Постанова

від 09.12.2020 по справі 420/6977/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 420/6977/19

адміністративне провадження № К/9901/24976/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна компанія Адалекс до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2020, ухвалене у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020, прийняту у складі колегії суддів: Джабурія О.В. (головуючий), Вербицької Н.В., Кравченка К.В.

І. Суть спору

1. У листопаді 2019 року ТОВ Виробничо-торгівельна компанія Адалекс звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.07.2019:

1.1. - №0032951408 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1134135 грн та нарахування штрафних санкцій у розмірі 567068 грн;

1.2. - №0032961408 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 23410 грн;

1.3. - №0032861408 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 1190703 грн та нарахування штрафних санкцій у розмірі 297676 грн;

1.4. - №0033001408 про застосування штрафних санкцій у розмірі 42242 грн.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ Фуд Сервіс Солюшн зазначило, що жодного порушення норм податкового законодавства ним не допущено, а для здійснення перевірки посадовим особам контролюючого органу надані всі первинні документи, на підставі яких сформовані бухгалтерський та податковий обліки.

3. Товариство здійснює свою господарську діяльність ще з лютого 2013 року, має власний та орендований автотранспорт для здійснення господарської діяльності, також на підставі договорів оренди користується офісним приміщенням та нежитловими приміщеннями (холодильна камера).

4. Щодо його контрагентів ТОВ Виробничо-торгова компанія ЄВРО-ГРУП , ТОВ ЕКО-БЕКОН та ТОВ ЄВРО ПАУЕР позивач зазначив, що відповідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на дату проведення перевірки ТОВ ВТК АДАЛЕКС та станом на дату подання позову до суду вказані контрагенти є діючими підприємствами, зареєстровані платниками ПДВ, справ про банкрутство щодо них не порушено.

5. Посилання контролюючого органу на оперативну інформацію щодо відсутні фізичних, технічних та технологічних можливостей у ТОВ ЕКО-БЕКОН , ТОВ ВТК ЄВРО-ГРУП для здійснення господарської діяльності не має відношення до господарських операцій між ТОВ АДАЛЕКС з вказаними контрагентами, оскільки така інформація не мала свого підтвердження на час здійснення господарських операцій між зазначеними суб`єктами та була зібрана значно пізніше.

6. Щодо посилань контролюючого органу на ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 14.09.2018 по справі №265/1944/19, позивач указує, що така судом не виносилася та відсутня в Єдиному реєстрі судових рішень. Крім того, при її наявності вона не є доказом здійснення протиправної діяльності посадовими особами ТОВ ЄВРО ПАУЕР , оскільки частина шоста статті 78 КАС України розповсюджується лише на особу щодо якої постановлено відповідний вирок.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

7. Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА КОМПАНІЯ АДАЛЕКС зареєстровано 27.02.2013, знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 28.02.2013, є платником ПДВ. Видами діяльності позивача є: код КВЕД 10.11 Виробництво м`яса; код КВЕД 10.13 Виробництво м`ясних продуктів; код КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; код КВЕД 47.22 Роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

8. Для здійснення господарської діяльності ТОВ АДАЛЕКС використовує власний транспортний засіб ГАЗ 330214, реєстраційний номер НОМЕР_1 та орендовані транспортні засоби автомобіль марки DAF, модель LF45.220, вантажний фургон-рефрижератор, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль марки DAF, модель XF105.410, спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; напівпричіп марки FLOOR, модель FLO 12-27, спеціалізований напівпричіп Н/ПР-Д/П худоби-Е, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

9. Позивач користувався офісним приміщенням № 6, 7 за адресою: м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, 21, та нежитловим приміщенням (холодильна камера) площею 375 кв.м. за адресою: 8 км + 100 м автошляху Одеса-Київ-Санк-Петербург, Одеської області, Біляївського р-ну, Усатівської сільської ради.

10. На підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 08.05.2019 № 3462 з 28.05.2019 по 18.06.2019 ГУ ДФС проведено перевірку позивача, за результатами якої складений Акт № 000357/15-32-14-08/38574497 від 25.60.2019 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА КОМПАНІЯ АДАЛЕКС .

11. На підставі Акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області 11.07.2019 прийняла податкові повідомлення-рішення:

11.1. - №0032861408 форми Р про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 1 488 379,00 грн (1 190 703,00 грн за податковими зобов`язаннями, 297 676,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями);

11.2. - №0032951408 форми Р про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 701 203 грн (1 134 135,00 грн. за податковими зобов`язаннями, 567 068,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями);

11.3. - №0032961408 форми В4 про застосування штрафних санкцій на суму 23 410 грн. щодо зменшення від`ємного значення суми ПДВ за звітні періоди жовтень, листопад, грудень 2018 року;

11.4 . - №0033001408 форми ПН про застосування штрафних санкцій на суму 42 242,00 грн щодо відсутності та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних /розрахунків коригування на суму ПДВ - 84 484,00 грн.

12. У висновку Акту перевірки від 25.60.2019 щодо підстав прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ АДАЛЕКС :

12.1. - п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, п. 5, п. 7 , п. 21, п. 28 П(С)БО 15 Дохід затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 № 318, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, п.1, п.2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 190 703 грн;

12.2. - п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1. ст. 201 та п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 134 135 грн;

12.3. - завищення суми від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України на момент подання податкової декларації, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість всього у сумі 46 818 грн за періоди звітності жовтень, листопад 2018 року;

12.4. - завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду всього на суму 6033 грн за період звітності грудень 2018 року;

12.5. - порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 ПКУ зареєстровано в ЄРПН податкові накладні з порушенням терміну реєстрації в сумі 7234,41 грн та не зареєстровані податкові накладні на загальну суму 84 484 грн.

13. Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 11.07.2019 №0032951408, №0032961408, №0032861408, №0033001408 позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

14. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 19.03.2020 позовні вимоги задовольнив частково.

15. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0032861408 від 11.07.2019 (форма Р ) про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 1488379,00 грн (1 190 703,00 грн за податковими зобов`язаннями, 297676,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями) в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 1 274 343,00 грн. (1 019 474,00 грн за податковими зобов`язаннями, 254 869,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями).

16. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0032951408 від 11.07.2019 (форма Р ) про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1701203,00 грн (1 134 135,00 грн за податковими зобов`язаннями, 567068,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями) в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 1 336 659,00 грн (891 106,00 грн за податковими зобов`язаннями, 445 553,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями).

17. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №0032961408 від 11.07.2019 (форма В4 ) про застосування штрафних санкцій на суму 23 410 грн щодо зменшення від`ємного значення суми ПДВ за звітні періоди жовтень, листопад, грудень 2018 року.

18 . У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

19. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 26.08.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

20. Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що між позивачем та його контрагентами (ТОВ ЕКО-БЕКОН , TOB ВТК ЄВРО-ГРУП , ТОВ ЄВРО ПАУЕР ) були проведені господарські операції, які носили реальний характер та підтверджуються первинними бухгалтерськими документами.

IV. Касаційне оскарження

21. У касаційні скарзі Головне управління ДПС в Одеській області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

22. Скаржник уважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі ухвалені без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 28.04.2020 (справа №826/15568/16), від 10.04.2020 (справа №808/954/17), від 06.03.2020 (справа №803/13/16) від 12.03.2019 (справа №725/254/16-а), від 11.04.2018 (справа №2а-576/12/0970) від 30.05.2019 (справа №804/7585/17), відповідно до яких визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулась, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності. Сам факт наявності у позивача податкових накладних, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарської операції з ними, якщо встановлені у справі обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Неможливість встановлення ланцюга постачання спірного товару є однією з підстав для визнання нереальним господарські операції.

23. Крім того, податковий орган посилається на актуальну практику Верховного Суду викладену в постановах від 20.02.2020 (справа № 802/1255/17-а), від 29.03.2019 (справа № 803/5/18), від 15.05.2020 (справа № 815/1571/16), яка не була врахована судами під час розгляду ціїє справи.

24. Ухвалою Верховного Суду від 19.10.2020 відкрито касаційне провадження.

25. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

26. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

27. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

28. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

29. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.

30. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

31. Пункт 198.1. статті 198 ПК України

32. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

32.1. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

32.2. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

32.3. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

32.4. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

33. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України

34. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

34.1. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

34.2. дата отримання платником податку товарів/послуг.

35. Пункт 198.3 статті 198 ПК України

36. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

37. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

38. Пункт 198.6 статті 198 ПК України

39. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

40. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

41. Стаття 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

42. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

43. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

44. Частина перша статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

45. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

46. Частина друга статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

47. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

VI. Оцінка Верховного Суду

48. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

49. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

50. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

51. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

52. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

53. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

54. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

55. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

56. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

57. Отже, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

58. Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що основними видами діяльності ТОВ Виробничо-торгівельна компанія Адалекс в охоплений перевіркою період було виробництво м`яса, м`ясних продуктів, діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами, роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах, вантажний автомобільний транспорт.

59. Товариство здійснює свою господарську діяльність ще з лютого 2013 року, має власний та орендований автотранспорт для здійснення господарської діяльності, також на підставі договорів оренди користується офісним приміщенням та нежитловими приміщеннями (холодильна камера).

60. На підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 08.05.2019 № 3462 з 28.05.2019 по 18.06.2019 ГУ ДФС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Виробничо-торгівельна компанія Адалекс з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Виробничо-торгова компанія ЄВРО-ГРУП , ТОВ ЕКО-БЕКОН та ТОВ ЄВРО ПАУЕР .

61. Результати перевірки оформлені актом від № 000357/15-32-14-08/38574497 від 25.60.2019.

62. Як установлено судами, висновки Акту перевірки фактично ґрунтуються на наявних в базах податкового органу податкової інформації відносно контрагентів позивача щодо наявності основних засобів, чисельності працюючих, його контрагентів, які не подають звітність, тобто здійснюється обрив ланцюга постачання.

63. Разом з тим, акт перевірки відносно позивача свідчить про те, що його контрагенти не перевірялись, тобто не зазначено порушення ним податкового законодавства у встановленому порядку. Посилання на порушення податкового законодавства платником податків без проведення перевірки в установленому законом порядку їх господарської діяльності не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 №727, а тому судами вірно зазначено, що вказані відомості не можуть бути прийняті до уваги як такі, що є неналежними доказами, оскільки складені в порушення вимог законодавства.

64. Зі змісту Акту, висновки контролюючого органу фактично ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки інформація, на яку посилаються перевіряючі не свідчить жодним чином про порушення податкового законодавства зі сторони позивача.

65. Тоді як, надані до позову первинні документи по взаємовідносинам позивача із контрагентами ТОВ ЕКО-БЕКОН , TOB ВТК ЄВРО-ГРУП , ТОВ ЄВРО ПАУЕР підтверджують здійснення господарських операцій, які відображені в бухгалтерській та податковій звітності позивача, та спростовують висновки Акту перевірки про наявність порушень податкового законодавства.

66. Так, податкові накладні за поставлений ТОВ ЕКО-БЕКОН , товар були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та відображені в податковій звітності на загальну суму 355 058,02 грн. Податкові накладні, які складені контрагентом позивача та зареєстровані в ЄРПН, були підставою для формування позивачем податкового кредиту (т.1 а.с.159-198).

67 . Відповідно до договору поставки від 03.04.2017 №030417/1, укладеного між позивачем та TOB ВТК ЄВРО-ГРУП поставка здійснювалася транспортним засобом позивача, який належить йому на праві власності, про що зазначено в ТТН. Податкові накладні, які складені контрагентом позивача та зареєстровані в ЄРПН, були підставою для формування позивачем податкового кредиту.

68. Податкові накладні щодо придбання пального у ТОВ ЄВРО ПАУЕР , які складені контрагентом позивача, були зареєстровані в ЄРПН та стали підставою для формування позивачем податкового кредиту на загальну суму 71 341,05 грн.

69. Наявність первинних документів щодо здійснення господарських операцій позивача з ТОВ ЕКО-БЕКОН , TOB ВТК ЄВРО-ГРУП , ТОВ ЄВРО ПАУЕР та їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку позивача в Акті перевірки не заперечується та відповідачем не спростовано.

70. Посилання відповідача на вирок Корольовського районного суду м. Житомира за результатами розгляду кримінального провадження №32018060000000012, яким ОСОБА_1 визнано винним у фіктивному підприємництві та встановлено, що він придбав ТОВ ЕКО-БЕКОН без мети проведення господарської діяльності не містять обставин, які б свідчили про невиконання контрагентом своїх договірних зобов`язань або обставини, які б свідчили про нереальність господарських операцій, оскільки відносини позивача з цим контрагентом відбувались до придбання вказаного підприємства громадянином ОСОБА_1 .

71. Крім того, обставини щодо того, що контрагенти позивача на час здійснення відповідних господарських операцій були зареєстровані та були платниками податку на додану вартість, представником відповідача не спростовувались.

72. Відповідачем, у свою чергу, не було доведено та не було надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

73. Суд уважає безпідставними посилання скаржника на висновки Верховного Суду, які на його думку, не були враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень, висловлені у постановах від 28.04.2020 (справа №826/15568/16), від 10.04.2020 (справа №808/954/17), від 06.03.2020 (справа №803/13/16), від 12.03.2019 (справа №725/254/16-а), від 11.04.2018 (справа №2а-576/12/0970), від 30.05.2019 (справа №804/7585/17), від 20.02.2020 (справа №802/1255/17-а), від 29.03.2019 (справа №803/5/18), від 15.05.2020 (справа №815/1571/16), оскільки вони здійснені за різних фактичних обставин, з урахуванням повноти, належності, достатності доказів, наданих учасниками справи та зібраних судами у кожній конкретній справі в підтвердження складу податкових правопорушень.

74. Так, у справі №725/254/16-а спір виник між товариством та митним органом щодо порушення митних правил органами доходів і зборів.

75. Постанова Верховного Суду від 15.05.2020 №815/1571/16, на яку посилається скаржник відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень, крім того, в компьютерній програмі Діловодстві спеціалізованого суду відсутня інформація про розгляд цієї справи у Верховному Суді.

76. У справах №808/954/17, №803/5/18 суд касаційної інстанції відмовляючи у задоволенні касаційної скарги податкового органу, дійшов висновку, що господарські операції документально підтверджені та фактино здійснені з метою використання в оподатковуваних операціях.

77. Посилання на рішення касаційного суду від 06.03.2020 (справа №803/13/16) та від 11.04.2018 (справа №2а-576/12/0970), від 20.02.2020 (справа № 802/1255/17-а) є безпідставним, оскільки цими рішеннями не вирішено спір по суті, а скасовано рішення суду (судів) попередніх інстанцій та направлено справу на новий розгляд з огляду на наявність неповноти встановлення обставин справи, у зв`язку з чим вони не містять висновків щодо застосування тих норм права, на які посилається скаржник.

78. У справах №826/15568/16, №804/7585/17 висновки суду касаційної інстанції щодо фактичного виконання господарських зобов`язань ґрунтуються на конкретних установлених обставинах, які були оцінені у сукупності з доводами податкового органу і визнані як такі, що не підтверджують об`єктивної можливості виконати умови договорів між позивачем та його контрагентами.

79. Крім того, у вказаних справах суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, оскільки реальність виконання взятих зобов`язань позивачем за укладеним договором не підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які б у повній мірі відображали зміст господарської операції та їх вартісні показники, а тому у позивача були відсутні підстави відображення наслідків цих господарських операцій в податковому обліку та податкове повідомленні-рішення відповідача винесено правомірно.

80. Отже, відповідач не доводить подібність правовідносин цієї справи із справами зазначеними у касаційній скарзі. У доводах касаційної скарги відсутні посилання на конкретні норми права, яка, на його думуку, була застосована неправильно судами попередніх інстанцій. Відповідач фактично оспорює висновки судів попередніх інстанцій (в частині задоволення позову) щодо обставин справи та наполягає на переоцінці наявних у справі доказів.

81. Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, досліджено докази, надано їм об`єктивну та обґрунтовану оцінку з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у відзиві на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

82. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.

83. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

84. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

85. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

86. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року справі № 420/6977/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко