Рішення

від 08.12.2020 по справі 916/1453/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"08" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1453/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені» про стягнення фактичних витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи №916/1453/20

За позовом: Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (01135, м.Київ, проспект Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 38727770), в особі Ренійської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) (68802, Одеська обл., Ренійський район, м. Рені, вул. Дунайська, 188; код ЄДРПОУ 38728465)

До відповідачів : Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15; код ЄДРПОУ 43015722), Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені» (68800, Одеська обл., Ренійський район, м. Рені, вул. Дунайська, 188; код ЄДРПОУ 37565261)

За участю у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерства інфраструктури України (01135, м.Київ, просп. Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 37472062)

Про визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити певні дії

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях: не з`явився

від відповідача ТОВ „Агро-Рені» : Бондаренко К.В., адвокат

від третьої особи Міністерства інфраструктури України: не з`явився

Встановив: Позивач - Державне підприємство „Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях, Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені» про визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) направлено на:

- визнання недійсним Договору від 07.06.2019р. про внесення змін до Договору оренди від 08.05.2015р. (обліковий номер договору №209840911295) нерухомого майна, що належить до Державної власності, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені» , балансоутримувач - Ренійська філія Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» з моменту його вчинення, а саме з 07.06.2019р.;

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені» повернути нерухоме майно, що належить до державної власності, а саме причал №9 (інв. №1781, реєстровий №38727770.11.ГЯШТОЯ2246), загальною площею 4290,00 кв.м., довжиною 1781, реєстровий №38727770.11.ГЯШТОЯ2246), загальною площею 4290,00 кв.м., довжиною 220,00 п.м. причального фронту, розташованого в акваторії Ренійського морського порту, за адресою: Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188, балансоутримувачу - Державному підприємству „Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту);

- зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївських областях скасувати в базі даних „Етап-Оренда» запис про Договір оренди від 08.05.2015р. (обліковий номер договору №209840911295) нерухомого майна, що належить до Державної власності.

Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені» в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 24 листопада 2020р., було подано усну заяву, згідно якої останній просив суд призначити судове засідання для вирішення питання щодо розподілу судових витрат, зазначивши, що докази, на підставі яких суд зможе встановити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення, суд вважає за необхідне визначити дату судового засідання задля розгляду такої заяви позивача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.11.2020р. у задоволенні позовних вимог Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) відмовлено у повному обсязі. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 6306,00 грн. покладено на Державне підприємство „Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту). Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені» на « 03» грудня 2020р. о 11:00, з повідомленням учасників справи. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені» строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат - 5 днів після ухвалення рішення суду.

30.11.2020р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені» надійшло клопотання про стягнення фактичних витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи №916/1453/20 в суді першої інстанції.

Відповідач пояснює суду, що для надання правничої допомоги та представництва інтересів відповідача у цій справі був укладений договір про надання правничої допомоги № АР04/08 від 03.08.2020 р. між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «АНК. Бізнес адвокати» , пунктом 10 якого передбачено право адвокатського об`єднання залучати для надання правничої допомоги відповідачу як своїх штатних адвокатів, так і осіб, які не перебувають у штаті адвокатського об`єднання. Відтак, як вказує заявник, на виконання цих положень договору, Адвокатським об`єднанням «АНК. Бізнес адвокати» було залучено своїх штатних адвокатів Колодяжного Д.П. та Бондаренко К.В. для надання відповідачу правничої допомоги у цій справі, зокрема, для представництва інтересів відповідача в суді першої інстанції. При цьому, як зазначає заявник, факт перебування адвокатів Колодяжного Д.П. та Бондаренко К.В. в штаті Адвокатського об`єднання «АНК. Бізнес адвокати» підтверджується наказами про прийняття на роботу, а також роздруківками з Єдиного реєстру адвокатів України ( http://erau.unba.org.ua/ ). Наразі заявник вказує, що пункт 2 договору передбачає оплату послуг адвокатського об`єднання з розрахунку ставки еквівалентної 120 дол. США за одну годину роботи адвоката за курсом долару США до гривні на день виставлення відповідного рахунку на сплату послуг за договором.

Так, за твердженнями відповідача, на виконання умов вказаного договору про надання правничої допомоги, адвокатським об`єднанням були виставлені наступні рахунки за фактично надані послуги:

- рахунок №2771 від 07.10.2020 р. на сплату за вивчення та аналіз позовної заяви та додатків до неї, підготовку та подачу до суду відзиву на позов; підготовку та участь у підготовчому судовому засіданні в господарському суді Одеської області 10.09.2020р., підготовку та участь у підготовчому судовому засіданні в господарському суді Одеської області 06.10.2020р. Сума загальної фактичної вартості правничої допомоги за цим рахунком склала 79986,20 грн. Факт надання послуг (правничої допомоги), передбачених цим рахунком, підтверджується актом виконаних робіт/наданих послуг № 2771 від 07.10.2020р., підписаним адвокатським об`єднанням та відповідачем, відповідно до якого фактичні витрати часу на вказані роботи склали 23,5 годин роботи адвокатів;

- рахунок №2817 від 25.11.2020 р. на сплату за підготовку та участь у судовому засіданні в господарському суді Одеської області від 27.10.2020р., за підготовку та участь у підготовчому судовому засіданні в господарському суді Одеської області від 11.11.2020р., за підготовку та участь у підготовчому судовому засіданні в господарському суді Одеської області від 17.11.2020р., за підготовку та участь у підготовчому судовому засіданні в господарському суді Одеської області від 119.11.2020р., за підготовку та участь у підготовчому судовому засіданні в господарському суді Одеської області від 24.11.2020р. Сума загальної фактичної вартості правничої допомоги за цим рахунком склала 56180,72 грн. Факт надання послуг (правничої допомоги), передбачених цим рахунком, підтверджується актом виконаних робіт/наданих послуг № 2817 від 25.11.2020р., підписаним адвокатським об`єднанням та відповідачем, відповідно до якого фактичні витрати часу на вказані роботи склали 16,5 годин роботи адвокатів.

Таким чином, за твердженнями заявника, загальна сума фактичних витрат відповідача на оплату професійної правничої допомоги при розгляді цієї справи у суді першої інстанції склала 136166,92 грн., що підтверджується остаточним розрахунком фактичної вартості такої правничої допомоги. При цьому заявник зауважує, що вказані рахунки були сплачені відповідачем згідно з платіжними дорученнями №5502 від 03.11.2020р. на суму 79986,20грн., №5575 від 25.11.2020р. на суму 56780,72 грн.

Щодо доказів співмірності розміру витрат на правничу допомогу, відповідачем було зазначено суду, що внаслідок проведення процесуальної реформи, з 15.12.2017р. діють нові редакції процесуальних кодексів України, за положеннями яких і здійснюється розгляд питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу у справі. Підхід щодо питань доведення понесення витрат на правничу допомогу та їх співмірність був змінений законодавцем. Так, як вказує відповідач, виходячи з положень чинного ГПК України, надання доказів того, що відповідач оплатив рахунки, виставлені на виконання договору про надання правничої допомоги за надані послуги адвоката, є достатнім обґрунтуванням стягнення відповідних витрат. Також у разі, якщо інша сторона не згодна з заявленим до стягнення розміром витрат на правничу допомогу, та вважає його неспівмірним, вона повинна сама доводити таку неспівмірність виходячи з критеріїв співмірності, визначених в ст. 126 ГПК (в силу прямої норми ч. 9 ст. 126 ГПК України, яка каже, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат). Вказаний вище підхід у застосуванні чинного процесуального законодавства в частині стягнення витрат на правничу допомогу відображено, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 09.04.2019 р. по справі 826/2689/15.

За посиланням відповідача, критерії співмірності визначені в ст. 126 ГПК України, якою передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на надання послуг (виконання відповідних робіт) та обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Щодо критеріїв складності справи та часу, відповідачем було зазначено суду, що в рамках цієї справи відповідач надавав усні та письмові заперечення та документи, намагаючись спростувати доводи позивача та третьої особи. Усі ці заперечення (у тому числі відзив на позовну заяву) треба було скласти та підготувати для суду відповідну позицію. Зокрема, позивачем окрім позовної заяви (на 12 стор. + 43 документи у додатках) було надано письмову відповідь на відзив відповідача-2 (на 7 стор.), письмову відповідь на відзив відповідача (на 9 стор.), а третьою стороною були надані письмові пояснення (на 13 стор. + 5 документів у додатках). Ці документи та додатки до них вимагали вивчення, оцінки, підготовки контраргументації та її обґрунтування.

Щодо критерію ціни позову, було зазначено, що поданий позов був формально немайнового характеру, однак, у випадку його задоволення у позивача виникли б підстави заявляти про звернення стягнення з відповідача коштів у значному розмірі та він міг би заявляти про стягнення з відповідача коштів за вже здійснену експлуатацію ним причалу з моменту припинення Договору оренди (з 08.04.2018 року).

Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені» посилалось на положення ст. 15 Закону „Про морські порти України» та на Перелік, затвердженого Постановою Кабміну від 03.06.2013 р. № 405 та зазначлао суду, щодо сум, вартості послуг, що сплачується позивачу та розмір орендованих платежів.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені» також були надані пояснення стосовно розрахунку доходів позивача, починаючи з дати підписання Договору оренди, тобто з 08.05.2015 по 30.04.2020 року та зазначено, що у випадку задоволення позову та визнання спірного Договору недійсним з моменту його укладення, позивач отримав би підстави для звернення до відповідача з вимогою про відшкодування недоотриманих коштів у сумі приблизно 4 мільйонів гривень, з посилланям на співрміність зачялвених витрат.

Крім того, відповідачем було звернуто увагу суду на обґрунтування розміру ставок за годину роботи адвокатів Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені» , з поиланянм на рейтинг адвокатської компанії, дослідження ринку юридичних послуг щодо відображення погодинної ставки юристів у юридичних фірмах.

03.12.2020 р. від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про зменшення розміру суми витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи.

Так, з посиланнями на ст. 126, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4, ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивач вказує, що на підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката відповідачем надано суду відповідні докази , з яких вбачається надання Адвокатським об`єднанням «АНК. Бізнес адвокати» Товариству з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені» послуг з правничої допомоги у справі № 916/1453/20.

При цьому, за ствердженнями позивача, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, а тому суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 лютого 2020 року у справі № 910/5744/18).

Водночас, як вказує позивач, поданий позов мав немайновий характер, з чим також погоджується представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені» у своєму клопотанні про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Між тим, як додає позивач, відповідач пов`язує розмір своїх витрат на правничу допомогу зі сумою 3390724,24грн. та дана сума, як вказує позивач, за розрахунками Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені» є розміром можливого доходу позивача від надання спеціалізованої послуги доступу до портового оператора до причалу за Договором №183-П-АМПУ-17 від 28.12.2017р. та причального збору, починаючи з 09.04.2018р. При цьому, позивачем було зазначено суду, що обґрунтування відповідача співмірності розміру витрат на правничу допомогу та критерію ціни позову опираються лише на його надумані припущення, а отже є безпідставними.

Крім того, позивачем було зазначено суду, що дововоди відповідача щодо рейтингу адвокатського об`єднгання серед юридичних фірм України судом до уваги не можуть прийматись, оскільки не свідчать про обґрунтованість витрат у заявленому розмірі.

З урахуванням викладеного та зазначеного, Державне підприємство „Адміністрація морських портів України» , в особі Ренійської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) просить суд зменшити розмір суми витрат на професійну праничу допомогу, яка заявлена до стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені» у розмірі 136166,92грн. згідно клопотання про стягнення фактичних витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи №916/1453/20 в суді першої інстанції.

Також позивач просив суд судове засідання щодо вирішення питання про розподілу судових витрат у справві №916/1453/20 провести без участі уповноваженого представника позивача.

Дослідивши матеріали справи та подану Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені» заяву, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 221 ГПК України, у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Так, з наведених положень ГПК України випливає, що вирішення питання про судові витрати здійснюється шляхом ухвалення судом додаткового рішення.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що у доданому до відзиву на позовну заяву попередньому розрахунку витрат на правничу допомогу, відповідачем вказано суму судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Ренійського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Рені» . Так, згідно вказаного розрахунку витрати відповідача на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді 1-ї інстанції зазначені в сумі 159222,53 грн.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Наразі слід зазначити, що під час ухвалення господарським судом Одеської області рішення від 24.11.2020 р. у справі № 916/1453/20 про відмову у задоволенні позовних вимог Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) було вирішено питання щодо розподілу судових витрат в частині сплаченого судового збору, який віднесено за рахунок позивача, при цьому питання розподілу судових витрат на професійну правову допомогу не вирішувалось.

В ч. 1 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що під час ухвалення господарським судом рішення по даній справі питання стосовно розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось, господарський суд вважає, що є підстави для ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

В ч. 4-7 ст. 129 ГПК України передбачено інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 03.08.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Рені» (замовник) та Адвокатським об`єднанням «АНК. Бізнес адвокати» (АО) укладено договір № АР04/08 про надання правничої допомоги.

Згідно п. 2 Договору, вартість правничої допомоги за цим Договором визначається, виходячи з часу, витраченого на ту чи іншу послугу, та складає еквівалент 120 доларів США (без ПДВ) за годину роботи адвоката, за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день виставлення відповідного рахунку. Витрати АО (адвокатів і помічників адвокатів), понесені в інтересах клієнта і пов`язані з даною справою, не враховуються у цій ставці і компенсуються клієнтом додатково.

За умовами п. 3 Договору, оплата правничої допомоги здійснюється клієнтом в національній валюті України - гривні - на підставі рахунку АО, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту направлення його клієнту електронною або кур`єрською поштою або з моменту нарочної передачі його клієнту. АО Виставляє рахунки клієнту в наступному порядку на свій розсуд: для оплати авансу на підставі попереднього розрахунку АО вартості послуг, що підлягатимуть наданню за цим договором (виставлення рахунку на оплату авансу є правом, а не обов`язком АО); за фактично надані клієнту послуги протягом місяця або іншого періоду на розсуд АО (таким періодом може бути, наприклад, період розгляду спору у суді тієї чи іншої інстанції або будь-який інший період) - такий рахунок виставляється з урахуванням попереднього рахунку на оплату авансу, якщо він виставлявся. АО може надавати клієнту додаток до рахунку, в якому зазначається перелік фактично наданих протягом місяця послуг і час, фактично витрачений на відповідні роботи, може зазначатись статус виконавця відповідної послуги (адвокат).

Положеннями п. 5 Договору визначено, що фактичне надання правничої допомоги може підтверджуватись одним із наступних доказів: актом наданих послуг, підписаним сторонами; актом наданих послуг, підписаним тільки АО, за відсутності письмового мотивованого заперечення клієнта проти нього протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту направлення його клієнту електронною поштою або кур`єрською поштою або з моменту нарочної передачі;факт оплати клієнтом відповідного рахунку, виставленого АО; проекти складених в інтересах клієнта документів, копії поданих в інтересах клієнта документів, консультації, листи, в тому числі, електронні, факти присутності у судовому засіданні (що може підтверджуватись, зокрема, але не виключно, даними Єдиного державного реєстру судових рішень).

Виставлення рахунку на оплату послуг АО є достатньою підставою для клієнта для здійснення оплати (п. 6 Договору).

В п. 7 Договору сторони погодили, що у рамках цього договору АО користується всіма правами представника. Клієнт може видати довіреність на осіб, вказаних АО, з метою надання послуг (правничої допомоги) за цим договором (або сприяння АО у наданні цих послуг). Втім, відсутність довіреності від клієнта не позбавляє адвокатів АО здійснювати представництво клієнта (тобто, фактично надавати послуги на умовах цього договору) на підставі ордеру або іншого документа, який згідно з законодавством дозволяє підтвердити повноваження представника.

За умовами п. 8 Договору, клієнт надає АО всю інформацію та документи, які мають відношення до справи, стосуються обставин справи, можуть сприяти у наданні правничої допомоги або іншим чином впливати на вирішення справи. Документи можуть бути надані в копіях або сканкопіях, якщо необхідність надання оригіналів не обумовлена вимогами законодавства або практики, що склалася, при цьому, клієнт інформує АО про місцезнаходження оригіналів і можливість (або неможливість) їх надання на вимогу суду. У разі передачі АО клієнтом оригіналів документів АО гарантує їх збереження і своєчасне повернення клієнту. АО не несе відповідальності за наслідки надання Клієнтом недостовірної або неповної інформації або підроблених документів.

В п. 9 Договору передбачено, що клієнт всебічно і оперативно сприяє АО у збиранні доказів, необхідних для якнайефективнішого представництва інтересів клієнта, в тому числі, але не виключно, забезпечує одержання, оформлення, подання інформації, документів, забезпечує можливість підготовки показань свідків і допиту свідків (якщо свідки є працівниками клієнта) тощо.

Згідно п. 10 Договору, АО має право залучати до надання правничої допомоги штатних працівників (адвокатів, помічників адвокатів), стажерів, а також і осіб, які не перебувають у штаті АО. При цьому АО самостійно відповідає перед клієнтом за якість і повноту надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 12 Договору, останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2020 року, а якщо після цієї дати справа все ще буде знаходитись на розгляді суду (судів) і не буде письмового заперечення жодної зі сторін щодо його пролонгації, договір вважатиметься продовженим ще на один календарний рік, при цьому кількість пролонгацій не обмежена.

Матеріали справи містять рахунок №2771 від 07.10.2020р. на суму 79986,20 грн. та рахунок №2817 від 25.11.2020р. на суму 56180,72 грн., а також докази перерахування відпорних сплат: платіжне доручення №5502 від 03.11.2020р. на суму 79986,20 грн. та платіжне доручення №5575 від 25.11.2020р. на суму 56180,72 грн.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, суд зазначає, що наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт/наданих послуг № 2771 від 07.10.2020р. та № 2817 від 25.11.2020р., а також рахунок №2771 від 07.10.2020р. та рахунок №2817 від 25.11.2020р., а також встановлений у договорі про надання правничої допомоги від 03.08.2020р. фіксований розмір адвокатських послуг у вигляді вартості погодинної роботи адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та повинен відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі « East/West Alliance Limited» проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Дослідивши та проаналізувавши зміст договору № АР04/08 про надання правничої допомоги від 03.08.2020 р. та вид правової допомоги, що надається адвокатом, акти виконаних робіт/наданих послуг до договору, суд вказує наступне.

Положення ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачають, що видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст.126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 р. у справі № 910/906/18.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п. 269; рішення у справі «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009 р., рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 р.). Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зазначає, що 03.12.2020 р. від позивача на електронну адресу господарського суду надійшло клопотання про зменшення розміру суми витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи, відповідно до якого позивач просив суд зменшити розмір суми витрат на професійну праничу допомогу, яка заявлена до стягнення Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені» у розмірі 136166,92 грн. згідно клопотання про стягнення фактичних витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи №916/1453/20 в суді першої інстанції.

Слід зазначити, що кожна справа має свою специфіку, а тому, враховуючи всі аспекти даної справи, суд вважає, що для належного представлення інтересів відповідача у цій справі заявлені витрати не відповідають критеріям реальності та розумності, враховуючи не тільки характер спірних відносин, обсяг фактично виконаних адвокатським об`єднанням послуг та їх вартісну оцінку, а також необхідність всіх вказаних в актах виконаних робіт/наданих послуг витрат відповідача.

Необхідність дотримання співмірності, обґрунтованості та розумного розміру гонорару адвоката, який покладається на іншу сторону, підтримано позицією Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 01.08.2019 року у справі № 915/237/18.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 13.02.2020 року у справі № 911/2686/18 зазначено, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому ,суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, господарський суд, оцінюючи обґрунтованість заяви відповідача, заперечення позивача в контексті положення пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що заявлена відповідачем сума є неспівмірною зі складністю даної справи, нерозумною та несправедливою.

Доводи заявника щодо рейтингу Адвокатського об`єднання серед юридичних фірм України судом до уваги не приймаються, оскільки не свідчать про обґрунтованість витрат у заявленому розмірі. Також судом не приймаються посилання заявника на судову практику по справі №916/544/18, в якій судом були відшкодовані витрати на правничу допомогу клієнту АО «АНК. Бізнес адвокати» , виходячи з погодинної ставки вартості послуг адвоката, яка визначена в договорі про правову допомогу з відповідачем у даній справі. Адже, предмети вказаного спору майнового характеру і даної справи немайнового характеру є різними, а розмір витрат на правову допомогу Адвоката в іншому спорі не може впливати на оцінку розміру таких витрат у даній справі.

За змістом частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові, - на позивача.

Враховуючи викладене та те, що рішенням господарського суду Одеської області від 24.11.2020 р. у справі № 916/1453/20 у задоволенні позову відмовлено, а заявлений ТОВ «Агро-Рені» розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок позивача, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, господарський суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в господарському суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок позивача, з огляду на заперечення останнього, підлягає зменшенню та відшкодуванню в сумі 40000,00 грн., яка може вважатись розумною, співмірною та справедливою за розгляд даної справи.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221,244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені» - задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (01135, м.Київ, проспект Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 38727770), в особі Ренійської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Ренійського морського порту) (68802, Одеська обл., Ренійський район, м. Рені, вул. Дунайська, 188; код ЄДРПОУ 38728465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені» (68800, Одеська обл., Ренійський район, м. Рені, вул. Дунайська, 188; код ЄДРПОУ 37565261) витрати на надання професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи №916/1453/20 в суді першої інстанції, в розмірі 40000 (сорок тисяч) грн. 00 коп.

3.В іншій частині заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Рені» - залишити без задоволення.

Повний текст додаткового буде рішення складено 10 грудня 2020 р.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко