Постанова

від 02.12.2020 по справі 686/29895/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 686/29895/18

провадження № 61-4848св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів : Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі : Прокуратура Хмельницької області, Державна казначейська служба України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Хмельницької області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 жовтня 2019 року у складі судді Козак О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунка на свою користь вартість неотриманих дивідендів у сумі 1 281 508,77 грн, що становить частку в 13,575 % в статутному фонді (капіталі) товариства, яка йому належала.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що свідоцтвом про реєстрацію випуску акцій Хмельницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України засвідчено випуск акцій, що здійснений Відкритим акціонерним товариством Хмельницький комбінат хлібопродуктів (далі - ВАТ Хмельницький КХП ). Згідно з реєстром власників іменних цінних паперів ВАТ Хмельницький КХП на особовому рахунку ОСОБА_1 обліковувалося 1 657 056 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 414 264,00 грн, що становить 13,5753 % в статуті ВАТ Хмельницький КХП .

Начальник слідчого відділу прокуратури Хмельницької області постановою від 28 листопада 2002 року в межах порушеної кримінальної справи № 29/2253 наклав арешт на все нерухоме і рухоме майно, в тому числі і на цінні папери, що належали ОСОБА_1 та членам його сім`ї. Всього було заблоковано 5 582 195 штук простих іменних акцій ВАТ Хмельницький КХП номінальною вартістю 1 395 548,75 грн, що становило 46 % в статуті ВАТ Хмельницький КХП .

Вважає, що арешт накладено з порушенням норм законодавства, і після закриття в 2012 року щодо ОСОБА_1 кримінальної справи на підставі пункту 2 статті 6 та частини другої статті 213 Кримінального кодексу України (далі - КК України) слідчий в особливо важливих справах Прокуратури Хмельницької області прийняв постанову про зняття арешту від 27 серпня 2012 року.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, встановлено, що ОСОБА_1 незаконно перебував під слідством та судом з 28 листопада 2002 року до 23 серпня 2012 року.

21 листопада 2014 року ОСОБА_1 отримав лист Прокуратури Хмельницької області про відмову у прийнятті постанови про встановлення розміру відшкодування шкоди, завданої йому під час розслідування та провадження кримінальної справи № 29/2253.

Водночас Верховний Суд у постанові від 06 червня 2018 року у справі № 686/26129/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Хмельницької області, Державної казначейської служби України про стягнення вартості неповернених іменних акцій, відшкодування суми втраченого заробітку та грошових доходів, витрат на правову допомогу, спростування неправдивої інформації, скасовуючи рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 03 листопада 2016 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення вартості іменних акцій та залишаючи в силі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2015 року в частині стягнення з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунка на користь ОСОБА_1 вартості неповернених 1 657 056 штук простих іменних акцій ВАТ Хмельницький КХП у сумі 1 451 411,89 грн, дійшов висновку, що накладення арешту на цінні папери порушило права ОСОБА_1 на розпорядження належним на праві власності майном, зокрема акціями ВАТ Хмельницький КХП . У зв`язку з цим Верховний Суд погодився з висновком місцевого суду про наявність підстав для відшкодування шкоди, яка визначена у розмірі вартості належних йому акцій ВАТ Хмельницький КХП .

У висновку судової економічної експертизи від 19 червня 2014 року зазначено, що, виходячи з вартості чистих активів товариства станом на 01 травня 2004 року в сумі 10 691 560,29 грн, документально підтверджується вартість належних ОСОБА_1 акцій (1 657 056 штук, що становить 13,575 % загальної кількості акцій) - 1451411,89 грн. Виходячи із суми виплачених товариством в 2011 та у 2012 роках дивідендів в сумі 6 600 000,00 грн і відповідно 2 840 000,00 грн та частки ОСОБА_1 в статутному фонді (капіталі) товариства, сума належних до виплати йому дивідендів - 895 970,11 грн і 385 538,66 грн. Таким чином сумарно він не отримав дивідендів на суму 1 281 508,77 грн.

У зв`язку з цим просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 08 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є недоведеними, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у нього корпоративних прав у ТОВ Хмельницький КХП , рішення загальних зборів учасників ТОВ Хмельницький КХП чи ВАТ Хмельницький КХП про виплату йому дивідендів та їх розмір. Крім того, ОСОБА_1 не надав доказів того, що саме внаслідок арешту належних йому акцій не було проведено їх обмін на частку у статутному фонді ТОВ Хмельницький КХП та не було проведено виплату дивідендів.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Хмельницький апеляційний суд постановою від 12 лютого 2020 року рішення

Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 жовтня 2019 року залишив без змін.

Апеляційний суд мотивував постанову тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому суд виходив з того, що факт нарахування та виплати дивідендів учасникам ТзОВ Хмельницький КХП до 01 січня 2004 року не свідчить про незаконність судового рішення і не підтверджує право ОСОБА_1 на отримання дивідендів ТзОВ Хмельницький КХП за результатами роботи у 2011 та 2012 роках. Посилання ОСОБА_1 на те, що його частка у статуті ВАТ Хмельницький КХП становила 13,5753 %, і при перетворенні ВАТ Хмельницький КХП у ТОВ Хмельницький КХП він мав право на відповідну частину в отриманні дивідендів, оскільки виплата проводилася з отриманого чистого прибутку у ВАТ Хмельницький КХП , є недоведеними.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У березні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 жовтня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 лютого 2020 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не застосували до спірних правовідносин статтю 1176 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закон України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства і суду в частині відшкодування завданої ОСОБА_1 шкоди незаконними діями досудового слідства та суду у вигляді не отриманих ним дивідендів унаслідок незаконного арешту належних йому акцій. Суди не врахували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 686/26129/14-ц (провадження № 61-11157св18) та від 13 грудня 2019 року у справі № 686/21680/15-ц (провадження № 61-6765св19) в тій частині, що саме внаслідок накладеного постановою Прокуратури Хмельницької області від 28 грудня 2002 року арешту на належні ОСОБА_1 іменні цінні папери ВАТ Хмельницький КХП він не став учасником ТОВ Хмельницький КХП , в результаті чого його акції не були обміняні на частку в ТОВ Хмельницький КХП , що призвело до зменшення статутного фонду ТОВ, анулювання акцій ВАТ, припинення ТОВ Хмельницький КХП та невиплати йому дивідендів у розмірі 1 281 508,77 грн.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

15 травня 2020 року справа № 686/29895/18 надійшла до Верховного Суду.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2020 року № 2766/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено колегію суддів.

Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2013 року у справі № 686/11154/13-ц задоволено частково позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Прокуратури Хмельницької області, Державної казначейської служби України, Міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про стягнення вартості неодержаних часток (корпоративних прав), стягнення вартості часток у виділених та неодержаних дивідендах, стягнення суми втраченого заробітку та грошових доходів, стягнення сплачених коштів на надання правової допомоги та стягнення моральної шкоди. Стягнено за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1 127 317,00 грн на відшкодування моральної шкоди; стягнено за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_2 119 288,00 грн на відшкодування моральної шкоди. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 24 вересня 2014 року рішення Хмельницького міськрайонного суду від 05 грудня 2013 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральної шкоди змінено. Стягнено з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунка на користь ОСОБА_1 150 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_2 - 142 000,00 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2015 року рішення Хмельницького міськрайонного суду від 05 грудня 2013 року в залишеній без змін рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 24 вересня 2014 року частині залишено без змін.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2015 року у справі № 686/26129/14-ц, з урахуванням ухвали цього ж суду від 03 червня 2015 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнено з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунка, на користь ОСОБА_1 вартість неповернених 165 7056 штук простих іменних акцій ВАТ Хмельницький КХП у сумі 1 451 411,89 грн та 20 000,00 грн витрат на правову допомогу. В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 03 листопада 2016 року рішення Хмельницького міськрайонного суду від 20 травня 2015 року в частині розміру стягнених коштів на правову допомогу змінено, а в частині задоволення вимог про стягнення вартості неповернених іменних акцій скасовано та ухвалено нове рішення. Стягнено з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунка на користь ОСОБА_1 31 400,00 грн, сплачених на правову допомогу в кримінальній справі. В частині позову ОСОБА_1 про стягнення вартості простих іменних акцій відмовлено. В решті рішення суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 686/26129/14-црішення Апеляційного суду Хмельницької області від 03 листопада 2016 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення вартості іменних акцій скасовано. Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 20 травня 2015 року в частині стягнення з Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунка на користь ОСОБА_1 вартості неповернених 1 657 056 штук простих іменних акцій ВАТ Хмельницький КХП в сумі 1 451 411,89 грн залишено в силі.

У справі № 686/26129/14-ц суди виходили з того, що згідно з наказом Фонду державного майна України від 11 серпня 1998 року № 35-АТ створено ВАТ Хмельницький КХП , головою правління якого призначено ОСОБА_1 , який дав згоду ВАТ Хмельницький КХП на викуп його акцій. Проте іменні цінні папери, належні ОСОБА_1 , були обмежені в обігу шляхом їх блокування реєстроутримувачем на особовому рахунку власника, що полягало в забороні їх відчуження на підставі постанови про накладення арешту на нерухоме та рухоме майно від 28 листопада 2002 року. Таким чином, накладення арешту на цінні папери порушило права ОСОБА_1 на розпорядження належним йому на праві власності майном, зокрема акціями ВАТ Хмельницький КХП .

У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відшкодування на користь ОСОБА_1 на загальних підставах завданої йому шкоди, яка визначена в розмірі вартості належних йому акцій ВАТ Хмельницький КХП і становить 1451411,89 грн.

Встановлено, що 28 листопада 2002 року начальник слідчого відділу Прокуратури Хмельницької області в межах кримінальної справи № 29/2253 прийняв постанову, якою накладено арешт на нерухоме та рухоме майно, в тому числі на цінні папери, яке належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , де б воно не знаходилось. Всього було заблоковано 1 657 056 штук простих іменних акцій ОСОБА_1 номінальною вартістю 414 262,00 грн.

15 травня, 14 і 28 серпня, 02 вересня 2003 року, 23 і 27 лютого та 29 березня 2004 року були винесені постанови про порушення кримінальних справ за окремими епізодами протиправних діянь стосовно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених статтею 15 , частиною п`ятою статті 191 , частиною другою статті 209 , частиною другою статті 364 , частиною другою статті 366 КК України .

Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 листопада 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених статтею 15 , частиною п`ятою статті 191 , частиною другою статті 209 , частиною другою статті 364 , частиною другою статті 366 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 років з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків на 3 роки та конфіскацією майна, крім житла.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 14 квітня 2011 року вирок Хмельницького міськрайонного суду від 03 листопада 2010 року скасовано, а справу повернено на новий розгляд до того ж суду в іншому складі зі стадії попереднього розгляду.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 27 вересня 2011 року, кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та інших направлено прокурору Хмельницької області для організації проведення додаткового розслідування.

17 липня та 23 серпня 2012 року постановами слідчого в особливо важливих справах Прокуратури Хмельницької області закрито кримінальні справи щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу злочину та за недоведеністю участі ОСОБА_1 у вчиненні злочину.

Постановами слідчого в особливо важливих справах Прокуратури Хмельницької області від 19 липня 2012 року та від 27 серпня 2012 року знято арешт з майна

ОСОБА_1 , в тому числі з цінних паперів.

Повідомленням Прокуратури Хмельницької області від 21 листопада 2014 року, ОСОБА_1 відмовлено у винесенні постанови про встановлення розміру відшкодування шкоди та спростування поширеної у пресі інформації відповідно до Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду .

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 24 вересня 2014 року у справі № 686/11154/13-ц встановлено, що, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним установчих зборів, у задоволенні якого йому було відмовлено, ОСОБА_1 давав згоду товариству на викуп його акцій.

У листі ВАТ Хмельницький КХП від 03 серпня 2004 року № 538 зазначено, що товариство може викупити акції у ОСОБА_1 за умови відсутності обмежень на їх відчуження.

22 травня 2004 року рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ Хмельницький КХП підприємство реорганізовано шляхом перетворення його у ТОВ Хмельницький КХП . ТОВ Хмельницький КХП з часу державної реєстрації є правонаступником всіх майнових та немайнових прав і обов`язків ВАТ Хмельницький КХП .

Згідно з протоколом № 1 загальних зборів акціонерів ВАТ Хмельницький КХП від 22 травня 2004 року було вирішено, що оцінка та викуп акцій проводиться акціонерним товариством, а після проведення державної реєстрації правонаступника ТОВ Хмельницький КХП компенсує вартість акцій їх власникам на підставі даних реєстру станом на дату закриття реєстру. З метою захисту прав акціонерів ВАТ Хмельницький КХП , які не голосували за прийняття рішення про реорганізацію, у зв`язку з чим не увійдуть до складу учасників ТОВ Хмельницький КХП , викуп акцій у цих акціонерів здійснюється товариством або його правонаступником за ціною, що визначається за домовленістю сторін, з урахуванням витрат на придбання, але не нижчою за номінальну вартість акцій - 0,25 грн. за одну акцію.

Розпорядженням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 07 грудня 2004 року № 236-с скасовано реєстрацію випуску акцій ВАТ Хмельницький КХП , а свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ Хмельницький КХП анульовано.

ТОВ Хмельницький КХП за період роботи 2010-2011 років нараховувало та проводило сплату дивідендів засновникам товариства. 15 червня 2012 року було проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ Хмельницький КХП .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2 , 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах (частини перша, шоста статті 1176 ЦК України).

Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду визначено, що підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду визначено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги; моральна шкода.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у нього корпоративних прав у ТОВ Хмельницький КХП , рішення загальних зборів учасників ТОВ Хмельницький КХП чи ВАТ Хмельницький КХП про виплату йому дивідендів та їх розмір. Крім того, ОСОБА_1 не надав доказів того, що саме внаслідок арешту належних йому акцій не було проведено їх обмін на частку у статутному фонді ТОВ Хмельницький КХП та не було проведено виплату дивідендів.

Такий висновок судів попередніх інстанцій є правильним з огляду на наступне.

Звертаючись з цим позовом, ОСОБА_1 , зокрема, посилався на те, що через наявність постанови про накладення арешту на нерухоме та рухоме майно від 28 листопада 2002 року він не отримав дивідендів у сумі 1 281 508,77 грн, що становить частку в 13,575 % в статутному фонді (капіталі) товариства, яка йому належала, через незаконний арешт належних йому простих іменних акцій.

Згідно зі статтею 113 ЦК України , господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Частиною першою статті 50 Закону України Про господарські товариства встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Згідно з частиною першою статті 58 Закону України Про господарські товариства вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Пунктом б частини першої статті 10 Закону України Про господарські товариства визначено, що учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Верховним Судом у постанові від 06 червня 2018 року у справі № 686/26129/14-ц встановлено, що ОСОБА_1 дав згоду ВАТ Хмельницький КХП на викуп його акцій. Проте іменні цінні папери, належні позивачу, були обмежені в обігу шляхом їх блокування реєстроутримувачем на особовому рахунку власника, що полягало в забороні їх відчуження на підставі постанови про накладення арешту на нерухоме та рухоме майно від 28 листопада 2002 року. Таким чином, накладення арешту на цінні папери порушило права ОСОБА_1 на розпорядження належним йому на праві власності майном, зокрема акціями ВАТ Хмельницький КХП . У зв`язку з чим, суд прийшов до висновку про відшкодування на користь ОСОБА_1 на загальних підставах завданої йому шкоди, яка визначена в розмірі вартості належних йому акцій ВАТ Хмельницький КХП в сумі 1 451 411,89 грн.

Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 не увійшов до складу учасників ТОВ Хмельницький КХП , та, відповідно, рішення про виплату йому дивідендів не приймалось.

Враховуючи зазначене Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у нього корпоративних прав у ТОВ Хмельницький КХП , оскільки вартість належних йому акцій ВАТ Хмельницький КХП в сумі 1 451 411,89 грн була стягнена на підставі судового рішення у справі № 686/26129/14-ц за його позовом. Цим судовим рішенням було підтверджено, що викуп акцій позивача не відбувся з незалежних від нього причин (у зв`язку з накладенням арешту), а тому він має право на компенсацію вартості належних акцій.

У зв`язку з цим немає підстав вважати, що у ОСОБА_1 виникли корпоративні права у ТОВ Хмельницький КХП і позивач набув права на отримання дивідендів.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, 367, 368 ЦПК України, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а зводяться до незгоди заявника з ухваленими у справі судовими рішеннями та необхідності переоцінки доказів у справі. Водночас суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, і згідно з вимогами процесуального закону не здійснює переоцінку доказів у зв`язку з тим, що це знаходиться поза межами його повноважень.

Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не врахували правового висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, не заслуговують на увагу, оскільки у справі, на яку посилається заявник, правовідносини не є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається Верховним Судом. Тобто з урахуванням фактичних обставин цієї справи, встановлених судами попередніх інстанцій, немає підстав вважати, що суди ухвалили рішення без урахування висновків щодо застосування норм права в подібних правовідносинах.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, й підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 жовтня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун