Постанова

від 07.12.2020 по справі 910/2753/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2020 р. Справа№ 910/2753/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

за участю представника скаржника згідно з протоколом судового засідання від 07.12.2020

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Офісний центр САПФІР

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 (повний текст складено 07.10.2020)

у справі № 910/2753/20 (суддя - Привалов А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Офісний центр САПФІР

до Товариства з обмеженою відповідальністю УТК ЕТАЛОН ,

Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270, 271 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Офісний центр САПФІР (далі - ТОВ Офісний центр САПФІР ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю УТК ЕТАЛОН (далі - ТОВ УТК ЕТАЛОН ) та Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Святошинська РДА) про визнання дії ТОВ УТК ЕТАЛОН з підготовки та подання державному реєстратору заяви та документів про реєстрацію відомостей про місцезнаходження юридичної особи, на підставі яких суб`єктом державної реєстрації проведено реєстраційну дію 10701020000067355 від 13.02.2017 із внесенням запису до Єдиного державного реєстру, яким місцезнаходження ТОВ УТК ЕТАЛОН зареєстроване за адресою: провулок Хрестовий, 2, м. Київ, 01010 неправомірними; зобов`язання Святошинську РДА скасувати запис в Єдиному державному реєстрі, внесений на підставі реєстраційної дії 10701020000067355 від 13.02.2017, яким місцезнаходження ТОВ УТК ЕТАЛОН зареєстроване за адресою: провулок Хрестовий, 2, м. Київ, 01010.

Позовні вимоги про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії обґрунтовані тим, що дії відповідача 1 направлені на проведення реєстраційних дій із внесення відповідних відомостей про місцезнаходження юридичної особи відповідача 1 за адресою місцезнаходження адміністративної будівлі, власником якої є позивач, без будь-яких договірних або інших правових підстав, що призводять до надання необмеженому колу осіб, в тому числі іншим суб`єктам господарювання, державним контролюючим та правоохоронним органам тощо, недостовірної інформації щодо місцезнаходження юридичної особи відповідача 1, що є порушенням визначеного Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань принципу достовірності розміщеної у Єдиному державному реєстрі інформації про суб`єктів господарювання, а також порушенням права власності позивача щодо виключних прав стосовно володіння, користування та розпорядження належним йому об`єктом власності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 відмовлено ТОВ Офісний центр САПФІР у відкритті провадження у справі на підставі ст. 175 ГПК України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 апеляційну скаргу ТОВ Офісний центр Сапфір на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 скасовано. Передано справу на розгляд Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 закрито провадження у справі за позовом ТОВ Офісний центр САПФІР до ТОВ УТК ЕТАЛОН та Святошинської РДА про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалу мотивовано тим, що фактично предметом спору у цій справі є проведення неправомірної державної реєстрації місцезнаходження ТОВ УТК ЕТАЛОН за адресою: провулок Хрестовий, 2, м. Київ, 01010, тобто за адресою, за якою знаходиться нерухоме майно, що належить ТОВ Офісний центр Сапфір на праві власності. При цьому позовна заява не містить вимог, пов`язаних із захистом права власності саме на нерухоме майно, що належить ТОВ Офісний центр Сапфір , не були такі вимоги заявлені і під час розгляду справи.

Також суд першої інстанції виходив з того, що вимоги про скасування реєстраційних дій підвідомчі господарському суду лише у тих випадках, якщо предметом спору є саме майно або право на нього, або якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, і передані на його розгляд разом з такими вимогами.

Однак, вказані вимоги ТОВ Офісний центр Сапфір та предмет спору стосується прав і обов`язків Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, як суб`єкта владних повноважень, а перша вимога - про визнання дій ТОВ УТК ЕТАЛОН з підготовки та подання державному реєстратору заяви та документів про реєстрацію відомостей про місцезнаходження юридичної неправомірними, не охоплюється положеннями ст. 20 Господарського кодексу України та ніяким чином не може поновити права позивача, у випадку їх порушення.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що даний спір не підвідомчий господарському суду.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

У жовтні 2020 року ТОВ Офісний центр Сапфір звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2020, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, в іншому складі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Офісний центр Сапфір на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2020. Надано сторонам час для подачі відзиву та клопотань. Призначено до розгляду апеляційну скаргу на 07.12.2020.

У судове засідання 07.12.2020 з`явився представник скаржника. Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання учасники справи повідомлялися належним чином в порядку, передбаченому ст. 120, 242 ГПК України. Відповідач 2 отримав поштову кореспонденцію 12.11.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Поштова кореспонденція, надіслана на адресу відповідача 1: 01010, місто Київ, провулок Хрестовий, будинок 2 повернулася до суду з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою . При цьому судова кореспонденція надсилалася за адресою, яка міститься в ЄДРПОУ.

Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , вноситься до відомостей про цю юридичну особу. Зі змісту ч. 4 ст. 17 вказаного Закону вбачається, що державній реєстрації підлягають і зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачити або свідомо допускати можливість настання певних негативних наслідків (зокрема неотримання поштової кореспонденції). Жодних заяв після відкриття апеляційного провадження від скаржника про зміну адреси, направлення кореспонденції за іншою адресою, до суду апеляційної інстанції не надходило. Згідно зі ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи. (Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 по справі 911/3309/17).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, враховуючи розумний строк , процесуальне обмеження строку перегляду ухвали суду, та надсилання відповідачу 1 кореспонденції за адресою, яка відповідає адресі в ЄДРПОУ, дійшов висновку про можливість розгляду справи в даному судовому засіданні.

Представник скаржника в судовому засіданні підтримав вимог апеляційної скарги та просив її задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

ТОВ Офісний центр Сапфір в апеляційній скарзі не погоджується з ухвалою суду першої інстанції про закриття провадження у справі з огляду на таке.

Скаржник зазначає, що основною позовною вимогою є вимога про визнання неправомірними дій саме відповідача 1 як суб`єкта господарювання, що скористався прогалиною у законодавстві в частині відсутності вимоги про підтвердження адреси місцезнаходження під час внесення відомостей до Єдиного державного реєстру та подав на реєстрацію відомості про власне місцезнаходження без будь-яких належних правових підстав. Саме такими неправомірними діями відповідачем 1 порушено права позивача як власника майна (ст. 386 Цивільного кодексу України).

При цьому скаржник вказує, що вимога про скасування реєстраційної дії є похідною від вимоги про визнання неправомірними дій суб`єкта господарювання. При цьому правомірність дій державного реєстратора під час проведення спірної реєстраційної дії не є предметом позову та не оскаржується. А тому, на переконання сторони, судом першої інстанції помилково зазначено про відсутність вимог позивача, пов`язаних із захистом права власності, оскільки саме вимога про визнання дій суб`єкта господарювання - відповідач 1 неправомірними і є такою вимогою.

Також скаржник не погоджується з посиланням суду першої інстанції на ухвалу Верховного Суду від 05.08.2020 у справі № 910/2755/20, оскільки зазначеною ухвалою суд відмовив у відкритті касаційного провадження, тобто фактично не розглядав справу по суті.

Крім того, скаржник вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права (ст. 20 ГПК України). На переконання сторони, суд, зазначаючи про відсутність жодних вимог, пов`язаних із захистом права власності на нерухоме майно, належне позивачу, неправильно застосував норму ст. 386 Цивільного кодексу України, оскільки предметом позову є саме превентивний захист права власності позивача, яке є порушене внаслідок неправомірних дій відповідача 1.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

19.11.2020 до суду апеляційної інстанції від Святошинської РДА надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить відмовити в її задоволенні. Відзив надіслано іншим учасникам та подано в строк, встановлений судом атому приймається до розгляду в порядку ст. 263 ГПК України.

Відповідач 2 зазначає, що, керуючись нормами Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , державний реєстратор у строки, визначені вказаним Законом, здійснив перевірку зареєстрованих в ЄДРПОУ ТОВ УТК ЕТАЛОН , на наявність підстав для зупинення їх розгляду на наявність підстав для відмови в державній реєстрації. За відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації державним реєстратором була проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу.

Отже, державним реєстратором не було допущено жодних порушень, передбачених Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань . Відзив фактично стосується суті спору.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд

Вирішуючи питання обґрунтованості постановлення судом першої інстанції судового рішення про закриття провадження у справі, Північний апеляційний господарський суд виходить з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2020 року ТОВ Офісний центр Сапфір звернулось до суду з позовом до ТОВ УТК Еталон та Святошинської РДА в якому просив суд: визнати дії ТОВ УТК Еталон з підготовки та подання державному реєстратору заяви та документів про реєстрацію відомостей про місцезнаходження юридичної особи, на підставі яких суб`єктом державної реєстрації проведено реєстраційну дію 10701020000067355 від 13.02.2017 із внесенням запису до Єдиного державного реєстру, яким місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю УТК Еталон зареєстроване за адресою: провулок Хрестовий, 2, м. Київ, 01010, неправомірними; зобов`язати Святошинську РДА скасувати запис в Єдиному державному реєстрі, внесений на підставі реєстраційної дії 10701020000067355 від 13.02.2017, яким місцезнаходження ТОВ УТК Еталон зареєстроване за адресою: провулок Хрестовий, 2, м. Київ, 01010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 у справі № 910/2753/20 ТОВ Офісний центр Сапфір відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

Указана ухвала була переглянута в апеляційному порядку, за наслідками чого було ухвалено постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 про скасування ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 та передачу справу на розгляд до суду першої інстанції. Постанова мотивована тим, що при зверненні до суду з цим позовом позивач обґрунтовував позовні вимоги порушенням його прав як власника адміністративної будівлі, розташованої за адресою: провулок Хрестовий, 2, м. Київ, які полягають у неправомірній реєстрації місцезнаходження відповідача 1 у вказаному об`єкті нерухомості, а також те, що вимог про визнання неправомірними дії державного реєстратора щодо проведення вказаної реєстраційної дії не заявлено. А тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такий спір, з огляду на суб`єктний склад сторін, має розглядатися за правилами господарського судочинства .

Постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 в касаційному порядку не оскаржувалася та на момент розгляду справи є чинною.

Відповідно до ст. 129 1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Після повернення матеріалів справи до суду першої інстанції було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.

17.09.2020 було постановлено оскаржувану ухвалу про закриття провадження у справі з огляду на те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що зі змісту позовної заяви слідує, що при зверненні до суду з цим позовом позивач вказав, що він є єдиним власником адміністративної будівлі, розташованої за адресою: провулок Хрестовий, 2, м. Київ. Право власності позивача на який належним чином зареєстроване, що підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.01.2020 № 198394881, а основним видом діяльності позивача є надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна іншим суб`єктам господарювання на умовах господарських договорів.

У результаті проведеного моніторингу чинних договорів оренди, укладених стосовно зазначеного об`єкта нерухомості, скаржником було виявлено, що за адресою місцезнаходження належної йому на праві власності адміністративної будівлі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано також окремих юридичних осіб, з якими у позивача відсутні будь-які договірні відносини стосовно передачі приміщень у користування для розміщення офісу або надання будь-яких інших прав стосовно належного позивачу об`єкта нерухомості, зокрема юридичну особу - відповідача 1.

На переконання заявника, дії ТОВ УТК ЕТАЛОН , що направлені на проведення реєстраційних дій юридичної особи із внесення відповідних відомостей про місцезнаходження юридичної особи відповідача 1 за адресою місцезнаходження адміністративної будівлі, власником якої є позивач, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань без будь-яких договірних або інших правових підстав є неправомірними, та такими, що призводять до надання необмеженому колу осіб, в тому числі іншим суб`єктам господарювання, державним контролюючим та правоохоронним органам тощо, недостовірної інформації щодо місцезнаходження юридичної особи відповідача 1, що є порушенням визначеного Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань принципу достовірності розміщеної у Єдиному державному реєстрі інформації про суб`єктів господарювання, а також порушенням права власності позивача щодо виключних прав стосовно володіння, користування та розпорядження належним йому об`єктом власності, зокрема, з високою ймовірністю може призвести до настання негативних наслідків для позивача.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони , за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень ; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років ; 14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.

Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

З огляду на вказане, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (аналогічний висновок сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17).

Частиною 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 6); вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (п. 13).

Згідно з ч. 12 ст. 30 ГПК України вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо розгляд таких вимог віднесений до юрисдикції господарського суду, розглядаються господарським судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.

Отже, зі змісту п. 6, 13 ст. 20 ГПК України слідує, що вимоги про скасування реєстраційних дій підвідомчі господарському суду лише у тих випадках, якщо предметом спору є саме майно або право на нього (п. 6); якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, і передані на його розгляд разом з такими вимогами (п. 13).

Частина 1 ст. 316 Цивільного кодексу України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Нормою ст. 386 Цивільного кодексу України визначено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Звертаючись з даним позовом, скаржник обґрунтовував свої вимоги наведеною нормою Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Також ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 20 Господарського кодексу України визначено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом (ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України).

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Враховуючи, що при зверненні до суду з цим позовом позивач обґрунтовував позовні вимоги порушенням його прав як власника адміністративної будівлі, розташованої за адресою: провулок Хрестовий, 2, м. Київ, які полягають у неправомірній реєстрації місцезнаходження відповідача 1 у вказаному об`єкті нерухомості, а також те, що вимог про визнання неправомірними дії державного реєстратора щодо проведення вказаної реєстраційної дії не заявлено, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такий спір, з огляду на суб`єктний склад сторін та обґрунтування позовних вимог, має розглядатися за правилами господарського судочинства.

За таких обставин, у суду першої інстанції в даному випадку були відсутні правові підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, згідно з яким господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. А тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню. Відповідно, у вказаній частині приймаються доводи апеляційної скарги.

Відзив відповідача 2 стосується суті спору, що не досліджується під час перегляду ухвали.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (п. 1, 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України).

Отже, Північний апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з їх передчасністю.

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 6 ч. 1 ст. 275, 280 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволенню апеляційної скарги у даній справі та скасування ухвали суду першої інстанції, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.

Керуючись ст. 2, 269, 270, 271 п. 6 ч. 1 ст. 275, ст. 277, ст. 280 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Офісний центр САПФІР на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі № 910/2753/20 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 у справі № 910/2753/20 - скасувати.

3. Передати справу № 910/2753/20 на розгляд Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 10.12.2020

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім