Рішення

від 01.12.2020 по справі 913/619/18(199/8377/17(913/106/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Харків

01 грудня 2020 року Справа № 913/619/18(199/8377/17(913/106/20)

Провадження №22/913/619/18(199/8377/17 (913/106/20)

Господарський суд Луганської області в складі судді Ковалінас М.Ю., секретар судового засідання Селіверстова Н.О., розглянувши матеріали справи

за позовом - фізичної особи ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 )

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК

Ровенькиантрацит (проспект Гвардійський, буд.30/1,

м. Сєвєродонецьк Луганської області, код ЄДРПОУ 37713861)

Про стягнення 104280грн 71коп заборгованості

в межах справи про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит , м. Сєвєродонецьк Луганської області.

У засіданні брали участь:

від позивача - не прибули;

від відповідача - не прибули;

від учасників - не прибули.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом від 25.11.2017 б/н про стягнення з відповідача ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит", невиплаченої заробітної плати за відпрацьований робочий час у березні 2017 року - 5796грн 56коп, невиплаченої при звільненні одноразової вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку - 24842грн 40коп та середнього заробітку за час прострочення виплат з 21.03.2017 по 25.11.2017 - 73641грн 75коп, всього 104280грн 71коп.

Сторони та учасники провадження своєчасно та належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи (ухвала суду від 05.11.2020, повідомлення на сайті суду).

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

До Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач - фізична особа ОСОБА_1 з позовною заявою від 25.11.2017 б/н, до відповідача - ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит", про стягнення невиплаченої заробітної плати за відпрацьований робочий час у березні 2017 року - 5796грн 56коп, невиплаченої при звільненні одноразової вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку - 24842грн 40коп та середнього заробітку за час прострочення виплат з 21.03.2017 по 25.11.2017 - 73641грн 75коп, всього 104280грн 71коп.

В обґрунтування позовних вимог фізична особа ОСОБА_1 (далі - позивач) посилався на те, що з 30.12.2011 по 20.03.2017 безперервно працював на посаді гірничого майстра з повним робочим днем під землею у відокремленому підрозділі "Шахта імені Космонавтів" ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит", який 20.12.2012 був реорганізований шляхом об`єднання з іншими відокремленими підрозділами ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" у відокремлений підрозділ "Шахтоуправління Ровеньківське" ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" (далі - відповідач).

З 30.12.2011 року, позивач у зв`язку з набуттям ним 25-річного стажу роботи в галузі вугільної промисловості за списком №1 отримав право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до положень ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у редакції від 01.10.2011, яка була чинною на момент здійснення атестації робочих місць, що було підтверджено наказом №10 від 30.12.2011. В подальшому це право було підтверджено наказами №677 від 30.05.2012 та №13 від 03.04.2013.

21.03.2017 Позивач наказом №55 від 21.03.2017 був звільнений за власним бажанням в порядку статті 38 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП), у зв`язку з виходом на пенсію за віком (копію трудової книжки серія БТ- 11 №15768/5 додано до позовної заяви).

Позивач вважає, що відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", має беззаперечне право на отримання вихідної допомоги у розмірі тримісячного заробітку, оскільки звільнення 21.03.2017 є його першим звільненням, як працівника, що має право на пенсію за віком на пільгових умовах, при чому незалежно від причин звільнення (крім звільнення за порушення законодавства, трудової дисципліни та правил техніки безпеки).

Однак 21.03.2017 при звільненні позивачу така вихідна допомога сплачена не була.

Крім того, позивачу не було виплачено заробітну плату за 14 робочих змін за березень 2017 року, які він фактично відпрацював, що підтверджується випискою з особового рахунку позивача, за яким відповідачем здійснювалось зарплатне обслуговування позивача шляхом перерахування заробітної плати на цей рахунок (копія виписки з рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ "ПУМБ" МФО 334851 додається ).

На думку позивача відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не проведенні позивачу у день звільнення всіх виплат, а саме: не виплачено заробітну плату за відпрацьований робочий час за березень 2017 та вихідну допомогу у розмірі тримісячного заробітку, що є порушенням вимог ч.1 ст. 116 КЗпП України, ст. 22 Закону України "Про оплату праці", а також пункту 12.15 Галузевої угоди.

Позивач просить суд стягнути з відповідача ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит": вихідну допомогу у розмірі тримісячного заробітку - 24842 грн. 20 коп.; заробітну плату за відпрацьовані дні у березні 2017 року в розмірі - 5796 грн. 56 коп.; середній заробіток за час затримки з 21.03.2017 по 25.11.2017 в розмірі - 73641 грн. 75 коп.

Господарським судом Луганської області відкрито провадження у справі №913/619/18 у справі про банкрутство боржника ТОВ ДТЕК Ровенькиантрацит згідно ухвали від 07.02.2019.

З 21.10.2019 вступив в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441), Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 28, ст. 940; 2015 р., № 43, ст. 386) втрачає чинність через один рік з дня введення в дію цього Кодексу.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу. У разі не продажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Подальше провадження у справі №913/619/18 здійснюється відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII (далі - КУзПБ).

Відповідно до ч.2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.02.2020 позовну заяву фізичної особи ОСОБА_1 від 25.11.2017 б/н, прийнято до розгляду (в межах справи №913/619/18 про банкрутство боржника ТОВ ДТЕК Ровенькиантрацит ) та відкрито провадження у справі №913/619/18 (199/8377/17(913/106/20) за правилами загального позовного провадження, відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву з урахуванням вимог ст.165 ГПК України, а позивачу запропоновано надати відповідь на зазначений відзив.

Відповідач ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" надав до суду відзиви від 15.12.2017 б/н (а.с. 37-46 т.1), а також від 16.03.2020 б/н (а.с. 44-48 т.2) на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі, оскільки відсутні докази щодо розміру заявлених вимог та враховуючи наявність форс-мажорних обставин стосовно ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит".

При цьому, до відзиву відповідача не було додано доказів його направлення (вручення) на адресу позивача ОСОБА_1 або на адресу його представника.

Розгляд справи у підготовчому засіданні було відкладено та перенесено в межах строку визначеного ст.183 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу (ухвали від 19.03.2020, від 06.04.2020).

Відповідачем ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" електронною поштою 03.04.2020 надіслано до суду у копіях докази направлення його відзиву на позовну заяву на адресу позивача ОСОБА_1 (а.с. 59-63 т.2).

Ухвалами Господарського суду Луганської області від 12.05.2020 та від 02.07.2020 у справі №913/619/18(199/8377/17(913/106/20) було визначено провести судове засідання з розгляду справи №913/619/18(199/8377/17(913/106/20) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ДТЕК Ровенькиантрацит про стягнення заборгованості, у підготовчому провадженні поза межами встановленого ч. 3 ст. 177 ГПК України строку, у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу "COVID-19".

Позивачем ОСОБА_1 не виконано вимог суду, викладених в ухвалах від 24.02.2020, від 19.03.2020, від 06.04.2020, від 12.05.2020, від 02.07.2020 та інших, відповіді на відзив відповідача до суду не надано, про причини неявки суду не повідомлено.

Як вбачається з матеріалів справи повноваження представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю від 03.05.2017 реєстровий №622 - ОСОБА_2 , закінчилися 03.05.2020, у зв`язку із закінченням строку дії його довіреності.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.09.2020 закрито підготовче провадження та справу №913/619/18(199/8377/17(913/106/20) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ДТЕК Ровенькиантрацит про стягнення заборгованості, призначено до судового розгляду по суті на 08.10.2020.

Як встановлено судом, під час знаходження справи №199/8377/17 в провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпро (Дніпропетровськ), поштова кореспонденція адресована позивачу ОСОБА_1 та його представнику ОСОБА_2 надсилалася останнім за адресами, які були власноруч зазначені позивачем у позовній заяві.

Так, позивач зазначив, що він зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 (копія довідки від 11.09.2017 №0000325924/6808 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 ), тому й під час прийняття справи до провадження господарського суду за цією адресою здійснювалось повідомлення позивача, проте поштова кореспонденція суду з цих адрес систематично повертається з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання , але як слід з матеріалів доданих до позову, за паспортом адресою реєстрації ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 , тобто тимчасово непідконтрольна українській владі територія, тому повідомлення позивача про час і місце розгляду справи здійснюється на сайті Господарського суду Луганської області.

У минулі та у дане судові засідання представники сторін не прибули, ухвалами суду від 08.10.2020 та від 05.11.2020 розгляд справи по суті було відкладено, враховуючи необхідність належного повідомлення позивача про час і місце розгляду його позову з метою дотримання належних йому прав, а також згідно приписів п.1-2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.

Суд, дослідивши письмові докази наявні у справі, дійшов висновків про наступне.

Позивач ОСОБА_1 з 30.12.2011 по 20.03.2017 працював на посаді гірничого майстра у ТОВ ДТЕК Ровенькиантрацит (відокремлений підрозділ Шахта імені Космонавтів ), який в подальшому був реорганізований шляхом об`єднання у відокремлений підрозділ Шахтоуправління Ровеньківське ТОВ ДТЕК Ровенькиантрацит (далі Відповідач ).

З 30.12.2011 позивач у зв`язку з набуттям ним 25-річного стажу роботи в галузі вугільної промисловості за списком № 1 отримав право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до положень статті 14 Закону України Про пенсійне забезпечення у редакції від 01.10.2011, яка була чинною на момент здійснення атестації робочих місць, що підтверджується записами у його трудовій книжці серія НОМЕР_2 (копія додана до позовної заяви).

21.03.2017 позивач за наказом №55 від 21.03.2017 ТОВ ДТЕК Ровенькиантрацит звільнений за власним бажанням в порядку ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) у зв`язку з виходом на пенсію за віком.

Позивач стверджує, що йому не було виплачено відповідачем заробітну плату за 14 робочих змін за березень 2017 року, які він фактично відпрацював, що підтверджується даними виписки з його особового рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ "ПУМБ" МФО 334851 за період з 05.01.2017 по 07.11.2017, яку він додав до позовної заяви.

Позивач вважає, що має беззаперечне право на отримання вихідної допомоги у розмірі тримісячного заробітку, оскільки звільнення 21.03.2017 є його першим звільненням як працівника, який має право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від причин звільнення (крім звільнення за порушення законодавства, трудової дисципліни та правил техніки безпеки), однак 21.03.2017 при звільненні позивачу така вихідна допомога сплачена не була.

Позивач вказує, що відповідачем порушені вимоги ч.1 ст. 116 КЗпП України, ст. 22 Закону України Про оплату праці , ст.ст. 1-3, 5, 9 Закону України "Про колективні договори і угоди", а також п.п. 3.1., 3.2, 12.15 Галузевої угоди від 03.07.2017, укладеної між Міністерством палива та енергетики України, Держвуглепромом і галузевими профспілками вугільної промисловості України, зареєстрованої Мінпраці 07.08.2001 №77 (далі "Галузева угода") в редакції від 17.12.2014, з подальшими змінами та доповненнями.

Розмір заявлених вимог позивач обґрунтовує нормами КЗпП України, Закону України Про оплату праці , Закону України "Про пенсійне забезпечення", Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, а також розрахунковими листами ОСОБА_1 за період січня - лютого 2017 року, табельний №31280, копії яких додані ним до позовної заяви.

Як на підставу для обчислення середньої заробітної плати для визначення розміру вихідної допомоги позивачу та середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку, позивач посилається на правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах від 02.07.2014 у справі №6-76цс14 та від 16.12.2015 у справі №6- 648цс15, рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 та № 9-рп/2013.

Як вбачається із копії трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 під записом №32 позивач 21 березня 2017 року згідно з наказом №55 на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням звільнений у зв`язку з виходом на пенсію за віком (а.с. 28 т.1).

Крім того, за відомостями зазначеної трудової книжки ОСОБА_1 за результатами атестації робочих місць підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 (а.с. 25-28 т.1).

Відповідач заперечує проти вимог позивача, просить суд відмовити у їх задоволенні з огляду на таке.

З квітня 2014 року в Донецькій та Луганській областях почалися масові заворушення і заколоти, які супроводжувалися захватом адміністративних та приватних будівель, збройними сутичками, що призвели до загрози загибелі мирного населення та загальної дестабілізації ситуації. Внаслідок цього, Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України розпочато проведення антитерористичної операції на сході України.

Відповідач ТОВ ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ мало реєстрацію юридичної особи за адресою: Луганська область, місто Ровеньки, вул. Комуністична,6.

Виробничі потужності Відповідача (шахти з видобування кам`яного вугілля та інші структурні підрозділи підприємства) розміщені на тимчасово не підконтрольній Україні територій проведення антитерористичної операції.

У зв`язку із взяттям, у 2014 році, під контроль міста Ровеньки Луганської області незаконним збройним формуванням, на виконання норм законодавства України, відповідачем змінено реєстрацію: АДРЕСА_3 .

До початку 2017 року Відповідач здійснював господарську діяльність на фактично не підконтрольній державній владі України території, при цьому Відповідачем були направлені всі заходи на першочергове забезпечення безпечних умов праці власних працівників та виконання всіх, передбачених КЗпПУ, зобов`язань.

13.03.2017 господарська діяльність та управління ТОВ ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ унеможливлено неправомірними діями третіх осіб. Майно ТОВ ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ (будівлі, обладнання, офісна техніка, транспортні засоби, інше рухоме майно), що перебуває за адресою: Луганська область, місто Ровеньки, вул. Комуністична, 6 , знаходиться у незаконному володінні та під контролем третіх осіб. Фактично, ТОВ ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ втратило контроль і доступ до своїх виробничих потужностей та іншого майна, що знаходиться за адресою: Луганська область, місто Ровеньки, вул. Комуністична, 6, у тому числі до: трудових книжок працівників; оригіналів наказів, у тому числі про затвердження та введення в дію штатного розпису; особових справ працівників (в яких зберігаються заяви працівників про прийняття на роботу, анкети, особові картки тощо.); посадових інструкцій; табелів обліку робочого часу; примірників звітів, що подавалися до контролюючих органів, комп`ютерної техніки із встановленим програмним забезпеченням обліку трудових взаємовідносин з працівниками, а також печаток та штампів.

З метою притягнення третіх осіб до відповідальності, за вчинення дій, спрямованих на неправомірне втручання в діяльність ТОВ ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ та привласнення його майна, що мають ознаки злочину, зокрема передбачені ст. 206 (протидія законній господарській діяльності) Кримінального кодексу України, Відповідачем було подано до Національної поліції України заяву про порушення кримінального провадження за вказаними ознаками злочину.

На підставі заяви Відповідача Головним управлінням Національної поліції України було розпочато досудове розслідування, викладених у заяві Відповідача фактів, що підтверджується витягом з ЄДРДР №12017100000000158.

Відповідно до статті 14№ Закону України Про торгово-промислові палати в Україні , акти тероризму є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), які є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними, що об`єктивно унеможливлюють виконання обов`язків, передбачених умовами договору (контракту), законодавчими та іншими нормативними актами.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є обставинами, що носять винятковий характер і знаходяться за межами впливу особи, яка є носієм обов`язків, передбачених умовами договору (контракту), законодавчими та іншими нормативними актами. Настання цих обставин, а також їх наслідки неможливо передбачити чи уникнути за звичайних обставин при всій обачливості та турботливості такої зобов`язальної особи. Ці обставини та їх наслідки є неминучими для зобов`язальної особи, тому через такі обставини, вона не відповідає за своїми зобов`язаннями.

Таким чином, терористична загроза та загроза територіальної цілісності України, у тому числі території міста Ровеньки Луганської області, що супроводжується актами тероризму, для подолання яких у 2014 році направлене проведення в Донецькій та Луганській областях антитерористичної операції та станом на поточну дату заходи її проведення тривають, є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання обов`язків, передбачених умовами договору (контракту), законодавчими та іншими нормативними актами.

На господарську діяльність Відповідача об`єктивно впливає дія форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Його виробничі потужності знаходяться на території міста Ровеньки Луганської області, яка перебуває під контролем незаконних збройних формувань. Порушення кримінального провадження за №12017100000000158 по факту захоплення 13.03.2017 майнового комплексу Відповідача за адресою: Луганська область, місто Ровеньки, є підтвердженням надзвичайної ситуації в якій знаходиться Відповідач та його працівники.

Наказом від 28.07.2017 №331 Державною службою геології та надр зупинено дію спеціальних дозволів наданих ТОВ ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ та його структурним підрозділам щодо користування надрами (основний вид діяльності ТОВ ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ ) до закінчення АТО.

Враховуючи, що виробничі потужності ТОВ ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ , що знаходяться на території м. Ровеньки Луганської області, яка перебуває під контролем незаконних збройних формувань, і вийшли із під контролю Відповідача, у зв`язку із злочинним їх захопленням для подальшої господарської діяльності представниками цих незаконних збройних формувань і термін повернення їх є невідомим, то відповідач не несе відповідальності за зобов`язаннями, що виникають з норм законодавства чи договорів з часу виникнення форс-мажорних обставин.

Щодо вимог позивача зі стягнення заборгованості із заробітної плати за березень 2017 року на підставі наданих ним копій трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 , розрахункових листів на ім`я ОСОБА_1 за січень-лютий 2017року, виписки з особистого рахунку в ПАТ ПУМБ , позивач не вважає їх належними, та вказує про таке.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Заробітна плата нараховується на підставі відповідних первинних і зведених документів.

Головними первинними документами є наряд та змінний рапорт. Облік використання робочого часу, а також контроль за станом трудової дисципліни на підприємстві здійснювався за допомогою табельного обліку. Табельний облік на ТОВ ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ вівся картковим способом, тобто з автоматичним відзначенням в картці робітника часу його при буття на роботу/вибуття з роботи, часу спуску у шахту та виїзду із шахти.

Як вважає відповідач, позивачем не надано жодного документу первинного обліку, який підтверджував би виконання останнім трудової функції у березні 2017 року згідно умов трудового договору, сам по собі факт звільнення позивача з ТОВ ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ 21.03.2017 не свідчить про наявність невиплаченої заробітної плати за березень 2017 року, оскільки за змістом ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.

Щодо вимог позивача по стягненню виплат при звільненні у розмірі 3-х середньомісячних заробітних плат, згідно запису №32 від 21.03.2017 у трудовій книжці позивача про звільнення та того, що 30.12.2011 позивач отримав право на пенсію, у зв`язку з набуттям ним 25-річного стажу роботи в галузі вугільної промисловості.

Позивачем, на думку відповідача, не надано жодного доказу, який підтверджував набуття ним права на пенсію саме 30.12.2011, а не на будь-яку іншу дату. Оскільки за період трудової діяльності на підприємствах вугільної галузі позивач неодноразово звільнявся, відповідач вважає, що не виключено те, що одноразова допомога вже була виплачена ОСОБА_1 при звільненні з іншого підприємства вугільної галузі.

Відповідач вважає, що позивач умисно замовчує наявність обставин непереборної сили та відсутність вини підприємства-відповідача ТОВ ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ з причин незаконного захоплення з 13.03.2017 сторонніми (третіми) особами його виробничих активів, адміністративних, інформаційних, документальних та фінансових ресурсів, печаток, штампів, первинних фінансових, кадрових документів та інших носіїв інформації.

Трудова книжка ОСОБА_1 містить запис №32 від 15.03.2017 про звільнення Позивача за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, у зв`язку з виходом на пенсію.

Запис у трудовій книжці засвідчено підписом начальника відділу з адміністрування персоналу ОСОБА_3 21.03.2017, у той час коли підприємство було незаконно підпорядковано третім особам, які призначені у порядку не передбаченому законом, тому є підстави вважити підпис у трудовій книжці, якій зроблено від імені начальника відділу з адміністрування персоналом ОСОБА_3 підробленим.

Як слід з трудової книжки колишнього працівника ТОВ ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ ОСОБА_4 , яка знаходиться у нього на руках, у трудовій книжці є запис №27 від 23.03.2017 про звільнення за угодою сторін за підписом начальника з адміністрування персоналу ТОВ ДТЕК РОВЕНЬКИАНРАЦИТ ОСОБА_3, при цьому підпис від імені начальника з адміністрування персоналу ТОВ ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ ОСОБА_3 суттєво різниться від підпису тієї ж посадової особи, яка є у трудовій книжці ОСОБА_1 , та керівник підприємства ТОВ ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ ОСОБА_5 не надавав повноважень ОСОБА_3 на внесення будь-яких записів у трудові книжки працівників.

Надані Позивачем копії розрахункових листів за січень-лютий 2017 року не дозволяють провести нарахування одноразової допомоги у зв`язку зі звільненням Позивача, оскільки не містять ознак офіційного документу, так Наказом Державного комітету з статистики №489 від 05.12.2008 Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці затверджена типова форма первинної облікової документації підприємств, установ, організацій, а саме №П-6 "Розрахунково-платіжна відомість працівника", яка підписується головних бухгалтером підприємства, згідно вказаного наказу Держкомстату, право на підписання такої відомості має лише головний бухгалтер.

Надані вказані роздруківки розрахункових листів про заробітну плату ОСОБА_1 не можуть бути визнані належним доказом у справі про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги, середнього заробітку за затримку розрахунку, оскільки не містять ознак офіційного документа, не засвідчені підписом головного бухгалтера та на них не ідентифіковано підприємство, яке проводить нарахування на користь ОСОБА_1 .

В даний момент відсутня можливість отримання судом від Позивача чи від Відповідача необхідних письмових доказів належної форми та змісту через незаконний захват підприємства сторонніми особами (про що позивач, оскільки відповідач не має доступу до носіїв інформації, первинних документів та інформаційних ресурсів про заробітну плату позивача, а отримання їх позивачем чи на вимогу суду від осіб, що незаконно захватили підприємство, хоча б вони і були б виготовлених від імені відповідача та з відтисками незаконно захоплених у нього штампів та печатей, будуть мати статус недопустимих та нелегітимних доказів, отриманих з порушенням порядку, передбаченого діючим законодавством України, а отже, такими, що не відповідають вимогам ГПК України.

Отримання та надання суду належних письмових доказів, які б могли мати статус належності та допустимості, можливе лише при відновленні законної юрисдикції належного власника підприємства ТОВ ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ над майном та іншими ресурсами підприємства.

Щодо строків розрахунку при звільненні та відповідальності відповідача за затримку розрахунку.

Згідно статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно, ч.1 ст. 9 Цивільного кодексу України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

З огляду на неврегульованість трудовим законодавством питань щодо унеможливлення виконання зобов`язань внаслідок впливу дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а ці питання регулюються відповідними положення цивільного законодавства, то підлягають застосуванню відповідні положення цивільного законодавства.

Так, статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили.

За своєю правовою природою, норма статті 117 КЗпП України є мірою відповідальності власника за порушення власних зобов`язань, а відтак, в силу приписів ЦК України дана відповідальність не може бути застосована до Відповідача, оскільки останній знаходиться під дією непереборної сили.

Відповідно до статті 14 -1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні акти тероризму є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), які є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними, що об`єктивно унеможливлюють виконання обов`язків, передбачених умовами договору (контракту), законодавчими та іншими нормативними актами.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є обставинами, що носять винятковий характер і знаходяться за межами впливу особи, яка є носієм обов`язків, передбачених умовами договору (контракту), законодавчими та іншими нормативними актами. Таким чином, терористична загроза та загроза територіальної цілісності України, у тому числі території міста Ровеньки Луганської області, що супроводжується актами тероризму, для подолання яких у 2014 році розпочато проведення в Донецькій та Луганській областях антитерористичної операції та станом на поточну дату заходи проведення якої тривають, є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання обов`язків, передбачених умовами договору (контракту), законодавчими та іншими нормативними актами.

На господарську діяльність Відповідача об`єктивно впливає дія форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Його виробничі потужності знаходяться на території міста Ровеньки Луганської області, яка перебуває під контролем незаконних збройних формувань. Порушення кримінального провадження за №12017100000000158 по факту захоплення 13.03.2017 майнового комплексу Відповідача за адресом: Луганська область місто Ровеньки вул. Комуністична, буд. 6 , є підтвердженням надзвичайної ситуації в якій знаходиться Відповідач та його працівники.

Отже, унеможливлення виконання зобов`язань Відповідача перед Позивачем, передбачених ст. ст. 47, 83, 115 і 116 КЗпП України, спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: актами тероризму на території Луганської області, у тому числі: в місті Ровеньки Луганської області, що є обставинами, які не залежать від волі сторін за трудовим договором, а також мають надзвичайний і невідворотній характер та є підставою для звільнення заявника від відповідальності.

Позиція Відповідача, викладена в даному запереченні, підтверджується Науково-правовим висновком Торгово-промислової Палати України щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні(звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) № 2371/2/21-10.2 від 24.07.2017 (копія знаходиться у матеріалах справи).

ТОВ ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ , враховуючи відсутність належних та допустимих доказів відносно предмету позову, не може визнати позовні вимоги, але в той же час не відмовляється від виконання зобов`язань, при їх наявності, перед Позивачем після закінчення обставин непереборної сили, а саме повернення підприємства до функціонування згідно із законодавством України.

Про наявність суспільної небезпеки на тимчасово окупованій території зазначається і в рішенні ЄСПЛ від 25.07.2017 року (заява № 2945/16) справа ХЛЄБІК ПРОТИ УКРАЇНИ , а саме наголошується, що …триваюча збройна агресія незаконних збройних формувань, становить суспільну небезпеку, яка загрожує життю нації в розумінні пункту 1 статті 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

З цих підстав, враховуючи наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що зумовлені незаконним захопленням виробничих потужностей відповідача невстановленими особами в березні 2017 року, а також враховуючи, що позивачем не доведено допустимими доказами розмір заявлених грошових вимог, та зважаючи на те, що такі докази не можуть бути надані Відповідачем, ТОВ ДТЕК Ровенькиантрацит , просить суд відмовити у позові ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст.3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час розгляду справи суду не було надано належних та допустимих доказів наявності заборгованості відповідача перед позивачем.

За змістом ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з частиною першою ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до частини першої ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Частина першою статті 9 ЦК України передбачено, що зазначена норм застосовується до врегулювання правовідносин, які виникають, в тому числі з трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Враховуючи заявлені позивачем позовні вимоги, а також встановлені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), застосуванню підлягають положення трудового і цивільного законодавства.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.

Відповідно до статті 117 КЗпП України підставою відповідальності власника за затримку розрахунку при звільненні є склад правопорушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строку розрахунку при звільненні та вина власника.

Згідно зі статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо (частина друга статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Наявність форс-мажорних обставин не звільняє відповідача від виплати обов`язкових платежів, а лише звільняє від відповідальності за їх несвоєчасну виплату, передбачену статтею 117 КЗпП.

Настання обставин непереборної сили, які встановлені висновком торгово-промислової палати, свідчить про відсутність вини підприємства у затримці виплат позивачу належних при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції .

Згідно зі статтею 1 цього Закону період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р та від 2 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, де здійснювалась антитерористична операція, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та які розташовані на лінії зіткнення.

До цього переліку внесені місто Луганськ та м. Ровеньки.

Науково - правовим висновком Торгово-промислової палати України від 24 липня 2017 року №2371/2/21-10.2 (а.с. 55-79 т.1) засвідчено настання обставин непереборної сили (наявність воєнного конфлікту на території Луганської області та здійснення у зв`язку з цим антитерористичної операції) з фактичним захопленням з 13 березня 2017 року ТОВ ДТЕК Ровенькиантрацит (дати фактичного захоплення невстановленими озброєними особами виробничих та адміністративно-інформаційних потужностей підприємства) відповідач, у тому числі, фактично втратив доступ до первинних документів, на підставі яких має здійснюватися розрахунок сум заробітної плати, відпускних, та інше, що підлягають до виплати на користь робітникам як поточних виплат так і виплат у день звільнення, та будучи позбавленим можливості користування своїми коштами - здійснювати відповідні виплати. Одночасно, відповідачем втрачено доступ до трудових книжок своїх працівників, з огляду на що уповноважена особа роботодавця-відповідача з 13 березня 2017 року не має можливості здійснити записи відносно прийому чи звільнення таких працівників, а також на здійснення будь-яких інших юридично значимих правових дій, на підставі яких би могли виникати чи припиняти свою дію певні правовідношення.

Таким чином, у трудових правовідносинах між відповідачем ТОВ ДТЕК Ровенькиантрацит та його працівниками, зокрема позивачем ОСОБА_1 з 13 березня 2017 року виникли та дотепер існують обставини непереборної сили, які відповідач не міг передбачити чи відвернути, які завдали збитків як підприємству в цілому, так і його працівникам, які на ньому працювали, в період існування яких відповідач ТОВ ДТЕК Ровенькианатрацит об`єктивно, з причин від нього незалежних був позбавлений можливостей виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами щодо своїх працівників взагалі, в тому числі відносно позивача.

Щодо наданої позивачем суду ксерокопії своєї трудової книжки з записом про його звільнення за підписом начальника ОАП ОСОБА_3, та розрахункових листів за січень-лютий 2017року, які не є завіреними належним чином, слід зауважити таке.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Заробітна плата нараховується на підставі відповідних первинних і зведених документів.

Позивачем не надано жодного документу первинного обліку, який підтверджував би виконання останнім трудових обов`язків у березні 2017 року, адже сам по собі факт звільнення позивача з ТОВ ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ 21.03.2017 не свідчить про наявність невиплаченої заробітної плати за березень 2017 року.

Надані позивачем копії розрахункових листів за січень-лютий 2017 року не дозволяють провести нарахування одноразової допомоги у зв`язку зі звільненням позивача, оскільки не містять ознак офіційного документу згідно з вимогами Наказу Державного комітету з статистики №489 від 05.12.2008 Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці затверджена типова форма первинної облікової документації підприємств, установ, організацій, а саме №П-6 "Розрахунково-платіжна відомість працівника", яка підписується головних бухгалтером підприємства, згідно вказаного наказу Держкомстату, право на підписання такої відомості має лише головний бухгалтер.

При цьому, первинні документи про розмір нарахованої позивачеві заробітної плати за березень 2017 року взагалі відсутні, а отже неможливо визначити кількість робочих днів, відпрацьованих позивачем на підприємстві, в березні 2017 року, та встановити, який реальний розмір заробітної плати був нарахований позивачу за ці дні.

Надані ксерокопії розрахункових листів про заробітну плату ОСОБА_1 не визнаються належним доказами у справі про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги, середнього заробітку за затримку розрахунку, оскільки не містять ознак офіційного документа, не засвідчені підписом головного бухгалтера та на них не ідентифіковано підприємство, яке проводить нарахування на користь ОСОБА_1 .

Щодо вимог позивача по стягненню виплат при звільненні у розмірі 3-х середньомісячних заробітних плат, згідно запису №32 від 21.03.2017 у трудовій книжці позивача про звільнення та того, що 30.12.2011 позивач отримав право на пенсію, у зв`язку з набуттям ним 25-річного стажу роботи в галузі вугільної промисловості, позивачем не надано доказів, яки б підтверджували набуття ним права на пенсію саме 30.12.2011, а не на будь-яку іншу дату.

Трудова книжка ОСОБА_1 містить запис №32 від 15.03.2017 про звільнення Позивача за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, у зв`язку з виходом на пенсію.

Запис у трудовій книжці засвідчено підписом начальника відділу з адміністрування персоналу ОСОБА_3 21.03.2017, у той час коли підприємство було незаконно підпорядковано третім особам, які призначені у порядку не передбаченому законом, тому виникають обгрунтовані сумніви у достовірності цього підпису, та за твердженням відповідача керівник підприємства ТОВ ДТЕК РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ Капусніков Р.І. не надавав повноважень ОСОБА_3 на внесення будь-яких записів у трудові книжки працівників.

Так, судом встановлено, що підприємство ТОВ ДТЕК Ровенькиантрацит з 13 березня 2017 року втратило контроль над своїми виробничими активами та адміністративно-фінансовими ресурсами з незалежних від нього причин дії непереборної сили, саме і з цього часу відповідач був позбавлений можливості здійснювати юридично значимі дії по відношенню до позивача ОСОБА_1 , зокрема щодо його звільнення, нарахування та виплати йому при цьому грошових коштів, оформлення трудової книжки, видачі фінансових документів та таке інше.

З огляду на викладене, в силу ст. 614 та ст. 617 ЦК України відповідач не може нести відповідальність за дії невідомих третіх осіб, які з 13 березня 2017 року, злочинно захопивши підприємство-відповідача, продовжують порушувати вимоги діючого законодавство України.

З урахуванням наведеного, станом на цей час відсутня можливість отримання судом від сторін необхідних письмових доказів належної форми та змісту через незаконний захват підприємства сторонніми особами, оскільки відповідач не має доступу до носіїв інформації, первинних документів та інформаційних ресурсів про заробітну плату позивача, а отримання їх позивачем чи на вимогу суду від осіб, що незаконно захватали підприємство, хоча б вони і були б виготовлених від імені відповідача та з відтисками незаконно захоплених у нього штампів та печатей, будуть мати статус недопустимих та нелегітимних доказів, отриманих з порушенням порядку, передбаченого діючим законодавством України, а отже, такими, що не відповідають вимогам ст.ст.77-79 ГПК України.

Отримання та надання суду належних письмових доказів, які б могли мати статус належності та допустимості, можливе лише при відновленні законної юрисдикції належного власника підприємства ТОВ ДТЕК Ровенькиантрацит над майном та іншими ресурсами підприємства.

Даючи оцінку допустимості у розглядуваній справі таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується положеннями статті 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , згідно з якою - будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

За таких обставин, суд не приймає як належний доказ надану позивачем копію трудової книжки та копії розрахункових листів.

Крім цього, Розпорядженням Кабінету Міністрів від 19 липня 2017 року № 498-р Про внесення зміни до п. 9 плану заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо окремих районів Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження внесено зміни до п. 9 вказаного плану заходів, де визначено, що забезпечення виплати заробітної плати на підприємствах усіх форм власності, які провадять законну господарську діяльність на неконтрольованій території, за умови дотримання ними вимог щодо протидії фінансування тероризму та недопущення дій, спрямованих на зміну кордонів або територіальної цілісності України з моменту настання умов, визначених п. 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію Указом Президента України від 15 березня 2017 року, а саме до реалізації п. 1, 2 Мінського Комплексу заходів , а також до повернення захоплених підприємств до функціонування згідно із законодавством України.

Сам по собі факт звільнення позивача з ТОВ ДТЕК Ровенькиантрацит 21 березня 2017 року не може бути підставою для задоволення його позовних вимог, оскільки за змістом ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі №6-2159цс15, від 23 березня 2016 року у справі №6-364цс16, від 11 травня 2016 року у справі №6-383цс15, від 25 травня 2016 року у справі №6-948цс16, в яких були встановлені аналогічні правовідносини та подібні фактичні обставини.

До таких самих правових висновків у подібних правовідносинах, дійшов Верховний Суд у постановах: від 28 грудня 2019 року у справі № 408/37200/18 (провадження №61-37200 св 18), від 03 березня 2020 року у справі №233/342/19 (провадження №61-18961 св 19), від 04 травня 2020 року у справі №408/3388/17 (провадження № 61-36837 св 18).

Щодо питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заборгованості ТОВ ДТЕК Ровенькиантрацит перед позивачем та матеріалами справи не доведено вини ТОВ ДТЕК Ровенькиантрацит у невиплаті позивачу заробітної плати, вихідної допомоги у розмірі 3-х місячного заробітку та середнього заробітку за час затримки зарплати, у встановлені ст. 116 КЗпП України строки.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 .

Керуючись п.2 ст.7, п.п. 1, 1-2, 2, 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, ст.ст. 238-241 Господарського процесуального кодексу України , суд

в и р і ш и в:

1. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , м. Ровеньки Луганської області, до ТОВ ДТЕК Ровенькиантрацит , м. Сєвєродонецьк Луганської області, про стягнення заборгованості в розмірі 104280грн 71коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його підписання та його може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку та у строк, передбачені ст.ст. 241, 256-257 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 10.12.2020.

Суддя М.Ю. Ковалінас

Надр. 6 прим.

1- до справи;

2 -3-позивачу - фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_1 );

4- відповідачу - ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" (проспект Гвардійський, б.30/1, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400)

5-ліквідатору ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" - Гальченку Є. А. (АДРЕСА_7) рек. з пов.

6- представнику позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 )

- позивачу - фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) - за інформацією Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", розміщеній на офіційному веб-сайті (http://ukrposhta.ua/robota-ukrposhti-v-doneckij-ta-luganskij-oblastyax) пересилання тимчасово не здійснюється., повідомлення здійснюється на сайті суду

Вих.

5