.09.2019 року без зазначення причин внесення ТОВ "Скай Буд Монтаж" до ризикових.

Позивач, вважаючи рішення відповідача про визнання товариства підприємством, що відповідає критеріям ризиковості платника податку та рішення про відмову у реєстрації податкових накладних протиправними та такими, що суперечать нормам податкового законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп.пп. 16.1.2,16.1.3, п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 5 та 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (далі-Порядок 117, у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У відповідності до пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на момент прийняття відповідачем рішення про внесення позивача до переліку ризикових платників, оформленого протоколом Комісії від 23.09.2019 року №27, Критерії ризиковості платника податку були затверджені Листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18 (далі - Критерії).

У відповідності до пункту 1.6 Критеріїв комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Отже, як включення, так і виключення платника податку до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознаками ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв здійснюється за рішеннями комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, протокол засідання Комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23.09.2019 року №27 не містить ні конкретних обставин, за яких позивача було внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, ні посилань на пункт та абзац Критеріїв, якими керувалася Комісія при прийнятті спірного рішення.

Крім того, спірне рішення не містить чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття Комісією ГУ ДПС у м. Києві, що свідчить про його необґрунтованість.

Із листів ГУ ДПС у м. Києві від 08.10.2019 року та від 11.10.2019 року слідує, що ТОВ "Скай Буд Монтаж" віднесено до переліку ризикових у зв`язку з наявністю податкового кредиту від ризикових суб`єктів господарювання на суму ПДВ 207 151,00 грн, тобто на підставі пункту 1.6 Критеріїв, у зв`язку з "наявною податковою інформацією, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником".

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідачем не надано доказів того, що станом на момент прийняття рішення про включення ТОВ "Скай Буд Монтаж" до переліку ризикових платників існувала податкової інформації щодо наявності у позивача ознак здійснення ризикових операцій платником.

Водночас колегія суддів зазначає, що Критерії ризиковості платників податків існували виключно у вигляді листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року та не затверджені будь-яким наказом чи іншим організаційно-розпорядчим документом Державної фіскальної служби України, тому не є нормативним актом, має рекомендаційний характер.

Також, лист №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року не був затверджений наказом Державної фіскальної служби України та не погоджений з Міністерством фінансів України, що суперечить положенням пункту 10 Порядку №117, а тому не є джерелом права, яке застосовується судом відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі №240/3665/19.

Згідно з пункту 17 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 року №117, під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Отже, оскільки рішення Комісії про внесення платника податку до переліку ризикових не викладається окремим документом, а вноситься до протоколу засідання, належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Комісії, оформленого протоколом від 23.09.2019 року №27.

При цьому, позивачем до матеріалів позовної заяви був доданий витяг з протоколу засідання Комісії від 23.09.2019 року №27 (а.с.42), з якого вбачається, що позивач був включений до переліку ризикових платників податку саме рішенням, оформленим протоколом засідання Комісії, а внесення позивача до переліку ризикових платників було підставою для автоматичного зупинення реєстрації поданих податкових накладних/розрахунків коригування згідно з пунктом 6 Порядку №117.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірно висновку, що позивача безпідставно внесення до переліку ризикових платників податків, тому підлягають задоволенню, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом від 23.09.2019 року №27 про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайс буд Монтаж" до переліку ризикових платників податку та зобов`язання відповідача виключити товариство з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що є належним способом захисту.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії Комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, щодо зупинення реєстрації податкових накладних №1 від 09.09.2019 року, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну України від 29.12.2010 року № 1246 (із змінами та доповненнями), встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації / зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

У відповідності до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 117, податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,03, P < P м х 1,4, де:

D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

У відповідності до пунктів 4, 5, 6 Порядку № 117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку №117 передбачено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (надалі - Порядок № 1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 та 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 визначено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Вказана квитанція містить пропозицію щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрації.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, було зазначено, що платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно з вимогами пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 15 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

У відповідності до пунктів 18 - 20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом з тим, пунктом 21 Постанови № 117, який визнаний протиправним та нечинним на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2019 року у справі № 826/12108/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року, визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем, у спосіб визначений Порядком №117, направлено відповідачу через "Єдине вікно подання електронних документів" повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, а саме: копії договорів позивача з контрагентами, сертифікації, розрахунки, видаткові накладні, податкові накладні постачальника товару, товарно-транспортні накладні, банківські виписки, договори оренди складських приміщень.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Матеріали справи свідчать, що товариством подано відповідний перелік документів, визначений Порядком №117, які, у свою чергу, були розглянуті Комісією ГУ ДФС у м. Києві та прийнято рішення про відмову у реєстрації вище зазначених податкових накладних.

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, з оскаржуваних рішень не вбачається підстав для відмови в здійсненні реєстрації, зважаючи на відсутність зазначення конкретного документа, якого не вистачає або який складено з порушеннями та не приймається до уваги.

Колегія суддів зазначає, що рішення комісії ДФС повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

З аналізу рішень про відмову у реєстрації податкових накладних контролюючого органу не вбачається, яких саме первинних документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

При цьому, Критерії ризиковості платника податку на підставі яких було зупинено реєстрацію податкових накладних позивача, викладені у листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18 і мають рекомендаційний характер, в першу чергу, для контролюючого органу під час здійснення перевірки податкових накладних/розрахунків коригування на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18 зазначив: "…акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак, підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України".

Отже, зупинення реєстрації податкової накладної на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Також, суд зазначає, що підпункт 1.6 пункту 6 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених листом ДФС від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18, складається з 7 абзаців, які передбачають підстави для встановлення ризиковості платника податку.

На думку суду, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пп. 1.6 п. 6 Критеріїв, а конкретно зазначати відповідний абзац, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної. Така вимога є цілком обґрунтованою, з огляду на те, що: а) від розуміння конкретного критерію, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної; б) тільки визначивши критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18.

Крім того, колегія суддів зазначає, що від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи оскаржуване рішення Комісії не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а лише містить загальну фразу про те, що причиною їх прийняття є: ненадання платником податку копій відповідних первинних документів.

Таким чином, в оскаржуваному рішенні не підкреслено документи, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, що позбавляє позивача можливості надати такі документи.

Разом з тим, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Отже, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Також, позивачем разом з поясненнями було надіслано контролюючому органу необхідні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, за наслідками яких виписано спірну податкову накладну.

Крім того, слід зазначити, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН не спростовує ні факту здійснення платником податків господарської операції, ні факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні/розрахунки коригування.

Водночас, судом першої інстанції вірно зазначено, що аналізу реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суд не надає оцінку, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Отже, контролюючим органом безпідставно зупинено реєстрацію податкової накладної №1та, як наслідок недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної також є протиправним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 09.10.2019 року №1303038/41246108 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 09.09.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 09.09.2019 року складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Скай Буд Монтаж" за датою її подання до реєстрації, колегія суддів зазначає, що зазначена вимоги є похідною та також підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Таким чином, оскільки рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню, з метою відновлення порушеного права та ефективного захисту суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 09.09.2019 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Скай Буд Монтаж" датою її подання до реєстрації.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції суд визначив, що ... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Щодо позовної вимоги, яка стосується податкової накладної №4 від 25.09.2019 року по взаємовідносих позивача з ТОВ "Ай Сі Джі Україна", колегія суддів зазначає наступне.

Абзацом сьомим пункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України платнику податків надано можливість оскаржити рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, в спірному випадку, остаточним рішенням яке може бути оскаржено до суду є саме рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Водноча, з позовної заяви вбачається, що позивачем не заявлялася позовна вимога про скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації податкової накладної №4 від 25.09.2019 року.

Таким чином, оскільки, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, якою відмовлено в реєстрації податкової накладної №4 від 25.09.2019 року не було визнано протиправним та позивачем таких позовних вимог не заявлялось, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягає з огляду на їх передчасність. Крім того, рішення суду в цій частині не оскаржується.

Крім того, колегія суддів зазначає, що рішення суду в цій частині позивачем не оскаржується, а податковий органом в апеляційній скарзі не наводить доводів та міркувань незаконності рішення в цій частині.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.