Постанова

від 09.12.2020 по справі 911/1564/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2020 р. Справа№ 911/1564/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

в порядку письмового провадження, відповідно до п. 13 ст. 8 ГПК України

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "ЕСТМ-Буд",

на рішення Господарського суду Київської області від 07 вересня 2020 року

у справі № 911/1564/20 (суддя Ейвазова А.Р.)

за позовом Проектно-будівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Аргілл",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "ЕСТМ-Буд"

про стягнення 120 647,49 грн., -

в с т а н о в и в :

1. Короткий зміст позовних вимог:

1.1. Проектно-будівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Аргілл" (далі - ПБК ТОВ "Аргілл") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "ЕСТМ-БУД" (далі - ТОВ "ЕСТМ-БУД") про стягнення 120 647,49грн, з яких: 113975,00 грн. основного боргу та 6 672,49грн пені, нарахованої за період з 31.01.2020 по 25.05.2020 (а.с. 1-8).

1.2. В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором №П1301-2020/1 від 13.01.2020 в частині здійснення оплати за надані послуги у встановлений договором строк (а.с.1-8).

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 07 вересня 2020 у справі №911/1564/20 позов задоволено повністю (а.с. 92-95).

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

3.1. ТОВ "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "ЕСТМ-Буд" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

4.1 У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що акти наданих послуг техніки: №1 від 15.01.2020р. на суму 15 500.00 грн., №2 від 16.01.2020р. на суму 9300,00 грн., №3 від 16.01.2020р. на суму 47 962,00 грн., №7 від 29.01.2020р. на суму 13 000,00 грн., №11 від 31.01.2020р. на суму 28 212, 50грн. є неналежними доказами, оскільки директор відповідача не підписувала жодних документів про виконання робіт чи надання послуг з боку позивача, натомість суд не дотримався норми ч. 6 ст. 91 ПІК України та не витребував оригіналів договору, додаткової угоди, накладних.

5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

5.1 Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, зазначає, що відповідач не заперечує факт отримання послуг по договору №А1301-2020/1 від 13.01.2020. Реальність господарських операцій підтверджується відтиском печатки на договорі, а також актах наданих послуг.

6. Розподіл справи:

6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2020 року, матеріали судової справи № 911/1564/20 разом з апеляційною скаргою ТОВ "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "ЕСТМ-Буд" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2020 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "ЕСТМ-Буд" на рішення Господарського суду Київської області від 07 вересня 2020 року у справі №911/1564/20 та повідомлено сторін про те, що розгляд даної апеляційної скарги вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

7. Інші процесуальні дії у справі: не вчинялись.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:

8.1. 13.01.2020 між ПБК ТОВ "Аргілл" (виконавець) та ТОВ "ЕСТМ-БУД" (замовник) укладено договір №П1301-2020/1 про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого виконавець надає замовнику послуги щодо експлуатації будівельних машин для виконання земляних та будівельно-монтажних робіт на будівельних об`єктах замовника, а замовник приймає виконані послуги та оплачує їх вартість на умовах вказаного договору (а.с.40-42).

8.2. Як вбачається з п.4 договору, він передбачає надання послуг техніки з обслуговуючим персоналом та заправленої паливом.

8.3. Згідно п. 2.4 договору по закінченню місяця, у якому було надано послуги техніки, сторонами складається акт надання послуг на підставі змінних рапортів виконавця.

8.4. Відповідно до п.п. 3.2-3.4 договору: сума договору складається з суми актів надання послуг на протязі дії вказаного договору ; оплата послуг здійснюється на підставі виставлених рахунків на умовах 100% передплати; остаточний розрахунок здійснюється протягом трьох банківських діб з моменту отримання замовником акту надання послуг.

8.5. Сторонами підписано акти наданих послуг техніки: №1 від 15.01.2020 на суму 15500,00грн. (транспортні послуги (перевезення ПК) за маршрутом); №2 від 16.01.2020 на суму 9300,00грн. (транспортні послуги (перевезення ПК) за маршрутом); №3 від 16.01.2020 на суму 47962,50грн. (послуги автокрану, послуги ескаватора-навантажувача); №7 від 29.01.2020 на суму 13000,00грн. (послуги насоса); №11 від 31.01.2020 на суму 28212,50грн. (послуги ескаватора-навантажувача) (а.с.43-47).

8.6. 21.03.2020 позивач звернувся до відповідача з претензією №6/20 від 20.03.2020) про сплату заборгованості, у т.ч. за договором №П1301-2020/1 від 13.01.2020 (а.с.48-49), направлення якої підтверджується накладною №6500140688503 від 21.03.2020 та описом вкладення у цінний лист, прийнятий за такою накладною (а.с.50).

8.7. Доказів сплати боргу за надані послуги техніки - до матеріалів справи не надано.

9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

9.1. Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов`язку щодо оплати наданих позивачем послуг техніки, а також застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором за порушення зобов`язання з оплати послуг.

9.2. Факт надання позивачем та прийняття відповідачем послуг на загальну суму 113975,00грн., підтверджується наявними у матеріалах справи актами наданих послуг техніки, які містять підписи біля графи "Директор ТОВ "ЕСТМ-БУД" скріплені печаткою вказаної особи. Жодних зауважень та заперечень щодо вказаних актів, відповідачем на стадії розгляд справи судом першої інстанції не подано.

9.3. Строк виконання зобов`язання з оплати визначено п.3.4 договору, він складає 3 банківських днів з моменту отримання замовником акту наданих послуг.

9.4. Враховуючи викладене та те, що у відповідних актах міститься дата їх складення, колегія суддів зазначає про те, що строк виконання зобов`язання з оплати є таким, що настав.

9.5. Доказів оплати позивачу наданих послуг - відповідачем не надано.

9.6. Факту надання позивачем та прийняття позивачем, визначених у відповідних актах послуг, - на стадії розгляду справи судом першої інстанції, - відповідачем до матеріалів справи не надано. Клопотань про витребування вказаних документів для огляду, чи виключення їх з числа доказів - не надходило.

10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

10.1 Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу з огляду на те, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факту надання послуг за договором на суму 113975,00грн.

10.2 Як передбачено сторонами п. 6.2 договору, у разі прострочення сплати послуг виконавця більш ніж 10 календарних днів, замовник сплачує виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Отже, встановлений сторонами розмір пені не перевищує максимально можливого розміру, визначеного відповідними нормами - подвійна облікова ставка НБУ.

10.3 Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що нарахування пені за період з 31.01.2020 по 25.05.2020 позивачем здійснено з урахуванням встановленого договором строку виконання зобов`язання, розміру боргу та періоду прострочення, пеня нарахована у межах строку, визначеного ч.6 ст.232 ГК України; наведений розрахунок є арифметично вірним, з огляду на що також визнає вірними висновки суду першої інстанції про те, що задоволенню також підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 6672,49грн пені.

11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

11.1. Колегія суддів зазначає про помилковість тверджень скаржника стосовно того, що видаткові накладні та договір не містять підпису директора ТОВ "ЕСТМ-БУД", оскільки вказані накладні містять підпис директора, а також печатку підприємства.

Згідно з частиною 1 статті 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку звертається до принципу більшої вірогідності, до якого вже звертався Верховний суд, зокрема, у постанові у справі №921/319/17-г/11(11/Б-1042(337/7-10) від 12.04.2018 р. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В практиці Європейського суду з прав людини також трапляються рішення, в яких суд посилається на баланс вірогідностей задля оцінки обставин у справі. Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 р. (заява № 59166/12) Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) Європейський суд з прав людини наголошує, що "У країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Враховуючи те, що відповідач на стадії розгляду справи судом першої інстанції не заперечував щодо його участі у господарських операціях за договором, відповідних клопотань про витребування для огляду відповідних доказів не подавав, про призначення почеркознавчої експертизи не заявляв, а також оскільки відповідачем не заперечується факт отримання товару, а лише зазначається, що на видаткових накладних та договорі міститься не підпис директора, а також те, що матеріали справи не місять будь-яких доказів того, що печатка підприємства була втрачена, у даному випадку принцип більшої вірогідності у сукупності з принципом розумності надає можливість колегії суддів зробити висновок, що цілком вірогідним є надання визначених у актах послуг на пред`явлену до стягнення суму.

Окрім цього, скаржник зазначаючи про те, що відповідні акти та договір не підписувався його директором, не просить призначити судове експертизу, або витребувати оригінали таких видаткових накладних у позивача.

12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду:

12.1. Матеріалами справи свідчать про те, що відповідачем порушено право позивача на отримання оплати наданих послуг.

13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

13.2. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 14 ГПК України).

13.3. Частиною четвертою статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в т.ч. в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

13.4. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

13.5. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

13.6. За змістом 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

13.7. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

13.8. Відповідно до ч. 6 ст. 252 ГПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

13.9. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч.10 ст.270 ГПК України).

13.10. За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

13.11. Як визначено ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

13.12. В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

13.13. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

13.14. В силу чч. 2, 3 вказаної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

13.15. Як визначено ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

13.16. Аналогічне обмеження щодо розміру пені встановлено також ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним, - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтоване, - прийняте на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

14.2. Рішення Господарського суду Київської області від 07 вересня 2020 року у справі №911/1564/20 залишити без змін.

14.3. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "ЕСТМ-Буд" на рішення Господарського суду Київської області від 07 вересня 2020 року у справі №911/1564/20 задовленню не підлягає.

15. Розподіл судових витрат :

15.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "ЕСТМ-Буд" на рішення Господарського суду Київської області від 07 вересня 2020 року у справі №911/1564/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 07 вересня 2020 року у справі №911/1564/20 залишити без змін.

3. Судові витрати, у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія "ЕСТМ-Буд".

4. Справу №911/1564/20 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 09.12.2020 р.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова