Постанова

від 07.12.2020 по справі 918/896/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року Справа №918/896/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І.

за участю представників сторін:

позивача - Демченко М.М., ордер серія КС №329491 від 27.11.2020 р.

відповідача - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" на рішення Господарського суду Рівненської області від 22.10.2020 р. у справі №918/896/20 (суддя Романюк Р.В., повний текст рішення складено 22.10.2020 р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтерком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти"

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 22.10.2020 р. позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 172 421,20 грн. заборгованості, 12469,88 грн. пені, 2 387,34 грн. 3% річних, 1 669,10 грн. інфляційних, 2 834,21 грн. витрат по сплаті судового збору та 12 033 грн. витрат на правову допомогу. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись частково з прийнятим рішенням, Відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить переглянути рішення суду в частині розподілу судових витрат та відмовити у задоволенні відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 12 033 грн. Звільнити відповідача від сплати судового збору.

Апелянт посилається на те, що справа №918/896/20 розглядалася в судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, відзив Відповідачем не подавався, а тому обсяг наданих адвокатом послуг є незначним.

Апелянт зазначає, що Позивач не надав чіткий перелік затраченого часу та виконаних робіт за Договором про надання адвокатських послуг.

Враховуючи вище викладене, апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 12 033 грн. підлягає скасуванню.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "Харчові інгредієнти" на рішення Господарського суду Рівненської області від 22.10.2020р. у справі №918/896/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на 07.12.2020 р. об 11:30год.

30.11.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ТзОВ "Компанія Інтерком" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 22.10.2020р. у справі №918/896/20 в частині відшкодування витрат на правничу допомогу залишити без змін.

30.11.2020 р. на адресу суду від представника ТзОВ "Компанія Інтерком" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою онлайн-сервісу Easycon який дає змогу взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 р. Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтерком" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 918/896/20 - задоволено, попереджено сторін, що відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, зобов`язано сторони подати скановані копії документів, що посвідчують особу учасника або його представника для встановлення повноважень, письмових заяв і клопотань, письмових доказів засвідчених електронним цифровим підписом за один робочий день до проведення судового засідання.

Також повідомлено, що відеоконференція буде проведена за допомогою додатку EASYCON, який може бути встановлений за веб-посиланням https://easycon.com.ua.

В судове засідання 07.07.2020 з`явився представник Позивача, Відповідач не забезпечив участь в судовому засідання уповноваженого представника.

Про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні у відповідності до вимог статті 269 ГПК України.

Представник Позивача в судовому засіданні 07.12.2020 року апеляційну скаргу заперечив з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника Позивача оцінивши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Інтерком" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" про стягнення заборгованості в сумі 172 421,20 грн, пеню в сумі 58 595,80 грн, інфляцію в сумі 2 128,99 грн та 3% річних в сумі 2 401,46 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу позивач надав суду: договір №14/08-20-ЮО про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 14.08.2020 року, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4604 від 26.07.2011 р., ордер серія КС №329485 від 07.09.2020 року, виписка з банку ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" від 18.08.2020 р.

За змістом договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 14.08.2020 року, клієнт (ТОВ "Компанія Інтерком") доручає, а адвокатське об`єднання (адвокатське об`єднання "ЮО "Феміда") бере на себе зобов`язання надати клієнтові юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених договором, а саме, надання правової допомоги щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" за договором купівлі - продажу № 100317 від 10.03.2017 р.

Пунктом 9.1. Договору № 14/08-20-ЮО про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 14.08.2020 року сторони погодили, що юридичну допомогу, що надається адвокатським об`єднанням, клієн оплачує в гривнях, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок адвокатського об`єднання зазначений реквізитах до даного договору. Оплата здійснюється на основі щомісячної оплати. Вартість послуг складає 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень. Послуги сплачуються з 1 по 5 число кожного місяця, що передує наданню послуг.

Відповідно до банківської виписки ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" за період - 18.08.2020 р. ТОВ "Компанія Інтерком" (платник) переховано кошти у розмірі 15 000,00 грн, оплата за адвокатські послуги згідно договору № 14/08-20-ЮО від 14.08.20 р. без ПДВ.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Рівненської області від 22.10.2020 р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 172 421,20 грн. заборгованості, 12469,88 грн. пені, 2 387,34 грн. 3% річних, 1 669,10 грн інфляційних, 2 834,21 грн. витрат по сплаті судового збору та 12 033 грн. витрат на правову допомогу. В решті позову відмовлено.

Вирішуючи питання щодо стягнення з Відповідача витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені до стягнення Позивачем витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн. відповідають критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

А тому, виходячи з часткового задоволення позову, місцевим господарським судом на підставі ч. 4 статті 129 ГПК України розподілено пропорційно витрати на правничу допомогу та стягнуто з Відповідача на користь Позивача 12 033 грн. витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Статтею 126 ГПК України унормовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 статті 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 статті 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 статті 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 5 статті 129 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 2811.2019 у справі №914/1605/18).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами, до правової допомоги належать й консультації, роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво в судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції приймаючи рішення у даній справі в частині відшкодування витрат на правову допомогу врахував категорію та складність справи, в межах якої позивачем отримано адвокатські послуги, проведену роботу адвокатом при підготовці позовної заяви.

Враховуючи, що позов задоволено частково, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з Відповідача на користь Позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 12 033 грн.

Зазначена сума на думку суду апеляційної інстанції є співмірною із розміром заявлених вимог.

Окрім того, матеріали справи не містять клопотань чи заяв Відповідача, поданих відповідно до положень статті 126 ГПК України, про зменшення чи незгоду із заявленим Позивачем розміром витрат на правову допомогу.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що апелянт під час розгляду справи у суді першої інстанції, а також під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не надав належних обґрунтувань неспіврозмірності понесених позивачем витрат та наявності обґрунтованих підстав для зменшення розміру таких витрат чи відмови у їх відшкодуванні.

За таких обставин апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 22.10.2020 р. у справі №918/896/20 в частині стягнення з Відповідача 12 033 грн. витрат на правову допомогу - без змін.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 22.10.2020 р. у справі №918/896/20 в частині стягнення з відповідача 12 033 грн. витрат на правову допомогу прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" на рішення Господарського суду Рівненської області від 22.10.2020 р. у справі №918/896/20 в частині стягнення з відповідача 12 033 грн. витрат на правову допомогу залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 22.10.2020 р. у справі №918/896/20 в частині стягнення з відповідача 12 033 грн. витрат на правову допомогу залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Справу №918/896/20 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "09" грудня 2020 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Савченко Г.І.