Рішення

від 03.12.2020 по справі 910/14495/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.12.2020Справа № 910/14495/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-13057-7"

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання укладеної додаткової угоди та визнання поновленим договору оренди земельної ділянки

представники сторін:

від позивача: Попов А.Г.(директор)

від відповідача: Ільчик М.О.

від третьої особи: Геращенко В.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-13057-7" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання укладеної додаткової угоди та визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 23.11.2006, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів держаної реєстрації договорів від 05.12.2006 №78-6-00397.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір оренди земельної ділянки на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.09.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/14495/20, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 03.11.2020 та залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

21.10.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов.

У підготовче засідання 03.11.2020 з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи.

У підготовчому засіданні 03.11.2020 представник третьої особи надав суду письмові пояснення щодо позову.

Протокольною ухвалою від 03.11.2020 суд відклав підготовче засідання у справі на 17.11.2020.

13.11.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли відповідь на відзив та відповідь на пояснення третьої особи.

Протокольною ухвалою від 17.11.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.12.2020.

У судовому засіданні 03.12.2020 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.12.2020 проти позову заперечив, надав пояснення по суті своїх заперечень.

Представник третьої особи надав пояснення по суті своїх заперечень, проти позову заперечив.

У судовому засіданні 03.12.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради № 541/3002 від 29.11.2005 року "Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "АТП-13057-7" для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу на вул. Бережанській, 15 в Оболонському районі м. Києва затверджено проект відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "АТП-13057-7" для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу на вул. Бережанській, 15 в Оболонському районі м. Києва та передано зазначеному товариству в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 2,39 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу на вул. Бережанській, 15 в Оболонському районі м. Києва.

23.11.2006 між Київською міською радою (відповідач, орендодавець) та ТОВ "АТП-13057-7" (позивач, орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за адресою: вул. Бережанська, 15 в Оболонському районі м. Києва (надалі - договір оренди). Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. (реєстровий № 691) та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 05.12.2006 року за № 78-6-00397 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до пункту 2.1 договору оренди, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,3916 га, кадастровий номер 8000000000:78:018:0010, з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу.

30.06.2015 між Київською міською радою та ТОВ "АТП-13057-7" укладено Угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, посвідчену Кравченко Н.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 174, за умовами якої договір оренди земельної ділянки поновлено на 5 (п`ять) років.

27.11.2017 року між Київською міською радою та ТОВ "АТП-13057-7" укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідчений Кравченко Н.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 358, за умовами якої вирішено внести зміни до договору оренди земельної ділянки, зокрема:

- у підпункті 2.1 пункту 2 договору оренди слова "для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу" вирішено замінити словами "для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу".

17.11.2016 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Бережанська, 15 в Оболонському районі м. Києва.

20.03.2017 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано Декларацію про початок виконання підготовчих робіт на об`єкті "Будівництво житлового комплексу з об`єктами торговельного та соціально-побутового призначення за адресою: вул. Бережанська, 15 в Оболонському районі м. Києва " .

29.12.2017 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України позивачу надано Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113173632120 на "Будівництво житлового комплексу з об`єктами торговельного та соціально-побутового призначення за адресою: вул. Бережанська, 15 в Оболонському районі м. Києва " .

27.12.2019 на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано Сертифікат серії ІУ №163193612204, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджено готовність до експлуатації об`єкта "Будівництво житлового комплексу з об`єктами торговельного та соціально-побутового призначення за адресою: вул. Бережанській, 15 в Оболонському районі м. Києва" І черга".

10.03.2020 розпорядженням Оболонської районної в місті Києва Державної адміністрації введеній в експлуатацію І-ій черзі будівництва присвоєно поштову адресу: м.Київ, вул. Миколи Гулака, буд. 4.

Строк дії договору оренди земельної ділянки, з урахуванням угоди про поновлення від 30.06.2015 року, закінчився 30.06.2020.

Позивачем на адресу Київської міської ради направлено лист-повідомлення №31 від 26.12.2019 про поновлення договору оренди земельної ділянки згідно форми додатку 4 до Рішення Київської міської ради від 20.04.2017 року №241/2463 "Про затвердження Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві" із доданим проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, та документами, що підтверджують виконання умов договору оренди. Вказаний лист-повідомлення зареєстровано у Департаменті земельних ресурсів КМДА 27.12.2019 за реєстраційним №450055960.

Київська міська рада відповіді на зазначений лист не надала.

Позивачем на адресу відповідача направлено лист вих. №18 від 10.08.2020 з пропозицією укладення додатковоі? угоди про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах на такий самий строк (5 років) на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" з огляду на продовження користування позивачем земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення відповідача про заперечення у поновленні договору оренди.

Зазначений лист зареєстрований у Київській міській раді 13.08.2020 за №08/17790.

На лист позивача вих. №18 від 10.08.2020 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом №05716-16351 від 08.09.2020 повідомив позивача про відсутність підстав для підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди з огляду на відсутність рішення Київської міської ради або висновку Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування. Крім того, зазначено про підготовку Департаментом земельних ресурсів у відповідь на лист-повідомлення позивача від 27.12.2019 № 450055960 проєкту рішення Київської міської ради про відмову в поновленні вказаного договору оренди, який передано Київській міській раді для розгляду у відповідності до Регламенту Київської міської ради.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач посилається на те, що ТОВ "АТП-13057-7" продовжує користування земельною ділянкою, яка була об`єктом договору оренди, належним чином виконує свої зобов`язання за договором оренди; до закінчення строку дії договору ТОВ ТОВ "АТП-13057-7" повідомило орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення ТОВ "АТП-13057-7" додало проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; Київська міська рада (орендодавець) письмово не повідомила ТОВ "АТП-13057-7" про відмову в поновленні договору оренди та у місячний строк після закінчення дії договору не заперечила проти продовження його дії.

За таких обставин, позивач стверджує, що договір оренди є поновленим на той самий строк та на тих самих умовах на підставі ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у зв`язку із чим позивачем заявлено позов до Київської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного 23.11.2006 в редакції, запропонованій позивачем та визнання договору поновленим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах.

Київська міська рада проти позову заперечила, посилаючись, що за результатами розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-13057-7" від 27.12.2019 про поновлення договору оренди вищевказаної земельної ділянки Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготовлено проєкт рішення Київської міської ради про відмову Товариству в поновленні вказаного договору оренди, який передано для розгляду Київській міській раді. Також Київська міська рада зазначає, що відсутній висновок постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування; не визначена актуальна нормативно-грошова оцінка земельної ділянки; відсоток, що встановлений у розмірі 4% не відповідає положенням договору та приписам законодавства враховуючи, що частина будівель на земельній ділянці забудована та введена в експлуатацію. З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП-13057-7" позов не підлягає задоволенню.

Третя особа у письмових поясненнях проти позову заперечила, посилаючись на те, Департаментом проведено обстеження земельної ділянки та складено акт №20-0071-05 від 06.02.2020, у якому зазначено, що на земельній ділянці ведеться будівництво житлового комплексу з об`єктами торгівельного та соціального призначення, що не відповідає її цільовому призначенню. Департамент зазначає, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є порушенням ст.96 ЗК України та п.8.4. договору, можна вважати самодостатньою підставою для відмови у поновленні договору оренди. Також у відповідності до Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві Департаментом розглянуто лист-повідомлення позивача та підготовлено проєкт рішення Київської міської ради про відмову у поновленні вказаного договору оренди.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України "Про оренду землі".

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (стаття 6 Закону України "Про оренду землі").

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як підтверджено матеріалами справи, на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 23.11.2006 року, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів від 05.12.2006 року за № 78-6-00397) (з урахуванням внесених до нього змін угоди 13.06.2015 та договором від 27.11.2017) позивач (ТОВ "АТП-13057-7") набув у користування земельну ділянку загальною площею 2,39 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу на вул. Бережанській, 15 в Оболонському районі м. Києва.

Відповідно до умов договору оренди між сторонами, в редакції угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.06.2015, після закінчення строку, на який було укладено договір, при умові належного виконання обов`язків відповідно до умов цього договору, орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору (п.8.3., 11.7. договору оренди).

Це положення договору узгоджується із загальною нормою частини першої статті 777 Цивільного Кодексу України та статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, у частині першій статті 777 Цивільного Кодексу України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 2- 5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Відповідно до ч.1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції від 21.10.2019, що діяла станом на направлення позивачем листа-повідомлення від 26.12.2019 про поновлення договору оренди земельної ділянки та на дату закінчення договору оренди), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Рішенням Київської міської ради IV сесія VIII скликання від 20.04.2017 року №241/2463 затверджений Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві.

Процедура поновлення договору оренди земельної ділянки врегульована розділом 9 Порядку.

Відповідно до п.9.1. розділу 9 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві після закінчення терміну, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий термін (поновлення договору оренди землі).

Відповідно до п.9.2. розділу 9 Порядку орендар зобов`язаний подати до Київської міської ради лист-повідомлення до закінчення строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до закінчення строку договору оренди землі. У разі неподання орендарем зазначеного листа-повідомлення у вказаний строк Департамент земельних ресурсів інформує про це органи Державної фіскальної служби. Якщо орендар продовжує використовувати земельну ділянку після закінчення строку договору оренди землі та не подав до Київської міської ради вказаного листа-повідомлення, розмір річної орендної плати встановлюється у подвійному розмірі, але не більше дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до п.9.3. розділу 9 Порядку орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, звертається до Київської міської ради з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі через приймальню Київради з земельних питань. Форма листа-повідомлення та додатків до нього встановлюється додатком 4 до цього рішення.

Відповідно до п.9.5. розділу 9 Порядку у десятиденний термін Департамент земельних ресурсів розглядає лист-повідомлення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки та готує проект рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки або відмову у поновленні договору та пояснювальну записку до нього, крім випадків, встановлених пунктом 9.11 цього Порядку.

До матеріалів кадастрової справи при поновленні договору оренди земельної ділянки Департамент земельних ресурсів долучає акт обстеження земельної ділянки, у якому зазначається інформація про використання земельної ділянки за цільовим призначенням, проведення будівельних робіт, здійснення реконструкції, реставрації об`єкта, що знаходиться на земельній ділянці, та матеріали актуальної фотофіксації, зробленої не пізніше ніж за тридцять календарних днів до дня реєстрації проекту рішення в секретаріаті Київської міської ради.

Департамент земельних ресурсів несе відповідальність за достовірність і повноту інформації, зазначеної вище.

Відповідно до п.9.6. розділу 9 Порядку Рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки або відмову у поновленні договору розглядається в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради.

Відповідно до п.9.7. розділу 9 Порядку Рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки або про відмову в його поновленні видається у порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради, орендарю або уповноваженому ним представнику, а засвідчені копії рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки надсилаються до Департаменту земельних ресурсів та Департаменту містобудування та архітектури і територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у місті Києві. Разом з копією рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки до Департаменту земельних ресурсів передається відповідна кадастрова справа.

Частиною шостою Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Згідно із ч.7, 11 ст.33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У постанові від 22.09.2020 по справі №159/5756/18, Велика Палата Верховного Суду вказала, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Аналогічна позиція, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків наведена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Виходячи з викладеної правової позиції Верховного Суду, в будь-яких випадках необхідною умовою для поновлення договору на новий строк є здійснення орендарем повідомлення в установлені строки про намір скористатись переважним правом на укладання договору оренди на новий строк.

також відповідно до п.9.11. розділу 9 Порядку договори оренди земельних ділянок, строк дії яких закінчився, поновлюються на той самий строк без прийняття Київською міською радою рішення про поновлення договору оренди у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення цього строку листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі та за умови згоди орендаря на приведення розмірів орендної плати за земельну ділянку та інших умов договору у відповідність до вимог законодавства, а також у випадку внесення змін до змісту договору в частині виключення слів "будівництва", "реконструкції", "реставрації", в разі здійснення цих робіт та надання матеріалів та документів, що їх підтверджують (сертифікат прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, декларація про готовність об`єкта до експлуатації тощо).

Відповідно до пункту 11.7. договору оренди орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію та сплачувати орендну плату за період від дня закінчення дії договору до дня поновлення його дії у порядку та у розмірах, встановлених договором.

Як встановлено судом, строк дії договору оренди земельної ділянки, з урахуванням угоди про поновлення від 30.06.2015, закінчився 30.06.2020 року.

Матеріалами справи підтверджено, позивач звернувся до Київської міської ради із листом-повідомленням №31 від 26.12.2019 про поновлення договору оренди земельної ділянки згідно форми додатку 4 до Рішення Київської міської ради від 20.04.2017 року №241/2463 "Про затвердження Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві" із доданим проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, та документами, що підтверджують виконання умов договору оренди.

Зазначений лист-повідомлення зареєстровано у Департаменті земельних ресурсів КМДА 27.12.2019 за реєстраційним №450055960.

Отже, позивач користуючись переважним правом на поновлення договору оренди, на виконання зазначених вище вимог ст.33 Закону України "Про оренду землі", Порядку та умов договору завчасно (27.12.2019) до закінчення договору оренди, подав лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Таким чином позивач дотримався процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, надавши проєкт додаткової угоди за шість місяців до закінчення строку дії договору, належним чином виконавши свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір його поновити. Крім цього, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору.

У свою чергу, відповідач після отримання заяви позивача зобов`язаний був відповідно до ч.5 ст.33 Закону України "Про оренду землі" протягом місяця розглянути дану заяву, узгодити з орендарем істотні умови договору, прийняти рішення та укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди, або повідомити орендаря про відмову в продовженні договору в разі недосягнення згоди щодо істотних умов договору.

Натомість відповідач, всупереч вимогам ч.5. ст.33 ЗУ "Про оренду землі" та статті 9 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, залишив звернення позивача без відповіді, додаткову угоду не підписав без зазначення жодних заперечень щодо її змісту, рішення про продовження або відмову у продовженні договору у встановлені Законом строки не прийняв.

За наведених обставин відповідачем допущено безпідставне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі.

При цьому суд відхиляє посилання відповідача та третьої особи на наявність проєкту рішення про відмову у продовженні договору оренди згідно розділу 9 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, відповідачем прийнято не було.

Суть поновлення договору оренди згідно з частиною 6 статті 33 ЗУ "Про оренду землі" полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, у встановлений строк не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

У даному випадку має значення лише те, чи закінчився встановлений місячний строк для повідомлення орендодавцем про відмову в поновленні договору оренди, оскільки саме з його закінченням пов`язане продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк.

Щодо прав і обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

Як підтверджено матеріалами справи, та не спростовано відповідачем, орендодавцем не направлено орендарю жодних заперечень щодо укладення (поновлення) договору оренди на новий строк або претензій про неналежне виконання умов договору, або заперечень чи зауважень до запропонованого проєкту додаткової угоди про поновлення договору оренди.

Отже, в місячний строк після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, відповідач не направляв позивачу повідомлення про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки.

Натомість листом третьої особи - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.09.2020 року № 05716-16351, тобто більше ніж через 2 місяці з дня закінчення договору оренди (30.06.2020), повідомлено позивача про відсутність підстав для підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди з огляду на відсутність рішення Київської міської ради або висновку постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, та зазначено про підготовку Департаментом земельних ресурсів проєкту рішення Київської міської ради про відмову в поновленні вказаного договору оренди.

Відповідно до частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" станом на дату закінчення договору оренди та п. 9.11. розділу 9 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, вбачається, що у разі прострочення місячного строку для надання заперечень щодо укладення (поновлення) договору оренди на новий строк, договір оренди вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, а прийняття для цього Київською міською радою рішення про поновлення договору оренди не потребується.

Як підтверджено матеріалами справи позивач продовжує користуватись земельною ділянкою та сплачує орендну плату після закінчення договору - за липень, серпень та вересень 2020 року, що підтверджується наданими платіжними дорученнями та листом Головного управління ДПС у м. Києві №133944/10/26-15-13-01-16 від 28.09.2020 про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати. Наведене підтверджує, що орендарем вчинено дії, які свідчать про намір скористатися своїм правом на поновлення договору оренди землі на підставі ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" та п. 9.11. розділу 9 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві.

Окрім того, позивачем на виконання умов п.8.4. договору укладений договір №67 пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 24.07.2019, на виконання його сплачено пайовий внесок, що підтверджується платіжними дорученнями №2286 від 23.08.2019, №2293 від 27.08.2019.

З приводу доводів відповідача та третьої особи про нецільове використання земельної ділянки, яке зафіксовано актом обстеження земельної ділянки №20-0071-05 від 06.02.2020, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються, в тому числі, на землі житлової та громадської забудови.

Частиною 2 статті 24 Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Згідно із ч.4 ст.26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010 року, підрозділ код КВЦПЗ 03.07, за яким дозволено використання земельної ділянки рішенням відповідача, знаходиться в межах категорії земель житлової та громадської забудови (секція В).

Статтями 38 та 39 Земельного кодексу України визначено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Згідно з рішенням Київської міської ради № 690/2832 від 06.07.2017 земельну ділянку по вул. Бережанська, 15 в Оболонському районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:78:01860010) дозволено використовувати для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу в межах земель житлового та громадського призначення (код КВЦПЗ 03.07).

Доказів на підтвердження того, що згадану територію забудови не визначено як житлову згідно діючого генерального плану міста Києва відповідачем у матеріали справи не надано.

Згідно із ст.29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні ", визначення відповідності на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні віднесено до компетенції місцевих уповноважених органів містобудування та архітектури.

Листом Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації №055-8799 від 22.05.2017 року встановлено відповідність намірів будівництва експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу на земельній ділянці по вул. Бережанська, 15 в Оболонському районі міста Києва містобудівній документації та функціональному призначенню.

Розділом 3 державних будівельних норм ДБН В.2.2-9-2009 "Громадські будинки і споруди. Основні положення" багатофункціональні будинки і комплекси - це будинки і комплекси, які формуються з приміщень, їх груп, будинків та споруд різного громадського і житлового призначення, поєднання яких обумовлене експлуатаційними потребами, економічною доцільністю і містобудівними вимогами.

Вказане підтверджується листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 7/14.4/13264-18 від 27.11.2018.

Проектна документація на об`єкт будівництва по вул. Бережанська, 15 в Оболонському районі міста Києва була погоджена Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що свідчить лист від 22.05.2017 № 055-8799, та затверджена Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, що підтверджується Дозволом на виконання будівельних робіт від 29.12.2017 року № ІУ 113173632120.

Наведені вище обставини встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 у справі №1.380.2019.005915, яке набрало законної сили.

Частиною 2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 по справі №910/9823/17.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

З урахуванням наведеного встановлені судом у справі №1.380.2019.005915 обставини щодо відповідності будівництва цільовому призначенню земельної ділянки мають преюдиціальне значення та відповідно до ст.75 ГПК України не потребують доказуванню в межах даної справи № 910/14495/20.

За наведених обставин, заперечення відповідача третьої особи щодо цільового призначення та виду використання земельної ділянки спростовуються вище наведеними судом обставинами.

Окрім того, суд вважає необґрунтованим посилання третьої особи на акт обстеження земельної ділянки № 20-0071-05 від 06.02.2020, складеного на підставі Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25 вересня 2003 року №16/890, наданого третьою особою у матеріали справи на підтвердження нецільового використання земельної ділянки, з огляду на наступне.

Статтею 189 ЗК України та статтею 20 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради №16/890 від 25.09.2003, повноваження щодо здійснення самоврядного контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель покладено на Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), яке рішенням Київської міської ради №198/7535 від 15.03.2012 "Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" перейменовано у Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до підпунктів 9, 3.1 пункту 3 Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві Головне управління проводить обстеження земельних ділянок щодо їх використання землекористувачами та складає відповідні акти обстеження земельних ділянок для розгляду Київською міською радою питань про поновлення договорів оренди земельних ділянок.

Пунктами 6.1 - 6.4 Порядку визначено, що Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) після виявлення порушень земельного законодавства складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та дає вказівку про необхідність усунення порушень земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та вказівка про необхідність усунення порушень земельного законодавства складаються у двох примірниках, один з яких видається особі, яка вчинила порушення земельного законодавства, або направляється їй поштою. В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства зазначаються, в тому числі виявлені порушення земельного законодавства; пояснення фізичної юридичної особи з приводу виявлених порушень земельного законодавства. В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства можуть бути додатково зазначені й інші відомості, пов`язані з порушеннями земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства підписується посадовою особою Головного управління та фізичною особою, керівником або уповноваженим представником юридичної особи, щодо яких складено акт перевірки, з наданням пояснень з приводу виявлених порушень. Вказівка про необхідність усунення порушень земельного законодавства підписується посадовою особою Головного управління. Для усунення порушень земельного законодавства посадовою особою Головного управління встановлюється 10-денний термін.

Згідно з пунктами 7.3, 7.4 Порядку після проведення позапланової перевірки посадова особа Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства в порядку, передбаченому пунктом 6 цього Порядку. У разі і якщо раніше виявлені порушення земельного законодавства не усунуто в 10-денний термін, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про такі порушення повідомляє відповідні органи виконавчої влади та управління, органи місцевого самоврядування та/або їх виконавчі органи та направляє їм копії матеріалів перевірки для вжиття заходів згідно з законодавством.

Отже, у разі порушення позивачем норм земельного законодавства орган самоврядного контролю повинен проводити перевірку, повідомляти про її проведення позивача та складати за її результатами акт перевірки.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, третя особа в обґрунтування своїх доводів про використання позивачем земельної ділянки не за цільовим призначенням посилається на акт обстеження земельної ділянки № 20-0071-05 від 06.02.2020, а не на акт перевірки.

При цьому вказаний акт обстеження не є належними доказом на підтвердження порушення позивачем норм земельного законодавства (використання земельної ділянки не за цільовим призначенням), оскільки обстеження здійснювалось за відсутності представників особи, відносно якої проводилося обстеження. Крім того, у разі порушення позивачем норм земельного законодавства, орган самоврядного контролю повинен проводити перевірку, а не обстеження земельної ділянки, повідомляти про її проведення позивача та складати за її результатами саме акт перевірки.

Щодо посилань відповідача на відсутність актуальної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то суд зазначає наступне.

Так, за змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з ст.18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7- 10 років.

Частинами 1, 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, якою, в свою чергу, передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а згідно з п. 288.4, 288.5. наведеної норми розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем; розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

З огляду на викладене, суд зазначає, що зміна розміру орендної плати відбувається в процесу погодження між сторонами істотних умов договору та не є підставою для відмови у поновленні договорів оренди.

Як зазначалось судом вище статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено як умови та підстави поновлення договору оренди землі, так і обов`язок сторін укласти додаткову угоду до договору оренди землі про його поновлення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17).

Згідно із приписів ст.33 Закону України "Про оренду землі" вбачається, що якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України "Про оренду землі", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

При цьому відповідно до ч. 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Як встановлено судом вище, у визначений законодавством строк додаткова угода про поновлення договору оренди сторонами укладена не була.

При цьому як вбачається із матеріалів справи, листом вих. №31 від 26.12.2019 позивач надіслав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Встановленими судом вище обставинами справи в підтверджується, що відповідач ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки про його поновлення, чим порушує вимоги Закону України "Про оренду землі" та права і охоронювані законом інтереси позивача.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов`язків за договором, дотримання цільового призначення при використанні земельної ділянки, своєчасного звернення до орендодавця із заявою про поновлення договору з наданням проєкту додаткової угоди, відповідач порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

Як вже було зазначено вище, поновлення договору оренди землі у судовому порядку в передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми.

При зверненні до суду з даним позовом позивач на виконання вимог законодавства виклав текст відповідної додаткової угоди в прохальній частині позовної заяви.

З урахуванням вище наведеного, встановивши факт належного виконання позивачем умов договору оренди, відсутності у встановлений законом строк відмови відповідача у поновленні договору на новий строк, продовження використання позивачем земельної ділянки після закінчення строку дії договору, своєчасного звернення до орендодавця із заявою про поновлення договору з наданням проєкту додаткової угоди, суд прийшов до висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність підстав для поновлення договору оренди на новий строк згідно приписів ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного 23.11.2006 року, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів від 05.12.2006 року за № 78-6-00397) у редакції, яка була підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП-13057-7" та відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі" та типовому договору оренди землі, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220.

Щодо вимоги позивача про визнання договору поновленим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди, судом встановлено наступне.

Згідно із ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У розумінні приписів ст.15, ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України, спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає закону, змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

Як встановлено судом вище, поновлення договору оренди землі в судовому порядку, в передбачений нормами частин 6-11 статті 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає не тільки встановлення судом юридично значимих умов, що свідчать про продовження орендних правовідносин (зокрема користування земельною ділянкою поза межами строку договору за відсутності заперечень орендодавця протягом наступного місяця, належного виконання договору, своєчасного звернення до орендодавця із заявою про поновлення договору з наданням проєкту додаткової угоди, тощо), а й необхідності укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків.

Отже, у такому випадку належним способом захисту порушеного права є позов про визнання поновленим договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладення відповідної додаткової угоди в судовому порядку, оскільки сама по собі вимога про визнання поновленим договору оренди землі не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу приписів частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що і може бути предметом розгляду в суді.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 05.06.2019 по справі №904/3392/18, від 19.03.2019 у справі № 908/2484/17.

За змістом частини 9 статті 238 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

У даній справі, що розглядається, позивачем визначено спосіб захисту свого права шляхом визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди та водночас шляхом визнання договору оренди земельної ділянки поновленим на тих самих умовах.

Разом з тим, з урахуванням наведених вище обставин, позовні вимоги про визнання поновленим договору оренди землі у наведеному випадку не може забезпечити захисту порушеного права позивача, суд прийшов до висновку, що такий спосіб захисту не є належним у розумінні положень чинного законодавства.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні заявленої вимоги незалежно від інших встановлених обставин справи.

З огляду на вище викладене, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про визнання поновленим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки площею 2,3916 га, розташованої на вул. Бережанській, 15 в Оболонському районі м. Києва (кадастровий номер: 8000000000:78:018:0010), який укладено 23.11.2006 року між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП-13057-7", який посвідчено 05.12.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. (зареєстровано в реєстрі № 691) та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 05.12.2006 року за № 78-6-00397 у книзі записів державної реєстрації договорів, з урахуванням угоди від 30.06.2015 та з урахуванням договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі судом було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-13057-7" до Київської міської ради про визнання укладеної додаткової угоди та визнання поновленим (продовженим) договору оренди земельної ділянки від 23.11.2006, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів держаної реєстрації договорів від 05.12.2006 №78-6-00397.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного 23.11.2006 року, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів від 05.12.2006 року за № 78-6-00397) у редакції, яка була підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП-13057-7" та відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі" та типовому договору оренди землі, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220, а саме:

"Додаткова Угода

до договору оренди земельної ділянки

м. Київ 2020 року

Київська міська рада (м. Київ, вул. Хрещатик, 36) - далі у тексті - "Орендодавець", в особі Київського міського голови - Кличка Віталія Володимировича, що діє на підставі ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" - з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП-13057-7" (04201, м. Київ, Оболонський р-н, вул. Бережанська, 15, ідентифікаційний код 30607247) - далі у тексті - "Орендар", в особі Директора Попова Андрія Георгійовича (що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), який діє на підставі Статуту - з другої сторони, уклали цю Угоду (далі у тексті - Угода) про таке:

1. Поновити на підставі Висновку постійної комісії з питань містобудування архітектури та землекористування від

---

№ та Закону України "Про оренду Землі" терміном на 5 (п`ять) років Договір оренди земельної ділянки, укладений між Орендодавцем і Орендарем, посвідчений Щербаковим В.З., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 23.11.2006 року за реєстровим № 691 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 05.12.2006 за № 78-6-00397, (зі змінами) (далі у тексті - Договір оренди).

2. Об`єктом оренди відповідно до цієї Угоди є Земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - м. Київ, вул. Бережанська, 15 (п`ятнадцять) в Оболонському районі м. Києва;

- розмір - 2,3916 (дві цілих і три тисячі дев`ятсот шістнадцять) гектарів;

- цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу;

- кадастровий номер - 8000000000:78:018:0010.

3. Відповідно до Витягу з технічної документації Головного управління Держземагентства у м. Києві від

---

року №

---

нормативна грошова оцінка Земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:018:0010 становить

---

грн.

4. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

5. Договір продовжено на 5 (п`ять) років.

6. Визначена цим Договором орендна плата за Земельну ділянку становить платіж, який Орендар самостійно розраховує та вносить Орендодавцеві за користування Земельною ділянкою у грошовій формі.

7. Річна орендна плата за Земельну ділянку встановлюється у розмірі 4 (чотирьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за Земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

8. Розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього Договору.

9. Зміна нормативної грошової оцінки Земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього Договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

10. У випадку викупу даної Земельної ділянки Орендарем, Орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату до отримання та реєстрації документу який посвідчує право власності на Земельну ділянку.

11. Після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві Земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої Земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

12. Орендар зобов`язаний:

- приступати до використання Земельної ділянки в строк, встановлений цією Угодою та після підписання цієї Угоди та державної її реєстрації;

- використовувати Земельну ділянку відповідно до її цільового призначення;

- своєчасно вносити орендну плату;

- при зміні нормативної грошової оцінки Земельної ділянки, у десятиденний термін в письмовій формі замовити у встановленому порядку витяг з технічної документації про нову нормативну грошову оцінку Земельної ділянки або її частини з урахуванням зазначених змін та після одержання цього витягу передати його до податкового органу за місцем розташування Земельної ділянки.

13. Ця Угода є невід`ємною частиною Договору оренди і складена в чотирьох примірниках. Один примірник - для зберігання у Орендаря, один - для Орендодавця (знаходиться на зберіганні у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), один - для зберігання у Київському міському нотаріальному архіві та один для зберігання у справах приватного нотаріуса.

14. Керуючись принципом свободи договору, закріпленим в ст. 61 Цивільного кодексу України, приписами ст. 207 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди, що дана Угода може бути підписана уповноваженими посадовими особами сторін як власноруч так і в будь-який інший спосіб, не заборонений чинним законодавством України.

15. Сторонам роз`яснено зміст статі 18 Закону України "Про оренду землі" та статтю 125 Земельного кодексу України.".

Стягнути з Київської міської ради (01044, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-13057-7" (04201, місто Київ, ВУЛИЦЯ БЕРЕЖАНСЬКА, будинок 15, ідентифікаційний код 30607247) судовий збір у сумі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 09.12.2020.

Суддя С.О. Турчин