Постанова
Іменем України
02 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 617/1322/15-ц
провадження № 61-45185св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С., Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - прокурор Вовчанського району Харкіської області в інтересах держави в особі Державного агенства лісових ресурсів, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства Вовчанське лісове господарство ,
відповідачі: Вовчанська районна державна адміністрація Харківської області, ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , на рішення Вовчанського районного суду Харківської області в складі судді Уханьової І. С. від 26 січня 2017 року та постанову апеляційного суду Харківської області в складі колегії суддів: Бровченко І. О., Кіся П. В., Кружиліної О. А. від 23 серпня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року прокурор Вовчанського району Харківської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державного агенства лісових ресурсів України, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства ДП Вовчанське лісове господарство до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області та ОСОБА_1 , про визнання недійсним розпоряджень.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що в ході вивчення правомірності передачі у приватну власність земельних ділянок, розташованих на землях ДП Вовчанське лісове господарство на території Вовчанського району прокуратурою області встановлено, що розпорядженнями голови Вовчанської районної державної адміністрації від 19 травня 2008 року № 460 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі її у власність для будівництва індивідуального дачного будинку на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1 га (ділянка № НОМЕР_1 ) із земель запасу рекреаційного призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району для індивідуального дачного будівництва з подальшою видачею державного акту на право власності на земельну ділянку. Розпорядженням голови Вовчанської державної адміністрації від 15 червня 2012 року № 316 Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель запасу рекреаційного призначення для будівництва індивідуального дачного будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 по АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 по АДРЕСА_4 , ОСОБА_7 по АДРЕСА_5 , ОСОБА_8 по АДРЕСА_6 , ОСОБА_1 по АДРЕСА_7 , ОСОБА_9 по АДРЕСА_8 , ОСОБА_10 по АДРЕСА_9 , за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 0,10 га, із земель запасу рекреаційного призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району, для індивідуального дачного будівництва.
Вказані розпорядження голови Вовчанської райдержадміністрації прийняті в порушення вимог статей 20, 116, 149 ЗК України, статті 5 ЛК України, розпорядження КМУ № 610-р від 10 квітня 2008 року, тому просили визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації від 19 травня 2008 року № 457 Про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність для будівництва індивідуального дачного будинку на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області; визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації від 15 червня 2012 року № 316 Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель запасу рекреаційного призначення для будівництва індивідуального дачного будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 по АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 по АДРЕСА_4 , ОСОБА_7 по АДРЕСА_5 , ОСОБА_8 по АДРЕСА_6 , ОСОБА_1 по АДРЕСА_7 , ОСОБА_9 по АДРЕСА_8 , ОСОБА_10 по АДРЕСА_9 , за межами населених пунктів на території Салтівської селищної ради Вовчанського району в частині передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки (кадастровий номер 6321655800:02:002:0009), загальною площею 0,10 га, для індивідуального дачного будівництва та судові витрати покласти на відповідачів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 26 січня 2017 року позовну заяву прокурора Вовчанського району Харківської області в інтересах держави в особі Державного агенства лісових ресурсів України, Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, Державне підприємство Вовчанське лісове господарство до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області та ОСОБА_1 про визнання недійсним розпоряджень задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації від 19 травня 2008 року № 457 Про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність для будівництва індивідуального дачного будинку на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області. Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації від 15 червня 2012 року № 316 Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель запасу рекреаційного призначення для будівництва індивідуального дачного будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 по АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 по АДРЕСА_4 , ОСОБА_7 по АДРЕСА_5 , ОСОБА_8 по АДРЕСА_6 , ОСОБА_1 по АДРЕСА_7 , ОСОБА_9 по АДРЕСА_8 , ОСОБА_10 по АДРЕСА_9 , за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району в частині передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки (кадастровий номер 6321655800:02:002:0009), загальною площею 0,10 га, для індивідуального дачного будівництва.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що земельна ділянка, яка була передана в постійне користування ОСОБА_1 з виготовленням державного акта, є землями лісогосподарського призначення, тому розпорядження Вовчанською РДА є незаконними та підлягають скасуванню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 26 січня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, немає.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 26 січня 2017 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2018 року, у якій заявник посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та закрити провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності представника відповідача, чим порушив конституційні права на участь в судовому засіданні. Строк, протягом якого прокурор міг звернутися до суду з позовом про визнання недійсними рішень є присічним та почав спливати з моменту їх прийняття та сплинув після закінчення трирічного терміну з дня їх прийняття, в порушення вимог статей 256-257 ЦК України позовну заяву подано до суду 22 липня 2015 року з пропущенням строку позовної давності. Прокурором Вовчанського району Харківської області не було зазначено реальних, фактичних обставин, які б обґрунтовували участь прокурора в даному судовому процесі, не зазначено порушення інтересів держави. Не було зазначено жодних підстав для такого представництва, та тим більше не було зазначено їх обґрунтованості, як того вимагає чинний Закону України Про прокуратуру .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 617/1322/15-ц з Вовчанського районного суду Харківської області.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 26 січня 2017 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно частини першої статті 158 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов`язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини п`ятої статті 74 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.
В частині першій статті 76 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції), визначено, що судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на усне слухання . Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Аналіз матеріалів справи свідчить, що дані про належне повідомлення ОСОБА_1 про час і місце судового розгляду в суді першої інстанції відсутні, оскільки рекомендоване повідомлення про судове засідання на 26 січня 2017 року повернулось з відміткою за закінченням терміну зберігання .
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 47, 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц (провадження № 14-507цс18) вказано, що приписи ЦПК України як на момент ухвалення заочного рішення, так і на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення за закінченням терміну зберігання є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Окрім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення за закінченням терміну зберігання не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду (пункт 31 постанови від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц).
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи апеляційним судом) порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Аналіз апеляційної скарги ОСОБА_1 свідчить, що він вказував про неповідомлення його та його представника судом першої інстанції про дату, час і місце розгляду судового засідання, яке призначено на 26 січня 2017 року.
Проте суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено обов`язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Посилання апеляційного суду на те, що сторона відповідача була повідомлена належним чином про дату, час і місце судового засідання, яке призначене на 26 січня 2017 року, що, зокрема, підтверджується наданим 25 січня 2017 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Саніним А. О. до суду клопотання про відкладення розгляду справи, в якому він посилається на те, що 25 січня 2017 року в Ленінському районному суді м. Харкова розглядається кримінальна справа, в якій ОСОБА_2 є захисником, судове засідання по цій справі було перенесено на 26 січня 2017 року, його явка є обов`язковою не заслуговує на увагу, оскільки єдиною формою належного повідомлення про розгляд справи в суді та виклику до суду є судова повістка про виклик вручена під розписку.
Посилання апеляційного суду про обізнаність представника відповідача про судове засідання 26 січня 2017 року з огляду на його клопотання про відкладення розгляду справи не може вважатися належним повідомленням сторони про розгляд справи, так як матеріали справи не містять відомостей коли саме представнику відповідача стало відомо про судове засідання, та чи була у нього об`єктивна можливість приймати участь в ньому. Сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи.
Разом із тим, слід зазначити, що цивільне судочинство являє собою певну взаємопов`язану сукупність стадій її розгляду та вирішення. Стадія цивільного процесу - це визначена в процесуальному законі сукупність процесуальних дій, об`єднаних однією найближчою процесуальною метою. Розгляд справи провадиться шляхом послідовного вчинення судом і учасниками процесу комплексу процесуальних дій, що складають певні частини (підстадії), кожна з яких має свої завдання і відповідний зміст.
Судове засідання з розгляду цивільної справи складається з чотирьох частин: 1) підготовча; 2) розгляд справи по суті (дослідження обставин справи і перевірка доказів); 3) судові дебати; 4) ухвалення і оголошення рішення.
26 січня 2017 року в приміщенні місцевого суду відбулося перше засідання, після надходження справи, у якому суд ухвали судове рішення. Не будучи присутнім при безпосередньому розгляді справи, відповідач (щодо якого немає відомостей про належне повідомлення) був позбавлений права на захист та права на подання заперечень проти позову. Зазначені порушення норм процесуального права місцевим судом залишилися поза увагою апеляційного суду.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Постанову апеляційного суду Харківської області від 23 серпня 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2020 |
Оприлюднено | 11.12.2020 |
Номер документу | 93438194 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Червинська Марина Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні