Рішення

від 02.12.2020 по справі 910/13488/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2020Справа № 910/13488/20

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Файна Торг" про розподіл судових витрат на правову допомогу у справі № 910/ 13488/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Файна Торг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо"

про стягнення заборгованості за договором поставки від 1712.2018 №171218-07/1

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Файна Торг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО" про стягнення заборгованості за договором поставки від 17.12.2018 №171218-07/1г. (далі - Договір) у розмірі 562 664,79 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує не виконанням відповідачем умов Договору в частині оплати поставленого товару.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 у справі № 910/13488/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Файна Торг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо" про стягнення заборгованості за договором поставки від 1712.2018 №171218-07/1г задоволено повністю; стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Файна Торг" 562 664,79 (п`ятсот шістдесят дві тисячі шістсот шістдесят чотири) грн. заборгованості, 8439,98 (вісім тисяч чотириста тридцять дев`ять) грн. судового збору.

06.11.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/13488/20.

Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.11.2020 заяву передано на розгляд судді Курдельчука І.Д.

Розпорядженням в.о.керівника апарату № 05-23/1629 від 06.11.2020 заяву передано на повторний розподіл у зв`язку з лікарняним судді Курдельчука І.Д.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між від 06.11.2020 заяву передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2020 розгляд заяви про розподіл судових витрат по справі № 910/13488/20 призначено на 02.12.2020.

Представники сторін у судове засідання 02.12.2020 не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши у судовому засіданні 02.12.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Файна Торг" про розподіл судових витрат на правову допомогу у справі № 910/ 13488/20 , суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Судом встановлено, що 20.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Файна Торг (далі - замовник) та адвокатом Самчуком Антоном Миколайовичем (далі - виконавець) укладено Договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1. Договору замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання виконувати Замовника наступні юридичні дії, а саме: а) представництво інтересів Замовника у справі про стягнення заборгованості з ТОВ ГІППО , що буде слухатись у господарському суді міста Києва. Також Виконавець уповноважується виконання основного доручення представляти інтереси, адресувати запити та отримувати відповіді на них та вчиняти інші процесуальні дії в усіх установах, підприємствах, організаціях незалежно від форми власності, державних установах, в тому числі контролюючих і правоохоронних органах, в органах юстиції та нотаріату, в державних адміністраціях, органах статистики, в податкових органах, в органах, що здійснюють виконання рішень (виконавче провадження), у відносинах з приватними нотаріусами, перед будь - якими фізичними та юридичними особами з метою отримання та відшукання доказів у даній справі.

Сторони погоджують, що Виконавець не може гарантувати лише позитивне вирішення даної справи , а відтак Замовник попереджений щодо даних обставин. Сторони погоджують, що усі юридичні справи, які виникатимуть додатково і будуть пов`язані з вказаним судовим спором врегульовуються сторонами на підставі окремо укладеного договору за взаємною згодою сторін і погодженим гонораром (п. 1.2. Договору).

Замовник зобов`язаний: створити відповідні умови щодо належного виконання Виконавцем своїх обов`язків за даним Договором; надати Виконавцеві всю наявну у Замовника усну та письмову інформацію необхідну для виконання Виконавцем своїх зобов`язань за даним договором та є відповідальним за неповне надання інформації, або надання недостовірної інформації. Оплатити надані йому за даним договором юридичні послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені даним договором та компенсувати витрати понесені в силу виконання доручення, своєчасно сплачувати судовий збір та скеровувати на адресу суду документи підготовлені Адвокатом (п. 1, 2, 4 Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору оплата послуг виконавця (гонорар) за даним договором визначається за домовленістю сторін та визначається у розмірі 10 000, 00 грн без ПДВ.

Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє до 08.11.2020 (п. 5.1. Договору).

Адвокатом на виконанням умов Договору виставлено замовнику рахунок - фактуру № 1 від 28.10.2020, сума до сплати - 10 000, 00 грн.

02.11.2020 між адвокатом Самчуком Антоном Миколайовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю Файна Торг складено акт виконаних робіт.

Робота обумовлена Договором про надання юридичних послуг від 20 серпня 2020 року виконана Виконавцем в повному обсязі. Жодних претензій зі сторони Замовника немає. Загальна вартість послуг становить 10 000 гривень. Детальний опис наданих послуг та затраченого часу зазначено у додатку № 1 до даного акту, котрий затверджений сторонами Договору.

Додатком № 1 до акту виконаних робіт від 02.11.2020 визначено характер надання правової допомоги, кількість витраченого часу та розрахунок вартості послуг, який сторони узгодили у розмірі 10 000, 00 грн.

Платіжним дорученням № 38 від 30.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Файна Торг сплатило адвокату Самчуку А.М. витрати на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

У заяві про розподіл судових витрат позивач просить суд стягнути з відповідача 20 000, 00 грн.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього Закону).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У матеріалах справи № 910/13488/20 відсутні заперечення відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.

Разом з тим, надані позивачем Договір про надання правової допомоги від 20.08.2020, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю Файна Торг та адвокатом Ульчаком Богданом Івановичем, рахунок вартості послуг адвоката, платіжне доручення № 3 від 01.09.2020, додаток № 1 до акту виконаних робіт від 02.11.2020, судом не приймається до уваги, оскільки представництво інтересів позивача у даній справі було здійснено адвокатом Самчуком А.М., який приймав участь у судовому засіданні 06.10.2020.

Суд зазначає, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Файна Торг підписана директором Леснік С.Ф. та копії, які долучені до матеріалів позовної заяви засвідчені також директором Леснік С.Ф.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на розмір заявленої в заяві суми, категорію складності цієї справи, доведеністю позивачем вартості наданих послуг у розмірі 10 000, 00 грн, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 123, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Файна Торг" про розподіл судових витрат на правову допомогу у справі № 910/ 13488/20 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо" (код 32650231; 01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 19/3, корп. 2, каб. 33; ідентифікаційний код 32650231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Файна Торг" (код 39401831; 43006, м. Луцьк, провулок Дорожний, буд.4; ідентифікаційний код 39401831) 10 000 (десять тисяч) витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення до суду апеляційної інстанції.

6. Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147- VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 08.12.2020.

Суддя М.Є. Літвінова