Ухвала

від 10.12.2020 по справі 640/4980/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 640/4980/19

адміністративне провадження № К/9901/32227/20

Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутін І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі № 640/4980/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЙАЛТІ ЛТД" до Головного управління ДПС у м. Києві Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Лойалті ЛТД до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві, у якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 07 лютого 2019 року №1070948/41236917 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05 лютого 2018 року № 111 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати відповідача-1 зареєструвати в єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 05 листопада 18 року №111 датою її фактичного подання - 30 листопада 2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2019 року позов задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2019 року відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанцій, 27 листопада 2020 року скаржник надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, апеляційним судом встановлено, що хвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу від 02 червня 2020 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві повернуто апелянту, в зв`язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги про залишення апеляційної скарги без руху (щодо надання документу про сплату судового збору).

Головне управління ДПС у м. Києві повторно подало апеляційну скаргу.

Ухвалою суду від 27 липня 2020 року апеляційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2019 року була залишена без руху у зв`язку з тим, що скаржник не надав документ про сплату судового збору та пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду, а зазначені ним причини його пропуску суд визнав неповажними. Головному управлінню ДПС у м. Києві був наданий строк для усунення недоліків - 10 днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання вимог вказаної ухвали суду у строк, Головне управління ДПС у м. Києві подало клопотання про продовження строку для сплати судового збору за подання апеляційної скарги та в подальшому надало до суду платіжне доручення від 14 серпня 2020 року № 4202, яке підтверджує сплату судового збору у розмірі 5763 грн 00 коп.

Вимоги ухвали суду від 27 липня 2020 року в частині необхідності сплатити судовий збір та надати до суду документ, що підтверджує таку сплату виконані.

Проте, ухвалою суду від 27 липня 2020 року скаржнику було запропоновано подати також заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Разом з тим заява про поновлення строку на апеляційне оскарження до суду не надходила.

Відповідач не повідомив про причини, які перешкоджали йому подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження в межах встановленого судом строку та не звертався із клопотанням про продовження строку усунення недоліків у цій частині.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2019 року відмовлено.

Статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються п. 6 ч. 3 ст. 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також ст. 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на апеляційний перегляд справи.

Механізм же реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою І розділу 3 КАС України.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В свою чергу п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

У відповідності ж з положеннями ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України).

Водночас ст. 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. 6, 7 ч. 5 цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо належного оформлення апеляційної скарги, окрім іншого, стосовно надання документа про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, маючи намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, особа повинна забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого повинна вчиняти усі належні дії й використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з п. 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, якими, крім іншого, визначено, що кошториси бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, Головне управління ДПС у м. Києві не було позбавлене можливості протягом усього бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Окрім цього п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі приписи знайшли своє відображення і у ст. 44 КАС України, ч. 1 якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, державні органи, які діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених державою, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі, не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза розумними межами строку апеляційного оскарження. Скаржник у десятиденний строк встановлений судом з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху заяви із зазначенням підстав пропуску строку разом з даказами на підтвердження такого пропуску не надав.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції діяв у повній відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

При цьому за приписами п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до ч. 2 ст. 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За наведеного вище в цій ухвалі, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а відтак у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі № 640/4980/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов