Рішення

від 03.12.2020 по справі 908/1473/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/116/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2020 Справа № 908/1473/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Колегія суддів Господарського суду Запорізької області у складі:

Головуючий суддя Проскуряков К.В.,

Судді Боєва О.С.,

Корсун В.Л.,

при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Акціонерного товариства «ОТП БАНК» (юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43; адреса для листування: 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 66, код ЄДРПОУ 21685166)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРВИ» (70151, Запорізька область, Новомиколаївський район, село Барвинівка, вул. Шкільна, буд. 15, код ЄДРПОУ 30870438)

про стягнення 2 203 835,62 грн.,

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Мазур Г.В., ордер серії АР №1020584 від 31.07.2020 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

12.06.2020 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРВИ» про стягнення 2 203 835,62 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2020 р. справу №908/1473/20 розподілено судді Проскурякову К.В. Ухвалою суду від 16.06.2020 р. вказану позовну заяву на підставі п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України залишено без руху. Ухвалою суду від 01.07.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1473/20 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/116/20, підготовче засідання призначено на 03.08.2020 р. з повідомленням (викликом) сторін. Явку учасників справи визнати обов`язковою.

Ухвалою суду від 03.08.2020 р. призначено колегіальний розгляд справи №908/1473/20.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 03.08.2020 р., справу №908/1473/20 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., суддя Корсун В.Л., суддя Топчій О.А. Ухвалою від 07.08.2020 вказаною колегією справу № 908/1473/20 прийнято до свого провадження у порядку загального позовного провадження, розгляд справи у підготовчому провадженні розпочато спочатку. Підготовче засідання призначено на 06.10.2020 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою.

05.10.2020 від Акціонерного товариства «ОТП БАНК» на електрону та поштову адреси суду надійшла заява № 200-12-4-7/465 від 01.09.2020 (вх. № 19449/08-08/20 від 05.10.2020) про проведення підготовчого засідання 06.10.2020 за відсутності представника позивача у зв`язку з запровадженням карантину на території України. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 06.10.2020 № 908/1473/20 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 05.11.2020, закрито підготовче провадження та призначено перше судове засідання з розгляду справи по суті на 03.11.2020 о 15 год. 00 хв.

Ухвалою від 03.11.2020 р. оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті на 25.11.2020 р.

20.11.2020 р. до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача. У вказаній заяві зазначено, що позивач на позовних вимогах наполягає в повному обсязі та просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 25.11.2012р. судом оголошено перерву з розгляду справи по суті до 03.12.2020 р. о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Розпорядженням керівника апарату суду №П-831/20 від 03.12.2020, на підставі доповідної записки головуючого судді (судді-доповідача) у справі Проскурякова К.В., відповідно до пунктів 2.3.3, 2.3.47 та 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв`язку із перебуванням у на лікарняному судді-учасника колегії Топчій О.А. з 01.12.2020, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №908/1473/20. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2020, справу №908/1473/20 передано на розгляд у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Боєва О.С., Корсун В.Л. Ухвалою від 03.12.2020р. вказаною колегією справу № 908/1473/20 прийнято до свого провадження, повторний розгляд справи по суті призначено на раніше визначено дату - 03.12.2020 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

В судовому засіданні 03.12.2020р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 25.11.2020 р. здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу на комплексі «Акорд» .

Представник позивача у судове засідання 03.12.2020р. не з`явився. Як вбачається з позовної заяви, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 28.03.2019 р. між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БАРВИ» укладено договір про надання банківських послуг №CR19-139/200-2. Відповідно до умов вказаного договору відповідачу відкрито кредитну лінію з лімітом кредитування 2 000 000,00 грн. та умовами повного погашення кредитної лінії 15.03.2020 р. Однак, відповідач в порушення умов вказаного договору свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконує, а також не здійснює погашення суми кредиту, порушує порядок та строки сплати відсотків. Станом на 14.05.2020 р. заборгованість відповідача за кредитним договором складає: 2000000,00 грн. - за тілом кредиту, 203835,62 грн. - за нарахованими відсотками за період з 01.04.2019 р. по 13.05.2020 р. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 509, 526, 610-612, 1049 Цивільного кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у письмовому відзиві на позовну заяву, відповідно до якого просить суд в задоволенні позові відмовити посилаючись на те, що за умовами Договору Сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитами на суму залишку заборгованості за кредитами, які надані: 2000000 грн.(меморіальний ордер №1437501 від 01.04.2019 р.) - до 16.12.2019 року включно та 550000 грн. (меморіальний ордер №1914110 від 02.12.2019 р.)-до 15.03.2020 р. Відтак, у межах строку кредитування до 16.12.2019 року за першим траншем та 15.03.2020р. за другим траншем Відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами до 11 числа кожного місяця. Починаючи з 16.12.2019 року за першим траншем та з 15.03.2020 року за другим траншем, Відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги Позивачем повернути всю заборгованість за Договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування. Враховуючи правову позицію Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 р. по справі №444/9591/12, на підставі ст.ст. 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України вважає безпідставним нарахування процентів за користування першим траншем від суми 1 450 000 грн. за період з 16.12.2019 р. по 14.05.2020 р. , та нарахування процентів за користування другим траншем від суму 550 000 грн. за період з 15.03.2020 р. по 14.05.2020 р. Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

21.10.2020 від Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до суду надійшла відповідь на відзив № 200-12-4-7/498 від 20.10.2020 (вх. № 20704/08-08/20 від 21.10.2020), згідно якої позивач підтримав доводи викладені у позовній заяві та заперечив проти обґрунтувань відповідача, зазначених у відзиві на позовну заяву, стверджуючи, що відповідно до укладеного сторонами Договору про надання банківських послуг №СК 19-139/200-2 від 28.03.2019 року встановлений Генеральний строк, тобто строк дії договору який встановлено до 15.03.2022 року, включно. Відповідно до п.4 договору, Строк дії договору дорівнює Генеральному строку. Договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов`язання Клієнта перед Банком не будуть виконані в повному обсязі. Таким чином, строк дії договору не сплинув. 21.05.2020 року Банком цінним листом із описом вкладеного направлено на адресу Відповідача Досудову вимогу №200-12-4-7/224 від 19.05.2020 року із вимогою дострокового погашення боргових зобов`язань за договором, що відповідає вимогам ч.2 ст.1050 ЦК України. Вимогу Відповідачем отримано 10.06.2020 року (додається), заборгованість не погашено. Позивачем позовні вимоги про стягнення боргу з урахуванням нарахованих відсотків заявлено станом на 14.05.2020 року, тобто в межах строку дії Договору та в межах пред`явлення до позичальника Вимоги про дострокове погашення боргу. Такі дії Позивача відповідають вимогам ст.1050 ЦК України та не суперечать висновкам викладеним у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №444/9591/12. Просить позов задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце призначених судових засідань, від нього надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до умов Статуту АТ „ОТП Банк" (погодженого Національним Банком України 18.06.2009 року, реєстровий № 273, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 30.06.2009 року) Закрите акціонерне товариство „ОТП Банк", згідно з рішенням Загальних Зборів Акціонерів Протокол № 53 від 23.04.2009 року змінив назву на Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк" (скорочена назва - АТ ОТП Банк ). Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк" є правонаступником всіх прав та обов`язків Закритого акціонерного товариства ОТП Банк , яке в свою чергу є правонаступником всіх прав та обов`язків Акціонерного комерційного банку "Райффайзенбанк Україна".

28 березня 2019 року між АТ "ОТП БАНК", (далі - Банк, Позивач) та ТОВ БАРВИ (далі - Позичальник, Відповідач) укладено Договір про надання банківських послуг №CR 19-139/200-2 від 28.03.2019 року (надалі - Кредитний договір). Відповідачу відкрито кредитну лінію з лімітом кредитування 2000000 гривень та умовами повного погашення кредитної лінії 15 березня 2020 року.

Відповідно до умов Договору Банк надає на вимогу Клієнта Банківську послугу, а Клієнт приймає Банківську послугу та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в Договорі, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг Банку.

Відповідно до п.1.1.1.6 Кредитного договору розмір процентної ставки становить 24 проценти річних.

Відповідно до п.1.1.1.7 Кредитного договору проценти сплачуються щомісячно відповідно до умов п.5 Договору, а саме, проценти повинні сплачуватися протягом 1 (першого) Банківського дня наступного за Днем нарахування процентів. Днем нарахування процентів є 10 календарний день місяця.

Відповідно до п.1.1.1.4 Кредитного договору, датою припинення чинності Лімітом банківської послуги (датою повернення всіх траншів кредиту) є 15 березня 2020 року.

Позивач здійснив видачу кредитних коштів Позичальнику 01.04.2019 року в сумі 2000000 гривень (меморіальний ордер № 1437501), 02.12.2019 року 550000 грн. (меморіальний ордер № 1914110) шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок Позичальника.

Відповідно до виписки з особового рахунку ТОВ "Барви" за меморіальним ордером № 31552310 від 29.11.2019р. частково повернуто кредитні кошти в розмірі 550000 грн.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Однак, в супереч умовам Кредитного договору, вищевказані зобов`язання Позичальника щодо повернення Кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконуються, зокрема не виконується умови Договору щодо погашення кредиту, порушується порядок та строки сплати відсотків.

Згідно з розрахунку позивача станом на 14.05.2020 року заборгованість Відповідача за Кредитним договором складає: 2000000,00 гривень - заборгованість за тілом Кредиту; 203835,62 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками за період з 01.04.2019 року по 13.05.2020 року. Всього заборгованість Відповідача за тілом кредиту та відсотками станом на 14.05.2020 року становить 2 203 835,62 гривень.

В зв`язку із невиконанням Позичальником умов Кредитного договору щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, на підставі п.8 Кредитного договору Банком було направлено досудову вимогу №200-12-4-7/224 від 19.05.2020 року про погашення заборгованості за Кредитним договором в строк не пізніше 7 (семи) банківських днів з дати відправлення Банком відповідної Вимоги. (Копії вимоги та докази направлення додаються). Однак на дату подачі позовної заяви заборгованість Відповідачем не погашена, сума кредиту та відсотків не сплачена.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні приписи містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (Ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежного виконання).

У ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплатити відсотки.

Відповідно до 1. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору про надання банківських послуг №CR 19-139/200-2 від 28.03.2019 року Позивач здійснив видачу кредитних коштів Позичальнику 01.04.2019 року в сумі 2000000 гривень (меморіальний ордер № 1437501), 02.12.2019 року 550000 грн. (меморіальний ордер № 1914110) шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок Позичальника. Відповідно до виписки з особового рахунку ТОВ "Барви" за меморіальним ордером № 31552310 від 29.11.2019р. частково повернуто кредитні кошти в розмірі 550000 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2000000 грн. підтверджується матеріалами справи, не спростовується відповідачем. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Також позивач здійснив нарахування відповідачу станом на 14.05.2020 року відсотки за користування кредитом у розмірі 203835,62 грн. за період з 01.04.2019 року по 13.05.2020 року включно.

Оцінюючи доводи сторін щодо можливості нарахування процентів поза визначеним договором строку кредитування (15.03.2019р.) суд враховує, що у постанові у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 2 грудня 2015 року у справі № 6-249цс15, щодо можливості стягнення процентів за кредитом і пені за процентами у межах позовної давності, обчисленої за три роки (для процентів) й один рік (для пені) до дня звернення до суду. Так, Велика Палата Верховного Суду визначила, що встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення. Вказане унеможливлює визначення початку перебігу позовної давності для погашення всієї заборгованості за договором з моменту спливу строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу.

Зокрема у цій постанові Великою Палатою зазначено наступне.

(1.1) Щодо змісту понять строк договору , строк виконання зобов`язання і термін виконання зобов`язання

29. Поняття строк договору , строк виконання зобов`язання та термін виконання зобов`язання згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

30. Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

31. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

32. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

33. Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

34. Поняття строк виконання зобов`язання і термін виконання зобов`язання охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

35. З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

У цій справі сторони визначили наступні умови надання кредиту 1:

Пункт 1.1.1.2 Договору: Ліміт банківської послуги:

2 000 000,00 грн. Період строку дії Договору (обидві дати включно)Ліміт Банківської послуги протягом відповідного періоду строку дії Договору з дати укладення Договору по 16 грудня 2019 року включно 2 000 000,00 грн. з 17 грудня 2019 року до 15 березня 2020 року 1 000 000,00 грн. П. 1.1.1.4: Дата припинення чинності Лімітом Банківської послуги: 15 березня 2020 року, включно.

П. 1.1.1.6: Стандартний розмір процентної ставки в валюті UAH: 24,0 % річних

П. 1.1.1.7: Щомісячно, в порядку та умовах згідно з пунктом 5 Договору

П. 1.1.1.8: День нарахування процентів - 10 (десятий) календарний день місяця

Умови надання кредиту 2:

Пункт 1.1.2.2 Договору: Ліміт банківської послуги:

2 500 000,00 грн. Період строку дії Договору (обидві дати включно)Ліміт Банківської послуги протягом відповідного періоду строку дії Договору з дати укладення Договору по 16 грудня 2019 року включно 2 500 000,00 грн. з 17 грудня 2019 року до 15 березня 2020 року 1 500 000,00 грн. П. 1.1.2.4: Дата припинення чинності Лімітом Банківської послуги: 15 березня 2020 року, включно.

П. 1.1.2.6: Стандартний розмір процентної ставки в валюті UAH: 24,0 % річних

П. 1.1.2.7: Щомісячно, в порядку та умовах згідно з пунктом 5 Договору

П. 1.1.1.8: День нарахування процентів - 10 (десятий) календарний день місяця

П. 4. Строк дії Договору дорівнює Генеральному строку за обставини, що відсутній Випадок невиконання умов Договору. За наявності обставини Випадку невиконання умов Договору, Договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов`язання Клієнта перед Банком не будуть виконані у повному обсязі. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії Договору.

Згідно п.1.4 Договору:

Генеральний строк - максимально допустимий (дозволений) строк (термін) правовідносин Сторін згідно з Договором при умові (обставині) відсутності Випадку невиконання умов Договору.

Дата припинення чинності Лімітом Банківської послуги - відносно окремого виду Банківської послуги цей термін означає дату, коли Клієнт за будь-яких обставин повинен припинити отримувати (користуватися) таку (ою) Банківську (ою) послугу (ою), в тому числі зобов`язаний виконати всі Боргові зобов`язання стосовно такої банківської послуги не пізніше такої дати.

Пунктом 5 Договору зокрема встановлено:

Банк здійснює надання Банківських послуг за плату, що має сплачуватися Клієнтом Банку в порядку та на умовах Договору виключно в безготівковій формі. Залежно від виду Банківської послуги видами плат можуть бути проценти та/або комісійна винагорода, проте цей перелік не є вичерпним і Сторонами можуть бути погоджені інші види плати. Розмір плати визначається Сторонами в Договорі. Проценти розраховуються на підставі процентної ставки. Процентна ставка є фіксованою та виражається числом. Протягом строку дії Договору розмір процентної ставки встановлюється для Стандартного розміру, та може становити будь-яке числове значення в межах від 0,000001 до 100,000001 процентів річних. Залежно від Банківської послуги проценти можуть розраховуватися від розміру Боргових зобов`язань, їх частини або будь-якої іншої суми, що погоджена Сторонами та/або відома Сторонам, оскільки є загальнодоступною (загальновідомою). Якщо Сторонами письмово не домовлено інше, проценти мають сплачуватися Клієнтом Банку а валюті Банківської послуги, відносно якої вони розраховуються.

Проценти щодо такої Банківської послуги як Кредит та/або Кредитна лінія, виконання зобов`язань відносно якої здійснюється Клієнтом вчасно, без будь-яких порушень, нараховані станом на День нарахування процентів, повинні сплачуватися Клієнтом Банку протягом 1 (першого) Банківського дня наступного за таким Днем нарахування процентів.

Отже, сторони окремо визначили як строк дії договору, так і погодили строк кредитування - дату припинення чинності Лімітом Банківської послуги по обох кредитах до 15 березня 2020р. включно., тобто термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов`язання.

(1.2.) Щодо виконання зобов`язання простроченого боржника після спливу строку (терміну) такого виконання Велика Палата ВС зазначила:

38. Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

39. Тобто, зобов`язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов`язання зі сплати штрафу та пені є додатковим до основного.

41. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

42. У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

43. Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

44. Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

45. Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

46. Отже, після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов`язання простроченого боржника за договором не припиняється. Так, зобов`язання може бути належно виконане простроченим боржником і після спливу позовної давності. Згідно з частиною першою статті 267 ЦК України особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Позивач обов`язки за умовами договору виконав, надавши кредитні кошти відповідачеві. Останній зобов`язався за договором повертати кредит з процентами періодичними щомісячними платежами та в будь-якому разі до 15 березня 2020 року включно.

(1.3) Щодо нарахування та стягнення процентів від суми позики (кредиту) після спливу строку кредитування Велика Палата ВС вказала :

48. Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ( Позика ) глави 71 ( Позика. Кредит. Банківський вклад ), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

49. Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

50. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

53. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

54. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

55. З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду відхиляє аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

Таким чином, за умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий до 15 березня 2020 року включно. Відтак, у межах строку кредитування до 15 березня 2020 року відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами до 11 числа кожного місяця. Починаючи з 16 березня 2020 року, відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність нарахування позивачем процентів за користування відповідачем кредитними коштами в період часу з 16.03.2020р. по 13.05.2020р. включно, а мав право застосовувати передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України заходи щодо наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання.

Здійснивши перерахунок нарахованих позивачем процентів, судом встановлено, що позивачем вірно розрахований розмір процентів:

- з суми 2000000 грн. за період з 01.04.2019р. по 28.11.2019р. у сумі 318246,57 грн.

- з суми 1450000 грн. за період з 29.11.2019р. по 01.12.2019р. у сумі 2860,26 грн.

Проте, безпідставно розраховано розмір процентів з 02.12.2019р. по 13.05.2020р. у сумі 215671,22 грн., оскільки вони підлягали нарахування до 15.03.2020р. включно, що становить суму 135452,00 грн., тобто на загальну суму 456558,83 грн. З урахуванням сплати відповідачем процентів на суму 332942,43 грн., що визнається позивачем, загальний розмір процентів, які залишилися несплаченими відповідачем та підлягають стягненню з нього на користь позивача, становить 123616,46 грн.

Доказів погашення 2000000,00 грн. основної суми кредиту та 123616,46 грн. процентів відповідачем суду не надано.

Доводи відповідача, викладені у письмовому відзиві на позовну заяву судом до уваги не приймаються, з огляду на викладене.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що з огляду на предмет та підстави позову позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 76 - 79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БАРВИ (70151, Запорізька область, Новомиколаївський район, село Барвинівка, вул. Шкільна, буд. 15, код ЄДРПОУ 30870438) на користь Акціонерного Товариства ОТП БАНК (м.Київ, вул.Жилянська,43), р/р НОМЕР_1 в АТ ОТП БАНК , МФО 300528, ЄДРПОУ 21685166), суму заборгованості за Договором про надання банківських послуг №CR 19-139/200-2 від 28.03.2019 року в сумі 2123616 (два мільйони сто двадцять три тисячі шістсот шістнадцять) грн. 46 коп. , що включають у тому числі - 2000000 (два мільйони) грн. 00 коп. - заборгованість за тілом Кредиту; 123616 (сто двадцять три тисячі шістсот шістнадцять) грн. 46 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками за період з 01.04.2019 року по 15.03.2020 року, включно. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БАРВИ (70151, Запорізька область, Новомиколаївський район, село Барвинівка, вул. Шкільна, буд. 15, код ЄДРПОУ 30870438) на користь Акціонерного Товариства ОТП БАНК (м.Київ, вул.Жилянська,43), р/р НОМЕР_1 в АТ ОТП БАНК , МФО 300528, ЄДРПОУ 21685166), судові витрати у розмірі 31854 (тридцять одна тисяча вісімсот п`ятдесят чотири) грн. 25 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

4. В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано: 09.12.2020 р.

Головуючий суддя К.В. Проскуряков

Суддя О.С. Боєва

Суддя В.Л. Корсун

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.